Ухвала суду № 10929640, 30.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Могильницький М.С.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2010 року справа №2а-17450/09/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Сухарька М.Г.

Білак С.В.

при секретарі судового засідання Чеплигіні П.І.

за участю представників:

від позивача: не зявився

від відповідача: Сафонова С.В. довіреність від 02.06.10р., Тіщенко С.О. довіреність від 02.06.10р., Курига О.І. довіреність від 17.04.09р.

прокурор: Ноздрьов С.В. посвідчення № 2915

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2010р. у справі №2а-17450/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Будинок "Артемівський дослідний машинобудівний завод" до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 12.10.2009р. № 0000182342/3 та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 12.10.2009р. № 0000192342/3,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2010р. у справі №2а-17450/09/0570 задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Будинок "Артемівський дослідний машинобудівний завод" до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції, внаслідок чого визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції від 12.10.2009 року № 0000182342/3 з податку на прибуток на загальну суму 164 846грн. (109 897 - за основним платежем, 54 949 - за штрафними (фінансовими) санкціями); визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції від 12.10.2009 року № 0000192342/3 з податку на додану вартість на загальну суму 183 788грн. (122 525 - за основним платежем, 61 263 - за штрафними (фінансовими) санкціями).

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи Артемівська об`єднана державна податкова інспекція просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач у письмових запереченнях проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного зясування обставин в адміністративній справі.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Відповідачем була проведена планова перевірка позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.05р. по 30.09.08р., за результатами якої складений акт від 27.02.2009р. № 570/23/31279493 та згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” прийняті оспорені позивачем податкові повідомлення-рішення від 12.10.2009 року № 0000182342/3, № 0000192342/3.

Податковим повідомлення-рішенням від 12.10.2009 року № 0000182342/3 позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 164846грн., у тому числі основний платіж 109897грн., штрафні (фінансові) санкції 54949грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Однією із підстав для донарахування податку на прибуток послужив висновок податкового органу про те, що позивачем в порушення вимог п.п. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями) у період з 01.01.07р. по 30.09.08р. завищено валові витрати у звязку з включенням до валових витрат витрат на відрядження фізичних осіб, що не перебувають з ним у трудових відносинах, на загальну суму 407908грн.

Підпунктом 5.4.8 п.5.4 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що до валових витрат включаються витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Замовник) та ТОВ “Донецькенергоооремонт” (Підрядник) було укладено договір від 16.03.2007р. №0316-07 на виконання робіт на СЕ “Курахівська ТЕС ТОВ “Східенерго”, пунктом 4.2 якого передбачено, що витрати підрядника за проживання ремонтного персоналу в готелі та командировочні витрати сплачуються замовником.

Додатковою угодою від 16.03.2007р. договір доповнений пунктом 4.7, відповідно до якого Замовник за свій рахунок зобов'язується надати приміщення для проживання відрядженого персоналу Підрядника/Субпідрядника. Оплата витрат за проживання відрядженого персоналу Підрядника/Субпідрядника здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок організацій, що надають послуги з надання житла. Відшкодування витрат на відрядження Підрядника/Субпідрядника в частині добових на відряджений для виконання робіт персонал здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника у складі сум оплати за виконані роботи, але не більш сум, обумовлених кошторисом.

Відповідно до додатку № 1 від 16.03.2007р. до договору ТОВ «Донецькенергоремонт» прийняв на себе зобов'язання виконати роботи з заміни конвективного пароперегрівача (вихідна ступінь) котла блока № 3 ЦИК Курахівська ТЕС. Вартість робіт за додатком узгоджена сторонами в кошторисі. Строк виконання робіт - з 21.03.2007р. по 08.08.2007р.

