Постанова № 10926769, 25.09.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

24 вересня 2009 року Справа № 2-5/3100-2008

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Маслової З.Д.,

суддів                                                                      Антонової І.В.,

                                                                                          Остапової К.А.,

за участю представників сторін:

прокурор: 10.09.09, 24.09.09 - Цуркан Сергій Анатолійович, посвідчення № 505 від 13.06.07, прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;

представник позивача: 24.09.09 - Медарь Наталія Володимирівна, довіреність № 24/01-55/861 від 21.04.09, Сімферопольська міська рада;

представник відповідача: 10.09.09, 24.09.09 - не з'явився, приватне підприємство фірма "Анмар";

представник третьої особи: 24.09.09 - Кошман Олена Олександрівна, довіреність №б/н від 01.06.09, Сімферопольське міське управління земельних ресурсів

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Фірма "Анмар" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 22 червня 2009 року у справі №2-5/3100-2008

за позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора (вул. Дзержинського, 6, місто Сімферополь, АР Крим, 95034)

в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)

до приватного підприємства "Фірма "Анмар", ідентифікаційний код 24510421 (вул. Треньова, 1, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)

(вул. Київська, 76, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)

(вул. Л. Чайкіної, 1, офіс 202, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)

третя особа Сімферопольське міське управління земельних ресурсів (вул. Кірова, 52, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)

прокурору міста Севастополя для відома (вул. Павліченко, 1, місто Севастополь, АР Крим, 99011)

про повернення земельної ділянки та спонукання до виконання певних дій,

                                                            ВСТАНОВИВ:

07 березня 2008 рокуСімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради до приватного підприємства "Фірма "Анмар" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Сімферопольське міське управління земельних ресурсів про зобов'язання відповідача привести у придатний для використання стан земельну ділянку площею 0,01 га по вул. Балаклавська в мікрорайоні "Залісся" в місті Сімферополі шляхом зносу торгового кіоску та повернути Сімферопольській міській раді зазначену земельну ділянку (а. с. 2-4).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення статті 31 Закону України «Про оренду землі», статті 211 Земельного кодексу України відповідач після закінчення строку договору оренди ( 11 липня 2007 року) не повернув у добровільному порядку спірну земельну ділянку орендодавцю, чим порушені законні права власника земельної ділянки.

                    Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 червня 2009 року у справі № 2-5/3100-2009 позов Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора задоволено. Зобов'язано приватне підприємство "Фірма "Анмар" привести у придатний для використання стан земельну ділянку шляхом зносу торгового кіоску та повернути Сімферопольській міській раді земельну ділянку площею 0,01 га, розташовану у місті Сімферополі по вул. Балаклавська у мікрорайоні "Залісся" (а. с. 43-46).

          В основу судового рішення покладений висновок про те, що рішення щодо поновлення договору оренди спірної земельної ділянки позивачем не приймалося, отже підстави для користування земельною ділянкою у відповідача відсутні.

Не погодившись з рішенням суду, приватне підприємство "Фірма "Анмар" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення, прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити (а. с. 55 -57).

Заявник апеляційної скарги обґрунтовує свої вимоги тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням частини 3 статті 33 Закону України «Про оренду землі», яка надає орендарю право продовжувати користування земельною ділянкою у разі закінчення строку договору оренди та відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після спливу строку договору оренди землі.

У відзивах на апеляційну скаргу Сімферопольської міської ради (а. с. 80-82) та Сімферопольського міського управління земельних ресурсів(а. с. 83) позивач і третя особа висловлюють позицію щодо законності рішення суду першої інстанції та необґрунтованості доводів апеляційної скарги.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2009 року суддів Ткаченка М.І., Градову О.Г. у зв'язку з відпусткою замінено на суддів Антонову І.В., Остапову К.А.

Розгляд справи відкладався.

Представник приватного підприємства "Фірма "Анмар" у судове засідання, призначене на 24 вересня 2009 року, не з’явився, про місце судового засідання був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується завіреною копією витягу з реєстру поштових відправлень від 11 вересня 2009 року (а. с. 84 ).

За даними статистики, письмового клопотання, апеляційної скарги фірма "Анмар" зареєстрована за адресою: вул. Треньова, 1, місто Сімферополь (а. с. 16, 19, 55).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія з урахуванням думки присутніх у судовому засіданні учасників судового процесу вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними документами в матеріалах справи, оскільки згідно з частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Переглянувши матеріали справи відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

26 січня 1998 року між Сімферопольською міською радою (орендодавець) та приватним підприємством "Фірма "Анмар" (орендар) було укладено договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди №078А , відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення № 1110 від 11 липня 1997 року надає, а орендар приймає у тимчасове довгострокове користування строком на 10 років на умовах оренди до 11 липня 2007 року земельну ділянку площею 0,01 га, розташовану за адресою вул.. Балаклавська в мікрорайоні «Залісся»відповідно до плану тимчасового землекористування, який є невід’ємною частиною даного договору, для розміщення магазину продтоварів (пункт 1 договору)(а. с. 6 –7).

Рекомендованим листом від 06 січня 2008 року за вих. № 24/01-13/290 Сімферопольська міська рада повідомила приватне підприємство "Фірма "Анмар", що 26 січня 2008 року спливає строк договору оренди землі від 26 січня 1998 року № 78, у зв’язку з чим він поновлюватися орендодавцем не буде, а також позивач просив відповідача повернути йому земельну ділянку на умовах, визначених договором (а. с. 8).

