Постанова № 10928922, 17.11.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

16 листопада 2009 року Справа № 2-8/7503-2007                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився, приватне підприємство "Восход-Інвест";

відповідача: не з`явився, виконавчий комітет Алуштинської міської ради;

відповідача: Грімайло Віталія Анатолійовича, довіреність № 1/д-08/10/09 від 08.10.2009 року; товариство з обмеженою відповідальністю "Алафітон"

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Восход-Інвест" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 18 серпня 2009 року у справі №2-8/7503-2007

за позовом           приватного підприємства "Восход-Інвест" (вул. Балаклавська, 65-31, місто Сімферополь, 95048)

до           Виконавчого комітету Алуштинської міської ради (пл. Радянська, 1, місто Алушта, 98500)

товариства з обмеженою відповідальністю "Алафітон" (вул. Леніна, 21 місто Алушта, 98516)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- відкрите акціонерне товариство "Виробниче монтажно-будівельне підприємство "Електрон" (вул. Танковая, 72, місто Новосибирск, 630075)

про спонукання до виконання певних дій

                                                             ВСТАНОВИВ:

                    Позивач, приватне підприємство «Восход-Інвест», звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідачів, виконавчого комітету Алуштинської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Алафітон», про зобов’язання виділити у натурі і передати позивачу в 130-квартирному будинку №1 ( А-563) в мікрорайоні № 4 в місті Алушта одну 3-х кімнатну квартиру, дві двокімнатні квартири та дві однокімнатні квартири площею 260,3 кв.м., зобов’язання виконавчого комітету Алуштинської міської ради видати позивачу свідоцтво про право власності на вказані квартири.

                    Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на вимоги статей 2,54,57 Господарського кодексу України, статей 16,358,286 Цивільного кодексу України, статтю 155 Житлового кодексу України, статті 48,50 Закону України «Про власність»та вказував на ті обставини, що приватне підприємство «Восход-Інвест»є правонаступником малого підприємства «Восход». З 1992 року мале підприємство «Восход»є пайовим учасником у будівництві 130-ти квартирного будинку №1 ( А-563) в мікрорайоні № 4 в місті Алушта, виплатило пайові внески, у зв’язку з чим рішенням третейського суду від 16.04.2004 року за ним було визнано право власності на частку у розмірі 6,5 %, що складає 260,3 кв.м. у зазначеному будівництві. Як вказує позивач, у жовтні 2006 року будівництво вказаного будинку було завершено, проте ані виконавчий комітет Алуштинської міської ради, ані товариство з обмеженою відповідальністю «Алафітон», до якого передані функції замовника будівництва, не прийняли жодних заходів щодо передачі належної малому підприємству «Восход»частки у будинку до його правонаступника, на відповідні звернення позивача вони також не реагували, що й стало причиною для звернення до суду із даним позовом.

          Під час розгляду справи в господарському суді першої інстанції позивачем надано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої він просив суд визнати за ним, як за пайовим учасником в будівництві 130-квартирного будинку №1 ( А-563) в мікрорайоні № 4 в місті Алушта право власності на долю у розмірі 6,5 % або 260, 3 кв.м. площею в 130-квартирному будинку № 1 ( А-563) в мікрорайоні № 4 в місті Алушта, зобов’язати відповідачів виділити у натурі в зазначеному будинку та передати позивачу одну 3-х кімнатну квартиру, дві двокімнатні квартири та дві однокімнатні квартири площею 260,3 кв.м, зобов’язати виконавчий комітет Алуштинської міської ради видати свідоцтво про право власності на ці квартири (а.с.80-81 том 1).

                    Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 серпня 2009 року у справі № 2-8/7503-2008 (суддя С.А.Чумаченко) у задоволенні позову приватного підприємства «Восход-Інвест»відмовлено.

                    Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, прийняти нове про задоволення позову у повному обсязі.                    В обґрунтування своїх доводів, заявник апеляційної скарги посилається на те, що оскаржуваний ним судовий акт прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

                    Так, позивач не погоджується із покладенням в основу рішення постанови Вищого Господарського суду України у справі № 2-8/13253-2007. Крім того, скаржник вказує, що його не було належним чином сповіщено про дату розгляду справи у господарському суді, що, на його думку, є суттєвим процесуальним порушенням.

Більш детально доводи скарги викладені безпосередньо в апеляційній скарзі.

                    Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 листопада 2009 року справу прийнято до розгляду у складі колегії суддів: Лисенко В.А., Голика В.С., Черткової І.В.

                    У зв’язку з хворобою судді Лисенко В.А., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 листопада 2009 року здійснено її заміну на суддю Борисову Ю.В., яку призначено головуючим суддею у справі.

                    У судове засідання 16 листопада 2009 року з’явилась лише представник товариства з обмеженою відповідальністю «Алафітон», яка підтримала свої заперечення, надані протягом розгляду справи в суді першої інстанції.

                    Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Від позивача надійшла телеграма, що він знаходиться на лікарняному. Разом з тим, телеграма не містить відомостей хто саме з посадових осіб юридичної особи хворіє, чий заступник підписав телеграму й чому до судовового засідання не направлено представника. Копія лікарняного листка до суду не надходила.

                    Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з врахуванням наявних у справі доказів, та визнаючи їх достатніми для вирішення спору по суті заявлених вимог, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін, що не з’явилися.

                    Також судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду звертає увагу й на той факт, що згідно із статтею 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення (ухвали) місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

          Як вбачається з матеріалів справи, згідно з копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців, 15.01.1991 року здійснено реєстрацію малого підприємства «Восход»(а.с.129 том 1).

          Також, матеріали справи свідчать, що 25 травня 1992 року між відділом капітального будівництва виконавчого комітету Алуштинської міської ради та Кам'янець-подільським НПО “Електроприбор” Хмельницької області Міністерства оборони України був укладений договір про будівництво 130-квартирного житлового будинку в 4-му мікрорайоні м. Алушти (а.с.83- 85 том 1).

          За умовами вказаного договору Кам'янець-подільське НПО “Електроприбор” було Генеральним замовником і зобов'язалося фінансувати будівництво 130-ти квартирного житлового будинку в 4-му мікрорайоні м. Алушти, а відділення капітального будівництва виконавчого комітету Алуштинської міської ради (Замовник) зобов'язувалося замовити проект дому і побудувати його.

          10 вересня 1992 року між Кам'янець-подільським НПО “Електроприбор” і малим підприємством “Восход” був укладений контракт на пайову участь у фінансуванні будівництва 130-ти квартирного житлового будинку у 4-му мікрорайоні м. Алушти. Згідно умов цього контракту Генеральний замовник виділяє в 130-квартирному будинку пайовому учаснику (інвестору) п’ятнадцять квартир, в тому числі: однокімнатних–5 штук, двокімнатних - 6 штук, трикімнатних - 4 штуки.

          Відповідно до пункту 7.3 контракту інвестор зобов'язаний перераховувати на пайовий рахунок відділення капітального будівництва виконавчого комітету Алуштинської міської ради засоби на будівництво дому у розмірах та строки, виходячи з технологічного циклу будівництва дому.

          На виконання вказаних обов'язків мале підприємство "Восход" перерахувало на рахунок відділення капітального будівництва виконавчого комітету Алуштинської міської ради грошові кошти згідно платіжних доручень на загальну суму 18 500 000,00 крб. (т. 1, арк. с. 19-23).

          14 січня 1994 року між малим підприємством “Восход”, НВО “Верес”, НПСО “Аист”, Асоціацією Таврія”, об'єднанням “Алуштастрой” (учасники) і відділом капітального будівництва виконавчого комітету Алуштинської міської ради був укладений договір з будівництва 130-ти квартирного житлового будинку (А-610) у мікрорайоні № 4 м. Алушти.

          У відповідності до умов зазначеного договору мале підприємство "Восход" зобов’язалося профінансувати будівництво і отримати 10 квартир, в тому числі 4 –однокімнатних, 4 –двокімнатних і 2 –трикімнатних. На виконання вказаних умов договору мале підприємство "Восход" перерахувало на розрахунковий рахунок відділу капітального будівництва виконавчого комітету Алуштинської міської ради грошові кошти у розмірі 150 000 000,00 крб. (т. 1, арк. с. 24-25).

          Таким чином, судом встановлено, що всього на розрахунковий рахунок відділу капітального будівництва виконавчого комітету Алуштинської міської ради малим підприємством "Восход" перераховано 208,5 млн. карбованців.

          Зазначені обставини підтверджуються також листом відділу капітального будівництва виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 04 жовтня 1999 року № 110/22, згідно з яким вказані грошові кошти повністю освоєні при будівництві 130-квартирного жилого будинку в 4-му мікрорайоні м. Алушти. У вказаному листі також зазначено, що у зв’язку з неплатоспроможністю долеучасників будівництво дому зупинено, а на момент зупинки будівництва з перерахованими грошовими коштами мале підприємство "Восход" має право на 260,3 кв. м загальної площі житла у 130-квартирному жилого будинку в 4-му мікрорайоні м. Алушти (враховуючи відрахування міськвиконкому 107,5 кв. м). Квартири вказаної площі можуть бути надані після прийняття будинку до експлуатації (т. 1, арк. с. 27).

          Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2003 року у справі № 2-9/8021-2003 був задоволений позов Державної податкової інспекції у м. Сімферополі до малого підприємства "Восход" (ідентифікаційний код 20685201) про скасування державної реєстрації. Відповідно до пункту 3 цього рішення засновника малого підприємства "Восход" –Федоренко Н.П. було зобов’язано провести ліквідацію підприємства.

          Втім, згідно з копією довідки Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців (а.с.129 том 1), 15.07.2007 року зареєстровано приватне підприємство «Восход-Інвест».

          За змістом пункту 1.2. статуту приватного підприємства «Восход-Інвест», воно є правонаступником усіх прав та обов’язків малого підприємства «Восход».

                    Отже, вважаючи себе правонаступником малого підприємства «Восход», а також приймаючи до уваги, що останнім були виконані умови щодо оплати свого паю, позивач посилається на те, що наявні всі законні підстави для визнання за ним права власності на належну йому частку в 130-квартирному будинку №1 ( А-563) в мікрорайоні № 4 в місті Алушта, а саме- одну трикімнатну квартиру, дві двокімнатні та дві однокімнатні квартири площею 260,3 кв.м.

                    Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем свого права власності на спірний об’єкт.

                    Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

          Як вже зазначалося вище, сторонами за договором з будівництва 130-ти квартирного житлового будинку (А-610) у мікрорайоні №4 м. Алушти від 14 січня 1994 року виступили мале підприємство “Восход”, НВО “Верес”, НПСО “Аист”, Асоціація Таврія”, об'єднання “Алуштастрой” і відділ капітального будівництва виконавчого комітету Алуштинської міської ради.

          Згідно листа відділу капітального будівництва виконавчого комітету Алуштинської міської ради від 04 жовтня 1999 року № 110/22 на момент зупинки будівництва за перерахованими коштами мале підприємство "Восход" має право на 260,3 кв. м загальної площі житла у 130-квартирному жилому будинку в 4-му мікрорайоні м. Алушти, судова колегія погоджується із тими обставинами, що саме ця юридична особа може претендувати на виникнення в неї права власності на зазначене житло.

          Втім, за рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2003 року у справі № 2-9/8021-2003, засновника малого підприємства "Восход" –Федоренко Н.П. було зобов’язано провести ліквідацію підприємства.

          Згідно правил статті 37 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, який діяв на час прийняття вказаного рішення, юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

          Таким чином, ліквідація юридичної особи, на відміну від реорганізації, не передбачає переходу прав і обов’язків до інших юридичних осіб (зокрема новостворених).

          Аналогічні висновки містять і постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2008 року та постанова Вищого господарського суду України від 16.04.2009 року у справі № 2-8/13252-2007 за позовом приватного підприємства «Восход-Інвест»щодо визнання за ним, як за дольовим учасником (інвестором) в будівництві 130-ти квартирного житлового дому (А-563), розташованого в 4-ом мікрорайоні м. Алушта, вул. Ювілейна, 38, права власності на 5 квартир, які знаходяться у будинку.

          Згідно зі статею 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          При цьому положення статуту приватного підприємства "Восход-Інвест", яким закріплено правонаступництво позивача за правами та обов’язками малого підприємства "Восход" не можуть бути належним доказом факту правонаступництва.

          Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

          Отже, приймаючи до уваги, що позивач у справі не є правонаступником малого підприємства "Восход", судова колегія вважає, що в нього не виникло право на звернення до суду із даним позовом.

          Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі позивача, не знайшли свого підтвердження, а тому не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції у якості підстав для скасування рішення господарського суду.

          Щодо тверджень скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, вони також спростовуються матеріалами справи.

          Так, ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.06.2009 року провадження у справі було поновлено, справу призначено до розгляду на 18.08.2009 року.

          Зазначену ухвалу було надіслано сторонам у справі відповідно до адрес, відомості про які містяться у матеріалах справи, про що свідчить відповідний штамп про відправлення судової кореспонденції.

          Згідно із пунктом 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/123, від 15.03.2007 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

                    Таким чином, враховуючи належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, місцевий суд цілком правомірно розглянув її у відсутність представника позивача.

                    Зважаючи на вищевикладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду першої інстанції, адже судом повно й всебічно досліджені обставини у справі і зроблені висновки, які ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.

                    Керуючись статтями 101, 103 ( пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

          ПОСТАНОВИВ:          

                    1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Восход-Інвест" залишити без задоволення.

                    2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 серпня 2009 року у справі № 2-8/7503-2007 залишити без змін

Головуючий суддя                                                  

Судді