Ухвала суду № 10929626, 29.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.

Суддя-доповідач - Радіонова О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2010 року справа №2а-18821/08/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:Радіонової О.О.

суддів:Міронової Г.М.

Яманко В.Г.

при секретарі судового засіданняТурко І.Б.

за участю представників від:

позивача: Білопольська О.В. представник за дов. від 10.05.2010р.

відповідача: Руденко Є.О. представник за дов. №2 від 11.01.2010р.

прокурора: Плужніков В.В. посвідчення

розглянувши у відкритому судовомуДержавної податкової інспекції

засіданні апеляційну скаргу у м. Краматорську Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від13 квітня 2010 року

по адміністративній справі № 18821/08/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Виробнича фірма «Донремпуть»

до Державної податкової інспекції

у м. Краматорську Донецької області

про визнання дій неправомірними та визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Донремпуть»(надалі ТОВ ВФ «Донремпуть») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання дій неправомірними щодо встановлення в ході перевірки заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість та визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 12 серпня 2008 року №0001132302/0/48774 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1406163грн., в тому числі, за основним платежем 937442грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 468721грн. (т.1, арк. спр. 2-9).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2008 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (т.1, арк. спр. 165).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року позов задоволено частково, визнане протиправним податкове повідомлення-рішення від 23 серпня 2008 року №0001132302/0/48774 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1406163грн., в тому числі, за основним платежем 937442грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 468721грн. В задоволені позовних вимог про визнання дій неправомірними відмовлено (т.2, арк. спр. 69-74).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що суми податку на додану вартість, віднесені позивачем до складу податкового кредиту підтверджені податковими накладними, виданими Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінтерпромбудсервіс»(надалі ТОВ «Укрінтерпромбудсервіс») та відсутні підстави вважати, що ці податкові накладні є недійсними, а також з урахуванням того, що факт отримання позивачем робіт (послуг) від ТОВ «Укрінтерпромбудсервіс»та оплати цих робіт (послуг) підтверджений належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, то позивачем правомірно сформовано податковий кредит у липні, серпні, вересні, жовтні, грудні 2007 року, лютому, березні 2008 року на загальну суму 937442грн., а тому відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість та нарахування штрафних санкцій.

Також, суд першої інстанції мотивував прийняте рішення тим, що позивачем у звязку з отриманням у липні 2008 року від ТОВ «Укрінтерпромбудсервіс»листа та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників по раніше виданим податковим накладним в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2008 року були самостійно виправлені помилки, що містилися в раніше поданих податкових деклараціях, в частині податкового кредиту на суму 937442грн. та нарахований штраф в розмірі 46872грн., який був сплачений платником, і тому у податкового органу відсутні підстави для нарахування податкового зобовязання та штрафних санкцій.

Державна податкова інспекція у м. Краматорську Донецької області (надалі ДПІ у м. Краматорську) подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року у адміністративній справі №2а-18821/08/0570 в частині, якою позовні вимоги позивача задоволені та прийняти в цій частині рішення про відмову в задоволенні позовних вимог (т.2, арк. спр. 78-81).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що зазначене рішення суду в частині задоволення позовних вимог, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На думку апелянта, не отримання платником податку акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість не вказує на те, що зазначений акт не направлявся платнику відповідним органом державної податкової служби, норми законодавства не ставлять анулювання реєстрації платника податку на додану вартість в залежність від отримання ним акта про анулювання.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що оскільки було анульовано реєстрацію ТОВ «Укрінтербудсервіс», як платника податку на додану вартість, то ТОВ ВФ «Донремпуть»не мало підстав для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 937442грн. за період з 01 липня 2007 року по 31 березня 2008 року.

Апелянт, також, посилається на те, що судом першої інстанції не було встановлено, чи було позивачем зменшено податковий кредит з відповідним збільшенням сум податку на додану вартість; порушено принцип законності, відповідно до якого органи державної влади, їхні посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач, ТОВ ВФ „Донремпуть" зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена 06 травня 1994 року виконавчим комітетом Краматорської міської ради (т.1 арк. спр. 24), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 21951449 (т.1 арк. спр. 25), є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 06284354 (т.1 арк. спр. 28).

ДПІ у м. Краматорську була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ ВФ „Донремпуть" з питання перевірки правових відносин з ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" за період з 01 липня 2007 року по 31 березня 2008 року, за наслідками якої податковим органом складений акт № 1537/23-3-21951449 від 28 липня 2008 року (т.1 арк. спр. 29-35). В акті перевірки податковим органом зроблений висновок про порушення позивачем пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", п. п. 2,5 наказу ДПА України від 30 травня 1997 року № 165 „Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 937442 грн., в тому числі за липень 2007 року - на 16667 грн., за серпень 2007 року - на 221667 грн., за вересень 2007 року - на 116135 грн. за жовтень 2007 року - на 188667 грн., за грудень 2007 року - на 154539 грн., за лютий 2008 року - на 66667 грн. за березень 2008 року - на 173102 грн.

За наслідками перевірки ДПІ у м. Краматорську 12 серпня 2008 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001132302/0/48774 про визначення ТОВ „Виробнича фірма „Донремпуть" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1406163 грн., в тому числі за основним платежем - 937442 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 468721 грн. (т. 1 арк. спр. 49).

Підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість є неправомірне, на думку податкового органу, віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс".

Стосовно господарських операцій між ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" та ТОВ ВФ „Донремпуть", судом першої інстанції встановлено та не оспорюється сторонами у справі, що 25 червня 2007 року ТОВ ВФ „Донремпуть" були укладені договори підряду з ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" № 66-07-П та 67-07-П, за умовами яких ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" зобов'язано виконати роботи з проектування, постачання, монтажу та налагодження пристроїв сигналізації та зв'язку на ділянках ст. Деканська, перегони Кудрява-Деконська, Кудрява-Шевченко (т.1 арк. спр. 53-62).

Суть даного спору полягає у визначенні правомірності включення ТОВ ВФ „Донремпуть" до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість та правомірності визначення податковим органом податкових зобовязань та штрафних (фінансових) санкцій за даними господарськими операціями.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(надалі Закон №168), Законом України від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(надалі Закон №509) та Законом України від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі Закон №2181).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що виконання умов договорів підряду від 25 червня 2007 року між ТОВ ВФ „Донремпуть" та ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" №66-07-П та №67-07-П підтверджується виданими ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" позивачеві податковими накладними на загальну суму 5624652,59 грн., в тому числі податок на додану вартість - 937442 грн. (т.1 арк. спр. 63-80). Фактичне отримання послуг з проектування, постачання, монтажу та налагодження пристроїв сигналізації та зв'язку підтверджується актами здавання-приймання проектно-пошукових робіт та актами виконаних робіт на загальну суму 5624652,59 грн. (т.1 арк.спр. 81-95). Факт оплати позивачем отриманих послуг підтверджується виписками про рух коштів по рахунку позивача (т.1 арк.спр. 96-121).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс", включені позивачем до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів: у липні 2007 року - 16667 грн., у серпні 2007 року - 221667 грн., у вересні 2007 року - 116135 грн., у жовтні 2007 року - 188667 грн., у грудні 2007 року - 154539 грн., у лютому 2008 року - 66667 грн., у березні 2008 року - 173102 грн., про що свідчать податкові декларації з податку на додану вартість за зазначені податкові періоди (т.1 арк.спр. 122-162).

Відповідно до свідоцтва № 37648483, виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва 01 березня 2004 року, ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" є платником податку на додану вартість (т.1 арк.спр. 163). Актом № 339/15-3 від 23 квітня 2007 року ДПІ у Печерському районі м. Києва анульоване свідоцтво про реєстрацію ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" № 37648483 у зв'язку з неподанням платником податків податкової звітності.

У відповідності до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пп. „ґ" п. 9.8 ст. 9 Закону №168 реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Порядок анулювання реєстрації платника податку на додану вартість встановлений Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 квітня 2000 року за № 208/4429.

Так, згідно з п. 25.2.2 цього Положення не пізніше наступного робочого дня після внесення запису про анулювання реєстрації до Реєстру один примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість надсилається податковим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи, указаним у Свідоцтві, або за наявності відомостей про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) такої особи - за місцезнаходженням комісії.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано доводами, викладеними в апеляційній скарзі, що при анулюванні свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість в порушення зазначених вимог ТОВ „Укрінтерпромбудсірвіс" не було повідомлено про анулювання реєстрації свідоцтва. Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" стало відомо у квітні 2008 року під час подання декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року. Ця обставина підтверджується листом ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" (т.1 арк. спр. 164).

Суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що до березня 2008 року сторонам не було відомо про те, що ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" з 23 квітня 2007 року не є платником податку на додану вартість та не може видавати податкові накладні.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта стосовно того, що не отримання платником податку акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість не вказує на те, що зазначений акт не направлявся платнику відповідним органом державної податкової служби, оскільки матеріалами справи не підтверджується факт вручення ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" акту про анулювання реєстрації свідоцтва платника податку на додану вартість. Відсутні також докази направлення такого акту до ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс".

Посилання апелянта на оприлюднення факту анулювання реєстрації ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" як платника податку на додану вартість на офіційному web-сайті ДПА України, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки скаржником не надано відповідні докази до матеріалів справи, також невідомо коли саме таке оприлюднення відбулося.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позивач не був обізнаний про анулювання реєстрації контрагента платником податку на додану вартість, а тому правомірно відніс суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.

Матеріалами справи підтверджено, що з часу виключення ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" з реєстру платників податку на додану вартість підприємство надавало податкову звітність до податкового органу, та така звітність приймалась податковим органом, про що свідчать надані позивачем копії податкових декларацій контрагента позивача. При цьому зазначене не спростовано апелянтом.

Крім того, колегія суддів зазначає, що при видачі в перший раз ТОВ „Укрінтерпромбудсевріс" свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 37648481 останньому був присвоєний індивідуальний податковий номер 321592026557 (т.1 арк.спр. 163). 28 травня 2008 року ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" було видано нове свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100118492, в якому вказаний той самий індивідуальний податковий номер 321592026557 (т.2 арк. спр. 5).

Відповідно до вимог п. 3 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником податку на додану вартість до моменту анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що податкові накладні, за якими формувався податковий кредит вказаного періоду не визнані недійсними та не скасовані, що встановлено постановою слідчого Чабанової Ю.В. слідчого відділу податкової міліції ДПА у Донецькій області про припинення кримінальної справи від 27 березня 2009 року (т.2 арк. спр.7-9).

Отже, колегія суддів зазначає, що суми податку на додану вартість, віднесені позивачем до складу податкового кредиту, підтверджені податковими накладними, виданими ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс", та відсутні підстави вважати, що ці податкові накладні є недійсними, а також з урахуванням того, що факт отримання позивачем робіт (послуг) від ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" та оплати цих робіт (послуг) підтверджений належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту у липні, серні, вересні, жовтні, грудні 2007 року, лютому, березні 2008 року на загальну суму 937442 грн., а тому відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних санкцій.

Щодо правомірності виправлення позивачем помилок в податковому обліку, то колегія суддів зазначає, що сума 937442 грн. визначена як позитивне значення помилки. Той факт, що коригування податкового кредиту у податковій декларації за червень 2008 року відбулося саме за відносинами з ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" доводиться додатком №5 до податкової декларації (розшифровка податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) та Додатком № 1 до податкової декларації з ПДВ (розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість) (т.2 а.с.60-61), в яких прямо визначено номери, дату та суми коригування податкового кредиту.

Згідно з п.17.2. ст.17 Закону №2181 платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Отже, позивачем у звязку з отриманням у липні 2008 року від ТОВ „Укрінтерпромбудсервіс" листа (т.1 арк. спр. 164) та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників по раніше виданим податковим накладним (т.1 арк. спр. 187-204) в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2008 року (т.1 арк. спр. 36-39) були самостійно виправлені помилки, що містились в раніше поданих податкових деклараціях за період липень 2007 року по березень 2008р., в частині податкового кредиту на суму 937442 грн. та нарахований штраф в розмірі 46872 грн., який сплачений відповідно до платіжного доручення № 816 від 28 липня 2008 року (т.1 арк. спр. 40).

Крім того, колегія суддів враховує, що податкове декларація за червень 2008 року з виправленням помилок спірного періоду з липня 2007 року по березень 2008 року, була зареєстрована та прийнята податковим органом 21 липня 2008 року, тобто до прийнятті оспорюваного повідомлення рішення № 0001132302/0/48774 від 12 серпня 2008 року.

Тобто, позивач самостійно зменшив податковий кредит на суму 937442 грн. та сплатив відповідний штраф, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав у податкового органу для нарахування податкового зобов'язання та штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року у адміністративній справі №2а-18821/08/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року у адміністративній справі №2а-18821/08/0570 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 29 червня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена та підписана колегією суддів 01 липня 2010 року.

Головуючий суддя О.О.Радіонова

Судді Г.М.Міронова

В.Г. Яманко