Рішення № 109404014, 03.03.2023, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2023 року справа № 580/329/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №580/329/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта та зобов`язати вчинити дії, ухвалив рішення.

19.01.2023 вх. №2085/23 ОСОБА_1 , звернувшись до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 23.12.2022 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне обєднання Міністерства внутрішніх справ по Черкаській області» від 22.11.2022 №33/44/1-Д-3136/08-1637 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії та виплату пенсії з 01.12.2019 ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне обєднання Міністерства внутрішніх справ по Черкаській області» від22.11.2022 №33/44/1-Д-3136/08-1637 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення із виплатою різниці між фактично отриманою пенсією та належною до сплати сумою пенсії з 01.12.2019 до моменту здійснення перерахунку.

Додатково просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у сумі 1073,60 грн.

23.01.2023 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.258 КАС України), розгляд справи по суті через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначається, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою 12.12.2022 перерахувати з 01.12.2019 пенсію на підставі довідки від 22.11.2022 №33/44/1-Д-3136/08-1637. Відповідач рішенням (індивідуальний акт) від 23.12.2022 відмовив у перерахунку пенсії позивачу, де зазначив про відсутність підстав здійснювати перерахунок, позаяк алгоритм не змінився і повідомлення від Пенсійного фонду України про наявність підстав для проведення перерахунку та необхідність підготовки списків не надходило. Відмова (на думку позивача) є протиправною, позаяк зі скасуванням п.3 рішення у справі № 826/12704/18 (об`єднаній із справою №826/16198/18 про визнання нечинними пунктів Постанови № 103), що набрало чинності 19.11.2019 згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення з 01.12.2019.

Відповідач позов не визнав. 31.01.2023 вх. №3390/23 подав до суду відзив на позовну заяву - повідомив, що здійснив перерахунок пенсії позивача у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення з виплатою у 2018 році, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України №988, проте з моменту здійснення перерахунку пенсії позивача про збільшення розміру грошового забезпечення Кабінет Міністрів України відповідних актів не ухвалював, тому підстави для проведення перерахунку пенсії позивача повторно відсутні згідно довідки для перерахунку пенсії від 22.11.2022 №33/44/1-Д-3136/08-1637. Відповідач зазначив, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення для захисту порушеного права за довідкою від 22.11.2022 станом на листопад 2019, позаяк звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії лише у 2022 році. Відповідач покликається на висновки Верховного Суду у справі №240/6263/18 - Головне управління не має підстав здійснювати перерахунок пенсії без урахування положень Порядку №45.

Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі під час розгляду справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши аргументи щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства (абзаци десятий, одинадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі від 26.12.2011 № 20-рп/2011).

Відповідно до п.3 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової політики, політики у сфері соціального захисту. Відповідно до статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення. Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, що пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави: перебувають на службі у правоохоронних органах держави, у т.ч. у міліції (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Відповідно до п.8 Постанови КМУ від 21.02.2018 №103 передбачено: Міністерству соціальної політики разом з Пенсійним фондом України забезпечити проведення перерахунків пенсій, передбачених цією постановою.

ВПВС у справі № 240/6263/18 ЄДРСР 88168813 зазначає: п. 48 - Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, затверджений Постановою №45; п.55 - відповідач має право перевіряти правильність складення довідок щодо формального змісту, однак правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, відповідач не має. Питання врахування у складі грошового забезпечення середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення могло би бути предметом спору про визнання протиправними дій щодо складення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача без урахування середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення та не може бути розглянуто в межах цієї адміністративної справи; п.56 - перевірка правильності складення довідки передбачена не з метою оцінки форми самої довідки, а з метою визначення її відповідності вимогам Конституції та законів України. Якщо ж під час перевірки відповідачем правильності наданої уповноваженим органом довідки буде встановлена її невідповідність вимогам законів України, відповідач має право вимагати від уповноваженого органу усунення такої невідповідності; п. 66 - питання щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, урегульовані Порядком № 45); п.68 - ПФУ та його головні управління мають право перевіряти правильність складення довідок (пункт 9 Порядку № 45).

Верховний Суд у справі № 2340/2814/18 ЄДРСР 104694509 під час вирішення вимог зазначає про довідку з урахуванням складових, що не передбачені чинним, на момент перерахунку, законодавством.

Верховний Суд у пункті 40 у справі №160/8324/19 наголосив: до моменту отримання належної довідки від уповноваженого органу у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії відповідача (ЄДРСР 86432492).

