Рішення № 10927699, 19.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

19.08.10                                                                                           Справа№ 25/114

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (м.Львів)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський науково-виробничий центр «Західплемресурси»(с.Гряда Жовківського району)

за участю третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог:Комунального підприємства Львівської обласної ради “Нерухомість та майно” (м.Львів)

про :виселення із займаних приміщень та стягнення заборгованості.

Суддя :В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є.Башак

Представники сторін:

від позивача:Самагальська Ю.Я.-представник, довіреність від 16.07.2010 року

від відповідача:Не з”явився

від третьої особи:Шеремета Ю.С.-представник, довіреність від 12.08.2010 року

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський науково-виробничий центр «Західплемресурси»(с.Гряда Жовківського району) за участю третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог, Комунального підприємства Львівської обласної ради “Нерухомість та майно” (м.Львів) про виселення із займаних приміщень та стягнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.06.2010 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 01.07.2010 року. Ухвалою від 01.07.2010 року розгляд справи відкладено до 30.07.2010 року, у зв”язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою від 30.07.2010 року розгляд справи відкладено до 03.08.2010 року, для надання доказів по справі. Ухвалою від 03.08.2010 року розгляд справи відкладено до 09.08.2010 року, у зв”язку з неявкою представників відповідача та третьої особи. Ухвалою від 09.08.2010 року розгляд справи відкладено до 13.08.2010 року, для надання доказів по справі. Ухвалою від 13.08.2010 року розгляд справи відкладено до 19.08.2010 року, у зв”язку з відсутністю представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 22.06.2010 року, про відкладення від 01.07.2010 року, від 30.07.2010 року, від 03.08.2010 року, від 09.08.2010 року, від 13.08.2010 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

03.08.2010 року за вх.№14629 позивач подав уточнення до позовної заяви, згідно якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 2 604,39 грн., заборгованість за фактичне використання приміщень –25 022,86 грн., нараховану пеню в розмірі 829,22 грн., виселити відповідача із займаних приміщень загальною площею 77,6 кв.м., які розміщені за адресою: м.Львів, вул.Залізнична,16; та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати: державне мито в розмірі 284,56 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн.

13.08.2010 року за вх.№15370 позивач подав пояснення по справі.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 22.06.2010 року, про відкладення від 01.07.2010 року, від 30.07.2010 року, від 03.08.2010 року, від 09.08.2010 року, від 13.08.2010 року не виконав повністю, відзив на позов представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №б/н від 13.08.2010 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов”язковою.

16.07.2010 року за вх.№13506 відповідач подав відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні 03.08.2010 року відповідач подав нормативне обгрунтування своїх доводів до відзиву.

12.08.2010 року за вх.№15346 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 22.06.2010 року, про відкладення від 01.07.2010 року, від 30.07.2010 року, від 03.08.2010 року, від 09.08.2010 року, від 13.08.2010 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

12.08.2010 року за вх.№15362 представник третьої особи надав пояснення по суті спору.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 19.08.2010 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради (надалі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Львівський науково-виробничий центр “Західплемресурси” (надалі –відповідач) укладено договір оренди (надалі –договір) №153/07 (із змінами) від 27.04.2007 року нерухомого майна загальною площею 77,6 кв.м., яке розміщене за адресою: м.Львів, вул.Залізнична,16 та перебуває на балансі комунального підприємства Львівської обласної ради “Нерухомість та майно” (надалі –третя особа). Дія договору припинена 30.11.2009 року і сторони його не переуклали.

Дане майно знаходиться в спільній власності територіальних громад області, управління яким здійснює Львівська обласна рада.

Листом від 06.11.2009 року №1181 позивач повідомив, що в подальшому не буде переукладати з відповідачем договір оренди, у зв”язку з великою заборгованістю з орендної плати.

Господарський суд Львівської області 13.04.2010 року у справі №4/134 прийняв рішення щодо стягнення заборгованості із відповідача станом на 01.11.2009 року у розмірі 41 422,26 грн. і пені – 2 480,23 грн. та судових витрат.

На підставі ст.188 Господарського Кодексу України, претензією від 20.04.2010 року №487 позивач повідомив відповідача щодо необхідності погашення заборгованості за оренду і боргу за фактичне користування приміщеннями, а також звернувся з вимогою про повернення орендованого майна за актом приймання-передачі.

Однак, відповідач залишив вказану претензію без належного реагування.

