Постанова № 10924882, 21.07.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 липня 2010 р. № 2-а- 7124/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чалого І,С.,

при секретарі судового засідання Елоян Ж.Г.,

за участю представників сторін:

позивача Грошев С.В,

відповідача - Кузуби В.М,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомФермерського господарства "Агрош" до вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати прийняте Вовчанською МДПІ податкове рішення-повідомлення про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства №0003481501/0 від 28.10.2009 року про сплату податку на додану вартість у сумі 1500,1 грн. та штрафних санкцій в сумі 750,05 грн. застосованих на підставі акту невиїзної камеральної перевірки №937/15-32715398 від 20.10.2009 року, відповідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.004.1997 р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, п.п.17.1.4 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що головний державний податковий ревізор-інспектор відділу оподаткування юридичних осіб Вовчанської МДПІ Гонтар О.І. не вірно визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за період, що перевірявся, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконними і підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(зі змінами та доповненнями, за текстом Закон № 2181-III) визначено, зокрема, термін «камеральна перевірка».

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

До податкових декларацій (розрахунків) відносяться документи, що подаються платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі яких здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Прийняття податкових декларацій є обов'язком контролюючого органу (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III). Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію.

Відповідно до пп. «ї» пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 цього Закону форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики. У такому самому порядку встановлюються форми податкових декларацій (розрахунків) з місцевих податків і зборів, що є обов'язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).

Підпунктом 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-III визначено випадки, в яких контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків. Серед них, зокрема, контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, що призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання (пп. «в»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-III).

Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 р. № 06-10/167 щодо визначення терміна «арифметична помилка або описка»під терміном «арифметична помилка»слід розуміти помилки або описки, яких припустився платник податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, яких припущено при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлено кому при застосуванні одиниці виміру або перенесено підсумок з додатка тощо).

Під терміном «методологічна помилка»слід розуміти помилку, якої припустився платник податків при складанні декларації, що полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у пп. «в»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі 5 % від суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати (пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-III).

В жовтні 2009 р. Вовчанською МДПІ на підставі п.1 ст.11 Закону України від 04.12.90 р №509 -XII «Про державну податкову службу»проведена невиїзна документальна комеральна) перевірка ФГ «Агрош»з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо поданої податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року про що було складено відповідний акт від 20.10.2009 р. №937/15-32715398.

За результатами перевірки прийняте оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення, яким донараховано податкове зобов'язання з ПДВ в сум 15751,05 грн. ( в т.ч. податок - 15001,0 грн., штрафна санкція - 750,05 грн.)

Перевіркою даних, відображених ФГ «Агрош»в податковій декларації за липень 2009 р. встановлено, що платником при складанні даної податкової декларації не перенесено в рядок 23.3 суму ПДВ в розмірі -15001 грн. з рядка 8.6 Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (реєстр. № 8224 від 09.06.09 р.), поданого в червні 2009 р. (р. 8.6 - це «зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення цього рядка переноситься до податкової декларації наступного звітного періоду»). Зазначена сума зменшення повинна бути відображена по р. 23.3 «значення рядків 8.5 та 8.6 додатка 5 і переднього звітного (податкового) періоду і декларації з ПДВ наступного звітного періоду», т ото в декларації за липень 2009 р.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»( надалі - Закон №168/97-ВР) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Позивачем було порушено зазначену норму Закону №168/97-ВР внаслідок недодержання вимог «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, а саме - не перенесено до р.23.3 декларації з ПДВ за липень 2009 р. значення р.8.6 Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданого в червні 2009 р.

Таким чином, в акті перевірки від 20.10.2009 №937/15 32715398 зроблено цілком правомірний висновок про заниження ФГ «Агрош»суми податку на додану вартість, що Підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за липень 2009 р. в розмірі 15001 грн.

Підпунктом «в»підпункту 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»( надалі - Закон №2181-111 ) передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Керуючись даною нормою Закону позивачу донараховано суму податкового зобов'язання у розмірі 15001 грн.

Згідно пп. 1.11 ст. 1 "податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу)."

Крім того, відповідно до п.п.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону №2181-111 уразі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті «в»підпункту 4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний ( крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми ~ нарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму 2 ходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. На підставі даної норми позивачу оскаржуваним повідомленням-рішенням також нараховано штрафну санкцію у розмірі 750,05 грн.

Отже зазначене рішення було прийнято МДПІ в межах компетенції податкових органів, у встановленому законом порядку. Таким чином, це рішення є вірними , оскільки повністю узгоджуються з вимогами закону та відповідає обставинам, які є підставою для його винесення. Законодавчі підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відсутні.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

<Текст ><Сума задоволення ><Текст >

В задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства "Агрош" до вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 26.07.2010 року.

Суддя І.С.Чалий