Рішення № 10926897, 15.06.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.06.10р.Справа № 1/395-09

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат",

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 12 510 грн. 72 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Русанова В.В., дов. № 36 від 01.01.10р.;

від відповідача: Гашицька І.В., дов. № 8128/81 від 21.10.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" мереж звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" плату за користування вагонами в сумі 12 510 грн. 72 коп. за Договором № ПР/ДН-2-061555/НЮп-198 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 22.12.2006р.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов зазначив, що з нарахованими позивачем вагоно-годинами за користування вагонами пред'явленими 17.03.09р. на 12 год. 35 хв. Не згоден., оскільки зазначені вагони пред'явлені понад наряд. В зв'язку з обмеженням Укрзалізниці на відправлення цих вагонів, відповідач приймає до сплати 13,40 грн. за кожний вагон. Вважає, що у позивача відсутні підстави для нарахування плати за користування вагонами. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представників сторін, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали, справи дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

Між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Відкритим акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" укладені договір № ПР/ДН-2-06-1555/НЮп-198 від 22.12.06р. "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги" та тимчасова угода № ПР/М-07-2/14-НЮдч від 12.04.07р "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії ВАТ "Північний ГЗК", яка примикає до ст. Терни і Рядова Придніпровської залізниці", згідно умов яких позивач надавав відповідачу послуги, пов'язані з перевезенням вантажів.

У березні 2009 року станцією Терни Придніпровської залізниці нарахована відповідачу плату за користування вагонами в сумі 13395 грн. 12 коп., яка частково відхилена ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"

Згідно з обліковою карткою №2036 у другій декаді березня 2009року ВАТ «Північний ГЗК»було замовлено 279 вагонів на експорт, залізницею подано 275 вагонів, які були завантажені комбінатом. Пам'ятка про користування вагонами ф.ГУ-45 №555 підписана представником ВАТ «Північний ГЗК»без зауваження.

Оскільки відомість плати за користування вагонами № 19039137 відповідач підписав із запереченням, позивач вимагає стягнути з відповідача плату за користування вагонами в сумі 12510 грн. 72 коп. у судовому порядку.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу). Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Статут залізниць України визначає обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту України Правила видачі вантажу, які є обов’язковими для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).

Згідно ст. ст. 46-47 Статуту залізниць України та п. 33 Правил видачі вантажу, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу.

Порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус “вантажу”, які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема: обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці, - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці у розмірі, встановленому Тарифним керівництвом № 1.

Відповідно до п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. № 113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Згідно п.12 Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Стаття 31 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття реквізиту вагони. В Правилах перевезень вантажів та Статуті залізниць не передбачено норми, яка б зобов'язувала залізницю готувати порожні вагони за напрямками перевезень вантажовласників. Вантажовласники самостійно готують дані вагони під планові навантаження.

Згідно облікової картки по плану № 2036 за березень 2009р. 19.03.2009р. відповідач здав залізниці 55 вагонів з вантажем «обкотиші»для перевезення на Одеську залізницю. Даний факт підтверджено корінцем дорожньої відомості ф. ГУ-29 Б № 45145043, в якій календарний штемпель станції підтверджує дату прийняття до перевезення даних 55 вагонів на станцію Чорноморська-експорт Одеської залізниці.

Відомість плати за користування вагонами ф. ГУ-46 № 19039137 свідчить про те, що залізницею вагони здавалися під навантаження двома партіями: перша - 36 вагонів о 12 год. 35 хв. 17.03.2009р. по пам'ятці ф. ГУ-45 № 555; друга - 19 вагонів о 04 год. ЗО хв. 19.03.2009р. по пам'ятці ф. ГУ-45 № 566.

З під'їзної колії всі 55 вагонів, зазначених у відомості ф. ГУ-46 № 19039137, однією партією було здано ВАТ «Північний ГЗК»залізниці для перевезення о 16 год. 30 хв. 19.03.2009р. Даний факт підтверджено відомістю здачі вагонів 19.03.2009р. Пам'ятки про користування відповідачем було підписано без заперечень.

В п.п. 15.1. п. 15 Тимчасової угоди зазначено, що у разі незабезпечення власника колії порожніми вагонами під навантаження цілого маршруту на звітну добу, такий маршрут зараховується у план навантаження двома групами, але, як передбачено п. 7 Тимчасової угоди, не більше 240 осей і не менше 60 осей. Час користування вагонами такого маршруту обчислюється з моменту передачі залізницею першої групи вагонів до моменту прийняття залізницею від власника колії цілого маршруту, за виключенням часу з моменту закінчення навантаження і надання документів на першу групу до моменту подачі другої групи, зі складанням акта загальної форми.

Відповідно до п.п. в) п. 16 Розділу III Правил користування вагонами та контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами та контейнерами у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у пам'ятці користування вагонами, цей час виключається із загального часу користування вагонами. Оскільки вагони залізницею здавалися на під'їзну колію двома партіями, а з під'їзної колії - одніек^тому акт загальної форми ГУ-23 про виключення із загального часу користування вагонами не складався.

На підставі п.10 Тимчасової угоди час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Заперечення відповідача, наведені у відомості плати за користування вагонами № 19039137 про те, що вагони було пред'явлено понад наряд і у зв'язку з обмеженнями УЗ на відправлення даних вагонів ним приймається пред'явлення 19.03.10р. з 04 год. ЗО хв., є безпідставними, оскільки ніяких обмежень на відправлення вагонів Укрзалізницею введено не було. Даний факт підтверджено копією витягу з Книги наказів, що є в матеріалах справи. Вагони було здано під навантаження залізницею для ВАТ «Північний ГЗК»згідно плану № 2036 за березень 2009р., а не понад наряд.

Таким чином, заперечення відповідача судом відхиляються оскільки спростовуються матеріалами справи.

Розрахунок суми плати за користування вагонами, що підлягає стягненню, проводився позивачем згідно ставок плати, встановлених Тарифним керівництвом № 1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 26.03.2009р. № 317 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за №340/16356.

Згідно до приписів частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідач доказів про добровільну оплату на користь позивача плати за користування вагонами на час розгляду справи суду не надав.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача плати за користування вагонами у сумі 12 510 грн. 72 коп. –є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 20365318) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр.. К. Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) 12 510 грн. 72 коп. (дванадцять тисяч п'ятсот десять грн. 72 коп.) боргу, 125 грн. 11 коп. (сто двадцять п'ять грн. 11 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн.. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.А. Рудь Рішення підписано –20.06.10р.