За свідченням позивача, відповідач безпідставно користується орендованими приміщеннями і не здійснює оплату за фактичне безпідставне використання вищезгаданими приміщеннями.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача з орендної плати становить 2 604,39 грн., заборгованість –за фактичне викорситання приміщень –25 022,86 грн., та пеня –в розмірі 829,22 грн.

Відповідач не погоджується із позовними вимогами позивача, оскільки, відповідно до п.8.6 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах. Тому, Головне управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації, головний розпорядник коштів обласного бюджету регіональної Програми підвищення ефективності роботи та впровадження технологій у процес відтворення сільськогосподарських тварин, звернулося до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради з листом від 08.09.2009 року про продовження терміну дії договору оренди до завершення згадної програми. З аналогічним листом №415 від 30.11.2009 року звернулося до управління майном спільної власності Львівської обласної ради ТзОВ ЛНВЦ “Західплемресурси”.

Однак, на момент пред”явлення позову договір оренди №153/07 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад від 27.04.2007 року, на думку відповідача, не пролонговано.

За твердженням відповідача, працівниками Управління майном спільної власності Львівської обласної ради приміщення по вул.Залізничній,16 в м.Львові опечатано, згадані приміщення ТзОВ ЛНВЦ “Західплемресурси” не викорситовуються.

Згідно п.1.1 Договору Орендодавець (Управління майном спільної власності Львівської обласної ради) на підставі наказу управління від 27.04.2007 р. № 89-н передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно не житлове приміщення, що знаходиться на балансі комунального підприємства Львівської області ради “Нерухомість та майно".

Таким чином, на думку відповідача, обов'язок по складанню акту приймання - передачі покладається на Управління майном спільної власності Львівської обласної ради. За твердженням відповідача, доказів того, що позивач направляв на адресу ТзОВ ЛНВЦ “Західплемресурси" для підписання акту приймання-передачі нерухомого майна суду не представлено, а у відповідача такі відомості відсутні.

Відповідач наголошує, що враховуючи те, що термін договору оренди нерухомого майна загальною площею 77,6 кв. м., яке розмішено за адресою м. Львів, вул. Залізнична, 16 закінчився 30.11.2009 року і договір не пролонговано на наступний строк в Управління майном спільної власності Львівської обласної ради немає правових підстав для відшкодування останньому заборгованості і пені за фактичне використання приміщення, оскільки вони не використовується ТзОВ ЛНВЦ “Західплемресурси".

Тому, на думку відповідача, враховуючи те, що термін дії договору оренди нерухомого майна не пролонговано на наступний строк, у позивача немає правових підстав для відшкодування заборгованості та нарахування пені за фактичне використання приміщення, оскільки вони відповідачем не використовуються.

Третя особа наголошує, що відповідач систематично порушував умови договору оренди в частині сплати орендної плати.          

Листом від 06.11.2009р. №1181 відповідача було повідомлено про припинення дії договору з 30.11.2009р. та зобов»язано звільнити займані приміщення, передати їх по акту приймання-передачі балансоутримувачу.

Незважаючи на вказаний лист позивача, станом на 07.12.2009р. відповідач приміщень не звільнив, заборгованості не погасив, ключі не повернув. Зважаючи на це, балансоутримувачем повторно було надіслано відповідачеві лист від 07.12.2009р. №902 з вимогами аналогічними, що їх надіслав позивач 06.11.2009р. Більше того, балансоутримувач пішов на поступки відповідачеві та разом з актами звірки відповідачеві було надіслано і готові для підпису акти приймання-передачі, однак і цей лист відповідачем також було проігноровано. 09.12.2009р. відповідач лист з додатками отримав про що свідчить повідомлення про вручення №4377464, а тому доводи відповідача про те, що відповідач звільнив орендовані ним приміщення одразу ж після закінчення терміну дії договору є неправдивими, оскільки вказаний лист від 07.12.2009р. був відправлений на адресу орендованих відповідачем приміщень і отриманий там же.

Третя особа звертає увагу на те, що не відповідають дійсності доводи відповідача про те, що йому не направлялись для підпису акти приймання - передачі, оскільки такі ним отримані 09.12.2009 р. Також, це підтверджує й те, що відповідач у зазначений позивачем термін з приміщень не виселився та фактично продовжував ними користуватись. (Копія листа та повідомлення про вручення додаються до справи).

Представник третьої особи не погоджується із висновками відповідача, оскільки опломбування приміщень включає в себе встановлення пломби, скріплення печаткою та підписом уповноваженої на це особи, а балансоутримувач (Комунальне підприємство Львівської обласної ради “Нерухомість та майно”) не наділений повноваженнями опечатування приміщень, а відповідач не надав докази щодо оскарження дій третьої особи в зв”язку з створенням перешкод у користуванні майном, що передане відповідачу в оренду.

