Рішення № 109398318, 06.03.2023, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/182/23

Провадження №2-а/443/7/23

РІШЕННЯ

іменем України

06 березня 2023 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Рибакова І.І.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19.01.2023 серія ЕАР №6430445, винесену щодо ОСОБА_1 , провадження у справі закрити, постановити окрему ухвалу щодо істотного порушення поліцейським СРПП відділення поліції № 1 (м. Жидачів) Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Тіцьким І.В. норм чинного законодавства та направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а також для вирішення питання притягнення до встановленої законом відповідальності та стягнути з відповідача судові витрати.

Обґрунтування позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що він перебував на посаді водія Жидачівської ДЕМ - 2 Центрального РЕМ ПрАТ «Львівобленерго». 19 січня 2023 року він перебував на зміні та в складі бригади ЕД-5 Жидачівської ДЕМ - 2 Центрального РЕМ ПрАТ «Львівобленерго» брав участь у проведенні робіт в електромережах м. Ходорова, зокрема ЗТП-95 по вул. М. Грушевського. До виконання робіт був залучений автопідйомник ГАЗ-53 д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ПрАТ «Львівобленерго». Близько 15 год 10 хв 19 січня 2023 року до нього підійшов інспектор СРПП відділення поліції № 1 (м. Жидачів) із звинуваченнями у вчиненні адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог заборонних дорожніх знаків. Незважаючи на неодноразове наголошення ним на виконанні робіт по відновленню ліній електропередач та енергетичної інфраструктури і неможливість виконання ремонтних робіт без автопідйомника ГАЗ-53. О 15 год 17 хв 19 січня 2023 року було винесено постанову поліцейського СРПП відділення поліції № 1 (м. Жидачів) Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Тіцького І.В. про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення в розмірі 340 грн штрафу. Як вбачається із постанови серії ЕАР №6430445 від 19 січня 2023 року «19.01.2023 о 15:09:18 в м. Ходорів, вулиця Грушевського, 55, водій керуючи ТЗ не виконав вимоги дорожнього знаку 3.21 ПДР, чим порушив п. 8.4 «в» ПДР - Порушення вимог заборонних знаків». Однак вказана постанова поліцейського СРПП відділення поліції № 1 (м. Жидачів) Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Тіцького Івана Володимировича серії ЕАР № 6430445 від 19 січня 2023 року винесена передчасно, без встановлення фактичних обставин справи, без їх підкріплення належними та допустимими доказами, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому не може вважатися правомірною виходячи із такого. Уповноваженими особами відділення поліції № 1 (Жидачів) Стрийського РУП ГУНП у Львівській області не було роз`яснено права та обов`язки, не повідомлено належним чином про дату та час розгляду, не надано можливості скористатися правовою допомогою, не надано можливості ознайомитися із доказами, брати участь у їх дослідженні, заявляти власні клопотання та заперечення. Більше того, клопотання про приєднання письмових пояснень до матеріалів справи було відхилено. У винесенійпостанові відповідачне посилаєтьсяна жодендоказ усправі,а відповіднаграфа «Допостанови додається»не заповнена.В постановісерії ЕАР№ 6430445від 19.01.2023відсутні посиланняна нормативно-правовийакт,вимоги якогоним порушені.Поліцейський СтрийськогоРУП вказуєна конкретнінорми "п.п.9.2.бПДР", однак незазначає якийнормативно-правовийакт міститьзазначені положення, ким та коли прийнятий, та в якій редакції застосована норма права. З фабули,викладеної відповідачему постанові,вбачається нібитопроїзд натериторію,на якув`їздзаборонено, без конкретизаціїнапрямку,в якомурухався водій,чи взагалірухався утакому напрямку,чи бувтакий маршрут(не)встановленийуповноваженим органомі (не)поширеністьзнака наводія,чи (не)перебувававтомобіль взоні діїзнака 3.21та чине (не)перериваласяйого дія), що позбавляєможливості встановитинаявність обставинита сутіправопорушення. Враховуючи, що до постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР № 6430445 від 19 січня 2023 року працівниками СРПП відділення поліції № 1 (м. Жидачів) Стрийського РУП ГУНП у Львівській області не додано будь-яких доказів на підтвердження викладених в ній обставин, а провадження в справі здійснювалося у повній невідповідності із законом, вважає, що його вина у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП не знайшла свого підтвердження, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 06.02.2023 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків. /а.с.15-16/.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 15.02.2023 відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву /а.с.42-43/.

