Постанова № 10928117, 15.10.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

13 жовтня 2009 року Справа № 2-30/10656.1-2008                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Видашенко Т.С.,

суддів                                                                      Латиніна О.А.,

                                                                                          Гоголя Ю.М.,

за участю представників сторін:

прокурора: Поліванов С.М., посвідчення № 283 від 13 листопада 2006 року (військова прокуратура Сімферопольського гарнізону Військово-Морських Сил України);

позивача: Іванова Л.П., дов. № б/н від 09 лютого 2009 року (квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополя Міністерства оборони України);

відповідача: не з'явився (фірма "Піраміда-Є");

третьої особи: Лісякова М.П., дов. № 333/40/01 від 12 березня 2009 року (Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради);

третьої особи: не з'явився (комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району міста Сімферополя");

за позовом          військового прокурора Сімферопольського гарнізону (вул. Казанська, 27, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95026)

в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя Міністерства оборони України (вул. Павленка, 9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до          фірми "Піраміда-Є" (вул. Павленка, 13б, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - 1. Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

2. комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району міста Сімферополя" (вул. Дзюбанова, 13, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

про розірвання договору оренди та стягнення 6193,81 грн.;

за зустрічним позовом

фірми "Піраміда-Є" (вул. Павленка, 13б, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)

до квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя Міністерства оборони України (вул. Павленка, 9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

про визнання недійсним договору оренди

                                                            ВСТАНОВИВ:

          29 жовтня 2007 року військовий прокурор Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя Міністерства оборони України звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фірми "Піраміда-Є" про розірвання договору оренди та стягнення 6193,81 грн.(а.с. 2-3, т. 1).

У процесі розгляду прокурор та позивач неодноразово уточнювали позовні вимоги в заявах від 04 грудня 2007 року та від 24 січня 2008 року. В останній заяві прокурор та позивач просять стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 3882,32 грн., та суму збитків у розмірі 12597,98 грн., а всього 16480,30 грн., а також виселити відповідача із приміщення № 50 по ГП військового містечка № 1 за адресою: місто Сімферополь, вул. Гоголя, 71 (а.с. 28-29, 41-42, т. 1).

06 березня 2008 року фірма "Піраміда-Є" у рамках даної справи звернулася до суду першої інстанції із зустрічним позовом до квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя Міністерства оборони України про визнання недійсним договору оренди від 18 квітня 2002 року № 31-с/2002/Голов КЕУ (а.с. 59, т. 1).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя І.О. Соколова) від 10 квітня 2008 року у справі № 2-3/15757-2007 первісний позов військового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя Міністерства оборони України до фірми "Піраміда-Є" про стягнення 16480,30 грн. та виселення відповідача із орендованого приміщення задоволено. У задоволені зустрічного позову фірми "Піраміда-Є" відмовлено (а.с. 86-90, т. 1).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 червня 2008 року у справі № 2-3/15757-2007 апеляційну скаргу фірми "Піраміда-Є" задоволено частково, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 квітня 2008 року у даній справі скасовано частково. У задоволені первісного позову відмовлено, в іншій частині рішення залишено без змін (а.с. 144-153, т. 1).

Постановою Вищого господарського суду України від 30 жовтня 2008 року у справі № 2-3/15757-2007 касаційне подання військового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя Міністерства оборони України задоволено частково, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 червня 2008 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 квітня 2008 року скасовані. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 200-205, т. 1).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2008 року справу прийнято до розгляду суддею Ю.Ю. Ловягіною з присвоєнням їй № 2-30/10656.1-2008 (а.с. 1-2, т. 2).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 червня 2009 року у справі № 2-30/10656.1-2008 первісний позов військового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя Міністерства оборони України до фірми "Піраміда-Є" про стягнення 16480,30 грн. та виселення відповідача із орендованого приміщення задоволено частково.

Стягнуто з фірми "Піраміда-Є" на користь квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя Міністерства оборони України 3882,32 грн. заборгованості з орендної плати та 11153,96 грн. збитків за незаконне утримання приміщення після спливу строку дії договору. Також, відповідача виселено з орендованого приміщення № 50 по ГП військового містечка № 1 за адресою: місто Сімферополь, вул. Павленко, 13б, яке належить позивачу. У задоволені зустрічного позову фірми "Піраміда-Є" відмовлено (а.с. 156-161, т. 2).

