Рішення № 10923664, 02.08.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2010 рокуСправа №09-18/4917

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі Лавріненко С.І., за участю: позивача - ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1), представника позивача - ОСОБА_2 за довіреністю, представника відповідача Кива О.М. за довіреністю, представника третьої особи Державного історико-архітектурного заповідника “Стара Умань” Мельничук О.В. за довіреністю, Гуляєв А.О. за довіреністю, третьої особи Служби охорони культурної спадщини Назаров О.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, Державний історико-архітектурний заповідник “Стара Умань”, Уманська міська рада та Служба охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, про спонукання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2008 року до господарського суду Черкаської області подано позов, у якому позивач, посилаючись на ст.ст.51,52 Закону України «Про Державну програму приватизації», просить зобовязати відповідача включити нежитлове приміщення по вул. Радянській, 31 міста Умань Черкаської області, площею 463 кв. м. (далі вживається обєкт) до Переліку обєктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу, і видати рішення про його приватизацію.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Словяни» та позивачем був укладений договір суборенди обєкту. Позивачем проведено повний комплекс ремонтно-будівельних робіт по відновленню частини обєкту. На підставі рішення Уманської міської ради від 23 березня 2000 року № 149 позивачем отримано дозвіл на відкриття кафетерію у відремонтованій частині обєкту. Згідно рецензії відповідача від 04 липня 2007 року №2602/02 у звязку з поліпшенням обєкту проведеним позивачем його частка у майні стала 42%, тому він отримав право на приватизацію обєкта. Відповідач листом від 30 вересня 2008 року за №7103-03537 відмовив позивачу у включенні обєкта оренди до переліку обєктів державної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу орендарем, мотивуючи забороною приватизації памяток культурної спадщини (том 1 а.с.2-18).

Постановою Вищого господарського суду України (ВГСУ) від 10 листопада 2009 року задоволені касаційне подання заступника прокурора Черкаської області, касаційні скарги Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, Державного історико-архітектурного заповідника “Стара Умань”, скасовано рішення господарського суду Черкаської області від 03 лютого 2009 року, справа передана на новий розгляд до господарського суду Черкаської області (том 1 а.с.92-98).

Ухвалою колегії суддів Верховного суду України від 04 лютого 2010 року позивачу відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови ВГСУ від 10 листопада 2009 року у даній справі (том 1 а.с.110-111).

Розпорядженням голови господарського суду від 05 травня 2010 року справа №18/4917 передана на розгляд судді Курченко Н.М. (том 2 а.с.1).

При новому розгляді справи.

Ухвалою судді від 05 травня 2010 року справу прийнято до провадження. На виконання вказівок, що містяться у постанові ВГСУ до участі у справі залучено третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство регіонального розвитку та будівництва України та Державний історико-архітектурний заповідник “Стара Умань”, розгляд справи призначено на 08 червня 2010 року, витребувано нові докази від сторін та третіх осіб (том 2 а.с.2-3).

Ухвалою господарського суду від 08 червня 2010 року залучено третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Уманську міську раду та Службу охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, розгляд справи відкладено на 24 червня 2010 року, від сторін та третіх осіб витребувані нові докази.

Ухвалою господарського суду від 24 червня 2010 року задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 05 липня 2010 року, витребувані докази від сторін.

Ухвалою господарського суду від 05 липня 2010 року задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору, відкладено розгляд справи на 27 липня 2010 року, зобовязано позивача надати нові докази, необхідні для вирішення спору, продовжено строк вирішення спору до 05 серпня 2010 року.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву заперечив проти позову, посилаючись на те, що статтею 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»визначено, що Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки обєктів, які перебувають, відповідно, у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають приватизації. Згідно рішень Уманської міської ради та розпорядження Кабінету Міністрів України обєкт культурної спадщини Монастир Василіанів переданий до державної власності, отже регіональне відділення ФДМ України не може бути відповідачем у даній справі (том 2 а.с.33 -54).

