Ухвала суду № 10943229, 01.07.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2010 року № 34639/09/ 9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

Пліша М.А.,

Довгополова О.М., Стародуба О.П.,

Вітер І.П.,

головуючого судді

суддів

при секретарі судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області, Спільного українсько-чеського підприємства у формі закритого акціонерного товариства «Добра вода» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року у справі за позовом Спільного українсько-чеського підприємства у формі закритого акціонерного товариства «Добра вода» до Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000072301/0 від 31.07.2008 року, №0000072301/1 від 21.08.2008 року, №0000072301/2 від 15.10.2008 року, №0000062301/0 від 31.07.2008 року, №0000062301/1 від 21.08.2008 року, №0000062301/2 від 15.10.2008 року, та рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій №00000472308 від 31.07.2008 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Спільне українсько-чеське підприємство у формі закритого акціонерного товариства «Добра вода» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області в якому просило визнання нечинними податкові повідомлення-рішення №0000072301/0 від 31.07.2008 року, №0000072301/1 від 21.08.2008 року, №0000072301/2 від 15.10.2008 року, №0000062301/0 від 31.07.2008 року, №0000062301/1 від 21.08.2008 року, №0000062301/2 від 15.10.2008 року, та рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій №0000472308 від 31.07.2008 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року позовні вимоги задоволено частково, визнано нечинними податкові повідомлення-рішення відповідача №0000072301/0 від 31.07.2008 року, №0000072301/1 від 21.08.2008 року, №0000072301/2 від 15.10.2008 р. №0000472308 від 31.07.2008 року та їх скасовано, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Козівська міжрайонна державна податкова інспекція Тернопільської області та Спільне українсько-чеське підприємство у формі закритого акціонерного товариства «Добра вода» оскаржили його в апеляційному порядку.

Спільне українсько-чеське підприємство у формі закритого акціонерного товариства «Добра вода» в апеляційній скарзі зазначає, що суд вважав встановленими обставини, які не було доведено. СП ЗАТ «Добра вода» займається видобуванням та розливом у пляшки мінеральної природної столової води, а також виробництвом безалкогольних напоїв. Мінеральну природну столову воду підприємство видобуває зі свердловини СГ №4-г, що розташована в с. Млинівці Зборівського району Тернопільської області.

Відповідно до статті 28 Кодексу України «Про надра» плата за користування надрами справляється у вигляді: платежів за користування надрами; відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; збору за видачу спеціальних дозволів; акцизного збору.

Відповідно до п.13 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.99 р. № 115, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється надрокористувачами самостійно відповідно до вимог Інструкції про порядок справляння зборів за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. Вказана інструкція затверджена наказом Комітету України з питань геології та використання надр і Державної податкової адміністрації України від 23.06.99 р. № 105/309. Відповідно до п.2.1 цієї Інструкції платниками збору за геологорозвідувальні роботи є всі надрокористувачі, незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської ) економічної зони родовищах; раніше розвіданих та переданих в установленому порядку для промислового освоєння; з попередньо оціненими запасами, що за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для дослідно-промислової розробки та промислового освоєння.

Суд в оскаржуваній постанові прийшов до висновку, що СП ЗАТ «Добра вода» зобов'язане сплачувати збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. При цьому відповідачем по справі не було доведено жодними доказами до якої з вище наведених категорій платників цього збору, встановлених п.2.1 вище вказаної Інструкції належить апелянт.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції, позивачем було долучено до матеріалів справи рішення чотирнадцятої сесії двадцять другого скликання Млинівецької сільської ради №175 від 16.12.1997р., відповідно до якого Млинівецька сільська рада вирішила виділити СП ЗАТ «Добра вода» земельну ділянку в розмірі 0,09 га під розміщення арт-свердловини і її охоронної зони за рахунок земель ССГ «Дружба» згідно проекту виділення.

У період з 01.01.2007р. по 31.03.2008р. апелянт помилково сплачував збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. Помилковість справляння апелянтом збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок держбюджету підтверджується положенням п. 7.1 вище вказаної Інструкції №105, згідно з яким від сплати збору за геологорозвідувальні роботи звільняються землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобуток корисних копалин місцевого значення для власних потреб (тобто без реалізації видобутої мінеральної сировини чи продукції її переробки) або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках.

З 01.01.2007р. по 31.03.2008 р. апелянт користувався надрами на наданій йому в користування земельній ділянці, що підтверджується доданими до заяви про збільшення позовних вимог від 27.11.2008 р. довідкою Зборівського районного відділу земельних ресурсів та розрахунками земельного податку, який сплатив апелянт за вказаний період користування земельною ділянкою. Відтак, висновок суду про те, що на СП ЗАТ «Добра вода» покладено обов'язок сплати збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, не відповідає фактичним обставинам справи.

Виносячи оскаржувану постанову, суд не застосував при вирішенні даної справи п. 7.1 Інструкції № 105, що призвело до неправильного вирішення питання сплати збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. Судом першої інстанції також не було наведено мотивів неврахування доводів позивача з цього питання, викладених у заяві про збільшення позовних вимог від 27.11.2008 р., чим було порушено п.3 ч.1 ст. 163 КАС України.

В оскаржуваній постанові суд помилково прийшов до висновку, що неправильність розрахунку сплати збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок бюджетних коштів, призвела до заниження суми даного збору за 1 кв. 2007р. - 6354,26 грн.; за 2 кв. 2007р. - 11521,89 грн.; за 3 кв. 2007р. - 11153,23 грн.; за 4 кв. 2007р. - 7295,31 грн.; за 1 кв. 2008р. - 7781,89 грн. Зробивши такий висновок, суд, в порушення п.3 ч.1 ст. 163 КАС України, не вказав положення закону, яким він керувався, визначаючи суму заниження апелянтом збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. Водночас вказані цифри збігаються з розрахунками, наведеними в Акті податкової перевірки, про що вказано в оскаржуваній постанові.

Стосовно зроблених податковим органом розрахунків суми заниження апелянтом збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, викладених в Акті податкової перевірки, то такі були зроблені невірно, про що апелянт вказував в своїй заяві про збільшення позовних вимог.

Зокрема, в Акті податкової перевірки застосовано коефіцієнт 2,11 при обрахуванні збору за 2007 рік та коефіцієнт 2,27 при обрахуванні збору за перший квартал 2008 року. Обґрунтовуючи застосування вказаних коефіцієнтів. Козівська МДПІ Тернопільської області посилалася на п.3 ст. 3 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування» №398-V від 30.11.2006р., яким встановлено, що у 2007 році до нормативів збору за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999р. № 115 застосовується коефіцієнт 2,11 та на Постанову Кабінету Міністрів України від 18.07.07р. №947 «Про індексацію у 2008 році нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету», якою встановлено коефіцієнт 2,27. Таким чином, коефіцієнт 2,11 було встановлено законом №398-V від 30.11.2006р, прийнятим за місяць до початку нового бюджетного року, а коефіцієнт 2,27 було встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 р. № 115, яка є підзаконним нормативним актом.

Згідно з частиною 8 статті 1 Закону України «Про систему оподаткування», зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Відповідно до частини 3 статті 1 цього ж закону, ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Таким чином, при обрахунку збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, застосування закону № 398-V від 30.11.2006р. та постанови Кабінету Міністрів України № 947 від 18.07.2007р. є некоректним та суперечить нормам чинного законодавства.

Враховуючи вище викладене просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Козівська МДПІ вважає що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так в порушення норм матеріального права судом першої інстанції вищевказаною постановою скасовано усі згадані податкові повідомлення - рішення. Однак до задоволення підлягають тільки первинні податкові повідомлення-рішення, а саме ті котрі містять нумерацію з закінченням нуль, оскільки відповідно до п.5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних(фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України №253 від 21.06.2001 р. та зареєстрованого в Мін'юсті 06.07.2001 р. за № 567/5758 (із змінами і доповненнями), згідно якого з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомленні не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

Враховуючи те, що позивачем по справі дані податкові повідомлення-рішення оскаржувались в адміністративному порядку відповідно до Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (затвердженого наказом ДПА України від 11.12.1996 р. №29 і зареєстрованого в Мін'юсті України 18.12.1996 р. за №723/1748), то відповідно до наслідків розгляду даних скарг податковим органом формувались наступні податкові повідомлення-рішення з метою доведення до платника нового граничного терміну сплати.

Щодо порушення судом норм процесуального права то апелянт зазначає, що єдиним доказом на який опирався суд при ухваленні постанови в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 15.10.2008 р. №0000072301/2, був висновок №970 спеціаліста-економіста Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 21.04.2009 p., яким стверджується, що заниження СУЧП ЗАТ «Добра Вода» плати за користування надрами для видобування корисних копалин за період з 01.01.2007 р. по 31.03.2008 р. у розмірі 881275,05 грн., яке встановлено в результаті виїзної планової документальної перевірки платника та відображено в акті перевірки Козівської МДПІ №304-23/24633678 від 22.07.2008 р. документально не підтверджується.

На думку податкового органу судом не враховано, що відповідно до ст. 70 КАС України належними доказами, є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування, суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Як вбачається з висновку наведеного дослідження, проведення даної експертизи було доручено спеціалісту-економісту Ковбич Т.М., із зазначеними кваліфікаціями судового експерта. Однак з даних спеціальностей не вбачається, що даний спеціаліст має кваліфікацію в технічних (технологічних) напрямках, а це дає підставу стверджувати, що висновок до якого прийшов спеціаліст на сторінках даного висновку, щодо скидів без використання мінеральної води є некваліфікованим, оскільки до даного питання не залучалось спеціаліста із відповідними знаннями в даній галузі.

Крім цього, визначення об'єкту справляння плати за користування надрами спеціалістом-економістом Ковбич Т.М. здійснено як зазначено в висновку на підставі документів (актів, протоколів, розрахунків) затверджених та наданих для проведення експертизи позивачем. Як вбачається з наданих позивачем документів, вони містять інформацію станом на листопад, грудень 2008 p., в той час коли документи, які брались до уваги під час проведенням перевірки Козівською МДПІ містили дані станом на 31.03.2008 p., що ставить під сумнів даний висновок. Також Козівська МДПІ вважає і на цьому наголошувалось в судовому засіданні, що платником було надано документи з невірними показниками, не надано висновків спеціалістів з даного питання, які ними були зроблені під час проведення планової виїзної перевірки платника та полягли в основу акта перевірки, що дає підставу твердити, що даний висновок носить необ'єктивних характер дослідження даного питання і містить повне трактування на користь платника.

Так, беручи до уваги висновок Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, наданий в якості доказу в судовому засіданні, яка на підставі доручення Козівської МДПІ №4565/10/23-112 від 26.06.08р. здійснила перевірку СП ЗАТ «Добра вода» за період з 01.01.07 року по 31.03.08р. в якому відображено обсяги видобутих корисних копалин, обсяги скидів без використання, обсяги видобутку корисних копалин понад встановлені квоти (ліміти), обсяги наднормативних втрат корисних копалин то даним висновком було встановлено, що в 2007 році СП ЗАТ «Добра вода»використано: для промивки фільтрів при запуску участку підготовки води - 8400 м.кубічних; промивання обладнання після санації - 6400 м.кубічних; промивання обладнання при зміні виду продукції - 2000 м.кубічних; охолодження сиропів після пастеризації - 8000 м.кубічних; промивка акумуляторів при великій санації - 10000 м.кубічних. Всього 34800 м.кубічних для виробничо-технічні потреб.

У висновку спеціаліста-економіста Ковбич Т.М. обсяги використання води на виробничо-технічні цілі суттєво відрізняються (менші) від зазначених в акті Державної екологічної інспекції у Тернопільській області.

Окрім цього, Спеціалістом-економістом Ковбич Т.М. зроблено невірний висновок, що при визначенні плати за користування надрами для видобування мінеральної води на 2007 р. слід керуватися нормами Постанови Кабінету Міністрів України №456 в редакції від 07.03.2000 р. «Про затвердження нормативів плати за користування надрами для видобуванння мінеральних підземних вод» і відповідно помилково на 2007 рік визначалися диференційовані нормативи плати за використання надр та сума плати за користування надрами.

У 2007 році справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснювалося відповідно до Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року N 1014 «Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами тля видобування корисних копалин».

30.11.2006 р. Верховною Радою України прийнято Закон України №398-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування» і згідно п. 9 цього Закону зупинено на 2007 рік дію частини шостої статті 30 Кодексу України Про надра в частині встановлення Кабінетом Міністрів України базових і диференційованих нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Крім цього, п. 5 статті 3 розділу II Прикінцевих положень вище вказаного Закону на 2007 рік запроваджені базові нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин згідно з додатком № 1 до цього Закону, який є його невід'ємною частиною. Згідно цього додатку №1 базовий норматив плати за користування надрами для видобування мінеральних підземних вод для промислового розливу встановлено в розмірі 12 грн. за 1 м. куб. видобутої мінеральної підземної води. Базові нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин на 2007 рік введені в дію з 1 січня 2007 року і відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 6 листопада 2003 року № 1735 «Про проведення індексації нормативів плати (збору) за використання природних ресурсів», які були нововведеними, і тому їх індексація у 2007 році не проводилася.

Позивач в судовому засіданні стверджував, що дійсно в певній частині ними занижено справляння платежів за користування надрами, для використання корисних копалин, це підтверджується проведеною фіксацією з допомогою звукозапису судового засідання, та й з самої постанови вбачається, що судом допущено помилку при підрахунку правильності сплати позивачем справляння платежів за користування надрами, для використання корисних копалин, судом вказано про те, що позивачем необхідно було сплатити вище вказаного платежу в загальній сумі 240 248,99 грн. На підтвердження цього судом зроблено посилання на Висновок №9 спеціаліста-економіста Київського НДІ судових експертиз, з якого вбачаться, що загальна сума, яка підлягала до сплати становить 206 100 грн. Отже розбіжність становить 34148,99 грн. (240 248,99 - 206100,00 = 34148,99).

Враховуючи зазначене, Козівська МДПІ вважає, що суд не мав би брати до уваги невірний висновок №9 спеціаліста-економіста Київського НДІ судових експертиз.

Щодо скасування судом рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесеного за порушення пп.2.8, 2.9 гл.2, пп.3.5 гл.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. в сумі 9235 грн.. то апелянт зазначає, що судом було взято до уваги доводи позивача про те, що платіжна відомість №ДВ-0000009 за січень 2008 р., була в наявності, однак помилкова була підшита за інший місяць 2008 р.

Козівська МДПІ враховуючи вимоги ст.ст. 69, 70 КАС України, які вказують на те, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці обставини встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержанні з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Враховуючи вищезазначене, а також те, що Козівською МДПІ було представлено суду належним чином завірену світлокопію платіжної відомості, з якої чітко вбачається про відсутність підписів працівників позивача про отримання заробітної плати. Більше того, дана відомість надана службовими особами платника, в якості офіційного документу посадовим особам ДПС, в ході проведення перевірки, Козівська МДПІ вважає, що судом дане рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій скасовано неправомірно.

На підставі вище наведеного просить постанову суду першої інстанції в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 31.07.2008 р. .N»0000072301/0, від 21.08.2008 р. №0000072301/1, від 15.10.2008 р. №0000072301/2 та рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції від 31.07.2008 р. №0000472308 скасувати та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що Козівською МДПІ в Тернопільській області проведено виїзну планову документальну перевірку спільного українсько-чеського підприємства у формі закритого акціонерного товариства «Добра вода» з дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року. За результатами виїзної планової перевірки складено відповідний акт від 22.07.2008 року № 304-23/24633678, на підставі якого прийняті спірні повідомлення-рішення.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вказав, що згідно ст. 28 Кодексу України «Про надра» користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата за користування надрами справляється, зокрема, у вигляді: платежів за користування надрами; відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. Відповідно до частини 3 статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках передбачених законодавством України, - на пільгових умовах. Позивач здійснює видобування мінеральної природної столової води для промислового розливу, виробництва на її основі безалкогольних напоїв на підставі Ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами № 3006 від 29.05.2003р., виданого Міністерством екології та природних ресурсів України. Згідно ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підземні води віднесено до природних ресурсів загальнодержавного значення. Відповідно ст. 43 вказаного Закону, нормативи збору за використання природних ресурсів, а також порядок його стягнення встановлюються Кабінетом Міністрів України. Справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин у період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року регламентувалося «Порядком справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1014 від 12.09.97р. Згідно пункту 2 вказаного Порядку, плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється з усіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які здійснюють видобування корисних копалин, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями. Об'єктом справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг фактично погашених у надрах балансових та позабалансових запасів (обсяг видобутих) корисних копалин. (п. 3 Порядку).

Згідно пункту 4 Порядку передбачено, що плата за користування надрами для видобування корисних копалин для мінеральних підземних вод встановлюється, виходячи з обсягів видобутих мінеральних підземних вод (крім скидів без використання), квот (лімітів) на видобуток мінеральних підземних вод та нормативів плати, диференційованих за групами, обсягами видобування, напрямами використання і категоріями родовищ.

Обсяг погашених балансових запасів корисних копалин визначається як сума oбсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування (п.5 Порядку). Відповідно до пункту 6 Порядку, нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин встановлюються для кожного виду корисних копалин (групи корисних копалин, близьких за призначенням) як базові з подальшою їх диференціацією залежно від геологічних особливостей та умов експлуатації родовищ. Розрахована за базовими нормативами плата за користування надрами для видобування корисних копалин є мінімальною величиною, яку користувачі надр сплачують незалежно від геологічних особливостей родовищ та умов їх експлуатації.

Пунктом 18 Порядку встановлено, що розрахунок платежів здійснюється, згідно з інструкцією про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Відповідно до пункту 3.1 Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр № 207/472/51/157 від 30.12.97р., плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється за обсяги погашених у надрах балансових та позабалансових запасів (обсяги видобутих) корисних копалин. Об'єктом справляння, зокрема, є обсяги видобутих корисних копалин (крім скидів без використання) - для мінеральних підземних вод. Згідно з пунктом 3.5 цієї Інструкції №207, обсяги погашених балансових і позабалансових запасів корисних копалин та обсяги видобутку корисних копалин визначаються за даними державної статистичної звітності та геолого-маркшейдерською документацією. Відповідною формою державної статистичної звітності в даному випадку є «Звітний баланс використання підземних вод», форма 7-гр (підземні води), затверджена наказом Державного комітету статистики України № 144 від 28.04.98р.

Суд першої інстанції, дослідивши звітний баланс використання підземних вод 7-гр (річна) за 2007р.; звіт про використання води за IV квартал 2007р. (форма 2-ТП (водгосп); звіт про використання води за І квартал 2008р. (форма 2-ТП (водгосп) прийшов до правильного висновку, що при заповненні Звітного балансу використання підземних вод по формі 7-гр СП ЗАТ «Добра вода» за 2007 рік було допущено описку, що підтверджується невідповідністю даних графи 8 форми 7-гр сумі даних граф 9-11.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин» №264 від 26.03.2008р., встановлено, що визнано таким, що втратив чинність «Порядок справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1014 від 12.09.97р. Наказом Державного комітету статистики України «Про скасування наказів щодо затвердження форм державної статистичної звітності з питань обліку геологорозвідувальних робіт та видобутку корисних копалин» № 2 від 02.01.2008р. скасовано наказ Державного комітету статистики України «Про затвердження форми державної статистичної звітності № 7- гр (підземні води) (річна) для Держкомгеології України» № 144 від 28.04.98р.

Крім того позивачем, у зв'язку з допущеною опискою, було відкликано «Звітний баланс використання підземних вод за 2007 рік» СП ЗАТ «Добра вода», поданий до Геоінформу України 21.01.2008р., який відповідач поклав в основу Акта перевірки та 13.05.2009 р. позивачем було подано новий, відкоригований Звітний баланс використання підземних вод за 2007 рік який є правильним і відповідає дійсності.

Крім того дослідивши докази у справі судом першої інстанції встановлено, що обсяги використання видобутої СП ЗАТ «Добра вода» мінеральної підземної води по напрямках використання по потребах(господарсько-питне водопостачання, виробничо-технічне водопостачання, комерційно-торговельне використання (розлив у пляшки), скид води без використання) за період з 01.01.2007р. по 31.03.2008р. становить:

- на комерційно-торговельне використання (розлито у пляшки): І кв. 2007р. 246,271 куб.м., II кв. 2007р. - 3995,48 куб.м., III кв. 2007р. - 4886,89 куб.м., IV кв. 2007р. 2647,41 куб.м., І кв. 2008р. - 3121,09 куб.м.;

- на господарсько-питне та частково на виробничо-технічне використання: І кв. 2007 р. - 1249 куб.м., II кв. 2007р. - 3131 куб.м., III кв. 2007р. - 3758 куб.м., IV кв. 2007р. - 1890 куб.м., І кв. 2008р. - 2288,09 куб.м.;

- на виробничо-технічне використання: І кв. 2007р. - 898,04 куб.м., II кв. 2007р. 979,28 куб.м., III кв. 2007р. - 1070,51 куб.м., IV кв.2007р. - 1080,50 куб.м., І кв. 2008р. 1178,05 куб.м.;

- скид води без використання: І кв. 2007р. - 8529,69 куб.м., II кв. 2007р. 14872,24 куб.м., III кв. 2007р. - 13551,60 куб.м., IV кв.2007р. - 8997,09 куб.м., І кв. 2008р. 8025,77 куб.м.

Враховуючи п.4 Порядку, об'єктом справляння плати за користування надрами до видобування мінеральних природних столових вод для промислового розливу СП ЗАТ «Добра вода» у звітних періодах 2007р. та І кварталі 2008 року є: у І кв. 2007р. 4293,31 куб.м., II кв. 2007р. - 8105,76 куб.м., III кв. 2007р. - 9715,40 куб.м., IV кв. 2007р. 5617, 91 куб.м., І кв. 2008р. - 6587,23 куб.м.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідач, при нарахуванні плати за користування надрами для видобування корисних копалин, невірно застосував норматив збору у розмірі 12 грн. за куб.м. за обсяги мінеральної води, видобутої позивачем у 2007 році. Базові нормативи плати за видобування корисних копалин установлюються як(п.4 Інструкції № 207) фіксована сума в гривнях за одиницю видобутих корисних копалин для нафти, конденсату, газу природного (в тому числі, супутнього при видобутку нафти), підземних вод (термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей та мулу.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.08.2005р. у справі № 40/346, яке вступило в законну силу з 15.11.2005р. на підставі ухвали Київського апеляційного господарського суду у справі № 40/346 скасовано Постанову Кабінету Міністрів України від 04.07.2005 р. «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» № 541 та Постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2005р «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України» № 575, якими було встановлено норматив у розмірі 12,00 грн. за 1 м. куб. води. А тому при визначенні нормативу плати за користування надрами для видобування мінеральної води слід керуватись Постановою Кабінету Міністрів України № 456 від 07.03.2000р. «Про затвердження нормативів плати за користування надрами для видобування мінеральних підземних вод». Судом першої інстанції встановлено, що з врахуванням обсягів видобування позивача та із застосуванням індексації, норматив плати за користування надрами для видобування мінеральної води у 2007 році становив по звітних періодах: І кв. 2007р. - 4,65 грн./куб.м., II кв. 2007р. - 5,82 грн./куб.м., III кв. 2007р. -грн./куб.м., IV кв. 2007р. - 4,65 грн./куб.м.

Додатком №1 до розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено нормативи плати за користування надрами для видобування мінеральних вод на 2008 рік у розмірі 13,73 грн./куб.м.

А тому висновки акту перевірки зроблені при хибному розумінні норм чинного законодавства та фактичних обставин.

З огляду на вище наведене суд правильно вважав, що СП ЗАТ «Добра вода» належало сплатити збір за користування надрами для видобування мінеральних природних столових підземних вод з метою промислового розливу в звітних періодах 2007 року та І кварталі 2008 року: за І кв. 2007р. - 19 963,89 грн., за П кв. 2007р. - 47175,52 грн., за III кв. 2007р. - 56543,63 грн., за IV кв.2007р. - 26123,28 грн., І кв. 2008р. - 90442,67 грн., що разом становить 240 248,99 грн.

Такий висновок суду першої інстанції підтвердився і Висновком № 970 спеціаліста-економіста Київського НДІ судових експертиз Ковбич Т.М. від 21 квітня 2009 року.

Враховуючи вище викладене, суд прийшов до вірного висновку, що донарахування плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 847 126,06 грн. є неправомірним, а тому податкові повідомлення-рішення №0000072301/0 від 31.07.2008 року, №0000072301/1 від 21.08.2008 року, №0000072301/2 від 15.10.2008 року суму 1 676 301,59 грн. з яких 881 275,05 грн. - основний платіж і 795 026,54 грн. - штрафні (фінансові) санкції визнано нечинними та скасовано обгрунтовано.

Крім того суд першої інстанції вірно вважав, що Козівською МДПІ в Тернопільській області неправомірно прийнято рішення №0000472308 від 31.07.2008 року за перевищення ліміту залишку готівкових коштів в касі на суму 4 617.50 грн. за січень 2008 року, у зв'язку з чим були застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 9 235.00 грн., бо судом встановлено, що підтверджено доказами у справі, що під час перевірки дотримання ЗАТ «Добра вода» вимог Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в України затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року на вимогу працівників податкової інспекції, працівники бухгалтерії не могли відшукати відомість заробітної плати від 5 лютого 2008 року і з метою підтвердження що така заробітна плата була виплачена на прохання перевіряючих бухгалтер з комп'ютера роздрукував копію даної відомості проставивши печатку «з оригіналом згідно», з метою підтвердження розміру заробітної плати, при цьому на даній відомості були відсутні підписи працівників які одержали дану зарплату. Цей факт не заперечив і представник Козівської МДПІ в Тернопільській у суді апеляційної інстанції, Дані підписи не могли бути, оскільки це був не оригінал. Згодом під час перевірки працівниками бухгалтерії дана відомість з підписами працівників, які отримала заробітну плату була знайдена серед бухгалтерських документів за січень 2008 року, проте перевіряючі дану відомість до уваги не прийняли. Про те що дана зарплата за січень була виплачена в лютому 2008 року підтверджується і даними статистичної звітності про відсутність заборгованості по заробітній платі ЗАТ «Добра вода» за січень-лютий 2008 року. За таких обставин суд першої інстанції, з чим погодилась колегія суддів, вірно вважав, що вимоги позивача підставні, а тому обгрунтовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000472308 від 31.07.2008 року у розмірі 9 235.00 грн. визнав нечинним і скасував його.

Факт порушення позивачем, податкового законодавства в частині заниження сплати збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету на суму 44106.58 грн. за 2007- І квартал 2008 року знайшов своє підтвердження, зокрема суд вірно зазначив, що в порушення вимог Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 року № 115, та Інструкції Про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету» затвердженої наказом Комітету України з питань геології та використання надр і Державної податкової адміністрації України від 23 червня 1999 року №105/309, позивач ЗАТ «Добра вода» проводив щоквартальну оплату даного збору як за прісні води, в той же час необхідно було проводити оплату даного збору як за мінеральні води, що призвело до заниження даного збору за: 1 кв. 2007 року -6354,26 грн.; 2 кв. 2007 року - 11521,89 грн.; З кв. 2007 року - 11153,23 грн.; 4 кв. 2007 року - 7295,31 грн.; 1 кв. 2008 року - 7781,89 грн.; а всього на загальну суму 44 106.58 грн.

Неправильність розрахунку сплати збору за геологорозвідувальні роботи, проведені за рахунок бюджетних коштів, що привело до заниження суми даного збору підтверджено Актом податкової перевірки, та іншими формами звітності.

Тому суд правильно дійшов висновку, що податкові повідомлення рішення №0000062301//0 від 31.07.2008 року, №0000062301/1 від 21.08.2008, №0000062301/2 від 15.10.2008 року на суму 61886,35 грн. з яких 44108.58 грн. основний платіж і 17779,77 грн. штрафні фінансові санкції прийняті у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовив обгрунтовано.

З огляду на вище викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

апеляційні скарги Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області, Спільного українсько-чеського підприємства у формі закритого акціонерного товариства «Добра вода» залишити без задоволення, а Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року у справі № 2а-8478/08 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

М.А. Пліш

О.М. Довгополов

О.П. Стародуб

Головуючий суддя

судді

Повний текст ухвали виготовлений 06.07.2010 року