Постанова № 10929265, 20.08.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2010 р. Справа № 2/77-10

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А.(доповідач), суддя Горбачова Л.П. , суддя Кравець Т.В.

при секретарі Бєляєвій І.І.

за участю представників сторін:

позивача: Гриценка Б.М. (довір. №93/10/18-Н від 11.08.2010р.),

відповідача: Пономаренка В.П. -ліквідатор (рішення №1/10 від 19.02.2010р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції (вх. № 2311С/2-6) на рішення господарського суду Сумської області від 29.06.2010р. по справі №2/77-10

за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції, м.Суми,

до відповідача- Приватного підприємства «Істар»в особі голови ліквідаційної комісії Пономаренка В.П., м.Суми, код 30608209,

про скасування рішення про припинення юридичної особи,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив відмінити рішення уповноваженого органу управління юридичної особи –Приватного підприємства «Істар» від 19.03.2010р. про ліквідацію ПП «Істар», а також стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита в розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.06.2010р. по справі №2/77-10 (суддя Соп’яненко О.Ю.) в задоволенні позову відмовлено.

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Сумської обласної дирекції , не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 29.06.2010 року та прийняти нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Скаргу обгрунтовує тим, що на момент прийняття рішення судом першої інстанції, були відсутні будь-які відомості щодо оголошення про припинення юридичної особи, із зазначенням порядку та строків припинення юридичної особи відповідно до Цивільного кодексу України, що є грубим порушенням закону та прав кредиторів, та позбавляє можливості у визначенні ліквідатором строки звернутися до боржника з кредиторськими вимогами. Також посилається, зокрема, на те, що відсутність порядку та строків проведення ліквідації підприємства та оголошення про ліквідацію юридичної особи свідчить про те, що рішення про ліквідацію ПП «Істар»не спрямоване на реальне настання правових наслідків, тобто на ліквідацію приватного підприємства як юридичної особи, а прийняте, щоб уникнути відповідальності за невиконання кредитних зобов’язань як іпотекодателя перед АТ «Райффайзен Банк Аваль».

У судовому засіданні представник позивача підтримує апеляційну скаргу та просить рішення суду першої інстанції скасувати.

У запереченнях на апеляційну скаргу (вх. №6848 від 18.08.2010р.) та у судовому засіданні ліквідатор ПП «Істар»проти апеляційної скарги заперечує, посилаючись на те, що рішення є законним та обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги повністю необгрунтовані. Також посилається, зокрема, на те, що заявлені позивачем вимоги не відповідають обраному способу судового захисту. На даний час ліквідатором ПП «Істар»повністю визнані грошові вимоги позивача .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

25.05.2010р. позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про скасування рішення уповноваженого органу управління юридичної особи –Приватного підприємства «Істар»від 19.02.2010 р. про ліквідацію ПП «Істар».

Позов обґрунтовує тим, що 23.01.2007р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», кредитором, та Сумбатовим Ігорем Рубеновичем, позичальником, укладено кредитний договір №012/15-2400, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 265347 дол. США.

25.01.2007р. для забезпечення виконання кредитного зобов’язання між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», іпотекодержателем, та Приватним підприємством «Істар», іпотекодавцем (майновим поручителем), укладено договір іпотеки, згідно з яким цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору №012/05-15/501 від 27.07.2006р., укладеного між іпотекоддержателем та Сумбатовим Ігорем Рубеновичем, боржником.

Відповідно до п.1 договору іпотеки іпотекодержатель має право у випадку невиконання боржником своїх зобов’язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна.

19.02.2010 р. засновником Приватного підприємства «Істар»Сумбатовим І.Р. було прийнято рішення № 1/10 про ліквідацію Приватного підприємства «Істар»за рішенням власника та призначення ліквідатором підприємства Пономаренка В.П.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу.

Інформація про прийняття засновниками (учасниками) рішення щодо припинення юридичної особи згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»підлягає обов’язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

У Бюлетені державної реєстрації № 144 (4) 2010 р. було опубліковане оголошення № 3969 про ліквідацію Приватного підприємства «Істар».

Відповідно до ч. 17 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»підставою для публікації повідомлень у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації є внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

Запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення юридичної особи внесений до Єдиного державного реєстру 22.02.2010 р. (а.с.25- а.с.26).

Для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи засновники (учасники) відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»подають (надсилають) державному реєстратору такі документи:

нотаріально посвідчену копію рішення засновників (учасників) щодо припинення юридичної особи;

документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) рішення про припинення юридичної особи у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище та приписів ч. 18 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»публікацію повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації здійснює державний реєстратор, а не засновник (учасник) чи уповноважена ними особа юридичної особи, що ліквідується, обов’язком яких є лише внесення плати за публікацію та надання підтверджуючого документу (копія квитанції, виданої банком, або копія платіжного доручення з відміткою банку). А тому засновник (учасник) юридичної особи, в даному випадку відповідач, не може відповідати за відповідність інформації, викладеної в повідомленні (оголошенні), вимогам ч. 7 ст. 22 Закону, зокрема, щодо порядку і строку заявлення кредиторами вимог до юридичної особи, що припиняється.

Тому, як вірно зазначено судом першої інстанції, викладеним вище спростовується позиція позивача, що на даний час відсутні будь-які відомості щодо оголошення про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 7 ст. 34 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»на стадії внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи про її припинення державний реєстратор має право залишити без розгляду подані документи. Судовим рішенням згідно ст. 41 цього Закону може бути відмінена державна реєстрація припинення юридичної особи, що є заключною стадією процедури ліквідації юридичної особи.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Тобто, як статтею 20 Господарського кодексу України, так і статтею 16 Цивільного кодексу України не передбачено такого способу захисту прав як відміну рішення уповноваженого органу управління юридичної особи –Приватного підприємства «Істар»від 19.02.2010 р. про ліквідацію цього підприємства, тому в задоволенні позовних вимог щодо відміни рішення уповноваженого органу управління юридичної особи –Приватного підприємства «Істар»від 19.02.2010 р. про ліквідацію цього підприємства правомірно відмовлено судом першої інстанції.

Щодо посилань позивача на те, що станом на 19.05.2010р. заборгованість боржника перед банком складає 253892,21 дол. США і відсутні порядок та строки проведення ліквідації підприємства та оголошення про ліквідацію юридичної особи, тому банк не може звернутися до ліквідатора як кредитор, є необгрунтованими, виходячі з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, та вже було зазначено, оголошення про ліквідацію ПП «Істар»було здійснено у лютому 2010р. у Бюлетені державної реєстрації №144(4) та 16.06.2010р. у газеті «Голос України»№109 (4859). Крім того, 20.05.2010р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»звернувся до Приватного підприємства «Істар»в особі голови ліквідаційної комісії Пономаренка В.П. з заявою №14-11/1492 про визнання грошових вимог та приєднання як кредитора.

Станом на час розгляду апеляційної скарги ліквідатором визнані позовні вимоги банка у повному обсязі (лист ліквідатора №012 від 16.08.2010р.).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не можє бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, тому рішення господарського суду Сумської області від 29.06.2010р. по справі №2/77-10 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Сумської обласної дирекції залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 29.06.2010р. по справі №2/77-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Горбачова Л.П.

Суддя Кравець Т.В.

Повний текст постанови складено 21.08.2010р.