Ухвала суду № 109310261, 02.03.2023, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 1-кп/679/38/2023

Справа № 679/1324/22

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

02 березня 2023 року

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин Хмельницької області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2861 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Нетішинського міського суду Хмельницької області перебуває вказане кримінальне провадження.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, в обґрунтування якого зазначив, що ризики, раніше враховані судом під час продовження обвинуваченому 04.01.2023 відповідного запобіжного заходу, наразі не зменшилися та продовжують існувати, а саме ОСОБА_4 з огляду на тяжкість покарання, що йому загрожує, може переховуватися від суду та незаконно впливати на експертів, які судом не допитувалися.

Обвинувачений заперечував проти продовження йому строку тримання під вартою, пославшись на те, що він нікуди не тікав та має поганий стан здоров`я, у зв`язку з чим просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник також заперечував проти продовження строку тримання під вартою своєму підзахисному з урахуванням стану здоров`я обвинуваченого, який погіршується, вказавши, що будь-які докази існування ризиків, на які посилається прокурор, останнім не надані, тому захисник просив суд змінити запобіжний захід на більш м`який.

Потерпіла вважала за можливе змінити запобіжний захід на домашній арешт зокрема з огляду на вік обвинуваченого.

Заслухавши клопотання та думку учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно доч.ч.1-3ст.331Кримінального процесуальногокодексу Українипід чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати,обрати абопродовжити запобіжнийзахід щодообвинуваченого. Вирішенняпитання судомщодо запобіжногозаходу відбуваєтьсяв порядку,передбаченомуглавою 18цьогоКодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому судом встановлено наявність ризиків, визначених п.п. 1, 3 ч. 1ст. 177 КПК України, оскільки суд вважає, що обвинувачений може переховуватися від суду та незаконно впливати на експертів з огляду на тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років із позбавленням права керування транспортними засобами на строк від п`яти до десяти років.

Так, у розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, зокрема ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Також, зважаючи на суспільний інтерес, який у взаємозв`язку зі встановленими судом ризиками в даному випадку виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає виправданим необхідність продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів наразі не буде достатнім для забезпечення вищезазначених ризиків.

Суд вважає, що суспільний інтерес в даному випадку полягає у необхідності забезпечення виконання завдань кримінального провадження, якими відповідно до ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, зокрема прав експертів.

Суд не бере до уваги посилання обвинуваченого та захисника на неможливість подальшого утримання під вартою з огляду на стан здоров`я обвинуваченого, оскільки відповідних доказів стороною захисту суду не надано.

Щодо посилань захисника на ненадання прокурором доказів наявності наведених останнім ризиків суд зазначає, що ризик є лише усвідомленою можливістю небезпеки, тобто ці ризики щодо подій (переховування чи незаконного впливу), які мають відбутися в майбутньому, а отже прямих доказів таких подій на даний час сторона обвинувачення об`єктивно надати не може, тому судом досліджуються та враховуються обставини, що свідчать про наявність можливості (а не факту) вчинення обвинуваченим відповідних дій.

Також суд зауважує, що думка потерпілої стосовно питань, вирішення яких відноситься до дискреційних повноважень суду, враховується судом у сукупності з іншими обставинами та не може бути вирішальною, про що зазначається зокрема у правових висновках Верховного Суду, викладених у постановах від 21.02.2019 у справі № 742/584/18 та від 03.07.2019 у справі № 165/2070/17.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини, виходячи із ступеня тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, а також оскільки судом встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на шістдесят днів.

Із вищенаведених підстав суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотань обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу на більш м`який.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 177, 178, 183, 197, 331, 369-372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою на шістдесят днів, а саме з 02.03.2023 по 30.04.2023 включно.

Відмовити у задоволенні клопотань обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу на більш м`який.

Ухвала підлягаєнегайному виконаннюта можебути оскарженашляхом поданняапеляційної скаргибезпосередньо доХмельницького апеляційногосуду протягомп`яти днівіз дняїї оголошення. Подання апеляційної скарги на цю ухвалу не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору, а також направити до Державної установи «Хмельницький слідчий ізолятор».

Суддя ОСОБА_1