Рішення № 109268287, 28.02.2023, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/15/23

Провадження № 2/378/38/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2023 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.

за участю секретаря: Соколової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду смт. Ставище за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаною позовною заявою звернулось ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», з посиланням на те, що 21 серпня 2018 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», ОСОБА_1 та ТДВ «СК «АРКС ЛАЙФ» укладено комплексний договір № 1/2850210, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 26150 грн. на споживчі потреби, в тому числі на сплату 1150 грн. страхового платежу за договором страхування життя, які були перераховані ТДВ «СК «АРКС ЛАЙФ». 5 червня 2019 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № І-2019. 09.09.2019 між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» укладено Реєстр прав вимог до договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № І-2019, відповідно до умов якого право грошової вимоги за Кредитним договором, укладеного між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» перейшло до позивача. Відповідач зобов`язання за вищевказаним Кредитним договором не виконує, у зв`язку з чим згідно з реєстром прав вимог від 9 вересня 2019 року до договору № 1-2019 від 5 червня 2019 року на дату відступлення прав вимоги має заборгованість 27000,17 грн., з яких 23426,95 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 817,95 грн. - заборгованість за відсотками; заборгованість за комісією - 2509,11 грн.; заборгованість за пенею - 246,16 грн. У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань вважає, що з нього слід стягнути інфляційні втрати в розмірі 11422,39 грн. та пеню в розмірі 2814,45 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» заборгованість за кредитним договором № 1/2850210 від 21.08.2018 в розмірі 40990, 85 грн. та сплачений ними судовий збір.

Ухвалою судді Ставищенського районного суду від 12 січня 2023 року відкрито провадження, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та зобов`язано позивача надати для дослідження в судовому засіданні оригінали документів, які містяться у кредитній справі ОСОБА_1 (а. с. 32-33).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить розглянути справу у відсутність представника позивача (а. с. 36). Позивач оригінали документів, які містяться у кредитній справі ОСОБА_1 , витребувані ухвалою судді від 12 січня 2023 року для дослідження в судовому засіданні, суду не подали.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов до суду не подав (а. с. 39,45).

Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до такого.

Судом встановлено, що 5 червня 2019 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № І-2019, відповідно до п. 2.1. якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором (а.с. 16 зв.).

На підтвердження передачі прав вимоги за вищевказаним кредитним договором позивачем додано витяг з реєстру прав вимоги від 9 вересня 2019 року до договору № І-2019 від 5 червня 2019 року (а.с. 21).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому способи захисту цивільного права та інтересів, зазначені в ст. 16 ЦК України.

Частиною 2 статті 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб).

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Стаття 6 Європейської конвенції про захист прав людини гарантує право на справедливий судовий розгляд. Вона закріплює принцип верховенства закону, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя.

У абзаці 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Копія заяви - анкети № 0101111-16122019-003 від 16 грудня 2019 року (а.с. 8-9), копія комплексного договору № 1/3219523 від 16 грудня 2019 року укладеного між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_2 (а.с. 6), копія виписки з поточного рахунку за кредитним договором № 1/3219523 від 16 грудня 2019 року, (а.с. 10) та копія паспорта ОСОБА_2 (а.с. 11-12), які долучено позивачем до позову, не може бути прийняті судом як доказ укладення кредитного договору № 1/2850210 від 21 серпня 2018 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 ..

Позивачем до позовної заяви додано копії досудових вимог від 11 вересня 2019 року та 9 лютого 2022 року № 1768 (а.с. 13, 15), направлені відповідачу ОСОБА_1 про сплату заборгованості за договором № 1/2850210 від 21 серпня 2018 року, в якій запропоновано погасити до 31 жовтня 2019 року та до 18 березня 2022 року, відповідно, заборгованість в розмірі 27000,17 грн., проте вказані вимоги також не можуть бути належними та допустимими доказами укладення кредитного договору № 1/2850210 від 21 серпня 2018 року.

Суд не бере до уваги розрахунок заборгованості наявний у матеріалах справи, оскільки з нього не можливо встановити хто саме є боржником та за яким саме кредитним договором (а. с. 4-5).

Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження укладення кредитного договору № 1/2850210 від 21 серпня 2018 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 позивачем суду не надано, а судом даних обставин не встановлено, а тому позивач не довів самого факту укладення вищевказаного кредитного договору, отримання відповідачем позики у вищевказаній сумі та виникнення у відповідача зобов`язань за кредитним договором.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що позивачем не доведено укладення кредитного договору між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, відповідно до змісту ст. 141 ЦПК України, суд покладає судові витрати, понесені ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», на ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт».

Керуючись ст. ст. 512, 525, 526, 629, 1049, 1050 ч. 2, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст. ст. 4, 8, 10, 12, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Т. Н. Скороход