Рішення № 10828875, 13.08.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2010 р.           Справа № 8/59. За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Сервіс Крим" м.Сімферополь АР Крим до товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Комплекс", м.Чернівці

про спонукання до виконання мирової угоди та стягнення заборгованості - 45112,74грн.Суддя І.В.Марущак

Представники:

Від позивача –Березняков А.С., дов. від 26.07.2010 р.

Від відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ "Комфорт Сервіс Крим" звернулося з позовом до ТОВ "Строй Комплекс" в якому просить спонукати відповідача виконати п.2, 3, 7 мирової угоди затвердженої ухвалою господарського суду Чернівецької області від 09.11.2009 р. по справі №4/116 та стягнути по мировій угоді 35921,32 грн. основного боргу, 5443,37 грн. пені, 2947,67 грн. інфляційних втрат, 800,38 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем частково не виконано умови мирової угоди затвердженої ухвалою господарського суду Чернівецької області від 09.11.2009 р. по справі №4/116, залишок не виконаного зобов’язання по мировій угоді складає 35921,32 грн. основного боргу у зв’язку з чим йому нараховано пеню відповідно до умов мирової угоди 5443,37 грн. та відповідно до положень ст.625 Цивільного кодексу України 2947,67 грн. інфляційних втрат, 800,38 грн. 3% річних.

Провадження у справі порушено ухвалою від 15.07.2010 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 29.07.2010 р. Ухвалою від 29.07.2010 р. розгляд справи відкладено на 13.08.2010 р., позивача зобов’язано надати докази звернення до виконавчої служби по виконанню ухвали господарського суду Чернівецької області від 09.11.2009 р. по справі №4/116, відповідача –відзив на позов, копію довідки про включення до ЄДРПОУ.

Представник позивача у судовому засіданні 13.08.2010 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відзиву на позов відповідач не надав, представник відповідача в судове засідання не з’явився, однак це не перешкоджає розгляду справи, оскільки всіх викликаних осіб належним чином повідомлено про місце, дату і час судового засідання.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

09.11.2009 р. ухвалою господарського суду Чернівецької області від по справі №4/116 затверджено мирову угоду від 9 листопада 2009 року укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю “Комфорт Сервіс Крим” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сторйкомплекс”. Дана ухвала не оскаржена та набрала законної сили.

Відповідно до пункту 1 мирової угоди: «Боржник визнає, що його заборгованість перед Кредитором складає 70000,00 (сімдесят тисяч) гривень, в тому числі ПДВ2

Пунктами 2 та 3 мирової угоди передбачено, що: «Боржник гарантує та зобов’язується сплатити Кредитору заборгованість за Договором №11-10/01 поставки та монтажу систем вентиляції та кондиціонування від 11 жовтня 2007 року в сумі 70000, 00 (сімдесят тисяч) гривень, перерахувавши вказану суму на рахунок Кредитора на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту затвердження даної Мирової угоди судом. Боржник гарантує та зобов'язується сплатити Кредитору понесені останнім судові витрати, які складаються з державного мита в сумі 1685,32 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят п'ять гривень 32 копійки) та витрати за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 236 (двісті тридцять шість) гривень. Вказані судові витрати Боржник зобов'язаний сплатити Кредитору одночасно зі сплатою суми заборгованості передбаченої п.2 Даної мирової угоди і в той же самий строк.».

Відповідно відповідач повинен був сплатити позивачу всього по мировій угоді 71921,32 грн. до 24.11.2009 р. Однак взяті на себе зобов’язання згідно мирової угоди затвердженої судом відповідач не виконав та перерахував 20.01.2010 р. 36000 грн.

З вищевикладеного випливає, що відповідачем не оплачено вартість товару на суму 35921,32 грн.

Будь-яких доказів на спростування позовних вимог чи про сплату заборгованості, часткового її погашення відповідач до суду не подав.

Згідно з пунктом 3.9.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 (із змінами внесеними роз'ясненням президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. N 04-5/609 та рекомендацією президії Вищого господарського суду України від 25.04.2008 р. N 04-5/141):

«Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди».

Постановою заступника начальника Першотравневого ВДВС Чернівецького МУЮ від 02.08.2010 р. відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Чернівецької області від 09.11.2009 р. по справі 4/116. Дана постанова мотивована тим, що виконавчий документ на відповідає вимогам статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", а саме відсутні такі реквізити сторін як ідентифікаційний код та адреса та ухвала про затвердження мирової угоди не містить заходи примусового виконання рішення.

Відповідно до викладеного суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача залишку заборгованості за мировою угодою в сумі 35921,32 грн.

Також пунктом 7 мирової угоди затвердженої ухвалою господарського суду Чернівецької області від 09.11.2009 р. по справі №4/116 передбачено: «У випадку невиконання Боржником обов'язку, передбаченого п.2 та п.3 Даної мирової угоди, а саме прострочення сплати суми заборгованості або несплати суми заборгованості в повному обсязі, Боржник зобов'язується сплатити Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки».

Стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 5443,37 грн. (розрахунок пені в додатку №4 до позовної заяви).

Щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 2947,67 грн. та 3% річних в сумі 800,38 грн. на підставі статті 625 Цивільного кодексу України суд вважає про безпідставність даних вимог, виходячи із наступного:

Відповідно до частини четвертої статті 78 Господарського процесуального кодексу України про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. Зазначена норма кореспондується з приписами пункту 7 частини першої статті 80 цього Кодексу, згідно з якими господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом, а частиною четвертою цієї статті передбачено, що ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено.

Виходячи зі змісту наведених процесуальних норм, затвердження господарським судом мирової угоди сторін з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження у справі.

Отже, мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні, оскільки порядок її укладання та затвердження регламентовано відповідними положеннями Господарського процесуального кодексу України (дана позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 20.01.2009 N 24/489, а також в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 09.04.2009 р. N 01-08/204).

Щодо позовної вимоги: «спонукати відповідача виконати п.2, 3, 7 мирової угоди затвердженої ухвалою господарського суду Чернівецької області від 09.11.2009 р. по справі №4/116». Суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на те, що рішення суду повинно бути реально виконано, а дана абстрактна позовна вимога не підлягає виконанню у випадку її задоволення та не забезпечує захисту порушеного права позивача, яке цілком можливо захистити та поновити шляхом позовних вимог про стягнення.

У зв’язку із частковим задоволенням позовних вимог судові витрати належить стягнути із позивача на користь відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, 78, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Комплекс" (вул.Руська, 129 А м.Чернівці, р/р 26002300006301 в ЧФ АКБ «ТАС-Комерцбанк»в м.Чернівці МФО 356613, код ЄДРПОУ 32929561) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Сервіс Крим" (вул..Балаклавська, 68 м.Сімферополь АР Крим, р/р 260085591 в КРД АППБ «Аваль»в м.Сімферополь МФО 324021, код ЄДРПОУ 32178106) 35921,32 грн. основного боргу по мировій угоді, 5443,37 грн. пені, 413,64 грн. державного мита та 216,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 13.08.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 16.08.2010 року.

Суддя І.В. Марущак