Ухвала суду № 10929560, 29.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ципко О.В.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2010 року справа №2а-2198/10/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Нікуліна О.А.

суддів Дяченко С.П., Сіваченка І.В.

при секретарі судового засідання Задоєнко О.В.

за участю

представника позивача не зявився

представника відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2010 року по справі № 2а-2198/10/1270 за позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області про визнання незаконною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача про визнання незаконною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2010 року у задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області відмовлено повністю.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач по справі та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню з наступною відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та застосував норми матеріального і процесуального права. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 15.02.2010 р. (вих. № 1388/03-10) на адресу ВДВС Свердловського МУЮ було направлено вимогу № Ю-670/2 від 15.02.2010 про сплату боргу в сумі 309068,98 грн. для примусового виконання. Вимога відділом державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області отримана 16 лютого 2010 року, про що свідчить відбиток штампу відповідача (а.с. 7).

19 лютого 2010 року головним державним виконавцем Коломойцевим Д.О. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та в прийнятті до провадження виконавчого документа з примусового виконання вимоги № Ю-670/2. виданої УПФУ в м. Свердловську Луганської області 19.02.2010 р., про стягнення боргу у сумі 309068,98 грн. з ВП УТКЯВ у зв'язку з тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. ст. 11, 26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: вимогу пред'явлено не до юридичної особи (а.с. 9).

Згідно зі ч.1 ст.20 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІУ «Про виконавче провадження» виконавчі дії, якщо боржник є юридичною особою, проводяться державним виконавцем за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

Таким чином, Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІУ «Про виконавче провадження» чітко визначено, що боржником є юридична особа. Згідно із довідкою № 163 з ЄДРПОУ відокремлений підрозділ «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» державного підприємства «Свердловантрацит», і.к.26350157, не має статусу юридичної особи, при цьому його організаційно-правова форма - філія (інший відокремлений підрозділ) (а.с.11).

За змістом ч.1, ч.3 ст.95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідно до ст.96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Юридичною особою (головним підприємством) у даному випадку є державне підприємство «Свердловантрацит».

Щодо філій (представництв), інших відокремлених підрозділів юридичних осіб (структурних одиниць) положення ГК України про їх відповідальність у межах відокремленого майна суперечать правовій природі і правовому режиму такого майна. Адже відповідно до ч. 3 ст. 95 ЦК та ч. 2 ст. 132 ГК України вони "наділяються майном юридичної особи, що їх створила", яке знаходиться у них на праві оперативно-господарського використання. Тому відповідальність майном структурних підрозділів несуть не самі підрозділи, а юридичні особи, які їх створили.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у відкритті виконавчого провадження за вищевказаною вимогою позивача відносно боржника, який не має статусу юридичної особи, законна та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до Положення про відокремлений підрозділ «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» державного підприємства «Свердловантрацит», затвердженого 20.03.2006 р. генеральним директором ДП «Свердловантрацит», передбачено скорочене найменування відокремленого підрозділу, а саме: ВП «УТКЯВ та С» ДП «Свердловантрацит».

Згідно Статуту державного підприємства «Свердловантрацит», затвердженого 24.01.2006 р. наказом Міністра вугільної промисловості, скорочене найменування державного підприємства «Свердловантрацит»: ДП «Свердловантрацит».

Однак, управлінням Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області при винесенні вимоги № Ю-670/2 про сплату боргу у назві юридичної особи вказало - ВП «Управління технічного контролю якості вугілля» ДП «СА», що не відповідає скороченим найменуванням відокремленого підрозділу та головного підприємства боржника.

Вимоги до виконавчого документа встановлені ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої у виконавчому документі повинні бути зазначені:

назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувана і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання чинності рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.

Невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 19, згідно із п. 6 ч.1 ст. 26 зазначеного Закону є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

За наслідками викладеного та відповідно до нормативного припису ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якого, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо висновку про невідповідність вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про сплату боргу від 15.02.2010 року № Ю-670/2 вимогам, передбаченим ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», що, в свою чергу, згідно із п. 6 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду, не вбачається, рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для скасуванню його не має. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2010 року - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2010 року - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 червня 2010 року. Ухвала у повному обсязі складена та підписана 02 липня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

Головуючий

Судді