Неповернення у добровільному порядку приватним підприємством "Фірма "Анмар" орендодавцю спірної земельної ділянки у добровільному порядку, стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія погоджується з правовою позицією суду першої інстанції і вважає, що підстав для задоволення вимог апеляційної скарги немає, виходячи з наступного.

Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності підстав для спонукання відповідача повернути земельну ділянку площею 0,01 га по вул. Балаклавська в мікрорайоні "Залісся" в місті Сімферополі та привести її у придатний для використання стан шляхом зносу торгового кіоску.

Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли в сфері захисту права землекористування, то при вирішенні спору підлягають застосуванню норми земельного законодавства.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з частиною 5 статті 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Викладені правові положення свідчать про те, що єдиною підставою правомірного користування земельною ділянкою особою є наявність у неї правовстановлюючого документа та його реєстрація у встановленому законом порядку.

Договір зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 26 січня 1998 року за № 78А.

Відповідно до пункту 2 статті 125 Земельного кодексу України та пункт 1 статті 16 Закону України "Про оренду землі" №161 від 06 жовтня 1998 року право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Так як законодавчо передбачено наявність 2-ох підстав виникнення право на оренду, строк дії договору припиняється 26 січня 2008 року сплином 10-тирічного строку.

Відповідно до пункту 3.2 даного договору землекористувач має право на продовження даного договору після спливу строку його дії за умови дотримання його положень. У разі виробничої необхідності після закінчення строку дії даного договору він може бути продовжений виконавчим комітетом міської ради на період, який не перевищує одного строку тимчасового користування. Після закінчення строку дії договору або його достроковому розірванні землекористувач зобов’язаний знести тимчасові споруди, привести рекультивацію земельної ділянки і передати його до резервного фонду міста за актом приймання –передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав умови викладеного пункту договору, зокрема, не вжив заходів щодо продовження договору оренди спірної земельної ділянки у встановленому договором та законодавством порядку та не повернув після припинення договірних відносин між сторонами земельну ділянку відповідно до умов договору.

Таким чином, користування у даний час ПП "Фірма "Анмар" земельною ділянкою площею 0,01 га по вул. Балаклавська в мікрорайоні "Залісся" в місті Сімферополі без належних правових підстав є неправомірним.

В матеріалах справи докази, які б посвідчували право власності чи користування відповідача на спірну земельну ділянку, відсутні.

За переконанням ПП "Фірма "Анмар", право користування земельною ділянкою площею 0,01 га по вул. Балаклавська в мікрорайоні "Залісся" в місті Сімферополі оформлено належним чином договором N 078 А від 26 січня 1998 року на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), за яку відповідач систематично сплачує орендну плату, тому є добросовісним землекористувачем, відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про оренду землі»має право на продовження договору оренди і зберігає право на земельну ділянку.

Проаналізувавши зазначені доводи заявника апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Поновлення договору оренди земельної ділянки врегульовано статтею 33 Закону України "Про оренду землі" 6 жовтня 1998 року161-XIV, згідно з якою після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Разом з тим, відповідно до пункту 34 статті 26, пункту 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

Посилання відповідача на договір N 078 А від 26 січня 1998 року на право тимчасового користування землею, укладений ним з Сімферопольською міською радою та систематичну сплату орендної плати за землю, як на підставу користування земельною ділянкою, за всіх вищезазначених обставин не приймається до уваги колегією суддів, оскільки зазначений договір укладено строком на 10 років, він припинив свою дію 26 січня 2008 року і в подальшому не переукладався, будь-які інші правовстановлюючі документи на цю земельну ділянку, у відповідача відсутні, а сплата орендної плати згідно з положеннями Земельного кодексу України не породжує правових наслідків щодо правомірності землекористування. Матеріали справи свідчать, що листом - повідомленням від 06 лютого 2008 року № 24/01-13/290 Сімферопольська міська рада повідомила відповідача про те, що договір оренди продовжуватися не буде (а. с. 8).

Крім того, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 квітня 2008 року у справі № 2-13/17-2007, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 липня 2008 року, відмовлено приватному підприємству "Фірма "Анмар" у задоволенні позову до Сімферопольської міської ради про визнання поновленим договору N 078 А від 26 січня 1998 року на право тимчасового користування землею.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги щодо фактичного продовження вказаного договору оренди землі №078А від 26 січня 1998 року та факт пролонгації даного договору вже були предметом оцінки і доказування господарським судом у справі № 2-13/17-2007 і відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягають доведенню знову.

Передбачене статтею 33 Закону України «Про оренду землі» переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк, а також фактичне землекористування відповідачем спірною земельною відповідачем не є підставою невиконання приватним підприємством "Фірма "Анмар" законних вимог орендодавця щодо повернення йому земельної ділянки після закінчення строку договору оренди спірної земельної ділянки.

В силу частини 1 статті 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

За правилами пункту «д» частини 1 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобіганню вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що знаходження на земельній ділянці площею 0,01 га по вул. Балаклавська в мікрорайоні "Залісся" в місті Сімферополі торгового кіоску відповідача після закінчення дії договору оренди землі №078А від 26 січня 1998 року порушує законні права власника спірної земельної ділянки, що є підставою для визнання позовних вимог обґрунтованими та їх задоволення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи докази відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що заявник апеляційної скарги не довів обґрунтованість своїх вимог, у зв’язку з чим вони задоволенню не підлягають.

За результатами повторного перегляду справи, суд апеляційної інстанції встановив, що місцевим господарським судом вирішено спір без порушень норм процесуального та матеріального права України з правильним встановленням всіх фактичних обставин справи.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Фірма "Анмар" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 червня 2009 року у справі №2-5/3100-2008 залишити без змін.                                         Головуючий суддя                                                  

Судді