Постанова № 10926761, 23.09.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

29 жовтня 2009 року Справа № 2-2/2683-2009                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: Чернова Валентина Петрівна, довіреність № 09/535 від 21.10.09, Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Кримського Центрального відділення "Промінвестбанку";

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 36,7" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 10.07.2009 року у справі №2-2/2683-2009

за позовом           Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) (пров. Шевченка, 12,Київ 1,01001)

в особі філії "Кримське Центральне відділення "Промінвестбанку" (вул. Севастопольська, 10,Сімферополь,95000)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 36,7" (вул. Пушкіна, 36,Сімферополь,95011)

про стягнення 267319,76 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

           По уточненим позовним вимогам , Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк в особі філії "Кримське Центральне відділення "Промінвестбанку" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека 36,7”, про стягнення 278302,03 грн. заборгованості, у тому числі: 224053,21 грн. заборгованості по поверненню кредиту , виданого на підставі договору № 79-2007 від 17.12.2007 року; 8619,97 грн. збитків від інфляції за несвоєчасне повернення суми кредиту, нарахованих за період лютий-квітень 2009 року; 20023,61 грн. - пені за прострочення повернення кредиту, яка нарахована за період із 31.01.2009 року до 15.06.2009 року; 24614,55 грн.- процентів за користування кредитом, які нараховані за період лютий - квітень 2009 року; 832,62 грн. - пені за прострочення сплати процентів, які нараховані за період із 01.03.2009 року по 15.06.2009 року; 158,07 грн. збитків від інфляції за прострочення сплати процентів за кредит (клопотання від 09.07.09 року а.с.39)

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов'язань щодо строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом за договором № 79-2007 від 12.12.2007 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека 36,7" позовні вимоги визнає частково, а саме у частині стягнення заборгованості у сумі 214244,94 грн., а не 224053,21 грн., як наполягає позивач , та нарахування процентів , пені, та збитків від інфляції на дану заборгованість .

Різниця у сумі заборгованості, а саме: 9808,27 грн., як запевняє відповідач утворилася тому, що дана сума віднесена позивачем на покриття процентів за користування кредитом, а не на повернення заборгованості за кредитом, як то було зазначено відповідачем у платіжних дорученнях: № 3822 від 27.10.2008 року та № 3831 від 05.11.2008 року на суму 100000,00 грн. та 160000,00 грн. відповідно.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09-10.07.2009 року у справі № 2-2/2683-2009 (суддя Толпиго В.І.) позов задоволено.

З товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 36,7" на користь позивача стягнуто заборгованості за кредитом у розмірі 224 053,21 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 24614,55 грн., пені за прострочення повернення кредиту у розмірі 20023,61 грн., пені за прострочення сплати процентів у розмірі 832,62 грн., інфляційних витрат за кредитом у розмірі 8 619,97 грн., інфляційних витрат за процентами у розмірі 158,07 грн. Вирішено питання по розподіл судових витрат .

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не довів виконання перед позивачем зобов'язання по поверненню кредиту у сумі 224053,21 грн. та сплаті процентів за користування кредитом у сумі 24614,55 грн.

Місцевій господарський суд також погодився із розрахунком додаткових вимог позивача про стягнення збитків від інфляції, нарахування пені за прострочення повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у позові, у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.

Так, на думку відповідача, при прийнятті рішення про стягнення заборгованості , нарахування процентів за користування кредитом та стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання , судом першої інстанції не враховано неналежне виконання позивачем вимог пункту 3.11. кредитного договору № 79-2007 від 17.12.2007 року, відповідно до якого банку надано право самостійно стягувати із відповідача кошти з метою забезпечення своєчасного виконання відповідачем зобов'язання за кредитним договором , а також не враховано безпідставне повернення позивачем без виконання платіжних доручень відповідача № 3822 від 27.10.2008 року та 3831 від 05.11.2008 року на виконання кредитних зобов'язань.

Враховуючи те, що позивач безпідставно відмовив відповідачу у стягненні коштів за платіжними дорученнями № 3822 від 27.10.2008 року на суму 100000,00 грн. та № 3831 від 05.11.2008 року на суму 160000,00 грн., відповідач вважає позовні вимоги позивача , а саме: про нарахування процентів за користування даними коштами та пені, такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи те, що відмова банку перерахувати кошти відповідача на виконання умов кредитного договору призвело до прострочення відповідача, відповідач вважає, що позивач безпідставно самостійно відніс суму 9808,27 грн. не на погашення основного боргу, а на погашення процентів за користування простроченим кредитом.

Доводи відповідача мотивовані також іншими підставами, що не мають суттєвого значення для розгляду справи.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду згідний, оскільки докази погашення кредиту відповідачем не надані.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.09.2009 року, суддів Гоголя Ю.М., Лисенко В.А. замінено на суддів Гонтаря В.І., Борисову Ю.В.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.10.2009 року, суддю Гонтаря В.І. замінено на суддю Лисенко В.А.

Розпорядженням заступника голови судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.10.2009 року, суддю Борисову Ю.В. замінено на суддю Сотула В.В.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

17 грудня 2007 року між Акціонерним комерційним банком (закритим акціонерним товариством) в особі філії “Кримське Центральне відділення "Промінвестбанку" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю “Аптека 36,7" (позичальник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 79-2007 (а. с. 9-12), згідно з умовами якого , банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов’язується повернути кредит у повному обсязі до 16.12.2008 року та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, передбачених цим договором. (пункт 2.1).

Згідно з пунктом 2.1. договору надання кредиту здійснюється з 01.08.2008 року до 16.12.2008 року.

Пунктом 2.1.,2.2. договору сторони встановили ліміт кредитної лінії у розмірі 500 000 грн. та остаточну дату повернення кредиту, а саме: до 16.12.2008 року.

Відповідно до пункту 3.2. договору за користування кредитом відповідач зобов’язався сплачувати проценти .

За використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування, згідно з пунктом 1 договору про внесення змін № 2 , процентна ставка встановлюється у розмірі 22 % річних. При цьому, за користування кредитними коштами понад встановленого терміну процентна ставка встановлюється в розмірі 30 % річних. Нарахування процентів здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

У відповідності до пункту 3.2. договору, строк сплати процентів - щомісячно в дні нарахування процентів, але не пізніше останнього робочого дня місяця з поточного рахунку позичальника.

Відповідно до кредитного договору № 79-2007, а також договорів про внесення змін № 1 від 06.08.2009 року та № 2 від 27.10.2008 року до кредитного договору № 79-2007, товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека 36,7" отримало кредит у сумі 500 000,00 грн. на закупку медикаментів та товарів медичного призначення.

Як вбачається із матеріалів справи, 27.10.2008 року відповідач для виконання вимог кредитного договору скерував позивачу платіжне доручення № 3822 для списання с його розрахункового рахунку для погашення кредиту грошових коштів у розмірі 100 000,00 грн. та 05.11.2008 року платіжне доручення № 3831 на суму 160000,00 грн., які були отримані позивачем, що підтверджується відмітками банку.

Однак, платіжне доручення № 3831 було повернуто позивачем без виконання у зв’язку з мораторієм на задоволення вимог кредиторів, а платіжне доручення № 3822 залишено позивачем без виконання. (а.с. 51-52 )

Листом від 06.11.2008 позивач пояснив, що зазначені платіжні документи не виконані у зв’язку з тим, що суми коштів попали під мораторій (а.с.73)

Неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов’язань за кредитним договором № 79-2007 з’явилося підставою для звернення Акціонерного комерційного промислово - інвестиційного банку в особі філії "Кримське Центральне відділення "Промінвестбанку" до господарського суду з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційну скаргу визнає такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції таким, що підлягає частковому скасуванню, у зв'язку з невідповідністю висновків , викладених у рішенні суду, обставинам справи, виходячи з наступного.

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно - правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (частина 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору в частині своєчасного повернення суми кредиту, інфляційних витрат за кредитом, інфляційних витрат за процентами та пені за несвоєчасну сплату зазначених сум .

Згідно з статтями 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Пунктом 2.2,3.2.,4.2.1.,4.2.2. кредитного договору процентна ставка встановлена у розмірі 17 %, відсоткова ставка 22 % встановлена договором про внесення змін № 2 від 27.10.2008 року до кредитного договору № 79-2007, а у випадку порушення відповідачем встановленого строку, остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту позичальник надалі сплачує проценти виходячи із процентної ставки у розмірі 30 % річних.

Оскільки до даного часу сума кредиту позичальником не повернута, проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню йому до закінчення строку дії договору, який пунктом 2.2. договору встановлений до 16.12.2008 року.

Виконання зобов’язань позичальником за даним договором забезпечено, згідно зі статтями 611, 546 Цивільного кодексу України, неустойкою.

Згідно з пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2,5.3 договору, позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов'язання по поверненню банку сум кредиту та/або відсотків надання кредиту та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу. За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків надання кредиту та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Крім того, враховуючи положення статті 625 Цивільного кодексу України та те, що заборгованість за кредитним договором повністю не погашена, боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Однак, судова колегія вважає, що при винесенні рішення судом першої інстанції безпідставно не було враховано пункт 3.11. кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 79-2007 від 17.12.2007 року згідно якого з метою забезпечення належного та своєчасного виконання зобов'язання позичальника по погашенню кредиту, відсотків за користування кредитом та неустойки, позичальник відповідно до вимог статті 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", доручає банку здійснювати договірне списання коштів у національній валюті з поточного рахунку № 26001301321436, який відкрито позичальником в філії Промінвестбанку , що становлять суму кредиту , відсотків за користування кредитом, штрафних санкцій та інших грошових зобов'язань позичальника перед банком, за умови настання строків виконання позичальником будь-яких грошових зобов'язань, передбачених цим договором.

Крім того, на думку судової колегії, судом першої інстанції не враховано той факт, що , як вбачається із матеріалів справи, позивачем безпідставно відмовлено відповідачу у стягненні коштів за платіжними дорученнями № 3822 від 27.10.2008 року на суму 100000,00 грн. та № 3831 від 05.11.2008 року на суму 160000,00 грн.

Так, платіжне доручення № 3831 було повернуто банком без виконання у зв’язку з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів , а платіжне доручення № 3822 залишено банком без виконання.

Отже, судова колегія вважає за необхідне визначити, що за усіх обставин відповідач є власником грошових коштів на рахунку, яким він володіє, і його право власності в силу ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України є непорушним.

Частиною 1 ст. 1068 ЦК України визначено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Стаття 1074 ЦК України встановлює, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Як вбачається із матеріалів справи, після того, як кредитор (позивач) відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником (відповідачем) , а саме: повернув без виконання платіжні доручення), позивач в порушення частини 4 статті 613 Цивільного кодексу України приводив нарахування процентів на весь остаток кредиту, у тому числі на 260000 грн., які підлягали списанню у рахунок погашення кредиту по платіжним порученням № 3831 від 05.11.2008 року та № 3822 від 27.10.2008 року.

Між тим, відповідно до укладеного сторонами договору, у позивача виникло зобов’язання, зокрема, виконати доручення відповідача щодо перерахування грошових коштів, які належать позивачу і який має право ними розпоряджатися, з його рахунку на інший. Зазначене зобов’язання не є зобов’язанням, на яке поширюється дія мораторію. Так, відповідне зобов’язання не полягає у передачі відповідачу власного майна банку, зокрема, належних йому грошових коштів, оскільки його змістом є виконання доручення щодо перерахування майна –грошових коштів, які належать клієнту і знаходяться у володінні та користуванні банку.

Отже, посилання скаржника на те, що виконати відповідні зобов’язання йому заважало введення мораторію не заслуговують на увагу, оскільки дія мораторію не розповсюджується на операції по поточним рахункам клієнтів банків.

Таким чином, не може бути прийнятим розрахунок позивача, наданий суду першої інстанції.

Так, сума заборгованості за кредитом складає 214244,94 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом складає 23517,25 грн. за період з 30.01.2009 року по 30.06.2009 року; пеня за прострочення сплати процентів 795,93 грн. за період з 01.03.2009 по 15.06.2009 року, пеня за прострочення повернення кредиту складає 19158,79 грн. за період з 31.01.2009 року по 15.06.2009 року ; інфляційні витрати за процентами складають 159,58 грн. за період з лютого по квітень 2009 року; інфляційні витрати за кредитом складають 8242,62 грн. за період з лютого по квітень 2009 року.

З огляду на викладене, задовольняючи позовні вимоги стосовно стягнення заборгованості частково, а саме у сумі 214 244,94 грн., а не у сумі 224053,21 грн., як зазначає позивач, судова колегія при цьому погоджується із доводами відповідача про те, що позивач за розпорядженням від 30.01.2009 року про стягнення із відповідача коштів у сумі 262713,77 грн., на підставі пункту 4.2.1. кредитного договору № 79-2007 від 17.12.2007 року, безпідставно відніс кошти у сумі 9808,27 грн. на покриття простроченої заборгованості за процентами та заборгованості за процентами.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення суду .

Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 36,7" задовольнити .

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.07.2009 року у справі № 2-2/2683-2009 скасувати частково.

3. Прийняти нове рішення

Позов задовольнити частково в сумі 266 119,11 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 36,7" (95011, місто Сімферополь, вулиця Пушкіна,36, ЄДРПОУ 20739121, п/р 26001301321436 у філії «Кримське Центральне відділення Промінвестбанку», МФО 324430 ) на користь Акціонерного комерційного промислово- інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Кримське Центральне відділення Промінвестбанку»(95011, місто Сімферополь, вулиця Севастопольська, 10,ЄДРПОУ 09324431) заборгованість в розмірі 266119,11 грн. , з яких 214244,94 грн. заборгованості за кредитом, 23517,25 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 795,93 грн. пені за прострочення сплати процентів, 19158,79 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 159,58 грн. інфляційних витрат за процентами, 8242,62 грн. інфляційних витрат за кредитом , а також витрати по сплаті державного мита в сумі 2661,19 грн. та витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 298,82 грн.

В інший частині у позові відмовити.

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим доручити видати наказ.

5. Наказ господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.07.2009 року у справі № 2-2/2683-2009 визнати таким, що не підлягає виконанню.

Головуючий суддя                                                  

Судді                                                                                

З оригіналом згідно

Помічник судді М.Є. Пекарнікова