Рішення № 10927245, 23.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.08.10 р.Справа № 13/171-10 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю " ЄВРОСПЕЦ", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКО-ТРЕЙД" м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 64 194, 96 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Очеретна Л.О.- представник, довіреність від 11.02.2010 р. №11;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Євроспец”, м. Київ (далі –позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Тако-Трейд”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (далі –відповідач), відповідно до якого, з урахуванням уточнення позовних вимог від 12.08.2010 р., просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за отриманий товар у розмірі 53114,42 грн., 270,32 грн. –3% річних, 1849,46 грн. –суму пені, та стягнути судові витрати у справі.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням з боку відповідача зобов’язань за договором поставки №421Т від 08.10.2007 р.

У судові засідання 20.07.2010 р., 12.08.2010 р. представник відповідача не з’явився, відзив на позов не надав.

Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представника відповідача який повідомлений належним чином про розгляд справи.

В судовому засіданні за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Євроспец” (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Тако-Трейд” (покупець) було укладено договір поставки №421Т (далі –договір), відповідно до якого постачальник зобов’язався в обумовлений даним договором строк поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар, у відповідності з умовами цього договору (п.1.1. договору).

Як вбачається з доданих до справи видаткових накладних №00003599 від 10.10.2007 р. на суму 22747,76 грн., №00003601 від 10.10.2007 р. на суму 44491,32 грн., №00004414 від 21.11.2007 р. на суму 3862,72 грн., №00004512 від 27.11.2007 р. на суму 8204,62 грн., №00000189 від 21.01.2008 р. на суму 7814,18 грн., №00000289 від 25.01.2008 р. на суму 2866,36 грн., №00000600 від 14.02.2008 р. на суму 15539,26 грн., №00002001 від 26.05.2008 р. на суму 4004,87 грн., №00002567 від 07.07.2008 р. на суму 5131,06 грн., №00002649 від 10.07.2008 р. на суму 587,16 грн., №00002672 від 11.07.2008 р. на суму 207,60 грн., №00002648 від 13.07.2008 р. на суму 2880,58 грн., №00003217 від 28.08.2008 р. на суму 4 96,74 грн., №00003304 від 05.09.2008 р. на суму 10019,63 грн., №00003491 від 18.09.2008 р. на суму 4905,73 грн., №00003692 від 29.09.2008 р. на суму 9496,33 грн., №00003810 від 06.10.2008 р. на суму 4999,75 грн., №00004575 від 01.12.2008 р. на суму 9877,49 грн., №00000185 від 02.02.2009 р. на суму 5 059,43 грн., №00000774 від 14.04.2009 р. на суму 5229,84 грн., №00001215 від 04.06.2009 р. на суму 2472,41 грн., позивач за період з жовтня 2007 р. по червень 2009 року поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 160801,10 грн.

Позивач зазначає, що відповідач частково розрахувався за поставлений товар на суму 102203,48 грн., що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи.

У зв'язку з тим що товар не був повністю реалізований, відповідач повернув частково позивачу товар на загальну суму 5483,20 грн.

На час звернення позивача до суду (станом на 01.06.2010 р.) заборгованість відповідача за поставлений товар, яка залишилась несплаченою, складає 53114,42 грн.

Пунктом 5.1.2. договору передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар у розмірі та в строки, що передбачені п.4.3. цього договору.

Відповідно до п.4.3. договору покупець здійснює оплату за реалізований товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок постачальника (по мірі реалізації) за період –1-а календарна неділя протягом 14-ти банківських днів, починаючи з дня закінчення календарної неділі, за яку здійснюється оплата.

Відповідно до п.5.1.3. договору покупець зобов’язаний на вимогу постачальника надавати інформацію по руху та залишкам товарів на складі покупця, поставлених даним постачальником.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За п. 1.1 Договору позивач здійснив поставку товару та передав його у власність відповідача. Згідно п. 4.3 договору відповідач повинен розрахуватися за отриманий товар по мірі його реалізації. Таким чином, договір не передбачає певного строку розрахунку за отриманий товар, тобто суд вважає, що сторони не дійшли згоди щодо строків виконання грошових зобов’язань. Виходячи з цього суд вважає за необхідне керуватися та оцінювати дії позивача з урахуванням положення ч. 2. ст. 530 Цивільного кодексу України.

Заборгованість відповідача підтверджує акт звірки розрахунків підписаний 30.09.2009 р. представниками обох сторін на суму 53114,42 грн. (а.с. 125 т. 1)

Позивач надав суду копію листа ТОВ «Тако-трейд»№б/н, б/д (а.с. 129 т. 1), відповідно до якого відповідач повідомляє, що у строк до 31.11.2009 р. має побажання погасити заборгованість перед позивачем.

Позивач надав суду копію претензії вих. №24 від 03.03.2010 р. (а.с. 119 т. 1) яку було адресовано відповідачу з вимогою про сплату заборгованості та підписання акту звірки взаєморозрахунків, на яку відповіді позивач не отримав.

Згідно письмового пояснення позивача вих. №42/2-юр від 10.08.2010 р. (а.с. 2-3 т. 2), враховуючи акт звірки, відповідач повністю визнає суму боргу, підтверджуючи факт продажу отриманого товару, тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за отриманий товар у розмірі 53114,42 грн., 270,32 грн. –3% річних, 1849,46 грн. –суму пені.

В зв'язку з тим, що товар отриманий від позивача не був повернутий, останній термін перерахування грошових коштів в рахунок оплати за товар за договором є 19.06.2009 р. (за останньою видатковою накладною №00001215 від 04.06.2009 р. на суму 2772,41 грн.).

Згідно наданого позивачем розрахунку:

- сума заборгованості відповідача станом на 01.06.2010 р. –53114,42 грн.

- сума пені нарахована за період з 31.03.2010 р. по 01.06.2010 р. (за 62 дні) на суму боргу складає 1 849,46 грн.,

- сума 3% річних нарахована за період з 31.03.2010 р. по 01.06.2010 р. на суму боргу складає

270,32 грн.

На час розгляду справи, доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позов з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Станом на дату розгляду справи відповідач доказів погашення заборгованості перед позивачем, відзив на позов, письмові пояснення або контррозрахунок заборгованості до суду не надав.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаро - розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ч. 1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач належним чином не виконав свої встановлені договором №421Т від 08.10.2007 р. майново-господарські зобов’язання перед позивачем з оплати отриманого товару, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 53114,42 гри. - основної суми боргу, 1 849,46 грн. - суми пені за період з 31.03.2010 р. по 01.06.2010 р., 270,32 грн. - 3% річних за період з 31.03.2010 р. по 01.06.2010 р., всього на загальну суму 55234,20 грн. – вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того факту, що позов виник в наслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за доцільне судові витрати покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Тако-Трейд” (50008, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Соборна, 4, р/р 26003041006701 в ВАТ „Сведбанк”, МФО 300164, ЗКПО 34684304) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Євроспец»(03115, м. Київ, пр. Перемоги, б. 136 к. 34; р/р 2600830155875 в ВАТ «БГ Банк», МФО 320995, ЗКПО 32557992) суму основного боргу 53114,42 грн.(п'ятдесят три тисячі сто чотирнадцять грн. 42 коп.), пеню - 1 849,46 грн. (одна тисяча вісімсот сорок дев'ять грн. 46 коп.), 3% річних - 270,32 грн. (двісті сімдесят грн. 32 коп.), витрат на державне мито –552,34 грн. (п'ятсот п'ятдесят дві грн. 34 коп.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн.( двісті тридцять шість грн. 00 коп.)

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повний текст рішення підписано

21.08.2010 р.