Зазначена ухвала електронною поштою надіслана на електронну адресу Головного управління Національної поліції у Львівській області та 16.02.2023 доставлено на електронну адресу відповідача /а.с.44 на звороті/.

У вказаний в ухвалі суду строк відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву без поважних причин.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області ОСОБА_2 від 27.02.2023 відкрито провадження у справі. Витребувано від Головного управління Національної поліції у Львівській області оригінал постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19.01.2023 серія ЕАР №6430445, винесену щодо ОСОБА_1 . Витребувану інформацію надати суду протягом семи календарних днів з дня отримання даної ухвали суду /а.с.46-47/.

У вказаний в ухвалі суду строк відповідач не подав до суду витребувані докази без повідомлення причин.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст.22 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи /у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження/ фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту пільг.

Приписами ч. 9 ст. 80 КАС України встанволено, що у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив, наступні обставини.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАР № 6430445 від 19.01.2023, ОСОБА_1 , 19.01.2023 о 15:09:18 в м. Ходорів, вулиця Грушевського, 55, керуючи ТЗ не виконав вимоги дорожнього знаку 3.21 ПДР, чим порушив п. 8.4 «в» ПДР, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП у зв`язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн /а.с. 39/.

Відповідно до довідки Львівобленерго №246-07-175 від 26.01.2023, 19.01.2023 бригадою ЕД-5 Жидачівської ДЕМ - 2 Центрального РЕМ ПрАТ «Львівобленерго» проводились роботи в електромережах м. Ходорова (зокрема ЗТП-95 по вул. М. Грушевського), в яких був задіяний автопідйомник ГАЗ-53 д.н.з. НОМЕР_1 /а.с.40/

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини носять публічно-правовий характер та виникли між сторонами у зв`язку з незгодою позивача з рішенням суб`єкта владних повноважень про порушення позивачем Правил дорожнього руху та накладення, у зв`язку з цим, на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно зіст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Пунктом 11 частини першоїстатті 23 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію"(далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону УкраїниПро дорожній рухвід 30.06.1993 № 3353, встановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306(із змінами та доповненнями, далі -ПДР).

Пунктами 1.3 та 1.9.ПДРвстановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 8.4 «в» ПДР встановлено, що дорожні знаки поділяються на групи, зокрема, заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Згідно ПДРдо забороннихзнаків зокремавідноситься знак3.21В`їздзаборонено.Забороняється в`їздусіх транспортнихзасобів зметою: запобіганнязустрічному рухутранспортних засобівна ділянкахдоріг зодностороннім рухом; запобіганнявиїзду транспортнихзасобів назустрічзагальному потокуна дорогах,позначених знаком5.8; організаціївідокремленого в`їздуі виїздуна майданчиках,що використовуютьсядля стоянкитранспортних засобів,майданчиках відпочинку,автозаправних станційтощо; запобіганняв`їзду наокрему смугуруху,при цьомузнак 3.21повинен застосовуватисяразом зтабличкою 7.9; запобігання в`їзду на дороги, що безпосередньо простягаються у межах прикордонної смуги до державного кордону і не забезпечують пересування до встановлених пунктів пропуску через державний кордон (крім сільськогосподарської техніки, інших транспортних засобів і механізмів, задіяних у провадженні відповідно до законодавства і за наявності відповідних на те законних підстав сільськогосподарської діяльності або інших робіт, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, а також транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Держприкордонслужби, ДМС, ДФС, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції і органів прокуратури під час виконання оперативних та службових завдань).

Згідно до положень ч. 1 ст.122КУпАП адміністративним правопорушенням є перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Слід зазначити, що положенням п. (а) ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

Обвинувачення повинно бути конкретним, обвинувачена особа, реалізує своє право на захист від пред`явленого їй конкретного обвинувачення (відомості про час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено те, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зіст. 31 Закону № 580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фотоі кінозйомки, відеозапису, засобів фотоі кінозйомки, відеозапису.