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований. Згідно п.19 ч.1 ст.5 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, що стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

ВПВС у справі № П/9901/871/18 вказав, що «за загальним правилом національні суди повинні утримуватися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору».

Верховний Суд у справі № 340/507/22 від 10.01.2023 (п.45) зазначив: ВС неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, що не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (п.23 постанови від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19 ЄДРСР 88150172 така позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 23.05.2019 у справі № 910/5098/18, від 18.03.2019 у справі №910/5244/18, від 20.03.2019 у справі №910/7715/18, від 18.04.2019 у справі №910/5105/18, від 12.03.2019 у справі № 913/204/18).

Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Верховний Суд у справі № 826/3858/18 ЄДРСР 85678754 касаційну скаргу Кабінету Міністрів України залишив без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 залишив без змін (встановив, що визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»). ВПВС у справі № 240/6263/18 ЄДРСР 88168813 зазначає: п.73 05.03.2019 набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 до Порядку № 45; п.74 - проте скасування в судовому порядку вказаних вище пунктів Постанови № 103 (після проведення в квітні 2018 року перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018) не є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувані дії відповідали вимогам чинного на час їх вчинення законодавства.

Верховний Суд у справі № 826/12704/18 ЄДРСР 86717489 касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на часткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі № 826/12704/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, третя особа: Міністерство соціальної політики України в частині визнання дій протиправними та скасування пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 повернув скаржнику. У справі № 826/12704/18 (форма - часткове рішення) ЄДРСР 82368814 зазначено: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними та скасування п.1 постанови від 21.02.2018 №103; у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа №826/16198/18 за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання нечинними пунктів 2,3,5,6 постанови від 21.02.2018 №103. Суд вирішив: задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2; визнати протиправним та скасувати пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

У справі №826/6453/18 позивач просив визнати пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) та зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, протиправними та нечинними, за виключенням змін, що вносяться до пункту 2 частини третьої вказаних змін, а саме: щодо набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з 01.03.2018, які залишити в силі. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2019 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2019 скасовано в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2, Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2, Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови задоволено: визнане протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2019 залишено без змін. Верховний Суд касаційні скарги Пенсійного фонду України та Кабінету Міністрів України залишив без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 - без змін (ЄДРСР106867632).

Верховний Суд у справі №2340/2997/18 ЄДРСР 96015700 звертає увагу, що абзацом сьомим пункту 5 Порядку №45 установлено, що додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.

Суд, перевіряючи доводи сторін у цій справі, дослідивши зміст рішення від 23.12.2022 не встановив, що викладені у них висновки відповідача про відсутність підстав для перерахунку підтверджені доказами у контексті твердження: повідомлення від ПФУ не надходило без окреслення обставин щодо отриманої від роботодавця - уповноваженого органу оновленої довідки, її перевірки та зворотнього реагування у контексті висновків ВС про отримання належної довідки (як за формою так і за змістом на виконання яких саме актів у якій редакції з покликанням на сформовану практику Верховного Суду).

Верховний Суд у справі № 520/12022/17 ЄДРСР 85412892 зазначає: Верховний Суд України у постанові від 08.12.2009 виснував, що такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 КАС України (у редакції, чинній на час її ухвалення), може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема, у моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням. У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 судам, зокрема, роз`яснено, що визнання ж акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Суд визначає, що рішення суб`єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

Суд встановив, що в матеріалах справи є рішення - індивідуальний акт від 23.12.2022 про відмову ОСОБА_1 у проведенні з 01.12.2019 перерахунку пенсії згідно з довідкою від 22.11.2022 №33/44/1-Д-3136/08-1637, де зазначено: згідно зі ст.66 Закону №2262 ОСОБА_1 має право оскаржити зазначене рішення до Пенсійного фонду України або до суду.

Суд встановив, що матеріали справи не містять документів про звернення позивача до ПФУ ні з оскарженням, ні із зверненням про застосування/не застосування алгоритму перерахунку пенсії, немає і документів про оскарження попередніх довідок про грошове забезпечення.

Позивач просить здійснити перерахунок за довідкою станом на листопад 2019 року, проте не був почутий, позаяк у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 23.12.2022 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 не зазначається % премії згідно довідки від 22.11.2022 №33/44/1-Д-3136/08-1637 в порівнянні з попередніми довідкми про розмір горошового забезпечення позивача та/або застосування середнього розміру, відсутні покликання на відповідну редакцію п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо наявності/відсутності підстав/умов згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988, де зазначено: здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби без мотивації щодо застосування середнього розміру, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло/не виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію у контексті перевірки змісту оновленої довідки від 22.11.2022 з урахуванням дії нормативно-правових актів у часі щодо складових за попередніми довідками та подальшими перерахунками після призначення пенсії з 12.02.1994.

