Постанова № 10942726, 07.06.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2010 року № 5090/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Ліщинського А.М. та Носа С.П.,

при секретарі судового засідання Козирі В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.12.2008р. у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Професіонал» до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, -

В С Т А Н О В И Л А:

28.07.2008р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Торговий дім «Професіонал» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції /ОДПІ/ № 0008442305/041370 від 02.07.2008р. та № 0008392305/041368 від 02.07.2008р. (а.с.2-5).

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.12.2008р. заявлений позов задоволено, визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ № 0008442305/041370 від 02.07.2008р. та № 0008392305/041368 від 02.07.2008р. (а.с.235-236).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач Тернопільська ОДПІ, яка покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заявленого позову (а.с.240-242).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що представлені позивачем акти на прийняття робіт не містять відомостей про вид земельних робіт, їх обсяги, одиниці виміру, ціни та ін.; проведені господарські операції не підтверджуються належними первинними документами; виконавець робіт ТзОВ «Будсервіскомпанія» не перебуває за своєю юридичною адресою, у вказаного підприємства відсутні основні фонди і технічні засоби для проведення земельних та інших робіт по прокладенню газопроводів; в актах виконаних робіт вказуються населені пункти, які не відповідають інформації інституту «Волиньагропроект».

Підтвердженням факту невиконання ТзОВ «Будсервіскомпанія» вищевказаних робіт є часткова оплата позивачем вартості послуг, при цьому з жовтня 2007р. у позивача обліковується кредиторська заборгованість в розмірі 1044330 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої апеляційної скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 12.05.2008р. - 18.06.2008р. ревізорами Тернопільської ОДПІ проведено виїзну планову перевірку ТзОВ «Торговий дім «Професіонал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.03.2008р., за результатами якої складено Акт перевірки № 8068/23-02/33011920 від 25.06.2008р. (а.с.13-33).

Перевіркою встановлено порушення вимог п.5.1 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у звязку з чим позивачем занижено податок на прибуток за 4 квартал 2007 року в сумі 68715 грн., а також вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад 2007 року на 16622 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0008392305/0/41368 від 02.07.2008р. про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 219329 грн. 50 коп., з яких 168715 грн. за основним платежем та 50614 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0008442305/0/41370 від 02.07.2008р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 24933 грн., з яких 16622 грн. за основним платежем та 8311 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.11, 12).

Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень (в частині оспорюваних платником податків сум визначених податкових зобовязань) є висновки податкового органу по результатах проведеної перевірки про те, що господарські операції з ТзОВ «Будсервіскомпанія» не підтверджені належними первинними документами, підприємством не підтверджено зв'язок виконаних робіт (земельних робіт) з його господарською діяльністю, останнім не понесені витрати на оплату розглядуваних робіт і не представлено під час перевірки договорів між ТзОВ «Будсервіскомпанія» і ТзОВ «Торговий дім «Професіонал».

Також під час розгляду справи податковий орган покликався в обгрунтування своєї позиції на те, що ТзОВ «Будсервіскомпанія» відсутнє за своєю юридичною адресою, у вказаного підприємства відсутні основні фонди і технічні засоби для проведення земельних робіт та інших робіт по прокладенню газопроводів; останнім не подано податкову декларацію на прибуток за 11 місяців 2007 року; в актах виконаних робіт вказуються населені пункти, які не відповідають інформації ТзОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Волиньагропроект».

Окрім цього, представлені під час розгляду справи документи були відсутні в платника податків під час проведення планової перевірки, також викликає сумнів специфікація виконаних робіт (а.с.48-49, 51-52, 59-60, 228-229).

Задовольняючи заявлений позов і скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що виконання земельних робіт підтверджується договором на виконання земельних робіт № 18 від 01.10.2007р., специфікацією до нього, актами здачі-прийняття робіт, актами приймання підрядних робіт; також позивач в жовтні 2007 року провів часткову оплату виконаних земельних робіт на суму 150000 грн., отримав належну податкову накладну, через що висновок податкового органу про заниження суми ПДВ є невірним.

Також судом прийнято до уваги висновок судово-економічної (бухгалтерської) експертизи № 2214 від 03.12.2008р., згідно якого документально та нормативно не підтверджуються заниження позивачем податку на прибуток підприємств за 4 квартал 2007 рік в сумі 168715 грн., а також заниження ПДВ за листопад 2007 року на 16621 грн. 80 коп.

Між тим, наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що суперечать фактичним обставинам справи і не відповідають нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Статтею 67 Конституції України передбачено обовязок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 наведеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» п одатковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.4.4. п.7.4. ст.7 цього Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Як слідує з матеріалів справи, 01.10.2007р. між позивачем (замовник) та ТзОВ «Будсервіскомпанія» укладений договір № 18 на виконання земляних робіт, відповідно до умов якого виконавець прийняв на себе зобовязання виконати роботи по копці-засипці траншей при прокладанні газопроводів, а також проводити роботи по водовідливу згідно із завданням замовника по селах Волинської обл. (а.с.85-86, 87-88).

По результатам виконання вказаних робіт договірними сторонами були підписані акти виконаних робіт, оформлені податкові накладні, а також позивачем проведена часткова оплата проведених робіт (а.с.89-98, 101-221).

Предметом доказування у розглядуваній справі є дослідження обставин про те, чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету та завищення валових витрат, чи мали операції із придбання послуг реальний характер, яким чином надавалися послуги, а також дійсна можливість здійснення таких операцій.

В аспекті наведеного колегія суддів враховує, що наявними матеріалами справи підтверджуються висновки податкового органу про невідповідність представлених бухгалтерських документів вимогам закону, з огляду на наступне.

Під час проведення перевірки платником податків було надано ревізорам акти виконаних робіт (без дати і номера) на виконання земельних робіт у с.Пожарки Рожищенського району Волинської обл. на загальну суму 83109 грн., у с.Луків Рожищенського району Волинської обл. на загальну суму 17365 грн., а також в 29 селах без зазначення району, області, видів та обєму робіт на загальну суму 1173761 грн. 52 коп. (а.с.89, 91, 93).

Із змісту Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» слідує, що якщо на момент здійснення перевірки податковим органом у платника податку відсутні належні первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення певних сум до складу валових витрат, то судом не може братися до уваги їх надання при розгляді справи в суді.

Виходячи з наведеного, представлені до перевірки акти виконаних робіт не містять визначення виду земляних робіт, їх обсяги, одиниці виміру, ціну та вартість.

Вимоги до первинних документів передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яка передбачає обовязкові реквізити первинних та зведених облікових документів, що повинні мати обовязкові реквізити як назву, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як слідує із змісту представлених актів виконаних робіт, в них не містять визначення виду земляних робіт, їх обсяги, одиниці виміру, ціну та вартість тощо.

За таких умов представлені позивачем документи не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які встановлені для первинних бухгалтерських документів, та не можуть слугувати достатньою підставою для віднесення вартості наданих послуг (виконаних робіт), підтверджених такими актами, до складу валових витрат, оскільки в актах не розкритий зміст наданих послуг (виконаних робіт).

Також відсутність належно оформлених документів унеможливлює встановлення звязку виконаних ТзОВ «Будсервіскомпанія» робіт із господарською діяльністю позивача, ставить під сумнів використання цих робіт по будівництву газопроводів у селах Волинської обл.

Разом з цим, колегія суддів не приймає до уваги висновок судово-економічної (бухгалтерської) експертизи № 2214 від 03.12.2008р., згідно якого документально та нормативно не підтверджуються заниження позивачем податку на прибуток підприємств за 4 квартал 2007 рік в сумі 168715 грн., а також заниження ПДВ за листопад 2007 року на 16621 грн. 80 коп. (а.с.79-82), оскільки такий ґрунтується на додатково наданих позивачем документах за грудень 2007 року, які були відсутні під час проведення перевірки.

При цьому вартість виконаних робіт, що були вказані в раніше наданих актах, не відповідає вартості робіт, вказаній в додатково представлених актах виконаних робіт.

Так, згідно наведеного висновку вартість земельних робіт у с.Пожарки Волинської обл. складає 99730 грн. 80 коп., про те в додатковому акті вартість цих робіт визначена в розмірі 187328 грн.; вартість земельних робіт у с.Луків Рожищенського району Волинської обл. складає 20838 грн., про те в додатковому акті вартість цих робіт визначена в розмірі 106250 грн.

Також суми виконаних робіт у першому загальному акті не відповідають вартості робіт, зазначених у додаткових актах по інших селах, починаючи з с.Оленівка, і завершуючи с.Підгірне; на кожному акті відсутня дата його підписання посадовими особами і місця їх складання.

Окрім цього, в акті експертизи не вказано на факт відсутності проектної документації, на підставі якої складається кошторисна документація на виконання передбачених проектом робіт.

Таким чином, наведена експертиза проведена формально, без урахування всіх обставин справи і наданих сторонами доказів.

Особливу увагу колегія суддів звертає на те, що за інформацією ТзОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Волиньагропроект», Управління архітектури та житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації у Волинській обл. позивач ТзОВ «Торговий дім «Професіонал» виступив підрядником по будівництву газопроводів у селах Тихотин, Духче, Конче Рожищенського району Волинської обл., в селах Новий Двір Гурійського району Волинської обл., а також в селах Латинь, Велимче Ратнівського району Волинської обл. (а.с.70).

Натомість в представлених позивачем актах виконаних робіт за грудень 2007 року таких сіл не значиться, за виключенням села Тихотин, а вказані зовсім інші села, що розташовані в Ківецівському, Маневецькому, Іваницькому та інших районах Волинської обл.

Також відповідні дозволи та проектна документація у позивача та ТзОВ «Будсервіскомпанія» є відсутніми, хоча відповідно до умов укладеного договору виконавець зобовязаний виконувати роботи у відповідності до проектної документації.

Окрім цього, договірний контрагент позивача - ТзОВ «Будсервіскомпанія» за юридичною адресою в с.Радиславка Рівненської обл. не перебуває, у вказаного підприємства відсутні основні фонди і технічні засоби для проведення земляних та інших робіт по прокладанню газопроводів (а.с.61-65, 69, 260).

Також під час апеляційного розгляду апелянтом представлено нові докази по справі договірну документацію і листи органів місцевого самоврядування, якими не підтверджується факт виконання ТзОВ «Будсервіскомпанія» земляних та інших робіт по прокладанню газопроводів (а.с.252-307), які колегія суддів приймає до уваги в порядку ч.2 ст.195 КАС України з метою обєктивного вирішення розглядуваного спору.

Колегія суддів вважає належним підтвердженням відсутності виконання земляних та інших робіт по прокладанню газопроводів наявність кредиторської заборгованості позивача перед ТзОВ «Будсервіскомпанія» на суму 1044330 грн., яка тривалий час з жовтня 2007 року по теперішній час не погашається позивачем, при цьому жодне із підприємств не вживає заходів щодо проведення розрахунків з метою її погашення (а.с.99-100).

Також на час розгляду справи в суді першої інстанції до матеріалів справи була долучена копія постанови в.о.прокурора м.Тернополя про порушення кримінальної справи стосовно керівника і головного бухгалтера ТзОВ «Торговий дім «Професіонал» за фактом умисного ухилення від сплати податків в значних розмірах за ознаками злочину, передбаченого ст.212 КК України, якій судом не дана належна правова оцінка (а.с.66-67).

Враховуючи те, що позивачем невірно включено до складу валових витрат вартість виконаних робіт, які не підтверджуються належними первинними документами, ці послуги є неповязаними з веденням господарської діяльності позивача, тому ТзОВ «Торговий дім «Професіонал» в порушення вимог пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» неправомірно віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ по вказаних роботах.

В частині правомірності формування позивачем податкового кредиту за перевірений період колегія суддів також виходить з вимог пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Між тим, у розглядуваному випадку наявність у позивача належно оформлених податкових накладних не може бути єдиною підставою для формування податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог п.5.1 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а відтак й покладених в основу прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, заявлений позивачем позов про скасування податкових повідомлень-рішень є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

Інші висновки постанови суду першої інстанції колегія суддів вважає безпідставними і помилковими, оскільки такі не відповідають вимогам Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість».

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції задоволити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.12.2008р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Професіонал» до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

С.П.Нос