Ухвала суду № 10929747, 01.07.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Качуріна Л.С.

Суддя-доповідач - Малашкевич С.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2010 року справа №2а-21643/09/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Малашкевича С. А., суддів: Попова В. В., Блохіна А. А.

при секретарі судового засідання Заверюсі Т.С

за участю представників сторін:

від позивача не прибули

від відповідача не прибули

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року у справі № 2-а-21643/09/1270 за позовом Комунального підприємства «Сєвєродонецькводоканал» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року задоволений позов Комунального підприємства «Сєвєродонецькводоканал» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі ДПІ у м. Сєвєродонецьку) про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення, а саме: визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000871600/0 від 10.03.2009 року в частині стягнення з Комунального підприємства «Сєвєродонецькводоканал» штрафної санкції у сумі 54056,25 грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити в повному обсязі. Відповідач вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята без врахування вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Сторони про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, проте до суду не прибули.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанову суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що 25.02.2009 року ДПІ у м. Сєвєродонецьку проведено перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість КП „Сєвєродонецькводоканал" станом на 20.02.2009 р., за результатами якої складено акт № 416/16-03340759 (далі акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання по декларації з податку на додану вартість за червень-серпень 2008 року.

10.03.2009 року керівником ДПІ у м. Сєвєродонецьку було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000871600/0 про зобовязання позивача сплатити штраф у сумі 108044,46 грн.

Позивач оскаржує частково зазначене повідомлення-рішення, а саме в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 54056,25 грн.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість та прийняття спірного повідомлення-рішення в цій частині, з огляду на наступне.

Згідно 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Згідно ст. 361 ЦК України, право власності є речовим правом, а обєктами речових прав є, зокрема, і грошові кошти. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України

Кошти, які зберігаються на поточному банківському рахунку позивача, в силу вищевказаних норм, є його власним майном, яким він розпорядився, перерахувавши на сплату розстроченого податкового боргу. Таке волевиявлення власника відображено в платіжних дорученнях, в розділі «призначення платежу».

Позивачем відповідачу надавалися декларації з податку на додану вартість за червень 2008 року, липень 2008 року, серпень 2008 року.

Згідно декларації з податку на додану вартість за червень 2008 року, позивач самостійно визначив суму податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 126151,00 грн., в декларації за липень 2008 року 140227,00 грн., за серпень 2008 року 126563,00 грн.

Платіжним дорученням № 138 від 23.07.2008 року, № 1357 від 30.07.2008 року, № 1360 від 31.07.2008 року сплатило податкові зобовязання за податковою декларацією за червень 2008 року у розмірі 140227,00 грн.

Платіжними дорученнями № 1326 від 23.07.2008 року, 1521 від 27.08.2008 року частково сплатив суму податкового зобовязання за податковою декларацією за липень 2008 року. Залишок несплаченої суми податкового зобовязання у розмірі 69627,00 грн. був сплачений 20.02.2009 року.

За таких підстав у відповідності до п. 17.1.7. п. 17.1 ст.17 Закону №2181-111 внаслідок затримки на строк більше ніж 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за декларацією за липень 2008 року, КП «Сєвєродонецькводоканал» повинно було сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 34813,50 грн., а не 70113,51 грн., як це зазначено у розрахунку штрафних санкцій податкового органу.

Платіжними дорученнями №1670 від 24.09.2008 року і №1669 від 24.09.2008 року (а.с. 17,18) частково сплатило зобов'язання по податку на додану вартість за декларацією за серпень 2008 року у сумі 90000,00 грн. Залишок несплаченої суми податкового зобов'язання у розмірі 36563,00 грн. був сплачений 20.02.2009 року.

За таких підстав у відповідності до п. 17.1.7. п. 17.1 ст.17 Закону №2181-111 внаслідок затримки на строк більше ніж 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за декларацією за серпень 2008 року, КП «Сєвєродонецькводоканал» повинно було сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 18281,50 грн., а не 37037,74 грн., як це зазначено у розрахунку штрафних санкцій податкового органу.

Як встановлено, КП «Сєвєродонецькводоканал» при сплаті узгоджених сум податкового зобов'язання по податку на додану вартість чітко вказувало у платіжних дорученнях призначення платежів та за який період сплачується ПДВ.

Проте, ДПІ у м. Сєвєродонецьку при розрахунку податкового боргу і штрафу, не прийняла до уваги призначення платежу, а керувалась п. 7.7. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Колегія суддів, не приймає до уваги такі посилання відповідача.

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях. Зазначена норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Вона не встановлює право податкового органу здійснювати перерозподіл чи змінювати призначення платежів спрямованих платником податків на сплату визначеного ним у платіжному документі податку. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування. Платник податків, як власник коштів, вправі розпоряджатися своїм майном на власний розсуд в разі відсутності законодавчих чи інших обмежень його права. Відповідач належним чином не довів наявність таких обмежень у позивача та правомірність свого рішення про використання отриманих від позивача суми за іншим призначенням, відмінним від того, яке вказав позивач в платіжних дорученнях.

Таким чином, відсутні у відповідача законні підстави для зміни призначення платежу, зарахування сплачених позивачем сум в рахунок погашення іншого податкового боргу та безпідставність застосування штрафних санкцій спірним повідомленням-рішенням.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач прийняв спірне рішення без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, що призвело до безпідставного нарахування штрафної санкції в сумі 54056,25 грн.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті постанови були дотримані норми матеріального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року у справі № 2-а-21643/09/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року у справі № 2-а-21643/09/1270 - залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 01 липня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

ГоловуючийС. А. Малашкевич

Судді В. В. Попов

А. А. Блохін