Треті особи у справі надали письмові заперечення на позов, у яких посилаються на наступне:

- Державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ) “Стара Умань” спростовуючи доводи позивача, посилається на те, що у період виконання ремонтних робіт на обєкті позивач не перебував у статусі орендаря; згідно умов договору суборенди вартість ремонтно-реставраційних робіт, які проводив позивач, входила в орендну плату, тому позивач права на викуп частини орендованих приміщень не набув; посилаючись на п. 3 ст. 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», вважає, що будівля монастиря Василіанів є цілісним майновим комплексом та памяткою архітектури місцевого значення, тому розглядати можливість включення частини його приміщень до Переліку обєктів групи А є недоцільним; будівля монастиря Василіанів по вул. Радянській, 31 передана ДІАЗ “Стара Умань” на праві оперативного управління, згідно п. 6.3 Положення про ДІАЗ «Стара Умань», затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 22.06.2007 №71, майно заповідника не підлягає приватизації (том 2 а.с.11-24);

- Міністерство регіонального розвитку та будівництва України просить відмовити у позові, мотивуючи тим, що на підставі рішення Черкаського облвиконкому від 05.06.1973 року № 332 монастир Василіанів внесений до переліку памяток історії та культури місцевого значення під охоронним номером № 3-Ик, є цілісним майновим комплексом, тому вимоги позивача суперечать нормам чинного законодавства, зокрема п.3 ст. 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»(том 3 а.с.1-5);

- Служба охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації зазначила, що будівля монастиря Василіанів є памяткою архітектури місцевого значення, взята на державний облік рішенням облвиконкому № 332 від 05.06.1973 року та передана у державну власність відповідно до розпорядження КМУ від 27.04.2006 № 239-р «Про передачу обєктів культурної спадщини з власності територіальної громади м. Умань в державну власність», входить до складу Державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань»; згідно п. 6.3. Положення про ДІАЗ «Стара Умань», затвердженого Мінрегіонбуду України від 22.06.2007 року № 71 майно заповідника не підлягає приватизації (том 3 а.с.8-13).

27 липня 2010 року позивач подав заяву про зміну позовних вимог, у якій просить зобовязати регіональне відділення ФДМ України по Черкаській області передати до ФДМ України документи за договором оренди від 26 листопада 2008 року між ПП ОСОБА_1 та РВ ФДМ України по Черкаській області для включення нежитлового приміщення площею 463 кв. м до переліку обєктів групи «А» для приватизації ОСОБА_1 шляхом викупу та винесення рішення про приватизацію (том 3 а.с.95-99).

Заява позивача від 27 липня 2010 року про зміну позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Позивач неодноразово подавав клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття остаточного рішення у адміністративній справі, яка розглядається Уманським міськрайсудом за позовом ОСОБА_1 до Уманської міської ради про визнання незаконним та скасування рішень, на підставі якого памятка архітектури передана із комунальної до державної власності, а також до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі №09-02/1496 за позовом ОСОБА_1 до РВ ФДМ України по Черкаській області про визнання права на викуп в ході приватизації, посилаючись на повязаність даних справ і рішення у них впливають на вирішення спору у даній справі.

Клопотання позивача про зупинення провадження у справі відхилені судом.

Згідно ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 27 липня по 02 серпня 2010 року.

У судовому засіданні:

- позивач та його представник підтримали змінені позовні вимоги, просили їх задовольнити повністю, спростовуючи доводи відповідача та третіх осіб, посилались на порушення права позивача на приватизацію обєкта, оскільки внаслідок значних вкладень у обєкт, позивач має право ініціювати його приватизацію, що не заперечувалось органом приватизації та власником обєкта; однак після передачі обєкта з комунальної до державної власності, яка здійснена без врахування прав позивача, відповідач та треті особи блокують реалізацію права позивача на приватизацію обєкта, шляхом безпідставного не надання документів, зокрема, ненадання ДІАЗ «Стара Умань»довідки про балансову вартість обєкта, що змусило звертатись до прокурора, також стверджував, що ухилення відповідача від направлення всіх документів, які підтверджують право позивача на приватизацію обєкта, до ФДМ України, порушують його права;

- представник відповідача заперечив проти позову, дотримуючись доводів, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву;

