Постанова № 10929577, 18.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стиран В.В.

Суддя-доповідач - Шаптала Н.К.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2010 року справа №2а-10530/08/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді:Шаптали Н.К.

суддів апеляційного суду:Яманко В.Г.

Радіонової О.О.

при секретарі судового засідання: Касьяновій В.М.

з участю сторін : сторони або їх представники до суду не зявились, про дату, час та місце розгляду справи сторони були належно повідомлені;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2008 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Першотравневому районі Донецькій області до ОСОБА_3 про стягнення суми податкового боргу, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2008 року було задоволено позовні вимоги Державної податкової інспекції у Першотравневому районі Донецькій області, а саме, з ОСОБА_3 було стягнуто на користь місцевого бюджету податковий борг з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4725,23 грн.

Відповідач ОСОБА_3, вважає постанову такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з неповним зясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та подав апеляційну скаргу, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції, та винести нове рішення, яким відмовити Державній податковій інспекції у Першотравневому районі Донецькій області у позовних вимогах у повному обсязі.

Як вбачається за матеріалів справи, предметом позову у даній справі є позов до ОСОБА_3 про стягнення боргу в сумі 4725,23 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що відповідачем 30.07.2007 року була подана декларація про доходи, одержані у 2006 році, в якій він визначив суму отриманого доходу, зокрема, грошові вклади на суму 2141,98 грн. та земельну частку (пай) площею 2,96 га вартістю 29734,06 грн. та майнову долю у розмірі 5790 грн. за спадщину від померлого батька ОСОБА_4. Таким чином, відповідач має сплатити податок з доходів фізичних осіб згідно п. 13.2.1 п. 13.2 ст. 13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" за ставками у 2004-2006 роках - 5% та 13% вартості власності, яка успадковується членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Тобто, 13% від суми спадщини у вигляді земельного паю та майнового паю 35524,06 грн. в розмірі 4618,13 грн. та 5% від суми грошових вкладів 2141,98 в розмірі 107,10 грн. Вказана сума відповідачу була визначена у податковому повідомленні від 28.04.2007 року № 0004631700/0.

ОСОБА_3 були спрямовані перша та друга податкові вимоги № 1/68 від 06.06.2007 року та № 2/105 від 12.07.2007 року відповідно. Таким чином, залишок несплаченого податкового боргу складає 4725,23 грн. Як вбачається з матеріалів справи, вказані повідомлення відповідачем оскаржене не було.

Позивач не згоден зі змістом та вимогами апеляційної скарги, та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2008 року, залишити без змін.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, в частині суми стягнення податкового боргу.

До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" - завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" - державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач - ДПІ у Першотравневому районі є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є фізичною особою та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 що підтверджується адресною довідкою. ОСОБА_3 успадкував грошові кошти у сумі 2141,98 грн. та земельний пай та майновий, загальною вартістю 35524,06 грн.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що не оспорювалося і сторонами, що позивач є членом сім'ї померлого першого ступеня споріднення у розумінні ст. 1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб".

Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.2007 року відповідач подав до ДПІ у Першотравневому районі декларацію про доходи, одержані з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, у якій вказав суму доходів, одержаних у якості спадщини.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами":

податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині того, що податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобов'язання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

Предметом даного спору є питання віднесення успадкованих грошових коштів (рухомого майна) до об'єкту оподаткування податком з доходів фізичних осіб за ставкою 5% та 13%.

Так, згідно з п. 4.1 ст. 4, пп. 4.2.14 п. 4.2 ст. 4 цього Закону загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року. До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, у тому числі, дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами статті 13 цього Закону.

Нерухоме майно та кошти, що знаходяться у банку на рахунках, отримані відповідачем у спадщину, є у розумінні п. 13.1 ст. 13 ЗУ „Про податок з доходів фізичних осіб" - об'єктами спадщини платника податку.

Оскільки відповідач є спадкоємцем першого ступеня споріднення померлого, то відповідно до пп. 13.2.1 «б» п. 13.2 ст. 13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" дохід у вигляді отримання спадщини оподатковується за ставкою податку, визначеною пунктом 22.3 Закону, до будь-якого об'єкта спадщини, тобто за ставкою 5 %.

Крім того, згідно із пп. 13.2.1 п.13.2 ст.13 зазначеного закону, оподаткування доходу отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, зокрема, об'єктів комерційної власності, а саме - цінних паперів, корпоративних прав власності на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу за нею здійснюється ставкою п.7.1 ст.1 Закону.