Не погодившись з вказаним рішенням суду, фірма "Піраміда-Є" звернулася до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, котрим у задоволені первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також судом було порушено норми матеріального та процесуального права. Крім того, апелянт зазначає, що квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополя Міністерства оборони України не мав та не має правових підстав розпоряджатися нежитловими приміщеннями, оскільки це майно не є його власністю, а тому він не мав права передавати ці приміщення у оренду.

Розпорядженням заступника голови судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 серпня 2009 року, у зв’язку з зайнятістю в іншому судовому процесі та з метою дотримання графіку розгляду справ, суддів Заплава Л.М. та Фенько Т.П. замінено на суддів Гонтаря В.І. та Лисенко В.А.

Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2009 року, у зв’язку з відпусткою та з метою дотримання графіку розгляду справ, суддю Лисенко В.А. замінено на суддю Латиніна О.А.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 жовтня 2009 року у справі № 2-30/10656.1-2008 продовжено строк розгляду апеляційної скарги фірми "Піраміда-Є" у даній справі на один місяць.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2009 року, у зв’язку з відпусткою та з метою дотримання графіку розгляду справ, суддю Гонтаря В.І. замінено на суддю Гоголя Ю.М.

В судове засідання, призначене розглядом на 13 жовтня 2009 року, представники фірми "Піраміда-Є" та комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району міста Сімферополя" не з’явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином.

Судова колегія, враховуючи ті обставини, що явка вказаних сторін у судове засідання не визнавалась обов’язковою, визнала можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Переглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив наступні обставини.

18 квітня 2002 року між Сімферопольською квартирно-експлуатаційною частиною району, яка на підставі директиви Міністра оборони України від 30 червня 2005 року № Д-322/1/014 з 01 грудня 2005 року переформована у квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополя Міністерства оборони України (далі –Орендодавець) і фірмою "Піраміда-Є" (далі –Орендар) був укладений договір оренди № 31-с/2002/Голов КЕУ нежитлових приміщень, розташованих на території військового містечка № 1-с Сімферопольського гарнізону в будівлі № 50 за адресою: місто Сімферополь, вул. Гоголя, 71, площею 133,9 кв.м. (а.с. 9-12, т. 1).

Відповідно до пункту 1.1 Договору оренди № 31-с/2002/Голов КЕУ орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно –нежитлові приміщення будівлі за генеральним планом № 50, площею 133,9 кв.м., яке розташоване за адресою: місто Сімферополь, вул. Гоголя, 71.

Згідно з пунктом 5.2 Договору оренди № 31-с/2002/Голов КЕУ орендатор зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 10.1 Договору оренди № 31-с/2002/Голов КЕУ встановлено, що цей договір укладений строком на 5 років та діє з 27 серпня 2002 року до 27 серпня 2007 року.

Зазначене майно було передано відповідачеві на підставі акту приймання –передачі від 27 серпня 2002 року та акту оцінки вартості нерухомого військового майна від 18 квітня 2002 року, який був погоджений з Фондом майна Автономної Республіки Крим (а.с. 13-15, т. 1).

20 травня 2005 року сторонами була укладена додаткова угода № 57д/2005, якою зокрема, пункт 10.6 Договору оренди № 31-с/2002/Голов КЕУ сторони виклали у новій редакції, а саме, у разі відсутності заяви орендаря про припинення чи укладення договору оренди на новий строк протягом місяця до закінчення договору оренди, дія договору оренди припиняється після закінчення строку на який його було укладено (а.с. 23, т. 1).

01 серпня 2006 року між сторонами була укладена додаткова угода № 69д/2006 до договору оренди № 31-с/2002/Голов КЕУ, якою пункт 1 договору викладений в новій редакції, а саме: орендодавець передав орендарю в строкове користування нерухоме військове майно –нежитлові приміщення за генеральним планом № 66/1, площею 259,90 кв.м., котре розташоване: місто Сімферополь, вул. Павленко, буд. 13-б, вартість якого визначена на підставі оцінки майна за станом на 01 жовтня 2001 року і складає 93428,00 грн. (а.с. 26, т. 1).

Вказані додаткові угоди були складені у двох примірниках та є невід’ємною і складовою частиною договору оренди № 31-с/2002/Голов КЕУ.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору оренди № 31-с/2002/Голов КЕУ сплив 27 серпня 2007 року, про що позивач повідомляв відповідача листами з вимогами про звільнення та повернення займаних приміщень, однак відповідач на дані листи відповіді не надавав та приміщення не звільнив.

Вказані обставини стали підставою для звернення військового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя Міністерства оборони України з даним позовом.

В свою чергу фірма "Піраміда-Є" звернулася до господарського суду із зустрічним позовом про визнання недійсним договору оренди від 18 квітня 2002 року № 31-с/2002/Голов КЄУ.

