Ухвала суду № 10942513, 22.06.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2010 року № 8060/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Любашевського В.П.

суддів Богаченко С.І.

Заверухи О.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові справу

за апеляційною скаргою Державного комунального підприємства «Чернівціводоканал» на постанову господарського суду Чернівецької області від 18 лютого 2009 року у справі за позовом Державного комунального підприємства «Чернівціводоканал» до Державної податкової інспекції в м. Чернівці про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2005 року позивач - Державне комунальне підприємство «Чернівціводоканал» звернувся у господарський суд Чернівецької області із позовом до відповідача - Державної податкової інспекції в м. Чернівці. У позовній заяві просить визнати нечинним податкове повідомлення рішення № 0010852320/2 від 21.12.2005 р. на суму 223293,51 грн.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 18 лютого 2009 року у задоволенні позову відмовлено. При цьому, постанова суду першої інстанції мотивована тим, що перевіркою ДКП «Чернівціводоканал» встановлено порушення п. п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині несвоєчасної сплати податку на додану вартість в сумі 545460,63 грн. із затримкою більше 90 календарних днів. Згідно п.п. 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф.

Також суд першої інстанції визнав безпідставними посилання позивача на те, що застосування штрафних санкцій повинно розглядатися як адміністративно-господарський штраф, оскільки виходячи зі змісту статті 1 Господарського кодексу України, зазначений Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські правовідносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

У даних правовідносинах податкова інспекція не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання. Тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що встановлений ст. 250 ГК України строк застосування штрафних санкцій до спірних відносин не підлягає застосуванню.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову господарського суду Чернівецької області від 18 лютого 2009 року та прийняти нову постанову, якою визнати нечинним податкове повідомлення рішення № 0010852320/2 від 21.12.2005 р. на суму 223293,51 грн. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржуваним податковим повідомленням рішенням до нього застосовано штрафні санкції за порушення допущені за межами періоду що перевіряється. А також зазначає, що до спірних правовідносин слід застосовувати норми Господарського кодексу України,а тому податкове повідомлення рішення № 0010852320/2 від 21.12.2005 р. вважає таким, що прийняте із пропущенням встановленого ст. 250 ГК України строку.

Зясувавши обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін, з наступних підстав:

При розгляді справи суд першої інстанції вірно встановив, що Державною податковою інспекцією у м. Чернівці проведена виїзна планова комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Державним комунальним підприємством «Чернівціводоканал» за період з 01.07.2004 р. по 31.03.2005 р. За наслідками перевірки складено акт № 2803/78/23-05/03361780 від 05.08.2005 р. На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Чернівці прийняте податкове повідомлення-рішення за № 0010852320/0 від 21.12.2005 р., яким на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 219 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, зобов'язано позивача сплатити штраф у сумі 223293,51грн.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню рішенню, колегія суддів враховує, що в силу п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи зазначену норму Закону, необхідно звернути увагу на помилковість міркувань скаржника, оскільки сплата податку на додану вартість відноситься до податкових зобов'язань, виконання яких регулюється Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за яким застосування строку давності визначено терміном у 1095 днів (ст. 15 Закону). Правовою підставою для такого висновку є те, що в абзаці 1 преамбули вказаного Закону (зі змінами, внесеними Законом України від 20 лютого 2003 року № 550-IV) зазначено, що такий Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

У пункті 1.5 статті 1 Закону № 2181-III штрафну санкцію (штраф) визначено як плату у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, установлених відповідними законами.

Згідно з пунктом 17.1 статті 17 того самого Закону штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків. Відповідно до пункту 17.3 зазначеної статті сплата (стягнення) передбачених нею штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Отже, порушення платником податків строків погашення податкового зобов'язання, установлених пунктом 5.3 статті 5 Закону № 2181-III, тягне за собою накладення на нього контролюючим органом штрафу шляхом прийняття акта ненормативного характеру у формі податкового повідомлення, яке згідно з пунктом 1.9 статті 1 зазначеного Закону є письмовим повідомленням про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом. При визначенні суми податкових зобов'язань податковий орган має враховувати строки давності, встановлені статтею 15 Закону № 2181-III.

Таким чином, щодо штрафних санкцій, запроваджених Законом № 2181-III, застосовуються строки давності, передбачені цим Законом, а не строки накладення адміністративно-господарських санкцій, установлені статтею 250 Господарського кодексу України.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржуване податкове повідомлення рішення є формою застосування фінансових санкцій до Державного комунального підприємства «Чернівціводоканал» за несплату сум податку на додану вартість із урахуванням строків затримки встановлених саме на момент перевірки, а тому посилання апелянта, що відповідач при проведені та застосуванні санкцій перевірки вийшов за межі періоду що перевіряється є безпідставним.

За таких обставин судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам у справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційних скарг без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Зважаючи на викладене, та керуючись ч. 3 ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного комунального підприємства «Чернівціводоканал» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Чернівецької області від 18 лютого 2009 року у справі № 9/272 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя В. П. Любашевський

Судді С.І. Богаченко

О.Б. Заверуха

Повний текст ухвали

виготовлено та підписано

24.06.2010 р.