Згідно кошторису № 1 на заміну конвективного пароперегрівача (вихідна ступінь) котла блока № 3 Курахівська ТЕС вартість робіт включає в себе витрати на відрядження, а саме: добові з розрахунку проживання 31 чоловіка протягом 45 діб, загальною вартістю 34875грн. без ПДВ. Аналогічно до складу вартості інших робіт, належних до виконання, включені витрати на відрядження (добові) з урахуванням кількості чоловік та строку відрядження (кошториси № 2 - 5, 12, 13). Між позивачем (Замовник) та ТОВ “Донецькенергоремонт” (Підрядник) було укладено також договір від 15.05.2007р. № 0515-07 на виконання робіт з ремонту котла ТП-100 в період капітального ремонту блока № 9 СО Луганська ТЕС. Експлуатуючим підприємством за договором виступає СО Луганська ТЕС ТОВ «Східенерго». Пунктом 3.3 цього договору встановлено, що оплата витрат на відрядження Підрядника здійснюється по фактичним витратам, з наданням підтверджуючих документів, але не більш сум, обумовлених в кошторисах.

Додатковою угодою від 15.05.2007року договір був доповнений пунктом 3.6, відповідно до якого Замовник за свій рахунок зобов'язується надати приміщення для проживання відрядженого персоналу Підрядника/Субпідрядника. Оплата витрат за проживання відрядженого персоналу Підрядника/Субпідрядника здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок організацій, що надають послуги з надання житла. Відшкодування витрат на відрядження Підрядника/Субпідрядника в частині добових на відряджений для виконання робіт персонал здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника у складі сум оплати за виконані роботи, але не більш сум, обумовлених кошторисом.

З додатків до договору та кошторисів № 1-9 вбачається, що до складу вартості робіт включені витрати на відрядження.

Предметом договору № 129-08 від 02.07.2008р., укладеним між позивачем та ТОВ «Донецькенергоремонт» (Підрядник), є виконання робіт з капітального ремонту турбіни К-800-240-2 Слов'янської ТЕС, згідно до п. 2.5 якого оплата витрат на відрядження та витрат на проживання робітників Підрядника здійснюється за фактичними витратами, з наданням підтверджуючих документів, але не більш сум, узгоджених сторонами в кошторисах. До матеріалів справи позивачем надані кошториси, відповідно до яких до складу вартості робіт включені витрати на відрядження (кошториси № 1505/1, № 1505/2, № 1505/3, № 1505/4).

Залучення ТОВ «Донецькенергоремонт» до виконання ремонтних робіт здійснено в межах виконання позивачем своїх обов'язків за договорами субпідряду № 150507-3Л21/5.34/КР від 15.05.2007р., укладеного з ТОВ «Східенерго» (СО Луганська ТЕС ТОВ «Східенерго»), № 160307-2К21/4.2.10.36/КР від 16.03.2007р., укладеного з ТОВ «Східенерго» (СО Курахівська ТЕС ТОВ «Східенерго»).

Відповідно до умов договорів, даних кошторисів за такими договорами, актів приймання- передачі виконаних робіт витрати на відрядження (добові та витрати на проживання) включені до складу вартості робіт за договорами. З викладеного вбачається, що витрати на відрядження працівників ТОВ “Донецькенергоремонт” є складовою частиною вартості виконаних робіт в межах укладених позивачем договорів підряду, які підлягають включенню до складу валових витрат, виходячи з приписів п.5.1 ст.5 , п.п.5.2.1.п.5.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Як вбачається з матеріалів справи, позивач не направляв працівників ТОВ «Донецькенергоремонт» у відрядження, не видавав відповідного наказу, не виписував посвідчення, не компенсував суму добових відрядженим працівникам, а перераховував безпосередньо на адресу ТОВ «Донецькенергоремонт», тобто ці витрати не є витратами на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податків, а тому колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо помилкового застосування відповідачем до спірних правовідносин положень 5.4.8 п.5.4 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Підставою для донарахування податку на прибуток послужив також висновок податкового органу про те, що позивачем в порушення вимог п. 5.1 п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями) за 2006р. завищені валові витрати, у звязку з тим, що платник податку відносить до складу валових витрат суми витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, та які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, на загальну суму 31682грн.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1.п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

За приписами п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 5.2.7 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються також суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Тобто, чинним законодавством надано право платнику податків включати до складу валових витрат суми витрат, які не були враховані у минулих податкових періодах .

