Ухвала суду № 10941456, 29.07.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2010 року №14093/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді

суддів

при секретарі судового засідання Старунського Д.М.,

Багрія В.М., Богаченка С.І.,

Федуніву Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2009 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського кооперативу «Україна» до Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання боргу безнадійним,

в с т а н о в и л а:

Сільськогосподарський кооператив «Україна» 20.01.2009 року звернувся в суд з адміністративним позовом до Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області, в якому, уточнивши позовні вимоги, просить визнати 83491,44 гривень нарахованого та несплаченого податку з доходів фізичних осіб як безнадійний податковий борг, що виник понад 1095 днів до часу звернення до суду.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2009 року позов задоволено. Визнано заборгованість Сільськогосподарського кооперативу «Україна» з нарахованого та несплаченого податку з доходів фізичних осіб в сумі 83 491 (вісімдесят три тисячі чотириста дев'яносто одну) гривень 44 копійки за період до 31.01.2005 року як безнадійний податковий борг.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Красилівська міжрайонна державна податкова інспекція Хмельницької області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2009 року скасувати,як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що актом від 02.11.2007 року №372-23-03785929 планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності сільськогосподарського кооперативу «Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2007 року встановлено порушення вимог пп.8.1.2, п.8.1, ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003 року із змінами та доповненнями, в результаті чого, допущено заборгованість по податку з доходів фізичних осіб станом на 30.06.2007 року в сумі 131668,44 грн.

Актом звірки стану розрахунків з бюджетом по податку з доходів фізичних осіб станом на 01.11.2008 року рахується заборгованість в сумі 83491,44 грн.

Відповідно до п.5.3. «Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» затвердженого Наказом ДПА України від 14.03.2001 року №103 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 року за номером 16/6304 (далі - Порядок) - за результатами розгляду документів, наданих контролюючим органом або безпосередньо платником податків, керівник (його заступник) органу державної податкової служби приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 2. У випадку відмови платнику податків у визнанню боргу безнадійним та списанні такого податкового боргу законодавством не встановлено форми рішення чи відповіді, що слід у такому випадку приймати.

Відповідно до п.3.4 ст.3 «Порядку», податковий борг юридичних або фізичних осіб, стосовно якого минув строк давності - 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання (рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) на підставі даних обліку).

Датою появи безнадійного податкового боргу вважають «наступний день за граничним терміном погашення податкових зобов'язань за період, на який припадає дата, вказана в документі, що засвідчує факт непереборної сили» (п.4.2 Порядку).

Апелянт вважає, що позивач не надав до суду жодного доказу, що підтверджує безнадійність податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 83491,44 грн. за період з 01.07.2006 року по 30.06.2007 року, тобто такий борг на сьогоднішній день ніким не визнаний - як безнадійний.

Пункт 4.1. «Порядку» зазначає, що визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби в установленому порядку, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Податок з доходів фізичних осіб в картках особових рахунків не обліковується а тому, відповідно до положень зазначеного вище «Порядку» він не підлягає списанню.

В судовому засіданні представник Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області апеляційну скаргу підтримав з зазначених в ній підстав, не заперечує, що даний борг ще є боргом по прибутковому податку 2004 року. З позовами про стягнення боргу до суду не звертались.

Представник позивача апеляційну скаргу заперечив, подавши суду письмове заперечення. Вважає прийняте судом першої інстанції рішення законним та обґрунтованим. При цьому покликається на те, що постановою Господарського суду Хмельницької області від 29.03.2008 року, ухваленого за позовом прокурора Красилівського району в інтересах Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області до Сільськогосподарського кооперативу «Україна» про стягнення заборгованості по прибутковому податку, а пізніше податку з доходів фізичних осіб за цей же період заборгована сума цього податку склала 51228 грн. (з 141893 грн. 44 коп.), яка була визнана відповідачем і стягнута. Таким чином, судом визнано неправомірність стягнення 90665 грн. 44 коп., а після акту звірки - 83491,44 яка є безнадійним боргом.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами , що за період, в якому виникла заборгованість по податку з доходів фізичних осіб на 90665,44 грн., Красилівською МДПІ проведено три документальних перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства: Акт №675-23-03785929 від 29.10.2004 року; Акт №408-23-03785929 від 17.08.2006 року; Акт №372-23-03785929 від 02.11.2007 року.

Згідно п.4.5 висновків до Акту № 675-23-03785929 від 29.10.2004 року станом на 01.01.2004 року (на дату вступу в дію Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в СК «Україна» встановлено заборгованість по прибутковому податку з громадян на суму 100196,00 грн. Декрет Кабінету Міністрів України №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» втратив чинність. Відповідно такий податок як прибутковий податок з громадян згідно з Законом України «Про систему оподаткування» перестав існувати.