Верховний Суд у справі № 2340/2814/18 ЄДРСР 104694509 зазначає: розмір премії для перерахунку пенсій враховується у середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою. Такий висновок ґрунтується на положеннях абзацу 5 пункту 5 Порядку перерахунку пенсій, відповідно до якого для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), у межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

У зразковій справі № 802/2196/17-а ЄДРСР 90021630 йдеться про грошовий атестат та довідку до нього, де зазначені види та розміри грошового забезпечення позивача під час виходу на пенсію, тут вказана і надбавка за виконання особливо важливих завдань, і премія. Судами першої та апеляційної інстанцій з`ясовувалось виключно, чи виплачувалися саме зазначені види грошового забезпечення та у яких розмірах станом на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, що не ставлять її в явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Відповідно до постанови правління ПФУ 22.12.2014 № 28-2 (у редакції постанови правління ПФУ 21.12.2022 № 28-2) Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення; здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Головне управління Фонду має право: отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань.

Відповідно до постанови Правління ПФУ 07.07.2014 № 13-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Позивач стверджує, що «з 19.11.2019 виникли підстави для перерахунку пенсії з довідкою за листопад 2019», проте відповідач у спірному рішенні зазначивши ст.63 Закону №2262, постанови від 11.11.2015 №988, 21.02.2018 №103 та рішення у справі №826/12704/18 не повідомив, якою конкретною нормою права керувався на виконання яких повноважень, вирішуючи відмовити позивачеві без спростування його твердження про зміну грошового забезпечення відповідних категорій службовців, позаяк сторони мають різні позиції щодо тлумачення підвищення розміру складових грошового забезпечення, підвищення пенсії за рахунок структури складових за оновленою довідкою, підвищення грошового забезпечення поліцейським з підстав нових видів грошового забезпечення, зміну розміру пенсії - підвищення пенсії через обчислення з підстав зміни розрахункових величин.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, закріплений частиною четвертою статті 9 КАС України, розуміється у виявленні та дослідженні доказів судом за власною ініціативою.

Суд бере до уваги, що у справі № 580/2970/22 ЄДРСР 108319243 зазначається: Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови і порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для його проведення. Алгоритм дій, що повинні вчинити органи у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2, 3 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. Відповідно до пункту 4 Порядку № 45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ. З урахуванням приписів ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсії військовослужбовцям можливий лише у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення. У разі незгоди з довідкою для нарахування пенсії під час звільнення, особа не позбавлена права оскаржити її до суду.

Суд встановив, що позивач отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону №2262 (пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 ).

Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» підготувала на адресу позивача і Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідку 22.11.2022 №33/44/1-Д-3136/08-1637 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом за листопад 2019 року, проте доказів реагування на отриману довідку від роботодавця метеріали справи не містять.

Згідно з пунктом 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління ПФУ 07.07.2014 № 13-1 передбачено, що заява разом із додатками до неї про перерахунок пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр).

12.12.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою, де просив здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки від 22.11.2022 №33/44/1-Д-3136/08-1637, відповідач відмовив у перерахунку пенсії позивачу, де зазначив про відсутність підстав для перерахунку, позаяк після дати набрання рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі 826/12704/18 законної сили, Кабінет Міністрів України не прийняв нормативно-правового акту щодо умов та порядку проведення перерахунку пенсії, визначення складових грошового забезпечення, згідно з якими має відбуватися перерахунок пенсій, призначених згідно з Законом №2262.

Суд апеляційної інстанції у справі №580/3359/22 ЄДРСР 108345790 наголосив про мету для витребування довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (за формою, встановленою чинним законодавством України).

Застосовуючи строки у сфері пенсійного забезпечення, варто враховувати право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист.Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому, в будь-якому разі її сума відома особі, яка її отримує.

Відповідач не мотивував для позивача підстав відмови щодо розмежування: підвищення розміру складових грошового забезпечення, зміну розміру пенсії - підвищення пенсії через обчислення з підстав зміни розрахункових величин; підвищення пенсії за рахунок структури складових за оновленою довідкою, підвищення/змін грошового забезпечення працівників поліції з підстав запровадження нових видів грошового забезпечення у контексті дії у часі нормативно-правового акта за результатом розгляду справи №826/12704/18 з урахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування Порядку №45.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.2 ст.9 КАС України).

Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зазначив, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Суд встановив, що відповідач вважає, що законодавчі підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 відсутні на підставі довідки за станом за листопад 2019 року від 22.11.2022 №33/44/1-Д-3136/08-1637, проте таке твердження не свідчить про спростуваня твердження позивача про право (легітимні очікування) на перерахунок та/або мотивовану відмову щодо перерахунку у зв`язку із обов`язком відповідача реагувати на заяви (встановленої, належної, довільної форми), здійснення перевірки змісту отриманої довідки та сприяння позивачеві у реалізації прав особи під час звернення до суб`єкта публічної адміністрації, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача у контексті критеріїв частини 2 статті 2 КАС України щодо настання обставин, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, позаяк позивач не був почутий, надавши довідку за прирівняною посадою: інспектор відділу поліції, встановлено: посадовий оклад 2400,00 грн; оклад за спеціальним званням (капітан) 1800,00 грн; надбавка за стаж в поліції (відсотків з посадового окладу з урахуванням посадового окладу за спеціальним званням ) 30 % - 1260,00; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (відсотків з посадового окладу з урахуванням посадового окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби) 39,99 % - 2183,45 грн; премія 80,44 % - 6148,39 грн, усього 13791,84 грн, позаяк відсутні порівняння структури грошового забезпечення щодо встановлених надбавок під час служби з огляду на відомості довідки для призначення пенсії та мотивів відповідності/невідповідності заяви пенсіонера від 12.12.2022 та/або реагування на отриману довідку від Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» (лист від 22.11.2022 №33/44/1-2288), позаяк таких доводів, мотивів, аргументів щодо відмови у перерахунку індивідуальний акт-рішення від 23.12.2022 з дотриманням принципів належного врядування не містить.

Відповідно до п.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 3-1 (далі Порядок №3-1), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, у порядку, установленому статтею 63 Закону 2262. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, що дають право на підвищення пенсії.

Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України. Аналогічний висновок сформований у постанові ВС від 10.10.2019 у справі 553/3619/16-а.

11.11.2015 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 988 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988-2015-п#Text), що набрала чинності 02.12.2015 та якою затверджені схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10. Відповідно до статті 94 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію», Постанови №988 з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських наказом МВС України від 06.04.2016 №260 затверджений Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі Порядок №260). Згідно з пунктом 3 Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Згідно з пунктами 4-10 розділу ІІ Порядку №260 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0669-16#Text) установлено додаткові види грошового забезпечення. Постановою КМУ від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» затверджені: схема окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1; схема посадових окладів курсантів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, із числа осіб, які не перебували на службі в поліції перед зарахуванням на навчання, у розмірах згідно з додатком 2; схема тарифних коефіцієнтів за посадами курсантів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських із числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, у розмірах згідно з додатком 2-1; схема посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10.

Верховний Суд у справі № 552/3407/17 дійшов висновку, що під «підвищенням пенсії» розуміється тільки таке збільшення суми нарахування, яке здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, тобто випадки, коли пенсія була неправомірно недонарахована і у подальшому на підставі рішення суду нарахована в належному обсязі, не належать до «підвищення пенсії».

Матеріали справи не містять доказів щодо рішень КМУ про зміну розміру грошового забезпечення позивача у зв`язку із підвищенням пенсії, не йдеться про списки і роль ПФУ у дотриманні та/або відсутності підстав виконання процеди в алгоритмі взаємодії під час забезпечення перерахунку пенсії з покликанням на конкретну норму права відповідного нормативно-правового акта в редакції на яку дату щодо прав позивача.

«Належною особі» пенсією у розумінні майнового права розуміється нарахована уповноваженим суб`єктом владних повноважень за матеріалами пенсійної справи на підставі закону, проте не виплачена сума, або у контексті легітимного очікування за не здійснений перерахунок з вини відповідача/іншого суб`єкта публічної адміністрації, що має бути доказаною, тоді йдеться про виплату без обмеження строком.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а (ЄДРСР 94345945) дійшла висновку щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії, належать застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень про обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

Матеріали справи не місять доказів звернення позивача до відповідача, ПФУ, роботодавця про перерахунок, починаючи з моменту обізнаності оприлюднення інформації щодо дії у часі нормативно-правового акта згідно загальновідомого рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019, що набрало законної сили у справі №826/12704/18 ЄДРСР 82368814 та/або доказів щодо поважності причин несвоєчасного звернення за довідкою (щодо доказів і доводів у контексті вини відповідача та/або Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» та/або неналежності оновленої довідки).

Матеріали справи не містять доказів, а доводи позивача аргументів щодо бездіяльності відповідача та/або його вини, починаючи з 01.12.2019 у зв`язку зі зверненням позивача 12.12.2022 про перерахунок, пов`язаний із додатковими складовими грошового забезпечення відповідно до довідки від 22.11.2022 №33/44/1-Д-3136/08-1637 порівняно з попередніми довідками.

Верховний Суд у справі №240/12017/19 зазначив (ЄДРСР 95946021), що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

У триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу після отримання довідки та звернення 12.12.2022 позивача ухилився від виконання обов`язків (триваюча протиправна бездіяльність, починаючи з дати звернення позивача) щодо врахування/мотивованого неврахування складових за довідкою від 22.11.2022 №33/44/1-Д-3136/08-1637 для перерахунку пенсії позивача суб`єктом публічної адміністрації та застосування ст.8 Закону України «Про звернення громадян».

Суд за наявними у матерілах справи доказами не встановив добросовісності дій відповідача щодо розгляду/причин не розгляду отриманої інформації згідно з листом від 22.11.2022 №33/44/1-2288 (Державної установи «Територіальне медичне об`днання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області») у контексті оцінки порушеного майнового права позивача з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини - від моменту надходження оновленої довідки від 222.11.2022 №33/44/1-Д-3136/08-1637 до матеріалів пенсійної справи під час мотивації відмови.

Оцінюючи доводи і докази щодо не надання мотивованої відповіді на отриману оновлену довідку та не здійснення перерахунку пенсії позивачеві, за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що бездіяльність є протиправною з дня звернення позивача до відповідача з 12.12.2022 позаяк відповідач, відмовляючи у здійсненні перерахунку пенсії без зазначення мотивів відмови за наявного судового рішення у справі №826/12704/18, висновків Верховного Суду, наявної довідки Державної установи «Територіальне медичне об`днання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області», без аналізу і реагування на наявну судову практику (у т.ч. розбіжну за рішеннями суду апеляційної інстанції у справі № 580/2153/22 ЄДРСР 107899228 та у справі № 580/1972/22 ЄДРСР 106544891) ухвалив протиправний акт від 23.12.2022 - діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно/несправедливо, без врахування необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), без мотивів відмови здійснити перерахунок у контексті обов`язків належного врядування для надання можливості позивачеві моделювати власну поведінку.

Оцінюючи прийняте відповідачем рішення від 23.12.2022, суд не встановив мотивів і аргументів щодо зв`язку звернення від 12.12.2022 та рішення у справі №826/12704/18 без окреслення у часі дії постанов КМУ №988, 103, 45, 1088 у спірних правовідносинах із складовими оновленої довідки та попередніх розпоряджень/протоколів відповідача за відсутності додатків у відзиві, тому визнає індивідуальний акт - рішення відповідача від 23.12.2022 щодо результатів розгляду звернення позивача протиправним та таким, що належить скасувати.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно із ст.3 Закону України 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (ст.15 Закону № 393/96-ВР).

Відповідно до постанови КМУ від 22.12.2014 № 28-2 «Про затвердження положень про територіальні органи Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов правління Пенсійного фонду України» Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: здійснює розгляд звернень, заяв та скарг підприємств, установ, організацій і громадян з питань діяльності Фонду, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг (пп.14 п.4).

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд визнав протиправним індивідуальний акт Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з підстав немотивованої відмови під час розгляду заяви-звернення позивача від 12.12.2022 щодо довідки від 22.11.2022 №33/44/1-Д-3136/08-1637 через не сприяння позивачеві у реалізації права бути почутим і майнового права у сфері пенсійного забезпечення із розмежуванням підстав підвищення за законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідного дотримання порядку, умов, зміни розміру пенсії, алгоритму перерахунку, тому позовні вимоги належить задовольнити частково, скасувавши рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області від 23.12.2022 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву позивача від 12.12.2022 з урахуванням листа (вих.22.11.2022 №33/44/1-2288) Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» та висновків суду щодо належності оновленої довідки як за формою так і за змістом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн, позовні вимоги задоволено частково, наявні підстави для стягнення витрат зі сплати судового збору у сумі 536,80 грн.

Керуючись ст. 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області від 23.12.2022 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву від 12.12.2022 ОСОБА_1 щодо довідки від 22.11.2022 №33/44/1-Д-3136/08-1637 з урахуванням листа (вих.22.11.2022 №33/44/1-2288) Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» та висновків мотивувальної частини рішення суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 536,80 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити сторонам справи.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська 23, м.Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538].

Судове рішення складене 03.03.2023.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА