Постанова № 10929219, 11.08.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2010 р. Справа № 11/33-10

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Івакіна В.О. , суддя Білоконь Н. Д. , суддя Терещенко О.І.

при секретарі Євтушенко В.В.

за участю:

прокурора -Іванової Г.С., посв. № 48 від 08.04.2009 р.

представників сторін:

позивача - Воронової Ю.В., довіреність № 14710 від 30.12.2009 р.

відповідача - ОСОБА_2-приватного підприємця

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційне подання прокурора (вх. № 1687 Х/1-14) на рішення господарського суду Харківської області від 18.05.10р. у справі № 11/33-10

за позовом прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради

до СПД-ФО ОСОБА_2, м. Харків,

про стягнення 58785,12 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 58785,12 грн., з яких 49589,63 грн. заборгованості з орендної плати по укладеному між сторонами договору № 2988 від 04.09.2006 р. в редакції додаткової угоди № 1 від 19.07.2007 р. та 9195,49 грн. нарахованої на неї пені.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.05.2010р. у справі № 11/33-10 (суддя Черленяк М.І.) у задоволенні позову прокурора відмовлено.

Прокурор із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційне подання, в якому посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права просить його скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні підтримує апеляційне подання.

Представник позивача у відзиві та в судовому засіданні підтримує апеляційне подання прокурора.

Відповідач проти апеляційного подання прокурора заперечує, просить залишити його без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційного подання та відзивів на нього, перевіривши повноту встановлення міцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

4 вересня 2006 рку між ДК ВЖРЕП Дзержинського району м. Харкова та відповідачем було укладено договір оренди № 2988, згідно з предметом якого відповідачу було передано в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 139,7 кв.м. в підвальній частині будинку за адресою: м. Харків, вул. Данилевського, 34, літера "А-6".

У зв"язку зі зміною балансоутримувача приміщення, переданого відповідачу за наведеним договором з ДК ВЖРЕП Дзержинського району м. Харкова на позивача-управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, додатковою угодою № 1 від 19 липня 2007 року цей договір було укладено в новій редакції, якою, зокрема, змінено орендодавця з ДК ВЖРЕП Дзержинського району м. Харкова на управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

На виконання умов додаткової угоди № 1 від 19.07.2007 р. до договору оренди № 2988 від 04.09.2006 р. позивачем об"єкт оренди було передано відповідачу по акту приймання-передачі від 19.07.2007 р.

Строк дії зазначеного договору неодноразово продовжувався додатковими угодами № 2 від 04.09.2006 р., № 3 від 03.10.2007 р. та № 4 від 04.07.2008 р. Останньою додатковою угодою № 4 строк дії договору продовжено до 04.06.2009 р.

Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов"язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі. Відповідно до ч. 3 статті 19 зазначеного Закону строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Пунктом 3.5 додаткової угоди № 1 від 19.07.2007 року до договору оренди № 2988 від 04.09.2006 року передбачено, що орендна плата перераховується орендарем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Відповідачем в порушення умов договору з вересня 2008 року орендна плата вносилась несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв"язку з чим станом на 07.07.2009 року у нього виникла заборгованість по орендній платі в сумі 49589, 63 грн.

На зазначену заборгованість відповідачу на підставі п. 9.3 договору нарахована пеня в сумі 9195, 49 грн.

В обгрунтування своїх заперечень проти стягнення зазначеної суми заборгованості та пені відповідач посилається на те, що після підписання договору оренди орендоване ним приміщення було зайнято мешканцями будинку, в якому це приміщення розташовано, що відповідно до частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України є підставою для звільнення його від сплати орендної плати через неможливість використання приміщення за обставин, за які він не відповідає.

Місцевий господарський суд відмовляючи в задоволенні позову послався на наступне.

Матеріали справи та пояснення учасників судового процесу свідчать про те, що фактично орендоване приміщення не було передано від орендодавця орендарю.

Такий висновок ґрунтується на тому, що в зазначеному приміщенні розташовані кладові мешканців другого під'їзду будинку, в якому розташоване орендоване приміщення. Так, листування жильців будинку з органами місцевої влади підтверджують факт знаходження у користуванні мешканців будинку вказаних кладових. При чому вказані кладові не вибували з користування жильців будинку.

Акт приймання-передачі орендованого приміщення, зміст якого свідчить про те, що приміщення фактично передано орендарю не було, акт складено було в кабінеті, без виїзду на місцезнаходження приміщення. Зокрема, акт приймання-передачі окрім посилання на необхідність проведення ремонтних робіт не містить даних відносно самого стану орендованого приміщення та його опису. В акті не зафіксовано, що приміщення є вільним та не займається іншими особами. Таким чином суд приходить до переконливого висновку про те, що акт приймання-передачі приміщення формально було підписано сторонами, проте фактичної передачі приміщень від орендодавця орендарю не відбулось.

При цьому судом відхиляються заперечення прокурора та позивача відносно того, що відповідачем не надано доказів письмового звернення до орендодавця щодо неможливості використання приміщення. Відповідні звернення в рамках даної справи не мають доказового змісту відносно предмету спору, оскільки судом встановлено, що фактично приміщення орендарю передано не було, а отже й відповідні звернення орендаря до орендодавця не мають правового впливу на факт не передачі орендодавцем орендованого майна орендарю.

Згідно із статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Таким чином, обов'язковою умовою для договорів оренди є фактична передача майна від орендодавця орендарю.

Частиною першою статті 762 вказаного кодексу зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. При цьому частиною шостою зазначеної статті передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використано ним через обставини, за які він не відповідає.

Після укладення договору оренди відповідач не приступив до використання приміщення в зв'язку з тим, що надане в оренду приміщення було зайнято мешканцями будинку під кладові. Після проведення переговорів з жильцями будинку, приміщення останніми звільнені не були. За результатом усного звернення орендаря до орендодавця з приводу звільнення мешканцями будинку приміщення управлінням комунального майна та приватизації було здійснено виїзну перевірку. Проте приміщення мешканцями в подальшому звільнено не було, в зв'язку з чим орендар припинив вносити орендодавцеві платежі в рахунок орендної плати.

Пославшись на наведене, місцевий господарський суд зробив висновок, що орендодавець фактично свої обов'язки щодо передачі орендованого майна орендарю не виконав, в зв'язку з чим непередання орендованого майна орендарю мало місце за обставин, за які відповідає саме орендодавець, наведені обставини справи дають підстави стверджувати, що суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2 не приступив до використання орендованого майна через обставини, за які він не відповідає, що є в силу частини шостої статті 762 ЦК України правовою підставою для звільнення орендаря від орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використано ним.

Зважаючи на це місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для звільнення відповідача від обов'язку сплати орендної плати за укладеним з позивачем договором оренди, оскільки орендованим майном останній не міг користуватися через обставини, за які він не відповідає.

Колегія суддів із зазначеними висновками місцевого господарського суду не погоджується, виходячи з наступного.

Як вже було наведено вище, приміщення було передано відповідачу по акту приймання передачі від 19.07.2007 р. та в цьому акті не зазначено про знаходження в приміщенні інших осіб.

21.07.2009 р. відповідачем по акту приймання-передачі приміщення були повернуті позивачу з оренди без будь-яких зауважень

Відсутність перешкод для користування відповідачем спірним приміщенням також підтверджується тим, що як вже зазначалось, строк дії договору сторонами неодноразово продовжувався додатковими угодами, які підписувались відповідачем та протягом цього строку відповідач не звертався до орендаря з претензіями з цього приводу чи з відповідними заявами до правоохоронних органів та частково. сплачував орендну плату.

Відповідно до статті 43 Господрського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішім переконанням, що грунтується на всебічному повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Наведені обставини в їх сукупності свідчать про передання спірного приміщення відповідачу в оренду та відсутність обставин, через які б він був позбавлений можливості використовувати це приміщення з незалежних від нього причин.

Отже підстави для звільнення відповідача від сплати орендної плати, передбачені частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України відсутні.

Крім того, договір оренди не визнаний в судовому порядку недійсним, а тому відповідно до статті 204 та 629 Цивільного кодексу України є правомірним та обов"язковим для виконання.

Зважаючи на наведене, викладені в оскаржуваному рішенні висновки, щодо неможливості використання відповідачем спірного приміщення у зв"язку з невиконанням позивачем свого обов"язку по передачі цього приміщення не відповідають обставинам справи, у зв"язку з чим місцевий господарський суд дійшов неправильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, тому це рішення слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Керуючись статтями 33, 43, 99, п. 2 статті 103, п. 3 ч. 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційне подання задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 18 травня 2010 р. скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (61111 АДРЕСА_1) на користь управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, площа Конституції, 16 ВДК у м. Харкові 22080401, р/р № 33216871600002 у ВДК у Харківській області м. Харків, МФО 851011, код ОКПО 24134490) 49589,63 грн. заборгованості, 9195,9 грн. пені.

Стягнути з суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (61111 АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України (одержувач УДК у м. Харкові, код 24134490, банк одержувача УДК у Харківській області , код 851011, рахунок 31110095700002) 587,85 грн. державного мита

Стягнути з суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (61111 АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України (одержувач УДК у м. Харкові, код 24134490, банк одержувача УДК у Харківській області , код банку 851011, рахунок 31213259700002) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Івакіна В.О.

Суддя Білоконь Н. Д.

Суддя Терещенко О.І.