Ухвала суду № 109404015, 06.03.2023, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 березня 2023 року справа № 580/1543/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/1543/23

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Хоменка 19, м. Чекраси, 18008 ЄДРПОУ07735288)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

01.03.2023 вх. №7682/23 ОСОБА_1 (представник - адвокат Скрежешевський М..С. за ордером серії АВ №1055617) звернувся до суду з позовом до Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, просить:

- визнати протиправними дії Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2021 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 » Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних видів грошового забезпечення та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії;

- зобов`язати Черкаський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2021 пенсії ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому залишається без руху для усунення недоліків.

Відповідно до висновку Верховного Суду в ухвалі від 23.01.2019 у справі №9901/35/19 особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Відповідно до п.4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в права.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо особа вважає, що суб`єктом владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Позивач у порушення п.4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України не зазначив про захист якого саме права чи охоронюваного законом інтересу просить, не визначає відповідний тарифний коефіцієнт та конкретну норму статей 43 і 63 Закону №2262 та постанови №704.

Позивачу варто сформувати позовні вимоги відповідно до частини 1 статті 5 КАС України з урахуванням розмежування дій та бездіяльності щодо наслідків з наданням доказів/розрахунків на підтвердження у контексті критеріїв частини 2 статті 2 КАС України.

Позивач до позовної заяви додає лист від 30.01.2023 Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де повідомляється про відсутність підстав для направлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області запитуваних довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ., проте на підтвердження вказаних обставин позивачем не додано доказів, що суперечить вимогам п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у контексті обов`язків та інтересів Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яке не визначене учасником справи.

Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача). Згідно з частиною 5 статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Необхідною умовою прийняття законного судового рішення у справі є розгляд цієї справи за участю всіх осіб, прав та обов`язків яких воно буде стосуватися. Це забезпечується, зокрема, наявністю у процесуальному праві інституту третіх осіб. Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві є особою на обов`язки якого може вплинути рішення у справі, тому має стати учасниками цієї справи шляхом залучення до участі за ініціативою суду на стороні відповідача без самостійних вимог, позаяк мета отримання довідки - перерахунок пенсії. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1. Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, що застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу.

У справі № 580/2970/22 ЄДРСР 108319243 зазначено: Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови і порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для його проведення. Алгоритм дій, що повинні вчинити, зокрема, органи у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2, 3 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Позивач не обгрунтовує підстави за яким саме нормативно-правовим актом відповідач має надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідку якої форми.

Обираючи бажаний для позивача спосіб захисту порушеного права, інтересу, позивач має врахувати зміст статті 5 КАС України та повноваження суду у контексті вирішення спору щодо формалізованих і неформалізованих вимог відповідно до статті 245 КАС України.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому залишається без руху для усунення недоліків.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС України).

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (висновки у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18, у справі №910/7164/19).

Позивач не спростовує позицію відповідача у тому, що «скасування пункту 6 Постанови №103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням та не може слугувати підставою для надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020, позаяк постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/22 не створює підстав для здійснення перерахунку пенсій» у контексті нечіткої вимоги про "відповідний тарифний коефіцієнт", "про розмір процентної надбавки за вислугу років про розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпеченя (надбавки, доплати, підвищення) в установлених розмірах та у встановленому розміру преміїї відповідно".

У разі незгоди з довідкою для нарахування пенсії під час звільнення, попередніх перерахунків особа не позбавлена права оскаржити її до суду, проте доказів оскарження будь-якої попередньої довідки, що була підставою перерахунків пенсії, позивачем до суду не надано.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом: обгрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем через не направлення довідки іншій особі, надання доказів на підтвердження протиправних дій чи бездіяльності з огляду на обраний спосіб захисту відповідно до ст.5 КАС України з обгрунтуванням розрахунками значення «відповідний тарифний коефіцієнт», «відповідні, установлені розміри»; письмової позиції щодо участі третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА