Рішення № 109377768, 21.02.2023, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1098/22

Провадження № 2/193/126/23

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

21 лютого 2023 року сел. Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шумської О.В.

за участю секретаря Мельникової Т.О.

розглянувши у судовому засіданні в смт.Софіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське", про розірвання договору оренди землі та скасування його державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське", про розірвання договору оренди землі та скасування його державної реєстрації.

Мотивуючи своївимоги,позивач вказуєна тіобставини,що він є власником земельної ділянки (паю), кадастровий номер 1225283500:01:003:0237, площею 8,2481 га, який знаходиться на території Софіївської селищної ради Криворізького району, Дніпропетровської області, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно мається відповідний запис. В грудні 2007 року ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки уклав договір оренди землі з Селянським (фермерським) господарством «Олександро-Володимирівське строком на 49 років після чого договір було зареєстровано» у відділі Держкомзему Софіївського району Дніпропетровської області, про що 12.12.2007 року в Державному реєстрі земель було зроблено відповідний запис. Після підписання договору оренди представник Відповідача передав позивачу грошові кошти у сумі 8 тис. грн.. як плата за оренду за 4 роки наперед. За домовленістю позивач передав ОСОБА_2 оригінали правоустанавлюючих документів на земельну ділянку. Договір оренди після його державної реєстрації позивачу як орендарю не передавався. З 2012 року Відповідач взагалі не сплачує орендну плату. Не сплату орендної плати обґрунтовує тим, що нібито земельний пай свій позивач вже продав.Позивач неодноразово звертався до ОСОБА_2 з проханням виплатити заборгованість по орендній платі, або придбати у власність його земельну ділянку, в тім постійно лище обіцянки, а орендна плата не сплачена до сьогоднішнього часу. З 2012 року Відповідач не проводить розрахунку з позивачем за оренду землі, тобто більше 3 років що вказує на системність в діях Відповідача та невиконання умов договору оренди.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Заяв про розгляд справи без його участі суду не надавав.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено,що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки (паю), кадастровий номер 1225283500:01:003:0237, площею 8,2481 га, який знаходиться на території Софіївської селищної ради Криворізького району, Дніпропетровської області, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно мається відповідний запис. В грудні 2007 року ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки уклав договір оренди землі з Селянським (фермерським) господарством «Олександро-Володимирівське строком на 49 років після чого договір було зареєстровано» у відділі Держкомзему Софіївського району Дніпропетровської області, про що 12.12.2007 року в Державному реєстрі земель було зроблено відповідний запис. Після підписання договору оренди представник Відповідача передав позивачу грошові кошти у сумі 8 тис. грн.. як плата за оренду за 4 роки наперед. За домовленістю позивач передав ОСОБА_2 оригінали правоустанавлюючих документів на земельну ділянку. Договір оренди після його державної реєстрації позивачу як орендарю не передавався. З 2012 року Відповідач взагалі не сплачує орендну плату. Не сплату орендної плати обґрунтовує тим, що нібито земельний пай свій позивач вже продав.Позивач неодноразово звертався до ОСОБА_2 з проханням виплатити заборгованість по орендній платі, або придбати у власність його земельну ділянку, в тім постійно лище обіцянки, а орендна плата не сплачена до сьогоднішнього часу. З 2012 року Відповідач не проводить розрахунку з позивачем за оренду землі, тобто більше 3 років, що вказує на системність в діях Відповідача та невиконання умов договору оренди.

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання Договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Права та обов`язки орендодавця та орендаря встановлені статтями 24 та 25 Закону України "Про оренду землі".

Положеннями статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Пунктом "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим, як зазначалося вище, згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає можливість дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки з підстави, передбаченої пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від §6.03.2019 у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 32б ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В пункті 10.1. постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) зазначено, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотнім є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) вказано, що "зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, якщо договором оренди передбачена сплата орендної плати щорічно, то систематичною може бути визнана несплата протягом 2 і більше років. Якщо сплата орендної плати передбачена щомісячно, то, відповідно, несплата протягом 2 і більше місяців може бути визнана систематичною. Якщо ж має місце лише затримка виплати орендної плати - це не є підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку.

Сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач як власник земельної ділянки не отримав вчасно того, на що він розраховував при наявності діючої угоди. Неналежне виконання умов договору, а саме - невиконання обов`язку зі своєчасної сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке, з огляду на положення статті 526 ЦК України, дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість у подальшому.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

На підставі ст. ст. 526, 610 ЦК України, ст.ст. 2, 24 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 96, 141 «д» Земельного кодексу України, керуючись ст. ст. 4, 175-177 ЦПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське", про розірвання договору оренди землі та скасування його державної реєстрації задовольнити.

Розірвати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та Селянським (фермерським) господарством «Олександро-Володимирівське» код СДРПОУ 32075386 на земельну ділянку загальною площею 8,2481 га, кадастровий номер 1225283500:01:003:0237, зареєстрований 12.12.2007 року у відділі Держкомзему Софіївського району, Дніпропетровської області та скасувати його державну реєстрацію.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В.Шумська