- представник третьої особи ДІАЗ “Стара Умань” заперечив проти позову, дотримуючись доводів, викладених у письмових поясненнях, також зазначив, що ДІАЗ “Стара Умань” виділялись кошти з Державного бюджету України для ліквідації аварійного стану та реставрації памятки архітектури - монастиря Василіанів, про що подав фінансові звіти Державного історико-архітектурного заповідника “Стара Умань” за 2007 та 2008 роки, проект реставрації будівлі та стверджував, що монастир Василіанів підлягає реставрації і знаходження у ньому розважального закладу є тимчасовим;

- представник третьої особи Служби охорони культурної спадщини заперечив проти позову, дотримуючись доводів, викладених у письмових поясненнях, також доказував, що обєкт відповідно до закону взагалі не підлягає приватизації.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, виконавши вказівки, що містяться у постанові ВГСУ, судом встановлено наступне.

Згідно облікової картки обєкта культурної спадщини Монастир Василіанів відноситься до памятки архітектури та містобудування, категорія памятки місцевого значення. Дата утворення обєкта 1764-1784 рр. Охоронний номер памятки №3-Чк. Узято на державний облік та визначено категорію памятки згідно рішення облвиконкому від 05.06.1973 року №332 Згідно Акту технічного стану памятки історії і культури від 24 липня 1998 року, складеного представниками органу державної охорони памяток історії і культури, реставраційної проектної організації, ТОВ «Словяни», Монастир Василіанів, вул.Радянська,31, охоронний №61 передається за охоронно-орендним договором у користування ТОВ «Словяни»у незадовільному стані. (том 3 а.с.77-80, том 5 а.с.7-10).

Рішенням четвертої сесії ХХІІІ скликання Уманської міської ради №4.9/4-23 від 04.09.1998 року памятку архітектури - Монастир Василіанів передано в довгострокову оренду до 50 років ТОВ «Словяни», передбачивши такі умови: орендар несе повну відповідальність за збереження памятки архітектури; повинен провести ремонтно - консерваційні роботи; повинен проводити реставраційні роботи у відповідності до проектно-кошторисної документації (том 2 а.с.130).

Рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради від 22.10.1998 року №439 ТОВ фірмі «Словяни»надано дозвіл замовити проектно-вишукувальні роботи на реконструкцію памятки архітектури монастиря Василіанів під торговельний центр на земельній ділянці, що знаходиться в його користуванні по вул. Радянській, 31 (том 2 а.с.129).

Управлінням містобудування і архітектури міста виконавчого комітету Уманської міської ради 24 листопада 1998 року затверджено архітектурно-планувальне завдання №99 - №3 від 09.02.99 на розробку комплексної проектно-кошторисної документації реконструкції памятки архітектури монастиря Василіанів, охоронний №61, під торгівельний центр. Адрес ділянки: місто Умань, вул.Радянська,31; замовник ТОВ «Словяни»; проектна організація: інститут «Укрпроектреставрація». У завданні на проектування зазначено, що у складі проекту виконати реконструкцію двоповерхового будинку монастиря з пристосуванням його для тимчасового використання як торгово-ділового центру (том 2 а.с.131-133).

24 лютого 1999 року між товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Словяни»(орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар, позивач у справі) був укладений договір суборенди, згідно умов якого орендодавець здав, а орендатор прийняв в суборенду приміщення торгово-ділового комплексу загальною площею 314 кв. м. для використання його під молодіжний клуб, що розташоване по вул. Радянській, 31 у місті Умані (пункт 1.1 Договору суборенди). Орендар зобовязувався виконати ремонтно реставраційні роботи орендованого ним приміщення за свій рахунок згідно з проектно кошторисною документацією до 01.08.1999 року (п.4.1 Договору суборенди) (том 1 а.с.8-12).

В подальшому, договір від 24.02.1999 року змінено і доповнено договором суборенди від 10.05.2000 року, згідно якого приватний підприємець ОСОБА_1 орендував нежитлове приміщення площею 381 кв. м. та договором суборенди від 18.04.2001 року на оренду приміщення площею 82 кв. м. (том 1 а.с.11-12).

Протягом 1999 - 2000 років позивач здійснював ремонтно будівельні роботи по реконструкції частини приміщень монастиря Василіанів під торговий центр, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, Актами приймання виконаних робіт (том 4 а.с.8-153).

Згідно аудиторського висновку про ідентифікацію поліпшень частини нежитлового приміщення орендованого майна, складеного 13 лютого 2007 року підприємцем-аудитором ОСОБА_8, фактичне витрачання коштів на реконструкцію орендованого майна підтверджене актами та первинними документами становить 309450,27 грн. у тому числі ПДВ, без ПДВ 299739,12 грн. Роботи станом на 31 січня 2007 року завершені в повному обємі (том 5 а.с.24-25).

Призначена фірмою «Словяни»робоча комісія про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівлі, споруди, приміщення, встановила, що забудовником - підприємцем ОСОБА_1 предявлені до прийняття в експлуатацію закінчені реконструкцією приміщення колишнього монастиря Василіанів під молодіжний клуб, який входить до складу торговельного центру по вул. Радянській, 31 у місті Умані. Будівництво здійснено на підставі рішення від 28 жовтня 1998 року №439 виконкому Уманської міської ради і дозволу інспекції ДАБК від 20 вересня 2000 року №338. Будівництво здійснювалось підприємцем ОСОБА_1 господарським способом, який виконав загально будівельні, сантехнічні, електротехнічні роботи та субпідрядними організаціями, які виконали пожежну сигналізацію. Проектно-кошторисна документація на будівництво розроблена ДП ВАТ «Черкасцивільпроект». За результатами роботи робочої комісії складений відповідний Акт (без номеру) від 01 вересня 2000 року (том 2 а.с.146-148, 51 -56).

Рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради від 23 березня 2000 року №149 підприємцю ОСОБА_1 надано дозвіл на розміщення обєкту торгівлі кафетерію в орендованому приміщенні по вул.Радянській,31 (том 2 а.с.58).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 26 грудня 2006 року у справі №02/3832, яке набрало законної сили, визнано недійсним на майбутнє охоронно-орендний договір №135 від 30 вересня 1998 року, на використання памятки архітектури монастиря Василіанів, укладений Представництвом Фонду державного майна України в м. Умані та товариством з обмеженою відповідальністю «Словяни». Вилучено приміщення монастиря Василіанів у ТОВ «Словяни»та передано Представництву ФДМ України у м.Умань (том 3 а.с.46-47).

Розпорядженням Президента України від 18 квітня 2005 року №962/2005-рп «Про створення державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань»підтримана пропозиція Черкаської обласної державної адміністрації, громадських, релігійних організацій щодо створення державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань»(том 2 а.с.62).

На виконання розпорядження Президента України від 18 квітня 2005 року, Кабінет Міністрів України (КМУ) постановою від 31 серпня 2005 року №833 «Про державний історико-архітектурний заповідник «Стара Умань»погодився з пропозицією Черкаської обласної державної адміністрації про оголошення комплексу памяток в м. Умані державним історико-архітектурним заповідником «Стара Умань» з віднесенням його до сфери управління Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства. Установлено, що витрати на утримання заповідника, починаючи з 2006 року фінансуються за рахунок коштів, які передбачаються у державному бюджеті Міністерству будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства на збереження архітектурної спадщини в заповідниках (том 3 а.с.11).

Кабінет Міністрів України розпорядженням від 27 квітня 2006 року №239-р прийняв пропозицію Мінбуду та Уманської міської ради щодо передачі згідно з додатком обєктів культурної спадщини з власності територіальної громади м. Умані в державну власність з віднесенням до сфери управління зазначеного міністерства. Згідно додатку до цього розпорядження серед обєктів культурної спадщини, що передаються з власності територіальної громади м. Умані в державну власність монастир Василіанів (літер А), вул. Радянська,31 (том 3 а.с.45).

61 позачерговою сесією ІУ скликання Уманської міської ради прийнято рішення від 06 квітня 2006 року №1-61/4 про передачу у державну власність ряду обєктів міської комунальної власності без права зміни характеру використання в односторонньому порядку, серед яких будівля памятки архітектури монастир Василіанів, вул.Радянська,31 (том 3 а.с.74-76).