Земельна частка (пай), успадкований відповідачем є об'єктом права комерційної власності, тобто оподатковується ставкою 13 %.

При вирішенні питання оподаткування спадщини одержаної у вигляді земельного сертифіката слід керуватися наступним:

Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» №720/95 від 08.08.1995 року, у ст.1 визначено, що паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Право на земельний пай засвідчується сертифікатом на право на земельну частку (пай), який видається сільською, селищною або міською радою.

Відповідно до ст.17 розділу Х Земельного кодексу України - сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Відповідно до Земельного кодексу України - сертифікат на право на земельну частку (пай) підлягає обміну на Державний акт про право власності на землю. Саме після одержання такого Державного акта вважається, що фізична особа одержала право власності на землю (нерухоме майно) в розумінні Закону № 889.

Таким чином, сертифікат на право на земельну частку (пай) засвідчує не право власності на земельну ділянку, (нерухомість), а лише право її вимоги в натурі (глави 12 та 13 Цивільного кодексу).

Закон України № 889 не містить в собі визначення поняття корпоративного права відповідно до пункту 1.21. статті 1 даного Закону інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами та цьому закону у частині визначення термінів.

Корпоративні права в розумінні пункту 1.8. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначенні як право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства незалежно від того чи створена така юридична особа у формі господарського товариства,підприємства,заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи,або інших організаційно-правових формах.

Виходячи із вищенаведеного, право позивача на пай з точки зору оподаткованого доходу означає виключно дохід від використання даного права, а не означає право власності на землю, вартість якої визначена як обєкт оподаткування.

Стосовно грошових внесків, які були успадкованні відповідачем колегія судів зазначає наступне:

Відповідно до підпункту «д» пункту 13.1 статті 13 Закону України №889 до обєктів спадщини,які оподатковуються, відносяться, зокрема, кошти, а саме готівкові кошти,що зберігаються на рахунках спадкодавця,відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати,сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Згідно з пп.13.2.1 п.13.2 ст.13 Закону №889-IV при отриманні спадщини спадкоємцями,що є членами сімї спадкодавця першого ступеня споріднення,обєкти спадщини оподатковуються за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2. статті 7 цього Закону, до будь якого обєкта спадщини у розмірі 5 відсотків.

За таких обставин, враховуючи наведені норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції відносно нарахованого розміру податку з доходів фізичних осіб, який підлягає сплаті відповідачем виходячи з 5% від загальної суми отриманих за спадщиною грошових коштів у розмірі 2141,98 грн., тобто сума податку складає 107,10 грн.

У відповідності до п. 13.4 ст. 13 ЗУ „Про податок з доходів фізичних осіб" - особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). Подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюються згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно п. З ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 того ж Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків, який підлягає стягненню в судовому порядку.

За таких обставин, виходячи з аналізу норм чинного законодавства та обставин справи, колегія суддів поділяє висновки суду першої інстанції у тому що з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума податку з доходів фізичних осіб у розмірі 107,10 грн.

В іншій частині позовні вимоги Державної податкової інспекції у Першотравневому районі Донецькій області, а саме, щодо стягнення суми податкового боргу по сплаті податку з доходу фізичної особи ОСОБА_3 від суми вартості успадкованої земельної частки (пай) розмір якого складає 4618,13 грн. необхідно відмовити.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, в частині стягнення в ОСОБА_3 податкового боргу у розмірі 4618,13 грн., з відмовою в цій частині позовних вимог. Натомість, з ОСОБА_5 підлягає стягненню сума податкової заборгованості із сплати податку зі спадщини (грошових вкладів у сумі 2141,98 грн.) у розмірі 107,10 грн.

Керуючись ст.ст.195-196, п.4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст. 206 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2008 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Першотравневому районі Донецькій області до ОСОБА_3 про стягнення суми податкового боргу, якою було задоволено позовні вимоги Державної податкової інспекції у Першотравневому районі Донецькій області, а саме, з ОСОБА_3 було стягнуто на користь місцевого бюджету податковий борг з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 4725,23 грн. скасувати.

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Першотравневому районі Донецькій області до ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь місцевого бюджету (розрахунковий рахунок 33217800700331, код платежу 11010100, банк ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЕДРПО 34686851, отримувач Мангуська селищна рада)податковий борг з податку на дохід з фізичних осіб у розмірі 107 грн. 10 коп. (сто сім гривень десять копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог Державної податкової інспекції у Першотравневому районі Донецькій області відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі, тобто з 23.06.2010 року.

Колегія суддів: