Постанова № 10929270, 20.08.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2010 р. Справа № 6/33-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя –доповідач Пуль О.А.,

суддя Горбачова Л.П., суддя Кравець Т.В.,

при секретарі Бєляєвій І.І.,

за участю представників сторін:

апелянта –не з*явився;

ліквідатора –не з*явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії «Полтавське регіональне управління»АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (вх. № 2254С/2-6) на постанову господарського суду Сумської області від 08.04.2010 р. по справі № 6/33-10,

за заявою боржника – Приватного підприємства «Українська Верстатобудівна Компанія «Салвер», Сумська область, м.Глухів, код 30323567, в особі голови ліквідаційної комісії,

про визнання банкрутом у порядку статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», -

встановила:

Постановою господарського суду Сумської області від 08.04.2010 р. (суддя Гордієнко М.І.) визнано банкрутом Приватне підприємство «Українська Верстатобудівна Компанія «Салвер», відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута Приватного підприємства «Українська Верстатобудівна Компанія «Салвер»арбітражного керуючого Солдаткіна Сергія Валерійовича (ліцензія АБ № 271729 від 16.03.2006 р.) та покладено на нього виконання дій по ліквідації боржника відповідно до чинного законодавства.

Публічне акціонерне товариство Банк «Фінанси та Кредит», в особі філії «Полтавське регіональне управління»АТ «Банк «Фінанси та Кредит» з постановою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду від 08.04.2010 р. скасувати та повернути справу на розгляд до господарського суду Сумської області на стадію порушення провадження у справі про банкрутство ПП «УВК «САЛВЕР», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує наступним. Між Банком і боржником у 2008 році були укладені кредитні договори під заставне майно. У зв*язку з невиконанням умов кредитних договорів рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 15.07.2009 р. за позовом Банку було стягнуто з боржника заборгованість в сумі 7609025,01 грн. Рішення набрало законної сили. В ході виконавчого провадження було встановлено, що за ПП «УВК «Салвер»право власності на нерухоме майно за адресою: Сумська область, м. Глухів, вул. 40 років Перемоги,52, не зареєстроване. У зв*язку з такими обставинами, Банк звернувся до місцевого господарського суду з позовом про визнання не дійсними договорів купівлі –продажу нерухомого майна, яке було предметом іпотеки. Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.02.2010 р. порушено провадження у справі. У процесі розгляду вказаної справи ухвалою господарського суду Сумської області від 11.03.2010 р. заборонено голові ліквідаційної комісії ПП «УВК «Салвер»вчиняти будь-які дії по ліквідації даного підприємства. Дана ухвала набрала законної сили. Проте, на думку апелянта, голова ліквідаційної комісії підприємства –боржника в порушення ухвали суду від 11.03.2010 р. вчинив дії по ліквідації ПП «УВК «Салвер».

Окрім того, апелянт вважає, що головою ліквідаційної комісії не виконані передумови, встановлені чинним законодавством, для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Апелянт вважає, що подальше провадження у даній справі порушить його права, а також інших можливих кредиторів, тому як неможливо буде застосувати наслідки недійсності право чинів, за якими було відчужено нерухоме майно, що перебуває в іпотеці Банка.

Ліквідатор боржника – арбітражний керуючий Солдаткін С.В. надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд відмовити ПАТ Банку «Фінанси та Кредит»в задоволенні апеляційної скарги на постанову господарського суду Сумської області від 08.04.2010 р. по справі № 6/33-10 про відкриття ліквідаційної процедури. При цьому ліквідатор боржника посилається на те, що відповідно до матеріалів справи голова ліквідаційної комісії боржника виконав всі передумови, встановлені чинним законодавством, для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство у порядку статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Також ліквідатор боржника вважає, що головою ліквідаційної комісії не було порушено ухвалу господарського суду Сумської області від 11.03.2010 р. по справі № 9/22-10, вчинивши дії по ліквідації ПП «УВК «Салвер», тому-що вказаною ухвалою було заборонено йому вчиняти будь-які дії по ліквідації ПП «УВК «Салвер» у порядку цивільного законодавства, і ця ухвала не розповсюджується на процедуру ліквідації зазначеного підприємства, введеною ухвалою господарського суду Сумської області від 08.04.2010 р., у порядку дії Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відповідно до листа з КП «Глухівське БТІ»від 01.06.2010 р. вих. № 424 фактично нерухомість належить на праві власності ПП «УВК «Салвер», але оформлення права власності на нерухомість може бути здійснено за ПП «УВК «Салвер»лише після зняття арешту з майна, яке належить вказаній компанії.

Апелянт електронною поштою надіслав до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення слухання справи на інший день, у зв’язку з відрядженням його представника.

Ліквідатор боржника надіслав до апеляційного господарського суду телеграму, в якій просить відкласти слухання справи на інший день за сімейними обставинами.

Колегія суддів дійшла висновку про відмову апелянту та ліквідатору боржника у задоволенні їх клопотань про відкладення слухання справи на інший день, у зв’язку з тим, що вони не підтверджені документально.

Справа розглядається у відповідності до приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила таке.

29.03.2010 р. до господарського суду Сумської області у порядку частини 1 статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»звернувся голова ліквідаційної комісії Приватного підприємства «Українська Верстатобудівна Компанія Салвер»- Сивоконь О.Ф. з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ПП «УВК Салвер» (а.с. 2-4).

Свої вимоги заявник обґрунтував тим, що 28.10.2009р. засновником підприємства прийнято рішення про ліквідацію підприємства, про призначення ліквідаційної комісії у складі : голови ліквідаційної комісії Сивоконя О.Ф. та її членів Рубан О.А. і Макарової М.С. (рішення засновника від 28.10.2009 р.) ( а.с. 14), ліквідаційною комісією внаслідок виконання усіх передбачених законодавством дій по ліквідації Приватного підприємства «Українська Верстатобудівна Компанія Салвер»встановлено недостатність вартості майна боржника для погашення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 30.03.2010 р. порушено справу про банкрутство за заявою боржника - Приватного підприємства «Українська Верстатобудівна Компанія Салвер»на підставі статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», призначено дату підготовчого засідання суду на 08.04.2010 р., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ( а.с. 1).

08.04.2010 р. місцевим господарським судом постановлено оскаржувану постанову ( а.с.43).

Приймаючи оскаржуване судове рішення про визнання банкрутом ПП «УВК Салвер» та відкриття ліквідаційної процедури, господарський суд виходив з того, що майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, в зв’язку з чим провадження у справі про його банкрутство повинно проводитись відповідно до вимог статті 51 Закону про банкрутство.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи із наступного.

Згідно з частиною 1 статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов’язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Частиною 4 вказаної норми права встановлено, що комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

В силу частини 8 статті 59 Господарського кодексу України оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення діяльності індивідуального підприємця підлягає опублікуванню реєструючим органом у спеціальному додатку до газети «Урядовий кур’єр» та/або офіційному друкованому виданні органу державної влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням суб’єкта господарювання протягом десяти днів з дня припинення діяльності суб’єкта господарювання.

У відповідності до вимог частини 4 статті 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб’єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб’єкта господарювання.

Частиною 1 та 2 статті 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Статтею 112 цього ж Кодексу встановлено порядок задоволення вимог кредиторів, які своєчасно заявили свої вимоги до ліквідаційної комісії, та порядок задоволення заявлених вимог після спливу встановленого строку для їх пред’явлення.

Частиною 5 статті 60 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок ліквідації суб’єкта господарювання, відповідно до якого ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб’єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленою статтею 112 цього Кодексу, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.

Уразі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів,ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи.

Згідно з частиною 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв’язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з частиною 3 статті 110 цього ж Кодексу, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, передбачено статтею 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі по тексту постанови –Закон про банкрутство).

Статтею 51 Закону про банкрутство встановлено, якщо вартості майна боржника- юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов’язаний звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство. Процедура банкрутства боржника, який ліквідується власником, здійснюється по правилам розділу третього вказаного закону.

У відповідності до частини 5 статті 7 Закону боржник зобов’язаний в місячний строк звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення зазначених у цієї частині Закону обставин, зокрема, якщо при ліквідації боржника не у зв’язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Аналізуючи вищенаведені норми права, слід зазначити, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов’язана враховувати лише вимоги, які пред’явлені боржнику, а не заборгованість, яка обліковується згідно даних бухгалтерського обліку боржника, та яку сам боржник не оспорює.

Матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство «країнська Верстатобудівна Компанія Салвер» створена та зареєстрована 05.07.1999 р. фізичною особою –громадянином України - Сивоконь О.Ф. Статут в останній редакції зареєстровано виконавчим комітетом Глухівської міської ради Сумської області 08.04.2008 р. № запису 16171050011000172 ( а.с.7-11). Свідоцтво про державну реєстрацію серії АОО № 623466 від 02.04.2008 р. ( а.с.12).

До прийняття ліквідаційною комісією рішення про звернення до суду в порядку статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»в межах ліквідаційної процедури було здійснено наступне:

- опубліковано у газеті «Голос України»№ 208 від 04.11.2009 р. оголошення про ліквідацію Приватного підприємства «Українська Верстатобудівна Компанія Салвер»та встановлено строк подачі вимог кредиторів протягом 2-х місяців з моменту виходу оголошення ( а.с. 15);

- подано інформацію про ліквідацію Приватного підприємства «Українська Верстатобудівна Компанія Салвер»до відділу державної реєстрації Глухівської міської ради, про що 28.10.2008 р. зроблено відповідний запис в Державному реєстрі, що підтверджується довідкою та витягом з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців ( а.с. 16-21);

- повідомлено податковий орган шляхом подачі заяви про припинення платника податків ( форма № 8-0ПП з відміткою Глухівської МДПІ) ( а.с. 22-23);

- проведено станом на 01.01.2010 р. інвентаризацію майнових активів, дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства ( а.с. 24-26);

Згідно інвентаризаційного опису залишкова балансова вартість майнових активів склала 2570281,36 грн.

Відповідно до акту інвентаризації кредиторської заборгованості загальна сума кредиторської заборгованості склала 10254816,11 грн, а дебіторська заборгованість складає 804461 грн.

- складено проміжний ліквідаційний баланс станом на 28.02.2010 р. ( а.с. 34),

- здійснено станом на 01.01.2010 р. незалежну оцінку майна. Згідно висновку від 11.01.2010 р. оцінювача загальна вартість майна склала 2570281,36 грн. ( а.с. 27-28);

Після оголошення публікації про прийняття засновником підприємства рішення про припинення Приватного підприємства «Українська Верстатобудівна Компанія Салвер»до боржника у грудні 2009 р. та січні 2010 р. надійшли заяви про включення до реєстру кредиторів вимоги ПАТ Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії «Полтавське РУ»ВАТ Банк «Фінанси та Кредит»на загальну суму 7609025,01 грн.; від ФОП Процай С.О. на суму 43300,00 грн. ( а.с. 29-33).

Матеріалами справи підтверджується, що наявність грошових коштів на рахунках боржника відсутня ( а.с. 35); що станом на 15.03.2010 р. заборгованість по податкам, зборах, обов’язкових платежах до бюджетних установ по заробітній платі також відсутня ( а.с. 36).

Станом на 28.02.2010 р. складено проміжний баланс ( а.с. 34).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ліквідаційною комісією Приватного підприємства «Українська Верстатобудівна Компанія Салвер»були виконані усі передумови, встановлені чинним законодавством, для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Колегія суддів вважає, що господарський суд на підставі належних доказів повно та всебічно з*ясував усі обставини стосовно стану неоплатності зобов’язань підприємства –боржника, тобто перевищення пасиву над активом, мається на увазі неоплатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів.

У боржника є в наявності ознаки реальної неоплатності. Загальна сума майнових активів боржника складає суму лише 2570281,36 грн., про що свідчить висновок суб*єкта оціночної діяльності – Процай С.О. Вищезазначене свідчить про те, що відновити свою платоспроможність боржник може не інакше як через застосування ліквідаційної процедури з особливостями, що приманне статтею 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Колегія суддів вважає, що господарським судом правомірно у відповідності до частини 2 статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»призначено ліквідатора –арбітражного керуючого Солдаткіна Сергія Вячеславовича, оскільки боржник має майно, яке потребує управління, та з метою подальшого продажу майна в ліквідаційній процедурі.

Посилання апелянта на те, що ПП «УВК Салвер»в порушення ухвали господарського суду Сумської області від 11.03.2010 р. вчинив дії по ліквідації підприємства, спростовуються матеріалами справи та чинним законодавством.

Так, ухвалою господарського суду Сумської області від 11.03.2010 р. по справі №9/22-10 за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії «Полтавське РУ «АТ Банк «Фінанси та Кредит» до ПП «УВК Салвер», ПП «Квіч Василь Михайлович», треті особи: ТОВ «Українська машинобудівна компанія «Салверст», Приватного нотаріуса Київського міського територіального округу Слободян В.М., КП «Глухівське БТІ»про визнання недійсними право чинів забезпечено позов Банку шляхом заборони голові ліквідаційної комісії ПП «УВК «Салвер»вчиняти будь-які дії по ліквідації ПП «УВК Салвер».

Ухвалою господарського суду Сумської області від 03.06.2010 р. по справі №9/22-10 роз*яснено ухвалу господарського суду Сумської області від 11.03.2010 р. по справі № 9/22-10 наступним чином: заборонено вчиняти будь –які дії по ліквідації ПП «УВК Салвер»в порядку цивільного законодавства, але ця ухвала не розповсюджується на процедуру ліквідації, введеної ухвалою господарського суду Сумської області від 08.04.2010 р. у порядку дії Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З матеріалів справи вбачається, що дії щодо ліквідації, у звя*зку з припиненням юридичної особи ПП «УВК «Салвер», головою ліквідаційної комісії були виконані у відповідності до вимог чинного цивільного та господарського законодавства до постановлення ухвали господарського суду від 11.03.2010 р. по справі № 9/22-10, тому порушень з боку боржника стосовно дій по ліквідації підприємства –боржника не має.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню в повному обсязі, а оскаржувана постанова господарського суду Сумської області по справі № 6/33-10 від 08.04.2010 р. підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 99, п.1 ч.1 ст. 101, п.1 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 7, 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії «Полтавське регіональне управління»АТ «Банк «Фінанси та Кредит» залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Сумської області від 08.04.2010 р. у справі

№6/33-10 залишити без змін.

Справу №6/33-10 направити на подальший розгляд до господарського суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Пуль О.А.

суддя Горбачова Л.П.

суддя Кравець Т.В.

Повний текст постанови складено 19.08.2010 р.