Постанова № 10928856, 13.11.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

10 листопада 2009 року С права № 2-22/4633-2009

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Прокопанич Г.К.,

суддів Котлярової О.Л.,

Остапової К.А.,

за участю представників сторін:

представник позивача , не з'явився, спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест";

представник відповідача , ОСОБА_2, довіреність № 4533 від 04.11.09, ОСОБА_3;

представник третьої особи , не з'явився, приватне підприємство "Дюнар";

представник третьої особи , не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОНОМІКТОРГ";

представник третьої особи, не з'явився, Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторія";

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 21 вересня 2009 року у справі №2-22/4633-2009

за позовом Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест" (вул. Листопада, 79-6,Євпаторія,97400)

до ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3-ті особи Приватне підприємство "Дюнар" (вул. Радунська, 38-78,Київ 1,01001)

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОНОМІКТОРГ" (вул. Жмури, 1,Донецьк,83000)

Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторії" (вул. Некрасова, 45,Євпаторія,97400)

про витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 вересня 2009 року по справі № 2-22/4633-2009 (суддя Калініченко А.А.) позов задоволено частково. Витребувано від ОСОБА_3 торгівельно-розважальний комплекс з рестораном. Припинено зареєстроване за ОСОБА_3 право власності на торгівельно-розважальний комплекс з рестораном. Визнано за спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест" право власності на торгівельно-розважальний комплекс з рестораном. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні позовних вимог в частині виселення ОСОБА_3 з торгівельно-розважального комплексу з рестораном відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим судовим актом, ОСОБА_3 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 вересня 2009 року по справі № 2-22/4633-2009 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест" відмовити, зазначивши, що вона не могла бути позбавлена права власності, яке засноване на рішенні суду, що набуло законної сили та обовязкове до виконання.

Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторії" не погодившись з судовим актом, також звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 вересня 2009 року по справі № 2-22/4633-2009 скасувати, посилаючись на те, що чинним законодавством не передбачено припинення права власності.

Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест", заперечуючи проти апеляційних скарг, просило залишити їх без задоволення, вважаючи рішення законним, обґрунтованим та посилаючись на статтю 388 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майно не може бути витребувано від добросовісного набувача тільки коли воно було продано у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2009 року апеляційні скарги Кримського республіканського підприємства "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторії", ОСОБА_3 прийняті до провадження суду та призначені до розгляду на 10 листопада 2009 року у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Заплава Л.Н., Фенько Т.П., а також обєднані в одне провадження.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2009 року суддів Заплава Л.Н., Фенько Т.П. було замінено на суддів Остапову К.А., Котлярову О.Л.

10 листопада 2009 року від Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест" надійшла заява про відвід судової колегії у складі суддів: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Заплава Л.Н., Фенько Т.П.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2009 року у задоволенні заяви про відвід судової колегії у складі суддів: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Заплава Л.Н., Фенько Т.П. у справі № 2-22/4633-2009 відмовлено.

У судове засідання 10 листопада 2009 року представники Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест", приватного підприємства "Дюнар", товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОНОМІКТОРГ", Кримського республіканського підприємства "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторії" не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 10.11.2009 року.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Як свідчать матеріали справи, заява про відвід судової колегії здана представником позивача у канцелярію Севастопольського апеляційного господарського суду 10 листопада 2009 рок о 16 год. 15 хв. та одночасно з клопотанням про відкладення розгляду справи . Отже, представник позивача не був позбавлений можливості зявитись у судове засідання, з огляду на що визнати причину відсутності представника позивача поважною підстави відсутні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників позивача та третіх осіб.

Від Кримського республіканського підприємства "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторії" надійшла відмова від апеляційної скарги, яка ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.11.2009 року прийнята у порядку статті 100 Господарського процесуального кодексу України.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

У серпні 2009 року Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до ОСОБА_3, треті особи: приватне підприємство "Дюнар", товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОНОМІКТОРГ", Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторії", просило припинити зареєстроване за ОСОБА_3 право власності на торгівельно - розважальний комплекс з рестораном, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, визнати це право за позивачем, витребувати від ОСОБА_3 вищезазначене майно шляхом виселення з нього відповідача.

Позовна заява мотивована тим, що спірне майно вибуло з володіння позивача не з його волі, у звязку з чим віндикація є належним способом захисту порушеного права.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.08.2009 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено приватне підприємство “Дюнар”., товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОНОМІКТОРГ", Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторії".

Відповідач, заперечуючи проти позову, вважав його безпідставним з огляду на те, що кількісні та якісні характеристики нерухомого мана, а саме торгівельно розважального комплексу з рестораном на час його первісного продажу у вересні 2007 року та на час звернення з позовом є суттєво відмінними, а тому позовні вимоги Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест" спрямовані на витребування майна, яке у власності останнього ніколи не перебувало ( том 2. а.с.30-34).

Оскаржене рішення мотивоване тим, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест" всупереч волі позивача, отже, в силу прямої вказівки статті 330 Цивільного кодексу України, приватне підприємство “Дюнар”, товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОНОМІКТОРГ" право власності на спірний об'єкт нерухомості не набули. Відтак, набуття ОСОБА_3 права власності на торгівельно-розважальний комплекс з рестораном на підставі договору купівлі-продажу від 27.12.2007 року є суто формальним.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі:

1) відчуження власником свого майна;

2) відмови власника від права власності;

3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;

4) знищення майна;

5) викупу пам'яток історії та культури;

6) викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю;

7) викупу нерухомого майна у зв'язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене;

8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;

9) реквізиції;

10) конфіскації;

11) припинення юридичної особи чи смерті власника.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при первісному продажі нерухомого майна Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест" приватному підприємству “Дюнар” воля позивача на укладання договору купівлі-продажу була висловлена неналежним чином, з огляду на що нерухоме майно вибуло з володіння Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест" не з його волі іншим шляхом, а тому може бути витребуване від добросовісного набувача.

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 1 постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Рішення суду першої інстанції цим вимогам не відповідає з огляду на наступне.

Відповідно до статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Як свідчать матеріали справи, відповідач ОСОБА_3 набула право власності на торгівельно-розважальний комплекс з рестораном по АДРЕСА_2 загальною площею 1245,8 кв.м. за договором купівлі-продажу від 27.12.2007, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОНОМІКТОРГ" та нею, нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Качур Г.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 5553.

У свою чергу, товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОНОМІКТОРГ" придбало вищезгаданий обєкт нерухомості у приватного підприємства “Дюнар” за договором купівлі-продажу від 16.10.2007 року.

Первісний продаж торгівельно-розважального комплексу по вул. Горького, будинок 5-г в м. Євпаторія відбувся на підставі рішення загальних зборів Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест" від 14.09.2007 року. 15 вересня 2007 року між позивачем у справі та приватним підприємством “Дюнар” було укладено договір купівлі-продажу вищезгаданого обєкта.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.02.2009 року, частково залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.04.2009 року у справі № 2-5/16532-2007, визнано недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест" від 14 вересня 2007 року про виключення ОСОБА_5 зі складу засновників Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест" (код ЄДРПОУ 24505584) та про затвердження у новій редакції його Статуту; зобов'язано державного реєстратора виконавчого комітету Євпаторійської міської ради внести до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних підприємців запис про скасування державної реєстрації змін в установчі документи Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест", пов'язані з виключенням ОСОБА_5 зі складу засновників товариства.

Надалі рішення загальних зборів Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест" від 14.09.2007 року про продаж торгівельно-розважального комплексу з рестораном, що знаходиться адресою: АР Крим, м. Євпаторія, вул. Горького будинок 5-г за ціною 204700 грн., було скасовано на підставі рішення загальних зборів Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест", оформленого протоколом від 30.05.2009 року.

Зазначені обставини з посиланням на статтю 330 Цивільного кодексу України , відповідно до якої якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього, суд першої інстанції визнав такими, що дають підстави для припинення права власності ОСОБА_3 на торгівельно-розважальний комплекс з рестораном по АДРЕСА_2 та витребування у неї зазначеного обєкта нерухомості.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно підпункту 3 пункту 1 статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Пунктом 3 вищенаведеної норми закону передбачено, що якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як було зазначено вище, відповідач ОСОБА_3 придбала спірний обєкт у товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОНОМІКТОРГ", яке на час укладення договору було власником цього майна та, у свою чергу, придбало його у попереднього власника приватного підприємства “Дюнар”.

