Рішення № 109345299, 02.03.2023, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/1249/22

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., без участі представників сторін, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Фізичної особи-підприємця Занори Наталії Миколаївни про стягнення 89091 грн. 63 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Занори Наталії Миколаївни (далі-відповідач) про стягнення, на підставі кредитного договору № R300335/21350/870481 від 20.07.2020 року, 80338 грн. 82 коп. заборгованості за кредитом, 8752 грн. 81 коп. заборгованості за відсотками, що разом становить 89091 грн. 63 коп., та відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано порушенням відповідачем умов договору кредитного договору № R300335/21350/870481 від 20.07.2020 року щодо повернення кредитних коштів.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 28.11.2022 року, 19.01.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1249/22 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін без виклику, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, яке в подальшому відкладено на 22.02.2023 року; для забезпечення дотримання прав відповідача бути проінформованим про час і дату призначення судового засідання, розміщено інформацію про повідомлення Фізичної особа - підприємця Занори Наталії Миколаївни на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області вебпорталу судової влади України.

Сторони в судове засідання 22.02.2023 року явку представників не забезпечили, позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, подав суду 07.02.2023 року заяву (вх. № 2064/23, а.с. 48) , в якій підтримав позовні вимоги повністю, просив їх задовольнити, розгляд справи провести без участі їх представника. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, ухвала Господарського суду Черкаської області від 28.11.2022 року, адресована відповідачу у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку, відділенням Укрпошти повернено суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», відповідно до даних відстеження поштового відправлення № 1801605444055 з ухвалою суду від 19.01.2023 року - «відправлення у точці видачі/доставки».

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3, в разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, суд продемонстрував достатню старанність, щоб дозволити відповідачу, який повинен був знати про правила, що застосовуються до надіслання судових повідомлень учасникам справи, визначитися з провадженням проти нього та скористатись правами і обов`язками, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України і вважає його повідомленим належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

20.07.2020 року, за завою-анкетою на рефінансування заборгованості за кредитним лімітом до поточного рахунку кредитної картки (а.с. 16) відповідача - Фізичної особи - підприємця Занори Наталії Миколаївни, між позивачем - Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (в подальшому 23.04.2021 року на підставі рішення загальних зборів акціонерів № 36-62 перейменовано на Акціонерне товариство "Райффайзен Банк"), як кредитором, та відповідачем - Фізичною особою - підприємцем Занорою Наталією Миколаївною, як позичальником, укладено кредитний договір № R300335/21350/870481 (далі - Договір, а.с. 9-14), згідно з п.1.1. якого кредитор зобов`язався надати позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 127100 грн., а позичальник зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов`язки, визначені договором.

Сторони погодили усі істотні умови Договору та, зокрема, домовилися про таке:

п. 1.2. - кінцевий термін погашення кредиту - 28.06.2023 року, або інша дата, визначена відповідно до ст. 8 договору;

п. 1.3. - кредит надається позичальнику на погашення боргових зобов`язань, які виникли згідно умов заяви про надання кредиту4 «Кредитна картка для підприємців» 011/21350/621024 від 07.08.209 року, укладеного між позичальником та кредитором (далі кредитний договір);

п. 2.1. - протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9% річних, на рахунок нарахованих доходів кредитора №_, код Банку 30335 АТ "Райффайзен Банк Аваль", або на інші рахунки, визначені кредитором та доведені до відома позичальника;

п. 2.2. - нарахування процентів за кредитором здійснюється не рідше одного разу на місяць, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту); останній день строку користування кредитом не враховується;

п. 4.1. - позичальник зобов`язаний виконати зобов`язання за договором (в т.ч. здійснити повернення кредиту, сплатити проценти, комісії, пеню, штрафи, неустойку та інші платежі) в порядку, визначеному договором;

п. 4.2. - позичальник здійснює повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі згідно з графіком. Ануїтетний платіж включає в себе повернення частини основної суми кредиту та сплату процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою: Сума щомісячного ануїтетного платежу = Сума кредиту за договором * ((1 + Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) * Процентна ставка за місяць) / ((1 + Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) - 1); Сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом * річна процентна ставка / кількість днів поточного року) * Кількість днів в місяці, який передає даті сплати ануїтетного платежу; Сума щомісячного платежу за основним боргом = Сума щомісячного повернення кредиту - Сума щомісячного платежу за %;

п.8.1.3. - у разі настання обставини дефолту, кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/договорів про зміни вжиті або декілька таких заходів: вимагати дострокового повного та/або дострокового часткового погашення заборгованості за договором;

п.8.2.3. - кредитор справі скористатись правами, зазначеними в пункті 8.1 договору та пред`явити позичальнику відповідні вимоги при настанні будь-якої з обставин дефолту, зокрема у таких випадках: порушення позичальником строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов`язань, передбачених договором;

п.8.3. - якщо кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у підпунктах 8.1.1 - 8.1.3 пункту 8.1 цієї статті договору, він повідомляє про це позичальника шляхом направлення письмового повідомлення. У цьому разі зобов`язання кредитора щодо надання кредиту є припиненими з дати направлення кредитором відповідного повідомлення або з іншої дати, визначеної кредитором самостійно. Позичальник зобов`язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомленні кредитора, і здійснити погашення заборгованості негайно, але не пізніше тридцятого календарного дня з дня направлення кредитором позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначений менший строк). У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги, кредитор має право пред`явити вимогу позичальнику та вжити інші заходи для стягнення заборгованості позичальника за договором, які не суперечать законодавству України;

п.9.1.2. - на момент укладення договору позичальник має стабільний фінансовий стан і володіє достатнім рівнем платоспроможності і кредитоспроможності, необхідними для вчасного виконання ним своїх зобов`язань за договором, на момент укладення договору не існує відомих позичальнику обставин, які можуть негативним чином вплинути на його фінансовий стан, рівень його платоспроможності і кредитоспроможності;

п.п.11.1., 11.7. - договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань відповідно до договору; всі додатки до договору, а також додаткові угоди/договори про зміни до нього, є невід`ємними частинами договору.

Договір підписаний представниками всіх сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

До Договору сторонами погоджено додаток №1 - Графік погашення заборгованості строком на 36 місяців з обумовленою сумою кредиту з урахуванням розміру процентів за користування кредитом (а.с.15).

За даними виписок позивача по особовому рахунку відповідача станом на 08.03.2022 року (а.с. 6-7), 23.07.2020 року відповідачу видано кредит згідно Договору в сумі 121526 грн.38 коп. на рефінансування заборгованості зазначеної у пункті 1.3. Договору (а.с. 8), а відповідач здійснив такі погашення боргу за Договором: 28.07.2020 року - 5388 грн. 63 коп., 14.08.2020 року - 5388 грн. 63 коп., 21.09.2020 року - 6213 грн., 29.10.2020 року - 4570 грн., 27.11.2020 року - 5390 грн., 28.12.2020 року - 4583 грн., 04.01.2021 року - 800 грн., 16.01.2021 року - 313грн. 12 коп., 27.01.2021 року - 2867 грн., 04.02.2021 року - 2523 грн., 03.03.2021 року - 5390 грн., 05.04.2021 року - 5400 грн., 05.05.2021 року - 5400 грн., 17.05.2021 року - 897грн.28 коп., 04.06.2021 року - 5392 грн., 05.07.2021 року - 4390 грн., 05.08.2021 року - 2200 грн., 09.09.2021 року - 3300 грн., 18.10.2021 року - 1805 грн., 30.11.2021 року - 2000грн., 30.12.2021 року - 3000 грн., залишок (актив): 89091 грн. 63 коп. (з урахуванням простроченої заборгованості по кредиту та відсоткам).

За розрахунком позивача заборгованість за кредитним договором № R300335/21350/870481 від 20.07.2020 року, укладеного між позивачем та відповідачем, станом на 08.03.2022 року (а.с. 7 на звороті) наступна: заборгованість за кредитом (в т.ч. прострочена-13295 грн. 31 коп.) - 80338 грн.82 коп., заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена - 8028 грн. 88 коп.) - 8752грн. 81 коп., що разом складає загальну заборгованість - 89091 грн. 63 коп.

17.08.2022 року позивач, у зв`язку з неповерненням відповідачем вартості виданого позивачем кредиту в повному обсязі, звертався до відповідача з вимогою № 114/5-К-247258 від 09.08.2022 року, в якій вимагав повернути кредитні кошти, сплатити нараховані відсотки протягом 30 календарних днів з дати одержання даної вимоги, у разі відсутності сплати повідомлено про намір звернення до суду з відповідною вимогою (а.с. 17, докази направлення а.с. 18).

Вимога позивача відповідачем не виконана, що і стало причиною звернення позивача до суду про повернення кредиту, сплати відсотків у заявленому розмірі, вимога позивача про їх стягнення є предметом позову у справі, що розглядається.

Спірні правовідносини сторін, а відповідно, їх цивільні права та обов`язки, виникли із кредитного договору № R300335/21350/870481 від 20.07.2020 року за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань кредиту, загальні положення про кредит, як окремий вид зобов`язань, визначені параграфом 2 глави 71 ЦК України, ст.ст. 346, 347 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 розділу IV ГК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ч. 1, ст. 611, ст. 612 ч. 1 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до положень ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Із матеріалів справи вбачається, що 20.07.2020 року відповідачка уклала з позивачем кредитний договір № R300335/21350/870481 від 20.07.2020 року, яким взяла на себе зобов`язання виконувати умови цього договору.

Із урахуванням положень ст. ст. 1047, 1054 ЦК України, надання банком кредиту клієнту здійснюється на підставі кредитного договору, який укладається у письмовій формі.

Із виписки позивача виданої станом на 08.03.2022 року з рахунку відповідача вбачається, що 23.07.2020 року відповідачу видано Кредит на погашення боргових зобов`язань за кредитом «Кредитна картка для підприємців 011/21350/621024 від 07.08.2019 року в сумі 121526 грн.38 коп., який повернений банку не у повному обсязі. Рух коштів на цьому рахунку відображений у виписках банку по рахунку клієнта та розрахунку заборгованості. Наявність і розмір спірної заборгованості за кредитом у сумі 80338 грн. 82 коп. (в т.ч. прострочена заборгованість - 13295 грн. 31 коп.) підтверджені позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростована, тому вимога про їх стягнення з відповідача судом визнається доведеною та обґрунтованою і підлягає до задоволення в повному обсязі.

Також позивачем заявлено до стягнення 8752 грн. 81 коп. (в т.ч. прострочена заборгованість за відсотками - 8028 грн. 88 коп.) заборгованості за відсотками у розмірі 29,9% річних на підставі п. 2.1. Договору за користування відповідачем кредитними коштами.

Пунктом 2.1. Договору сторони обумовили, що протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9% річних, на рахунок нарахованих доходів кредитора №_, код Банку 30335 АТ "Райффайзен Банк Аваль", або на інші рахунки, визначені кредитором та доведені до відома позичальника.

Вимога позивача про стягнення процентів за користування кредитними коштами у розмірі 8752 грн. 81 коп. також є обґрунтованою, її розрахунок методологічно і арифметично проведено правильно, судом перевірений, тому вимоги позивача про їх стягнення підлягають до задоволення в судовому порядку в повному обсязі.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства суд вважає позов обґрунтованим і доказаним, таким що підлягає задоволенню повністю.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2481грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю

Стягнути з Фізичної особа - підприємця Занори Наталії Миколаївни, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", ідентифікаційний код юридичної особи 14305909, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Лєскова, 9- 80338 грн. 82 коп. заборгованості за кредитом, 8752 грн. 81 коп. заборгованості за процентами, 2481 грн. 38 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 02.03.2023 року.

Суддя В.М. Грачов