Постанова № 10929561, 29.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Могильницький М.С.

Суддя-доповідач - Колеснік Г.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2010 року справа №2а-13569/09/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Колеснік Г.А.,

суддів: Ляшенко Д.В.Ястребової Л.В.

при секретарі: Драній Л.Г.

за участю:

представника позивача: не зявився

представника відповідача: Беспалової О.В. дов від 7 червня 2010 р.

Євсєєва В.О. дов від 25 червня 2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Монохім» до державної податкової інспекції у м. Харцизьку про скасування податкового повідомлення-рішення про нарахування податку на прибуток у сумі 26737 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 9295,1 грн. -

за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у м. Харцизьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Монохім» до державної податкової інспекції у м. Харцизьку про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001992330/3 від 5.08.2009 року про нарахування податку на прибуток у сумі 26737 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 9295,1 грн. задоволено у повному обсязі.

Скасоване податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Харцизьку № 0001992330/3 від 5.08.2009 року про нарахування податку на прибуток у сумі 26737 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 9295,1 грн.

Стягнуто с Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Монохім» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Рішення суду вмотивовано помилковим визначенням державною податковою інспекцією договору оренди автомобілів як договору фінансового лізингу.

Відповідач надав апеляційну скаргу, в якої наполягає на вірному визначенні договору оренди саме як фінансового лізингу та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду вислухавши представників відповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга державної податкової інспекції у м. Харцизьку підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення, з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Монохім» зареєстроване як юридична особа 15.08.2001р., ідентифікаційний код юридичної особи 23110754. Перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Харцизьку.

ДПІ у м. Харцизьку проведена виїзна планова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Монохім» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07 по 30.06.2008, за наслідками якої складений акт від 09.12.2008 № 2688/23-2/23110754.

Під час проведення перевірки встановлені порушення пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, пп. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7, пп. 8.1.2 п. 8.1, 8.2.2 п. 8.2, пп. 8.3.1, 8.3.2 п. 8.3, п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок завищення валових витрат за рахунок віднесення до складу валових витрат сум, сплачених за договором фінансового лізингу, та заниження амортизаційних відрахувань за рахунок не нарахування амортизації на автомобілі, отримані за договором фінансового лізингу.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у м. Харцизьку прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001992330/0 від 30.12.2008р., яке оскаржено платником податків в порядку адміністративного оскарження до ДПІ у м. Харцизьку, ДПА в Донецькій області та ДПА України.

З урахуванням залишення скарг ТОВ «Монохім» без задоволення, ДПІ у м. Харцизьку прийняті податкові повідомлення рішення № 0001992330/1 від 19.03.2009р., № 0001992330/2 від 27.05.2009р. та № 0001992330/3 від 05.08.2009р. відповідно. Предметом судового розгляду є податкове повідомлення-рішення № 0001992330/3 від 05.08.2009р.

Між АТЗТ «Компанія «Діаполь» (Орендодавець) та ТОВ «Монохім» (Орендар) укладений договір оренди автомобілів № 18/2007 від 01.06.2007р.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору АТЗТ «Компанія «Діаполь» передає, а ТОВ «Монохім» приймає у тимчасове користування нові автомобілі: ЗАЗ 110557-42, реєстраційний номер НОМЕР_1, та ЗАЗ 110217-40, реєстраційний номер НОМЕР_2. Вступ Орендаря в користування майном настає після підписання Договору та акту приймання-передачі автомобілів. Орендна платня є фіксованою та складає 14000 грн. на місяць (п. 3.1, 3.2 Договору). Термін дії Договору до 01.01.2008, в подальшому продовжений до 31.12.2009р. шляхом укладання додаткових угод від 28.12.2007р. та від 30.12.2008р.

Акт прийманні-передачі автомобілів складений та підписаний сторонами 04.06.2007р.

Згідно акту приймання-передачі транспортного засобу № 769778 (арк.. справи 78) транспортний засіб ЗАЗ 110557-42 коштує 29583 грн., згідно акту № 905871 (арк.. справи 79) транспортний засіб ЗАЗ 110217-40 коштує 25817 грн. Разом обидва автомобіля коштують 55400 грн.

Сумарна вартість оренди автомобілів згідно договору № 18/2007 від 01.06.2007 року 98000 грн.

Згідно п. 1.18.2 Закону України, від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97 лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:

- об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 відсотків його первісної вартості за нормами амортизації, визначеними статтею 8 цього Закону, та орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

- сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує первісну вартість об'єкта лізингу;

- якщо у лізинг передається об'єкт, що перебував у складі основних фондів лізингодавця протягом строку перших 50 відсотків амортизації його первісної вартості, загальна сума лізингових платежів має дорівнювати або бути більшою 90 відсотків від звичайної ціни на такий об'єкт лізингу, діючої на початок строку дії лізингового договору, збільшеної на суму процентів, розрахованих виходячи з облікової ставки Національного банку України, визначеної на дату початку дії лізингового договору на весь його строк;

- майно, яке передається у фінансовий лізинг, є виготовленим за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Як вбачається з договору оренди сума орендних платежів з початку строку оренди майже вдвічі перевищує первісну вартість обєкта лізингу.

Таким чином, є всі підстави вважати вищевказаний договір оренди договором фінансового лізингу.

В своєму рішенні суд першої інстанцій дійшов саме того висновку, але вважає, що за посиланням на п. 1.18.2 вищевказаного Закону незалежно від того, чи відноситься лізингова операція до фінансового лізингу відповідно до норм цього підпункту чи ні, сторони договору можуть визначити при укладенні договору таку операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору.

Судом першої інстанції залишено поза увагою вказівка даного пункту на те, що договір оренди може бути визначенним як оперативний лізинг саме при укладанні договору, а не при внесенні змін та доповнень до нього.

З огляду на це, колегія суддів погоджує висновок відповідача щодо визначення спірного договору оренди як договору фінансового лізингу.

Колегія суддів вважає, що відсутність у акті перевірки та переліку документів посилання на відсутність під час проведення перевірки додаткових угод до спірного договору може доказувати лише, саме, відсутність таких угод. На цю ж думку наводить і скарга на податкове повідомлення рішення від 22 січня 2009 року (арк.. справи 48), яка теж не має ніяких посилань на додаткову угоду до договору оренди.

Таким чином, суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги посилання відповідача на неможливість прийняття як доказу додаткової угоди від 05.06.2007 року, хоча вона і не є доказом укладання договору як договору оперативної оренди, тому що договір було укладено 1.06.2007 року і він має ознаки договору фінансового лізингу, с чим погодився суд першої інстанції.

Узагальнюючи, колегія суддів вважає, що відповідачем у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України наведені докази щодо правомірності свого рішення.

Оскільки, судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам, які мають значення для вирішення даного спору, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України вважає, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну Державної податкової інспекції у м. Харцизьку задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Монохім» скасувати.

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Монохім» до державної податкової інспекції у м. Харцизьку про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001992330/3 від 5.08.2009 року про нарахування податку на прибуток у сумі 26737 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 9295,1 грн. залишити без задоволення.

Судові витрати покласти на позивача.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Г.А.Колеснік Л.В.Ястребова Д.В.Ляшенко