Визнання недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест" від 14 вересня 2007 року про виключення ОСОБА_5 зі складу засновників Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест" та про затвердження у новій редакції його Статуту не може свідчити на користь правової позиції позивача, оскільки правочин про відчуження майна було вчинено юридичною особою з необхідним обсягом цивільної дієздатності.

Одночасно скасування 30.05.2009 року рішення загальних зборів товариства від 17.09.2007 року про продаж торгівельно розважального комплексу також не може мати зворотної дії та впливати на правовідносини, які мали місце за період з 14.09.2007 року до 30.05.2009 року.

Крім того, рішення загальних зборів Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест" від 14.09.2007 року про згоду на відчуження майна у встановленому порядку недійсним не визнано, а волевиявлення одного з засновників товариства ОСОБА_5, який є одночасно директором товариства, може не збігатись з волевиявленням юридичної особи, а саме Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест" .

Судова колегія вважає за необхідне застосувати, згідно статті 8 Цивільного кодексу України, аналогію права та послатись на такі його джерела, як Рішення Конституційного Суду України та Європейського Суду, які стосуються корпоративних прав та охоронюваного законом інтересу акціонерів акціонерних товариств, до яких позивач не відноситься.

Конституційний Суд України у Рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004 року зазначив, що порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі й третіми особами, прав та охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.

Європейський Суд з прав людини у рішенні зі справи "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18 жовтня 2005 року) також нагадав, що акціонери компанії, включаючи крупних акціонерів, не можуть стверджувати, що вони є жертвами порушення прав компанії.

За таких обставин порушення рішенням загальних зборів Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест" від 14.09.2007 року прав засновника товариства ОСОБА_5 про його виключення не може свідчити про протиправність всіх прийнятих зазначеними зборами 14.09.2007 року рішень.

Крім того, суд першої інстанції не надав належної оцінки тим обставинам, що ОСОБА_3 у відповідності до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27 грудня 2007 року придбала у власність наступне нерухоме майно: будівлі літ. “Е, Е2, ЕЗ”, загальною площею 1245,80 кв.м. та навіси літ. “Ж1”площею 1068,20 кв.м., літ. “Ж4”площею 72,00 кв.м, та літ. “Ж4”площею 34,00 кв.м.

На час звернення Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест" до господарського суду Автономної Республіки Крим торгівельно-розважальний комплекс з рестораном складається з наступних будівель та споруд: будівлі літ. “Е, Е2, ЕЗ”, загальною площею 1594,00 кв.м. та навісів літ. “Ж1”площею 1068,20 кв.м., літ. “Ж4”площею 72,00 кв.м, та літ. “Ж4”площею 34,00 кв.м.

Рішенням Євпаторійського міського суду від 23 грудня 2008 року по справі №2-5715/2008 за ОСОБА_3 визнано право власності у цілому на нерухоме майно - торгівельно-розважальний комплекс з рестораном загальною площею 1549,00 кв.м., розташований за адресою вул. Горького, буд 5 Г, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, який складається літ. “Е, Е2, ЕЗ”, загальною площею 1594,00 кв.м. та навісів літ. “Ж1”площею 1068,20 кв.м., літ. “Ж4”площею 72,00 кв.м, та літ. “Ж4”площею 34,00 кв.м., розташованих на земельній ділянці площею 2370,00 кв.м.

Отже, оскарженим судовим рішенням на користь позивача витребувано майно, яке йому не належало, та саме на це майно за ним визнано право власності.

Тому судова колегія вважає неприпустимим поновлення прав попереднього власника Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест" шляхом порушення права власності іншого субєкта господарювання, а саме - ОСОБА_3, оскільки зазначені дії суперечать вищенаведеним нормам закону та статті 41 Конституції України.

З врахуванням викладеного рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 вересня 2009 року у справі №2-22/4633-2009 скасувати.

У позові Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південий хрест" до ОСОБА_3, треті особі: приватне підприємство "Дюнар", товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОНОМІКТОРГ", Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторії" про витребування майна, припинення права власності, визнання права власності, виселення відмовити.

Головуючий суддяГ.К. Прокопанич

СуддіО.Л. Котлярова

К.А. Остапова