Відповідачем не заперечується, що позивачем до перевірки були надані первинні документи, що підтверджують понесення у минулих податкових періодах (3-4 квартал 2004 року) витрат у розмірі 31 680 грн.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що для визначення суми податкового зобов'язання платника податків за звітний період контролюючий орган повинен дослідити усі первинні документи (розрахункові, платіжні та інші документи), які містять відомості про господарські операції. Період, в якому, як зазначає позивач, ним помилково не були сформовані валові витрати, взагалі не був перевірений. За таких обставин, враховуючи надання платником податків до перевірки необхідних підтверджуючих документів, неврахування таких документів та не дослідження наявності помилок при обчисленні валових витрат в минулих податкових періодах, які надають право на формування валових витрат при їх виявленні, свідчить про неповноту проведення перевірки та не доводить порушення позивачем правил формування валових витрат.

Податковим повідомлення-рішенням № 0000192342/3 від 12.10.09р. позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 183788грн., у тому числі основний платіж 122525грн., штрафні (фінансові) санкції 61263грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Однією із підстав для донарахування податку на прибуток послужив висновок податкового органу про те, що позивачем в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями завищено суму податкового кредиту на 59543грн. у звязку із придбанням робіт, які у подальшому не використано в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

За вимогами п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.4 п.7.4. ст.7 цього Закону встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

При розгляді питання щодо правомірності донарахування позивачеві податку на прибуток судом було встановлено, що понесені позивачем як генеральним підрядником у складі вартості ремонтних робіт витрати на відрядження працівників Підрядника здійснені відповідно до умов укладених господарських договорів, такі витрати в подальшому увійшли до складу виконаних ремонтних робіт, наданих позивачем за відповідними договорами Замовникам. Тобто, придбані позивачем послуги з проживання працівників Підрядника (ТОВ «Донецькенергоремонт») в подальшому збільшили вартість ремонтних робіт, наданих позивачем ТОВ «Східенерго» (в особі СО Луганська ТЕС ТОВ «Східенерго», СО Курахівська ТЕС ТОВ «Східенерго») та СО Слов'янська ТЕС ВАТ «Донбасенерго».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок податкового органу про невикористання позивачем придбаних послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Актом перевірки також встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - «подвійне» формування податкового кредиту за фактом здійснення попередньої оплати та за фактом придбання послуг при виконані господарських договорів: № 129-08 від 02.07.2008р. та № 243-07 від 30.07.2008р., укладених з ТОВ «Донецькенергоремонт».

Згідно до п.п.2.3.1, 2.3.2 договору № 129-08 від 02.07.2008р. на виконання ТОВ “Донецькенергоремонт” робіт з капітального ремонту турбіни К-800-240-2 Слов'янської ТЕС позивач здійснює попередню оплату в розмірі 20% суми договору. Протягом 30 календарних днів з дати підписання акта виконаних робіт без заперечень Замовник здійснює оплату 80% суми договору, що залишилася (п. 2.3.2).

Додатковою угодою № 1 від 02.07.2008р. договір доповнений пунктом 2.3.3, відповідно до якого попередня оплата здійснюється Замовником пропорційно від вартості кожного з додатків до договору.

Згідно до додаткової угоди № 2 від 25.07.2008р. попередня оплата, що перераховується Замовником відповідно до п. 2.3.1 договору, зараховується в рахунок попередньої оплати за роботи, що виконуються Підрядником по кожному з додатків № 1-4 з дотриманням пропорційного співвідношення у вигляді коефіцієнта, що розраховується як співвідношення суми попередньої оплати до загальної суми договору. Загальна вартість робіт, що підлягали виконанню, склала 1 769 573,14грн. При цьому, з урахуванням здійсненої попередньої оплати у сумі 360 000грн., у липні 2008 року оплачено 20,343889261 % від вартості товару. З матеріалів справи вбачається, що за серпень 2008 року виконано робіт на загальну суму 515019,5 грн., з яких за фактом попередньої оплати у розмірі 104 775грн. сформований податковий кредит у липні 2008 року. Таким чином, як першою подією за фактом поставки робіт вартістю 410244,5 грн. (515 019,5 - 104 775) - податковий кредит підлягав формуванню у серпні 2008 року. У серпні 2008р. за вказаною операцією ТОВ “Донецькенергоремонт” видані податкові накладні на загальну суму 410244,49грн. За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що матеріалами справи спростовується подвійне формування позивачем податкового кредиту за договорами № 129-08 від 02.07.2008р. та № 243-07 від 30.07.2008р. Умовами договору №243-07 від 30.07.2007р. встановлено, що оплата товару здійснюється шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця на підставі рахунку в наступному порядку: 60% від вартості партії товару перераховується у формі попередньої оплати, 40% від вартості партії перераховується протягом 10 днів з дати поставки товару. Додатковою угодою до договору від 30.07.07р. договір доповнений пунктом 3.1.1, відповідно до якого оплата попередньої оплати здійснюється покупцем продавцю пропорційно від вартості кожної з позицій відповідної специфікації, що є додатком до цього договору. Загальна вартість товарів, що підлягають поставці відповідно до специфікації № 3, складає 1 000 012,98грн. При цьому, з урахуванням здійсненої попередньої оплати у сумі 525000 грн., у травні 2008 року оплачено 52,5% від вартості товару.

За специфікацією № 3 від 02.04.2008р. поставка відбувалася наступним чином: за видатковою накладною № РН-0000228 від 22.09.2008р. за переліком на загальну суму 590 184,32 грн., в тому числі ПДВ - 98 364,05 грн., видатковою накладною № РН-0000229 від 23.09.2008р. за переліком на загальну суму 91 933,8 грн., в тому числі ПДВ - 15 322,3 грн., за видатковою накладною № РН-0000230 від 26.09.2008р. за переліком на загальну суму 1 055,59 грн., в тому числі ПДВ - 175,93 грн., за видатковою накладною № РН-0000255 від 06.10.2008р. за переліком на загальну суму 160326,6грн., в тому числі ПДВ - 26721,1грн., за видатковою накладною № РН-0000256 від 08.10.2008р. за переліком на загальну суму 156 512,66 грн., в тому числі ПДВ - 26085,44 грн. Всього за видатковими накладними поставлено товару на загальну суму 1000012,97грн., в тому числі ПДВ - 166 668,82 грн.

У вересні 2008 року поставлено товару на загальну суму 683 173,71 грн., в тому числі ПДВ - 113 862,28грн., що відповідає даним податкового органу, відображеним в акті перевірки. У жовтні 2008 року поставлено товару на загальну суму 316 839,26 грн., в тому числі ПДВ -52806,54грн.

З урахуванням долі товару, щодо якого відбулася попередня оплата, з поставленого у вересні 2008 року товару попередньо оплачений товар на суму 358666,20 грн. (683 173,71x52,5%). Відповідно, з поставленого у вересні 2008 року товару загальною вартістю 683 173,71грн., за фактом попередньої оплати у розмірі 358 666,20грн. сформований податковий кредит у травні 2008 року. Таким чином, як першою подією за фактом поставки товару вартістю 324 507,51 грн. (683 173,71- 358 666,20) податковий кредит підлягав формуванню у вересні 2008 року.

За наведеним договором ТОВ “Донецькенергоремонт” було видано позивачеві податкову накладну від 30.05.2008р. № 130 на загальну суму 525 000 грн., в тому числі ПДВ - 87500грн., податкову накладну від 22.09.2008р. № 792 на загальну суму 280 337,54 грн., в тому числі ПДВ -46722,92 грн., податкову накладну від 23.09.2008р. № 793 на загальну суму 43 668,55грн., в тому числі ПДВ - 7 278,09 грн., податкову накладну від 26.09.2008р. № 794 на загальну суму 501,41 грн., в тому числі ПДВ - 83,57 грн., податкову накладну від 06.10.2008 №889 на загальну суму 76 155,13 грн., в тому числі ПДВ - 12 692,52 грн., податкову накладну від 08.10.2008р. № 890 на загальну суму 74 350,36 грн., в тому числі ПДВ - 12 391,73 грн.

Всього за вказаною операцією видані податкові накладні на загальну суму 1000012,99 грн., в тому числі ПДВ - 166 668,83 грн. У вересні 2008 року видані податкові накладні на загальну суму 324 507,5 грн., в тому числі ПДВ - 54 084,58 грн. У жовтні 2008 року видані податкові накладні на загальну суму 150 505,49 грн., в тому числі ПДВ - 25 084,25грн. За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем подвійного формування позивачем податкового кредиту за спірним договором.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2010р. у справі №2а-17450/09/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2010р. у справі №2а-17450/09/0570 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30 червня 2010 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 05 липня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Сухарьок М.Г.

Білак С.В.