Свої позовні вимоги фірма "Піраміда-Є" обґрунтовувала тим, що договір оренди від 18 квітня 2002 року № 31-с/2002/Голов КЕУ був укладений без порядку дотримання порядку укладення таких договорів та з порушенням норм чинного законодавства.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін та прокурора, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 1 постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Рішення суду першої інстанції цим вимогам не відповідає.

Предметом даного спору є орендні відносини, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також норми спеціального законодавства.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 вищевказаного акту зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як було зазначено вище, 18 квітня 2002 року між сторонами був укладений договір оренди № 31-с/2002/Голов КЕУ нежитлових приміщень, розташованих на території військового містечка № 1-е Сімферопольського гарнізону в будівлі № 50 за адресою: місто Сімферополь, вулиця Гоголя, 71, загальною площею 133,9 кв.м. Додатковими угодами № 57д/2005, № 69д/2006 були внесені зміни до істотних умов договору № 31-с/2002/Голов КЕУ в частині зміни об'єкту оренди і площі орендованого майна та розміру орендної плати за користуванням спірним майном.

Однак, судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополя Міністерства оборони України не мав правових підстав розпоряджатися спірним об'єктом майна, оскільки це майно не було за ним закріплено та не знаходилось на його балансі, при цьому право установчі документі, які б засвідчували закріплення нежилих приміщень, розташованих за адресою: місто Сімферополь, вулиця Павленко, 13-6 за квартирно-експлуатаційним відділом, міста Сімферополя Міністерства оборони України або підтверджували право власності на вищевказаний об'єкт нерухомості за Міністерством оборони України відсутні. Передача спірного майна в оренду здійснювалася без погодження Міністерства оборони України та без проведення конкурсу.

Відповідно до статей 182, 331 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності на об'єкт нерухомого майна, по вулиці Павленко 13-6 в місті Сімферополі не зареєстровано.

Згідно із статтями 1-3 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України” військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. Міністерство оборони як центральний орган управління Збройних Сил закріплює згідно із законодавством військове майно за військовими частинами на праві оперативного управління, про що ним видаються відповідні акти. Відносини оренди рухомого та нерухомого майна, розповсюджуються тільки на майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України.

Статтею 7 Закону України „Про господарську діяльність у Збройних Силах України” закріплено, що військові частини можуть передавати в оренду юридичним та фізичним особам тільки майно, яке закріплене за ними. Крім того, передача військового майна в оренду юридичним і фізичним особам здійснюється виключно на конкурсній основі. Умови та порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна України за погодженням з Міністерством оборони України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2000 року № 778 „Про затвердження Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду” акти оцінки вартості майна, що передається в оренду, погоджуються з Фондом державного майна чи його регіональними відділеннями і затверджуються Міністерства оборони України. Оцінка вартості майна передує проведенню конкурсів на право укладення договорів оренди військового майна.

Матеріали справи свідчать про те, що а оцінка вартості спірного майна, загальною площею 259,90 кв.м., розташованого за адресою: місто Сімферополь, вулиця Павленко 13-6 не проводилася.

Слід також зазначити, що квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополя, згідно додаткової угоди № 69д/2006 до договору оренди № 31-с/2002/ГоловКЕУ від 01 серпня 2006 року, без яких на то правових підстав, змінив об'єкт оренди та площу орендованого майна. При цьому, акт інвентаризації об'єкту будинку за генеральним планом № 66/1 за адресою: місто Сімферополь, вулиця Павленко, 13-6 та акт прийому-передачі нежитлових приміщень, розташованих за адресою: місто Сімферополь, вулиця Павленко, 13-6, загальною площею 259,90 кв.м.. - відсутні.

Не дотримання вимог висновку Фонду майна Автономної Республіки Крим № 08-23/538 від 07 лютого 2002 року, відповідно до якого Фонд майна Автономної Республіки Крим надав Сімферопольській квартирно-експлуатаційній частині право виступити орендодавцем нерухомого майна строком на один рік саме нежитлових приміщень, розташованих за адресою: місто Сімферополь, вулиця Гоголя, 71. Але вищевказаний договір, згідно пункту 10.1. розділу 10 договору оренди за № 31-с/2002/ Голов КЕУ від 18 квітня 2002 року, був укладений строком не на один рік, а на цілих п'ять років, що є порушенням Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та листа Фонду державного майна №10-16-6350 від 26 червня 1998 року „Про узгодження договорів оренди державного майна, яке знаходиться у сфері управління Міністерства оборони України”.

Вказані обставини свідчать про те, що договір № 31-с/2002/ Голов КЕУ від 18 квітня 2002 року був укладений без дотримання порядку укладання таких договорів та з порушенням чинного законодавства.

Згідно з Роз'ясненнями Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”№02-5/111 від 12 березня 1999 року (з наступними змінами тадоповненнями)вирішуючиспорипровизнанняугоднедійсними,господарськийсудповиненвстановитинаявністьтихобставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретнополягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значеннядля правильного вирішення спору. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Враховуючи те, що фірмою «Піраміда-Є»вказано конкретні норми діючого цивільного законодавства які були порушені квартирно-експлуатаційним відділом міста Сімферополя Міністерства оборони України та надано доказів, що при укладанні спірного договору оренди квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополя Міністерства оборони України не був власником та балансоутримувачем спірного майна, чим перевищив свої повноваження та порушив норми діючого законодавства, судова колегія вважає неправомірним висновок господарського суду Автономної Республіки Крим про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог за зустрічною позовною заявою про визнання недійсним договору оренди № 31-с/2002/Голов КЕУ від 18 квітня 2002 року, укладений між Сімферопольською квартирно-експлуатаційною частиною та фірмою «Піраміда-Є».

Стосовно позовних вимог за первісною позовною заявою про стягнення заборгованості та збитків за договором № 31-с/2002/Голов КЕУ від 18 квітня 2002 року та виселення, судова колегія вважає за необхідне вказати, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополя Міністерства України не є власником, орендодавцем чи балансоутримувачем спірного нерухомого майна, отже не мав та не має права на укладання будь-яких угод, пов'язаних із розпорядженням спірним нерухомим майном, а також не уповноважений на стягнення збитків за користуванням спірним майном.

Звергаючись до господарського суду Автономної Республіки Крим з первісною позовною заявою про стягнення заборгованості по орендній платі з липня 2007 року, а також збитків за безпідставне користування спірним майном, військовим прокурором Сімферопольського гарнізону не враховано, що саме з липня 2007 року на підставі рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 27 липня 2007 року № 1993, яке не було скасовано чи визнано недійсним у судовому порядку, фактично здійснена заміна орендодавця у договорі № 31-с/2002/Голов КЕУ від 18 квітня 2002 року.

Також слід зазначити, що суду апеляційної інстанції були представлені додаткові докази, судова колегія визнала допустимими і належними доказами у даній справі. Надані суду додаткові докази прийняті відповідно до вимог частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України з метою повного та всебічного дослідження обставин справи, докази підтвердили той факт, що квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополя Міністерства оборони України не є власником, орендодавцем чи балансоутримувачем спірного нерухомого майна.

Таким чином, враховуючи, що військовий прокурор Сімферопольського гарнізону звернувся з позовом про стягнення заборгованості по орендній платі і збитків за безпідставне користування спірним нерухомим майном та виселення в інтересах особи, яка не є власником, балансоутримувачем чи орендодавцем спірного нерухомого майна, отже судова колегія вважає, що позов заявлено в інтересах неналежного позивача, тому у задоволенні позовних вимог за первісною позовною заявою має бути відмовлено.

З врахуванням вищенаведеного, апеляційна інстанція вважає, що оскаржене рішення господарського суду першої інстанції прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права, а також при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, статтею 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фірми «Піраміда-Є»задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 червня 2009 року у справі № 2-30/10656.1-2008 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

У задоволені первісного позову військового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу, міста Сімферополя Міністерства оборони України до фірми «Піраміда-Є»про стягнення з останньої на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя заборгованості з орендної плати у розмірі 3882,32 грн. та збитків у розмірі 12597,98грн. та виселення фірми «Піраміда-Є»з орендованого приміщення за адресою: м. Сімферополь, вул. Павленко, 13-6 відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди від 18 квітня 2002 року № 31-с/2002/Голов КЕУ, укладений між Сімферопольською квартирно-експлуатаційною частиною та фірмою «Піраміда-Є».

Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу, міста Сімферополя Міністерства оборони України (ЄДРПОУ 08220238, р/р № 35220005000144 у відділені Державного казначейства АР Крим, МФО 824026) на користь фірми «Піраміда-Є»(р/р 26004327540001, КБ „Приватбанк”, МФО 384436, ОКПО 31263930129, ІНН № 312639301291) державне мито у розмірі 85,00 грн. та 118,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя                                                  Т.С. Видашенко

Судді                                                                                О.А.Латинін

                                                                                Ю.М. Гоголь