Представник третьої особи повністю підтримує позовні вимоги позивача та стверджує, що станом на 10.08.2010 року відповідач приміщень по акту приймання-передачі не передав, ключів від орендованих приміщень не віддав.

03.08.2010 року за вх.№14629 позивач подав уточнення до позовної заяви, згідно якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 2 604,39 грн., заборгованість за фактичне використання приміщень –25 022,86 грн., нараховану пеню в розмірі 829,22 грн., виселити відповідача із займаних приміщень загальною площею 77,6 кв.м., які розміщені за адресою: м.Львів, вул.Залізнична,16; та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати: державне мито в розмірі 284,56 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн.

На момент розгляду справи відповідач докази погашення боргу суду не представив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Відповідно до вимог ст. 759 Цивільного Кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ст. ст. 17, 27 Закону України „Про оренду державного і комунального майна”, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених в договорі оренди.

Відповідно до ст. ст. 763, 764, 785 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов"язання можуть виникані з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст.225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.

Згідно ст.226 ГК України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно рішення Львівської обласної ради “Про обласний бюджет Львівської області на 2010 рік”, кошти від оренди майна спільної власності територіальних громад області є джерелом доходів загального фонду обласного бюджету. Несплата відповідачем орендної плати призводить до непоступлення належних коштів до обласного бюджету.

Відповідно до ч.2 п.14.4 роз”яснення ВАС України №02-5/237 від 25.05.2000 року “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, якщо між стронами договору оренди існує спір, пов”язаний із стягненням заборгованості з орендної плати або пені за несвоєчасне внесення такої плати, справа з відповідного спору підвідомча господарському суду на загальних підставах.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради (надалі –позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівський науково-виробничий центр “Західплемресурси” (надалі –відповідач) укладено договір оренди (надалі – договір) №153/07 (із змінами) від 27.04.2007 року нерухомого майна загальною площею 77,6 кв.м., яке розміщене за адресою: м.Львів, вул.Залізнична,16 та перебуває на балансі комунального підприємства Львівської обласної ради “Нерухомість та майно” (надалі –третя особа) строком на 2 роки 11 місяців (від 01.01.2007 року до 30.112009 року). Дія договору припинена 30.11.2009 року і сторони його не переуклали. У зв”язку з чим, відповідачу позивачем нараховано заборгованість з орендної плати у розмірі 2 604,39 грн., заборгованість за фактичне використання приміщень –25 022,86 грн., та пеня в розмірі 829,22 грн. та виставлено вимогу звільнити вказані приміщення.

Відповідно до п. 2 ст. 640 Цивільного кодексу України та п. 2.1. Договору, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до п. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, а, відповідно до п. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Це положення дублюється в Договорі, зокрема в п. 2.3 передбачено, що у разі припинення Договору майно повертається орендарем Комунальному підприємству Львівської обласної ради «Нерухомість та майно»(балансоутримувачу), а майно вважається поверненим з моменту підписання акта приймання-передачі.

В п. 2.4. договору передбачено і те, що обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору.

06.11.2009 року управління майном спільної власності Львівської обласної ради зверталося до ТзОВ Львівський науково-виробничий центр «Західплемресурси»з листом № 1181, в якому наголошувало на необхідності провести повний розрахунок з орендної плати, звільнити займані приміщення та передати їх за актом приймання-передачі балансоутримувачу, а 20.04.2010 року з претензією № 487 з вимогою погасити заборгованість та скерувати для затвердження акт приймання-передачі.

Станом на час розгляду справи, акт приймання-передачі між КП ЛОР «Нерухомість та майно»та ТзОВ Львівський науково-виробничий центр «Західплемресурси»не підписаний, ключі не повернуті, оскільки належних та допустимих доказів вчинення цих дій, незважаючи на вимоги, що зазначені у відповідних ухвалах суду, сторони не подали.

Питання припинення договору оренди регулюється ст.291 ГК України, частина 4 цієї статті відсилає до відповідних норм, що регулюють відносини найму, встановлених Цивільним кодексом України, а саме правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Незалежно від причини та способу припинення договору найму, відповідно до статті 785 ЦК України, у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцеві річ у стані, у якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, котрий було обумовлено у договорі. Якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення речі, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до п. 2.3 договору оренди, передбачено обов»язок відповідача передати майно за актом приймання-передачі балансоутримувачу - КП «Нерухомість та майно». А також встановлено, що майно вважається переданим з моменту підписання акта приймання-передачі, при чому обов»язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно. Вказане встановлено в ч.2 ст.795 ЦК України, де зазначено, що повернення наймачем предмета договору оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами.

Оскільки вказане майно знаходилось в оренді, то обов»язок скласти акт приймання-передачі та передати таке майно лежить на відповідачеві, стороні яка його (майно) повертає (передає).

Відповідно до ст.180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідач, підписуючи договір прийняв на себе зобов»язання, встановлені в договорі, а тому, зважаючи на обовязковість умов договору, повинен їх виконувати.

Відповідно до п. 7.1 договору оренди, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. Станом на 10.08.2010 р. відповідач свої зобов'язання за договором оренди в частині повернення майна балансоутримувачу та по складанню акта приймання —передачі не виконав, а тому для нього настають наслідки, передбачені законодавством, а саме ст. 785 ЦК України. Окрім того, відповідач проігнорував надіслані йому готові для підпису акти приймання-передачі, акти звірки взаєморозрахунків, а також не повернув і ключі від орендованих ним приміщень.

Станом на 10.08.2010р. відповідач приміщень по акту приймання-передачі не передав, ключів від орендованих приміщень не віддав.

У своєму відзиві відповідач також стверджує, що 26.02.2010р. працівниками КП «Нерухомість та малино»були опечатані приміщення, які займав відповідач по вул.Залізничній, 16 в м.Львові. Вказане також не підтверджене належними та допустимими доказами, оскільки опломбування приміщень включає у себе встановлення пломби, скріплення печаткою та підписом уповноваженої на це особи, а балансоутримувач не наділений повноваженнями опечатування приміщень. Вказане свідчить про використання приміщень відповідачем.

Тому слід також звернути увагу на тлумачення відповідачем ст.759 ЦК України та п. 1.1. договору оренди. Вказані положення закону та договору регулюють обов'язки позивача по передачі в оренду майна, і цей обов'язок при передачі майна в оренду позивачем виконано. Даний спір стосується повернення орендованого майна, а це питання врегульоване іншими нормами права та договору , а саме ст. ст.785, 795 ЦК України та п.2.3. та 2.4 договору оренди.

Отже, відповідач в судовму засіданні визнав, що підстави для звільнення вказаних приміщень існують, однак, не подав суду доказів виконання цього зобов”язання.

Згідно п.2.4 договору оренди, обов”язок по складанюю акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору. Позиція відповідача, що це положення стосується позивача не може бути взята судом до уваги, оскільки ним не підтверджено, що відповідачем повернуто майно, тому обов”язок передачі майна та складення акту приймання-передачі лежить на відповідачу.

Крім того, в судовому засіданні відповідач відносно розрахунку позовних вимог позивача заперечень не подав, а також погодився з арифметичним обчисленням суми боргу.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, відзив на позовну заяву представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський науково-виробничий центр «Західплемресурси»(с.Гряда Жовківського району) за участю третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог Комунального підприємства Львівської обласної ради “Нерухомість та майно” (м.Львів) про виселення із займаних приміщень та стягнення заборгованості є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат позивач подав платіжне доручення №489 від 11.06.2010 року на суму 284 (двісті вісімдесят чотири) грн. 56 коп. про сплату державного мита та платіжне доручення №490 від 11.06.2010 року на суму 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судовогоп роцесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 121 ГПК України, ст.ст.27, 29 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський науково-виробничий центр «Західплемресурси»(80380, Львівська область, Жовківський район, с.Гряда; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь балансоутримувача - Комунального підприємства Львівської обласної ради “Нерухомість та майно” (79008, м.Львів, вул.Винниченка,8; р/р 2600800003055 в ВАТ “Укрексімбанк”, МФО 325718, код ЄДРПОУ 33358550) – заборгованість з орендної плати у розмірі 2 604 (дві тисячі шістсот чотири) грн. 39 коп., заборгованість за фактичне використання приміщень –25 022 (двадцять п”ять тисяч двадцять дві) грн. 86 коп., та пеню в розмірі 829 (вісімсот двадцять дев”ять) грн. 22 коп.

3.          Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський науково-виробничий центр «Західплемресурси»(80380, Львівська область, Жовківський район, с.Гряда; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (79008, м.Львів, вул.Винниченка,18; р/р 35412008002609 у ГУДКУ у Львівські області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 25255072) - 284 (двісті вісімдесят чотири) грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівський науково-виробничий центр «Західплемресурси» із займаних приміщень загальною площею 77,6 кв.м., які розміщені за адресою: м.Львів, вул.Залізнична,16.

5.          Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя