Рішення № 10923995, 17.08.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2010 р. Справа № 1/29. За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ПромТехПроект»м.Чернівці

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про визнання недійсною частини договору

Суддя Желік Б.Є.

Представники:

Від позивача - Боднар Р.М., Кіпчарський О.М.

Від відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_4

СУТЬ СПОРУ: Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 23 червня 2010 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Науково-виробниче підприємство (НВП) «ПромТехПроект»м.Чернівці до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який мешкає у АДРЕСА_1) про визнання недійсним договору оренди нежилого приміщення від 06 серпня 2007 року №1, укладеного між ТОВ «НВП «ПромТехПроект»та фізи чною особою-підприємцем ОСОБА_1, в частині додаткової угоди від 30 квітня 2008 року (додаток №3 до договору №1 оренди нежилого приміщення від 06.08.2007 року) про передачу в оренду частини приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 згідно поверхневого плану під №12 та №12-а.

Як на підставу для визнання недійсним зазначеного договору в частині передачі в оренду приміщень під №№12,12-а позивач посилається на лист Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації від 25 березня 2010 року №634. У відповідності до наведеного листа орендодавець за спірним у справі договором фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не є власником приміщень №№12, 12-а і він не набув на вказані приміщення майнових прав, у звязку з чим передача відповідачем в оренду майна, власником якого він не являється і у нього відсутні майнові права на це майно, суперечить ч.1 ст.761 ЦК України, відповідно до якої право передання майна у найм має власник або особа, якій належать майнові права.

Відповідач у письмовому відзиві на позов, не заперечуючи проти відсутності у нього доказів щодо належності йому на праві власності або наявності у нього майнових прав на спірні приміщення, посилається на розяснення ВАС України №02-5/111 від 12.03.1999 року а також на постанову Верховного Суду України від 13.01.2004 року по справі №7/85/4/68-81 і постанову ВГСУ від 13.05.2009 року, у відповідності до яких позивач у даній справі може вимагати визнання договору оренди недійсним лише на майбутнє.

Ухвалою від 20 липня та від 05 серпня 2010 року розгляд справи судом відкладався за клопотаннями відповідача (а.с.34) і позивача (а.с.57. Останньою ухвалою розгляд справи відкладено на 17 серпня 2010 року.

Заслухавши усні пояснення сторін, дослідивши матеріали та обставини у справі, надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і доведеність їх належними доказами, у звязку з чим позов про визнання недійсним оскаржуваної частини договору позивачем частині підлягає задоволенню у т.ч. з урахуванням наступного.

Судом встановлено.

06 серпня 2007 року між позивачем і відповідачем укладений договір оренди нежилого приміщення №1 у т.ч. на комплекс приміщень згідно з додатком №1 (пункт 1.1 договору) (а.с.14-16).

30 квітня 2008 року позивачем і відповідачем погоджено додаток №3 до наведеного вище договору оренди нежилого приміщення (а.с.19), згідно до якого орендодавцем, відповідачем у даній справі, передано позивачу в тимчасове орендне користування (акт приймання-передачі від 02.06.2008р. а.с.20) додаткові приміщення за №№ 11,12,12-А загальною площею. 114,3 кв.м, розташовані за адресою: м.Чернівці Прутська,27.

На запит ТОВ «НВП «ПромТехПроект»від 24.03.2010 року стосовно літер чи цифр, за якими згідно бази даних Чернівецького комунального бюро технічної інвентаризації (КОБТІ) здійснено реєстрацію за ОСОБА_1

( ідент.номер НОМЕР_1) кімнат №12 площею 40,0 кв.м та №12-А, Чернівецьке КОБТІ повідомило про те, що вказані у запиті приміщення непроінвентаризовані (а.с.24).

Наведена інформація, надана органом, до повноважень якого, згідно з чинним законодавством, віднесено здійснення державної реєстрації нерухомого майна, свідчить, що станом на день укладення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 додатку №3 від 30 квітня 2008 року щодо передання в оренду позивачу приміщень №12 і №12-А, він в установленому порядку не був власником приміщень, документів щодо його майнових прав на зазначені приміщення відповідачем також не подано.

У відповідності до ч.1 ст.761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно з приписом ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі підлягають державній реєстрації, тобто офіційному визнанню та підтвердженню державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (ст..2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»; надалі «Закон»).

Нормами статті 4 Закону встановлено обовязковість державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Відповідно ж до ст..3 Закону право чини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього Закону.

Згідно з ч.2 ст.331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 5 ст.8 Закону передбачено видачу свідоцтва, яке підтверджує реєстрацію права власності на нерухоме майно, за підписом державного реєстратора прав, який прийняв рішення про реєстрацію.

Ст.203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з ч.1 ст.207 ГК України господарське зобовязання, яке не відповідає вимогам закону, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням, навіть одним з них, господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути за вимогою однієї з сторін визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як вбачається з матеріалів справи і про що судом вище зроблений висновок, відповідачем не доведено наявності у нього права власності та права розпорядження спірними у справі приміщеннями за №12 і №12-А, переданими ним позивачу в орендне користування згідно з додатком №3 від 30.04.2008 р. до договору оренди нежилого приміщення №1 від 06.08.2007 р., що робить договір оренди в частині передання цих приміщень в оренду недійсним.

У відповідності з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Частина 2 цієї статті передбачає, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 3 даної норми встановлено, що правові наслідки, передбачені, зокрема, частиною 1 вказаної статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

В той же час, згідно ч. З ст. 207 ГК України у разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Фактичне користування майном на підставі договору оренди, унеможливлює, в разі його недійсності, проведення між сторонами реституції, адже використання майна - "річ" безповоротна, і відновити сторони в первісне положення практично неможливо. Оскільки за Договором неможливо повернути вже здійснене користування орендованим майном, такий договір має визнаватися недійсними і припинятися саме на майбутнє.

Ґрунтуючись на викладеному, матеріалах справи, керуючись Господарським та Цивільним кодексами України, ст.ст. 44,45,47-1,49,82-85,116,117 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним на майбутнє договір оренди нежилого приміщення від 06 серпня 2007 року №1, укладеного між ТОВ «НВП «ПромТехПроект»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, в частині додаткової угоди від 30 квітня 2008 року (додаток №3 до договору №1 оренди нежилого приміщення від 06.08.2007 року) про передачу в оренду частини приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 згідно поверхневого плану під №12 та №12-а.

3.Судові витрати в сумі 321 грн. віднести на відповідача, для чого стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідент.номер НОМЕР_1 АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_2 в філії ЧФ КБ «Приватбанк», МФО 356282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ПромТехПроект»(м.Чернівці, вул.Руська,248 ЄДРПОУ 35294562 р/р 26006922238261 в ЧФ АКБ «Укрсоцбанк»МФО 356011) 321 грн. судових витрат, у т.ч. 85 грн. на відшкодування державного мита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі.

Суддя Б.Є. Желiк