Ухвала суду № 109398319, 06.03.2023, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/345/23

Провадження №2/443/244/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 березня 2023 року місто Жидачів

Суддя Жидачівськогорайонного судуЛьвівської областіРавлінко Р.Г.,перевіривши матеріалицивільної справиза позовноюзаявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,треті особи:Жидачівський відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану уСтрийському районіЛьвівської областіЗахідного міжрегіональногоуправління юстиції(м.Львів),орган опікиі піклуванняХодорівської міськоїради,про визнаннябатьківства,зобов`язання внесеннязмін доактового запису,визнання автомобіляспільним сумісниммайном,визнання правовласності на майно в порядку спадкування за законом, -

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в якому просить визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зобов`язати Жидачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) внести зміни до актового запису №63 від 16.09.2021 про народження ОСОБА_5 , а саме: у графі батько дитини вказати ОСОБА_4 замість ОСОБА_6 , інші відомості залишити без змін; визнати автомобіль марки «Шкода Октавія» чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований на ОСОБА_4 об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ; визнати за малолітньою дочкою, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на 1/15 частину квартири АДРЕСА_1 та на 1/6 частину автомобіля марки «Шкода Октавія» чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимогЦПК України.

Звернення до суду здійснюється, зокрема, шляхом пред`явлення позову, форма і зміст якого повинні відповідати вимогам статей175,177 ЦПК України.

Так, відповідно до п. 4 ч. 3ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Як вбачається з позову позивачка просить визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

В абз. 2 п. 15 постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів,що мають юридичне значення» вказано, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

Згідно абз. 3-5 п. 7 Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК.

Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Якщо батько дитини помер і дитина народилася у незареєстрованому шлюбі, встановлення факту визнання батьківства або факту батьківства проводиться у порядку окремого провадження. Якщо імовірний батько дитини живий, то встановлення батьківства розглядається у позовному провадженні.

Встановлення юридичного факту, а саме родинних відносин між померлим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не несе юридичного наслідку щодо вирішення їхніх прав та обов`язків, оскільки його встановлення буде лише підтвердженням народження у ОСОБА_4 дочки - ОСОБА_5 , тобто існування відповідного юридичного факту, що передбачено у Главі 6 Розділу IVЦПК України, як спеціальний процесуальний інструмент для захисту відповідних прав.

Звертаю увагу, що дана справа повинна розглядатись в порядку позовного провадження виключно через те, що іншими вимогами у цій справі є спір про право (право власності на спадщину та спільну сумісну власність подружжя), а тому всі ці вимоги розглядаються у позовному провадженні, однак як вбачається із прохальної частини позовної заяви позивачка просить визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а не встановити факт батьківства, хоча у назві позовної заяви зазначає, що така про встановлення факту батьківства.

Так, згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Пунктом 2 ч.1 ст.176ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у справах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Відповідно до вимогЗакону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»належним доказом підтвердження вартості майна є звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).

Одночасно звертаю увагу позивачки, що нею не подано належних та допустимих доказів, щодо дійсної вартості спірного майна.

Для визначення дійсної ціни позову позивачці слід долучити до позовної заяви звіт про ринкову вартість спірної квартири та довідку-характеристику щодо вартості автомобіля визначити ціну позову у відповідності до п.2 ч.1ст.176 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» за подання до суду позову немайнового характеру сплачується судовий збір з фізичних осіб в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно доч. 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір»за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить2 589,00 грн, відтак 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1073,60 грн.

Згідно квитанцій від 28.02.2023 №№ 20, 21 та 22 позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, 496,20 грн та 496,20 грн.

Суддею встановлено, що позивачкою заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, а саме: про визнання батьківства із похідною позовною вимогою про зобов`язання внесення змін до актового запису та визнання автомобіля спільним сумісним майном, та дві позовні вимоги майнового характеру, а саме: визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом на 1/15 квартири та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом 1/6 автомобіля.

Таким чином, позивачці необхідно доплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру з розрахунку 1073,60 грн кожну позовну вимогу та за дві позовні вимоги майнового характеру у розмірі 1% вартості майна у відповідності часток у майні (мінімальний розмір судового збору у даній справі становить 1073,60 х 4 = 4294,40 грн) за вказаними нижче реквізитами: Отримувач коштів ГУК Львiв/Жидачівська тг /22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) ; Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA308999980313161206000013865. Код класифікації доходів бюджету 22030101;Призначення платежу*; *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Жидачівський районний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа).

Попри те, даний розмір є мінімальним та після проведення оцінки спірного майна судовий збір слід доплатити з врахуванням 1 % вартості спірного майна.

Також звертаю увагу, що у описовій частині позовної заяви позивачка зазначає, що просить визнати за нею право власності на вартості автомобіля, однак у прохальній частині позовної заяви такої вимоги не заявляє.

Відтак, після уточнення змісту позовних вимог позивачці слід також сплатити судовий збір у відповідному розмірі.

Окрім того, звертаю увагу, що відповідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно, однак як вбачається із позовних вимог позивачка таку позовну вимогу не заявляє.

Отже, позивачці слід уточнити спосіб захисту порушеного права шляхом подання уточненої позовної заяви з врахуванням мотивів наведених у даній ухвалі з долученням доказів дійсної вартості спірного майна та доказів сплати судового збору у вірному розрахунку.

Згідно вимог ч.1ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.175і177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищезазначене дану позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачці строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись ст.175,177,185 ЦПК України, суд, -

постановив:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачці, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачці.

Копію ухвали надіслати позивачці.

Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://gd.lv.court.gov.ua/sud1307/.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Р.Г. Равлінко