Приписамист. 40 Закону № 580-VIIIвстановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотриманняправил дорожнього руху.

Приписами ст. 251 КУпАП, встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 258 КУпАП встановлено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283цього Кодексу.

Стаття 280 КУпАП передбачає обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме: орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз положень зазначених статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно дост. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

При цьому, суд зазначає, що відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис підлягають зазначенню у постанові про адміністративне правопорушення не лише у випадку фіксації правопорушення здійсненої у автоматичному режимі, а й у інших випадках, оскільки ч. 3ст. 283 КУпАПпрямо передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Вимоги ж до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режими, визначені частиною четвертою вказаної статті.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 15.11.2018 по справі № 524/5536/17 (адміністративне провадження № К/9901/1403/17), яка враховується судом при вирішенні цих правовідносин.

Оскаржувана постанова в порушеня вимог ст. 283 КУпАП не містить відомостей про технічний засіб, окрім того, відеозапис події та відеозапис процедури розгляду справи про адміністративні правопорушення в матеріалах справи відсутні. Факт вчинення порушенняПДР, за який настає відповідальність на підставі ч. 1ст. 122 КУпАП, позивач не визнає.

Як встановлено судом будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 122 КУпАП, окрім самої спірної постанови, відповідачем не надано.

Відтак, в оскаржуваній постанові відсутні докази, що свідчать про вчинення позивачем 19.01.2023 порушення вимог ПДР, відповідно до положень статті 251 КУпАП.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 26.04.2018 у справі № 338/855/17.

Суд зазначає, що відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили.

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів, наявності факту порушення ОСОБА_1 не виконання вимоги дорожнього знаку 3.21 (встановлення знаку за зазначеною адресою та перебування транспортного засобу в зоні дії зазанченого знаку).

Таким чином, відповідачем, на якого законом покладений обов`язок щодо збирання доказів правопорушення та на якого покладений обов`язок доказування правомірності свого рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, не надано суду докази, які б безпосередньо свідчили про наявність події правопорушення, яка б була підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене вище, скоєння ОСОБА_1 оскаржуваного адміністративного правопорушення є недоведеним, а тому притягнення позивача до адміністративної відповідальності шляхом винесення спірної постанови не може вважатися законним і обґрунтованим.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (ч. 3ст. 286 КАС України).

За таких обставин, оскільки відповідачем не надано вагомих доказів на підтвердження того, що позивач допустив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122КУпАП, а відповідно до ч.2 ст.77КАС України вадміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Щодо постановлення окремої ухвали.

У відповідності до вимог частини 1 вищезазначеної статті суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Згідно частини 2статті 249 КАС України, встановлено, що у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд вважає за необхідне зазначити, що постановлення окремої ухвали є правом суду при наявності очевидно протиправних дій відповідних осіб.

Позивачем не наведено конкретних обставин, які можуть свідчити про те, що дії відповідача носять очевидний протиправний характер та спрямовані навмисно на грубе порушення прав позивача. Більше того, позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували обґрунтування його доводів.

Крім того, суд вважає, що в даному випадку при постановлені окремої ухвали на відповідача шляхом вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню чинного законодавства України, буде по свої природі вирішенням даного спору по суті.

Суд вивчивши матеріали справи прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання про постановлення окремої ухвали слід відмовити.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд дійшов до таких висновків.

Частиною 1ст. 132 КАС Українивстановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 18 березня 2020 року (провадження №11-1287апп18, справа № 543/775/17) відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) про те, що у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановленихЗаконом № 3674-VI, сплаті не підлягає, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовуватистатті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18 березня 2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5ст. 242 КАС України).

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 536,80 грн, що підтверджується квитанцією №КРСР-1Х8М-А0Х2-ХС06 від 30.01.2023.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 536,80 грн на користь позивача.

Керуючись ст. ст.5,6,77,241-250,286 КАС України, суд-

вирішив:

У задоволенні клопотання про постановлення окремої ухвали відмовити.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19.01.2023 серія ЕАР №6430445 щодо накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Закрити справупро адміністративнеправопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Р.Г.Равлінко