Сторонами також не заперечується, що спірна сума боргу по податку з доходів фізичних осіб згідно акту перевірки №675-23-03785929 у позивача виникла до 29.10.2004 року.

Згідно акту звірки стану розрахунків з бюджетом по податку з доходів фізичних осіб станом на 01.11.2008 року рахується заборгованість в сумі 83491,44 грн.

Відповідно до ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України №13-92 від 26.12.1992 року «Про прибутковий податок з громадян» позивач здійснює нарахування, утримання та перерахування до бюджету прибуткового податку з виплачених ним доходів фізичним особам.

Згідно з пп. «в» пп.18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», списанню підлягає безнадійний податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Строк давності, закріплений в пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 зазначеного Закону, становить термін 1095 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Строк давності для стягнення заборгованості за період до 29 жовтня 2004 року сплинув і, відповідно до вимог законодавства чинного на момент спірних правовідносин, платник податку вважається вільним від такого податкового зобов'язання.

Відповідно до вимог, закріплених в п.18.2 ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», списанню підлягає безнадійний податковий борг, в тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

Відповідно до п.1.3 ст.1, п.5.1, п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим боргом (недоїмкою) вважається податкове зобов'язання, узгоджене платником податку або встановлене судом, але не сплачене в установлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку в податковій декларації, вважається узгодженим з дня надання такої декларації.

Згідно із визначенням, наведеним в п.1.11 ст.1 зазначеного Закону, податкова декларація - це документ, який подається платником податку до контролюючого органу у строки та по формі, встановленій законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування і сплата податку.

Обов'язок позивача надавати до 1 числа місяця, наступного за звітним кварталом, до податкового органу відомості про виплачені суми доходів та утримані суми прибуткового податку з виплачених доходів по формі 8ДР, затвердженій наказом ДПА України №473 від 30.12.1997 року, в редакції наказу ДПА України від 06.01.1999 року №10 з урахуванням змін, внесених наказом ДПА України №164 від 08.04.2003 року, якою є «Довідка про суми виплачених доходів і утриманих з них податків фізичних осіб».

Списанню підлягає безнадійний податковий борг, визначення суми якого здійснюється за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення державними податковими інспекціями оперативного обліку податків і неподаткових платежів, затвердженою наказом ДПА України від 02.04.1999 року №174.

Відповідно до п.2.2 зазначеної Інструкції, документами, на підставі яких здійснюється облік платежів до бюджету шляхом занесення інформації про податкові зобов'язання платника в базу даних по податкових зобов'язаннях, які самостійно визначаються платником, є податкові декларації (розрахунки) та інші документи, що надаються в податкові органи в порядку і строки, встановлені податковим законодавством, на підставі якого здійснюється зарахування платежів; по податкових зобов'язаннях, розрахованим органом податкової служби, у числі інших також і акт документальної перевірки з питань повноти нарахування, утримання і сплату прибуткового податку з громадян.

Судом першої інстанції також встановлено, що позивачем було нараховано та утримано прибутковий податок з доходів громадян по орендній платі за користування земельними паями та з заробітної платі громадян, виплаченої натуроплатою, але до бюджету податок не перерахований.

Позивач у встановленому порядку задекларував свої зобов'язання по перерахуванню до бюджету нарахованого і утриманого прибуткового податку по заявленій сумі шляхом надання органу податкової служби розрахунків встановленої форми №8ДР.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що відповідач Рішенням №50 від 26.08.2004 року визнав безнадійним і списав прибутковий податок з громадян в сумі 35260 грн. 03 коп. за цей період.

При таких обставинах, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність визначення боргу по прибутковому податку у даних карток особового рахунку платникам податку не є підставою для відмови у списанні боргу.

Крім того, з постанови Господарського суду Хмельницької області від 29 березня 2008 року вбачається,що позовні вимоги прокурора Красилівського районгу в інтересах МДПІ в Красилівському районі про стягнення 141893 грн. 44 коп. боргу з прибуткового податку, задоволено в частині стягнення заборгованості з Сільськогосподарського кооперативу «Україна» податку з доходів фізичних осіб (прибутковому податку) лише за період з 31.01.2005 року по 01.02.2008 року, тобто в межах строку давності (1095 днів) до часу звернення до суду, в сумі 51228 грн. При цьому сума боргу була зменшена на підставі інформації відповідача, яку він не оспорював (а.с.9-11).

Отже, спірна сума уже було предметом розгляду господарського суду. Постанова суду набрала законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про безнадійність боргу з прибуткового податку ( податку з доходів фізичних осіб) позивача, який виник до 29.10.2004 року в сумі 83491,44 грн. є вірним, що відповідає вимогам пп.15.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки збігли строки давності.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають, а суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2009 року у справі №2а-1633/09 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський Судді В.М. Багрій

С.І. Богаченко

Ухвала у повному обсязі складена 03.08.2010 року.