Постанова № 10929766, 29.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голуб В.А.

Суддя-доповідач - Шаптала Н.К.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2010 року справа №2а-5902/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді:Шаптали Н.К.

суддів апеляційного суду:Бадахової Т.П., Губської Л.В.

при секретарі судового засідання: Касьянової В.М.

з участю сторін: представника позивача Колосаря М.Є., представника відповідача Карташова О.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агро-Прогрес Україна» до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року було задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агро-Прогрес Україна» та було визнано протиправною відмову Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька у реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агро-Прогрес Україна» платником фіксованого сільськогосподарського податку, що викладена в листі від 05.02.2010 року № 2292/10/15-113 та Державну податкову інспекцію у Петровському районі м. Донецька зобовязано зареєструвати Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агро-Прогрес Україна», як платника фіксованого сільськогосподарського податку на підставі поданих документів.

Відповідач з даною постановою суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, вважав, що вона винесена з порушенням норм матеріального права та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню. З відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог.

До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агро-Прогрес Україна» (код ЄДРПОУ 35730766, юридична адреса: 83039, Донецька область, м. Донецьк, вул. Петровського, буд. 263 «а») 27.02.2008 року зареєстровано як юридичну особу, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.16), та є платником податків та зборів.

28.01.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агро-Прогрес Україна» звернулось до Державної податкової інспекції в Петровському районі м. Донецька із заявою поставити ТОВ «СП «Агро-Прогрес Україна» на облік як платника фіксованого податку з 01.01.2010 року. До заяви було додано розрахунок питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за 2009 рік, податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку та довідку Управління Держкомзему м. Макіївки Донецької області про кількість і вартість земель, які знаходяться в оренді (а.с.10-14).

Листом Державної податкової інспекції в Петровському районі м. Донецька, від 05.02.2010 року № 2292/10/15-113 (а.с.15) Товариству з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агро-Прогрес Україна» було відмовлено у реєстрації, як платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.1998 р. № 320-ХІУ, в преамбулі якого зазначено, що саме цей закон визначає механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку, що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій формі. Даний закон зазначає умови, при виконанні яких підприємству надається статус платника фіксованого сільськогосподарського податку, підстави для зняття з податкової реєстрації у якості платника фіксованого сільськогосподарського податку, об'єкт оподаткування, ставки фіксованого сільськогосподарського податку, порядок нарахування та строки сплати податку.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» - особи можуть бути зареєстровані як платники фіксованого сільськогосподарського податку, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків затильної суми валового доходу.

Визначення понять сільського господарства (сільськогосподарське виробництво), сільськогосподарського товаровиробника і сільськогосподарського підприємства надані Законом України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 -2004 років» від 18.01.2001 рр. № 2238-111. Згідно з преамбулою даного Закону він визначає основні засади державної політики на період реформування сільського господарства протягом 2001 - 2004 років як пріоритетної галузі народного господарства.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років»:

сільське господарство (сільськогосподарське виробництво) - вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов'язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі;

сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією;

сільськогосподарське підприємство (включаючи селянське (фермерське), рибальське та рибницьке господарства) - юридична особа, основним видом діяльності якої є вирощування та переробка сільськогосподарської продукції, виручка від реалізації якої становить не менше 50 відсотків загальної суми виручки.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, довідки Головного управління статистики у Донецькій області № 034361 (а.с.17) основними видами діяльності позивача є, зокрема: виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; виробництво маргарину та аналогічних харчових жирів; виробництво нерафінованих олії та жирів; виробництво крохмалю та крохмальних продуктів, інші види оптової торгівлі.

Тобто, жоден з наведених видів діяльності віднести до сільськогосподарської діяльності неможливо, виходячи з наведених норм чинного законодавства та Національного класифікатору України щодо видів економічної діяльності (КВЕДа) затвердженого Наказом Держкомстату України № 375 від 26.12.2005 року, відповідно до якого зазначений в розрахунку питомої ваги доходу вид діяльності 15.61.0. «Виробництво продуктів борошномельно-крупяної промисловості», - не відноситься до сільськогосподарської діяльності, а відноситься до відповідного розділу переробної промисловості «Харчова промисловість».

Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції, щодо необовязковості врахування виду економічної діяльності підприємства зазначеного в КВЕД, яким займається підприємство і які визначені в довідці ЄДРУ, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 259 Господарського кодексу України, вид господарської діяльності має місце у разі об'єднання ресурсів (устаткування, технологічних засобів, сировини та матеріалів, робочої сили) для створення виробництва певної продукції або надання послуг. Окремий вид діяльності може складатися з єдиного простого процесу або охоплювати ряд процесів, кожний з яких входить до відповідної категорії класифікації.

Крім того, даною статтею закріплено, що у правовому регулюванні господарської діяльності та у здійсненні державного управління народним господарством мають враховуватися особливості здійснення суб'єктами господарювання окремих видів цієї діяльності.

Частиною 4 ст. 259 ГКУ визначено, що з метою забезпечення системи державного управління народним господарством обліково-статистичною інформацією, яка задовольняє потреби учасників господарських відносин в об'єктивних даних про стан і тенденції соціально-економічного розвитку, господарські та фінансові взаємозв'язки на міждержавному, державному, регіональному і галузевому рівнях, а також впровадження міжнародних стандартів у галузі обліку і звітності та переходу на міжнародну систему обліку і статистики Кабінет Міністрів України затверджує заходи щодо розвитку національної статистики України і державної системи класифікації техніко-економічної та соціальної інформації.

Об'єктами класифікації в КВЕД є усі види господарської (економічної) діяльності суб'єктів.

Складовою частиною державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації є класифікація видів економічної діяльності (КВЕД), яка затверджується центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації та має статус державного стандарту.

Нормами ст. 260 ГКУ зазначено, що загальна класифікація галузей народного господарства є складовою частиною єдиної системи класифікації і кодування техніко-економічної і статистичної інформації, яка використовується суб'єктами господарювання та іншими учасниками господарських відносин, а також органами державної влади та органами місцевого самоврядування в процесі управління господарською діяльністю

Крім того, слід зауважити, що у розділі 3 Наказу Держкомстату №375 від 26.12.2005 р. «Класифікація видів економічної діяльності» закріплено, що класифікація видів економічної діяльності є статистичним інструментом для впорядкування економічної інформації. В той же час, класифікація є механізмом спільної мови, що має використання у багатьох інших, не статистичних сферах, в тому числі, соціальне та податкове регулювання, система тарифів, торгові угоди тощо.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» встановлено статус відомостей з ЄДР - якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не буде внесено відповідних змін.

Позиції суду щодо врахування кодів видів економічної діяльності при переході на фіксований сільськогосподарський податок підтверджена і позицією Вищого адміністративного суду України, в ухвалі від 25.11.2009 р. по справі №К-23927/08 зазначено, що згідно вимог Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» необхідними умовами для переходу підприємства на сплату фіксованого сільськогосподарського податку є необхідність: бути юридичною особою, основним видом економічної діяльності якої є сільськогосподарське виробництво, коди якого підтверджуються довідкою управління статистики, мати у наявності об'єкт оподаткування - площі сільгоспугідь (ріллі, сіножатей, пасовищ та багаторічних насаджень), їх грошову оцінку, що підтверджується довідкою органів земельних ресурсів, для яких законом встановлені ставки фіксованого сільськогосподарського податку; дотримуватися критерію, відповідно до якого сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Про те, як вбачається з матеріалів справи - нової редакції статуту ТОВ «СП «Агро-Прогрес Україна» (а.с.34), а також нової Довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №217391 від12.04.2010 року (а.с.46) з зазначенням видів діяльності за КВЕД, які відносяться до сільського господарства, такі документи були надані лише на момент виникнення спірних правовідносин, тобто звернення Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька до суду 28.01.2010 року (а.с.9) підприємство надало до податкового органу статутні та реєстраційні документи, без підтвердження виду економічної діяльності «сільське господарство», більш того наведені в розрахунку питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за 2009 рік (а.с.10) та податкового розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку (а.с.12) підтверджували, що економічна діяльність підприємства відноситься до переробної промисловості «Харчової промисловості».

За таких обставин, Державна податкова інспекція у Петровському районі м. Донецька діяла на підставі, в межах повноважень та в спосіб передбачений законом, оскільки на час звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агро-Прогрес Україна» до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька із заявою про перехід на фіксований сільськогосподарський податок, заявником не було надано документів, підтверджуючих їх право на такий перехід.

Враховуючи наведені норми законів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача ґрунтується на законі та підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції, як винесена з порушенням норм матеріального права підлягає скасуванню, з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 195,196 п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ч.2 ст. 205, ст.. 207 КАС України, колегія суддів-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агро-Прогрес Україна» до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агро-Прогрес Україна» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом одного місяця з дня складання її в повному обсязі, тобто з 02.07.2010 року.

Колегія суддів: