Ухвала суду № 10942710, 29.06.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2010 року №9714/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Когутич Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ДП «Ковельське лісове господарство» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.01.2009 року у справі за позовом ДП «Ковельське лісове господарство» до Ковельської МДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

встановила:

У грудні 2008 року ДП «Ковельське лісове господарство» звернулося з позовом до Ковельської МДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що за результатами камеральної невиїзної документальної перевірки податкової звітності ДП "Ковельське лісове господарство" з податку на прибуток за 2006 - 2007 роки головним державним податковим інспектором управління оподаткування юридичних осіб Ковельської МДПІ Самчук М.Г. складено Акт №872/15-00991539 від 22.07.2008 року, за результатами якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0003001501/0 від 31.07.2008р., яким було визначено для ДП "Ковельське лісове господарство" податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 26634,00 грн.. в тому числі, основний платіж - 8878,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 17756,00 грн.

У результаті оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку було скасовано дане податкове повідомлення - рішення № 0003001501/0 від 31.07.08р.в частині щодо донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 8 878.00 грн.

Після цього для ДП "Ковельське лісове господарство" надійшло нове податкове повідомлення-рішення № 0003001501/1 від 03.09.2008р. про застосування фінансових санкцій на суму 17 756,00 грн..

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 26.11.2008р. № 11618/6/25-0115, яке отримано Позивачем 01.12.2008р., податкові повідомлення-рішення № 0003001501/0 від 31.07.2008р., № 0003001501/1 від 03.09.2008р. та № 0003001501/2 від 23.09.2008р залишені ДПА України без змін, а повторна скарга Позивача без задоволення.

Вважаючи такі дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.01.2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду оскаржило ДП "Ковельське лісове господарство" . Вважають, що постанова прийнята з неповним зясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить постанову скасувати та винести нову, якою позов задоволити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДП «Ковельське лісове господарство» відповідно до довідки № 617 з ЄДРПОУ від 28.01.2008 року є державним підприємством.

22.07.2008 року Ковельською МДПГ проводилась невиїзна документальна перевірка поданої податкової звітності із податку на додану вартість позивача за 2006 -2007 рік, по результатах якої складено акт №872/15-00991539 від 22.07.2008 року.

Даним актом встановлено, що відповідно до декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік від 08.02.2007 року, підприємством задекларована сума дивідендів, що сплачуються до бюджету в розмірі 2800 гривень, декларації про прибуток підприємства за 2007 рік від 04.02.2008 року задекларована сума дивідендів, що сплачуються до бюджету в розмірі 32712 гривень.

Перевіркою встановлено , що підприємством не нараховувались та не сплачувались авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів та не відображались платником при заповнені декларацій з податку на прибуток підприємства в р.20 декларації «Авансові внески» та в р.13 «Зменшення нарахованої суми податку», чим порушено пп..7.8.2. п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За результатами даного акту Ковельською МДШ винесено податкове повідомлення - рішення № 0003001501/0 від 31.07.2008 року яким встановлено порушення пп.7.8.2. п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем 8878 гривень , та штрафні санкції 17756 гривень.

Пізніше за результатами адміністративного оскарження було винесено нове податкове повідомлення - рішення № 0003001501/1 від 03.09.2008 року яким скасовано перше повідомлення в частині суми податкового зобов'язання щодо донарахування податкового зобов'язання на прибуток в сумі 8878 гривень, а штрафні санкції залишено без змін.

По результатах адміністративного оскарження даних рішень повідомлень та податкового повідомлення рішення № 0003001501/2 від 23.09.2008 року, дані податкові повідомлення - рішення 26.11.2008 року рішенням ДПА України залишені без змін.

04.12.2008 року винесено нове повідомлення - рішення , № 0003001501/3 від 04.12.2008 року про застосування фінансових санкцій до позивача у цій же сумі.

В частині податкового зобов'язання було скасоване рішення, оскільки як вбачається із банківських відомостей по сплаті податку на прибуток позивач фактично сплачував суму податкового боргу.

Також встановлено , що підприємство фактично сплатило авансові платежі, однак вони не нараховані та не відображенні в декларації чим саме і порушено ст.7 п.7.8 пп.7.8.2 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» і відповідно до цього застосовані санкції на підставі ст. 17 п.17.1 п.п.17.1.9 Закону №2181 від 21.12.2000року.

Пунктом 1.9 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до дивідендів відноситься частина прибутку, яка сплачується державними некорпоратизованими, казенними підприємствами та їх об'єднаннями на користь держави.

Згідно з підпунктом 3 пункту 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено, що дивіденди, які сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними підприємствами та їх об'єднаннями відносяться до загальнодержавного обов'язкового платежу.

Статтею 7 п.п.7.8.2 п.7.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , визначено що емітент корпоративних прав, який прийняв рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам ( власникам) нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки встановленої п.10.1 ст.10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів призначених для виплати , без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до /або одночасно із виплатою дивідендів.

Абз 2 п.7.8 п.п.7.8.2 даного закону визначено, що обов'язок Із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною п.10.1. ст.10 цього Закону ставкою покладається на будь - якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток , або має пільги зі сплати податку на прибуток.

Абз.3 п.7.8 п.п.7.8.2 визначено , що дане правило поширюється на державні не корпоративні, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі встановленого відповідно державним або місцевим виконавчим органом, в управлінні якого знаходяться такі підприємства.

Як вбачається із п.7.8.3 даного Закону платник податку - емітент корпоративних прав , державне некорпоративне , казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів згідно із підпунктом 7.8.2. цього пункту.

Статтею 63 Закону України від 19.12.2006 року «Про державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що господарські організації сплачують до Державного бюджету частину прибутку ( доходу), зокрема державні , в тому числі казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства - у розмірі 15% .

Згідно п.16.3. ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податків зазначених у гт.7.8, 10.2. та ст.13 даного Закону, несуть платники податку, які проводять відповідні виплати.

Відповідно до ст. 17.1.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору ( обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Підприємством проводився розподіл прибутку, що підтверджується довідкою №27 від 14.01.2009 року та не заперечується відповідачем, і підприємством це відображалось в р.21 декларації.

Однак, всупереч вимогам чинного законодавства , підприємством не сплачувались авансові внески і це не відображалось в р.20 декларації «Авансові внески» та в р. 13 «Зменшення нарахованої суми податку».

Таким чином підприємством фактично порушено порядок нарахування та відображення в декларації з податку на прибуток за відповідні квартали 2006-2007 років, розподілу прибутку і повинно було це відобразити в р.20 декларації «авансові внески» нараховані на суми дивідендів або прирівняні до них платежі», суми які фактично сплачені ( відповідно до банківських відомостей) за кожний звітний період.

Фактична сплата платежів до державного бюджету із податку на прибуток підприємств не звільняє позивача він дотримання встановленого порядку відображення даних платежів у податкових декларацій, за порушення яких і було накладено фінансову санкцію та від її сплати.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку що посилання позивача на те, що пройшли строки для застосування штрафних санкцій встановлені ст.250 ГК України є безпідставними, оскільки штрафні санкції до платника податків застосовані за порушення податкового законодавства не підпадають під дію Господарського кодексу України, а підпадають під дію спеціального закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а отже строк їх застосування визначається ст.15 даного Закону і може бути застосована на протязі 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі коли така податкова декларація була надана пізніше за днем її фактичного подання.

Також не приймається до уваги твердження представника позивача про те, що податковою недотримано строки проведення перевірки та форми акту проведеної перевірки, оскільки відповідно до п.2 Наказу ДПА України № 416 від 17.06.2006 року «Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації ( розрахунків) щодо окремих загальнодержавних І місцевих податків та зборів», форма акту визначених в цьому наказі застосовується щодо місцевих податків та зборів, а податок на прибуток позивачем сплачується до державного бюджету.

Крім цього, недотримання форми акту не може бути підставою для його скасування, оскільки підставою для застосування фінансових санкцій є податкове повідомлення - рішення.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДП «Ковельське лісове господарство» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.01.2009 року у справі №2а-957/08/0370 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

В. Улицький

І. Олендер

В. Каралюс

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 02.07.2010 року