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області від 05.09.2006 року №25 ліквідовано представництво ФДМУ у м. Умань з 20 листопада 2006 року. Рішенням четвертої сесії ХХІІ скликання Уманської міської ради народних депутатів від 10.05.1995 року №22-4/22 представництву ФДМУ у м. Умань були делеговані повноваження здійснення державної політики у сфері приватизації майна, що перебуває у комунальній власності міста (том 3 а.с.39-44).

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 р. №239-р "Про передачу об'єктів культурної спадщини з власності територіальної громади м. Умані в державну власність, згідно Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про організацію виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. № 239-р "Про передачу об'єктів культурної спадщини з власності територіальної громади м. Умані в державну власність"»від 23 жовтня 2006 року №352 Монастир Василіанів, серед інших обєктів, увійшов до Переліку об'єктів культурної спадщини, що передаються з власності територіальної громади м. Умані в державну власність з віднесенням до сфери управління Мінбуду (том 5 а.с.48-50).

Рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради від 23 листопада 2006 року №575 державному історико-архітектурному заповіднику «Стара Умань»надано дозвіл на реставрацію будівлі памятки архітектури монастиря Василіанів з пристосуванням її під історико-культурний центр по вул. Радянській, 31 в м. Умань (том 3 а.с.73).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 року №233-р державний історико-архітектурний заповідник «Стара Умань», код згідно ЄДРПОУ 34117684 віднесений до сфери управління Міністерства регіонального розвитку та будівництва (том 1 а.с.63-65).

На замовлення виконкому Уманської міської ради за №927-07 Черкаським філіалом Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІпроектреконструкція»у 2007 році виготовлений проект реставрації будівлі, памятки архітектури монастиря Василіанів, з пристосуванням її під історико-культурний центр по вул. Радянській, 31 в м. Умань (том 3 а.с.58-72).

15 липня 2008 року між службою охорони культурної спадщини Черкаської облдержадміністрації та державним історико-архітектурним заповідником «Стара Умань»укладений охоронний договір на памятку культурної спадщини «Монастир Василіанів»№3-ЧК зі строком дії до 14 липня 2011 року (том 5 а.с.46-47).

У 2008 році позивач звернувся до регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області з заявою про включення до переліку обєктів групи “А”, що підлягають приватизації шляхом викупу орендарем, у якій просив включити в план приватизації та обрати відносно нього спосіб приватизації - викуп орендарем орендованого приміщення (том 1 а.с.16).

30 вересня 2008 року листом за №71-03-03537 відповідач відмовив позивачу у включенні обєкта оренди до переліку обєктів державної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу орендарем, посилаючись на те, що орендований позивачем обєкт (приміщення монастиря Василіанів) відноситься до памяток архітектури, що перебувають під охороною держави. Також зазначив, що згідно зі ст. 1 Закону України “Про тимчасову заборону приватизації памяток культурної спадщини” заборонено приватизацію памяток культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку памяток культурної спадщини, які не підлягають приватизації (том 1 а.с.17).

24 січня 2009 року між регіональним відділенням ФДМ України по Черкаській області (орендодавець, відповідач у справі) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар, позивач у справі) укладений договір оренди №715 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, предметом якого є частина приміщень 1-го та 2-го поверху будинку монастиря Василіанів загальною площею 463 кв. м, що розміщене по вул.Радянській,31 м. Умань, обліковується на балансі Державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань", з метою розміщення кафе-бару зі строком дії до 23 січня 2012 року (том 3 а.с.51-54).

Відповідно до рецензії на обєкт оцінки приміщення 1-го та 2-го поверхів будинку монастиря Василіанів загальною площею 463 м кв., що орендуються підприємцем ОСОБА_1 і знаходяться за адресою: вул.Радянська,31, складеної 24 січня 2009 року начальником відділу відповідача Кондратюк Д.В., вартість обєкта за методичними підходами: порівняльний 1115233,00; дохідний 835500,00; витратний 511367,00. Середньозважений 931764,00. Звіт №4 від 01.10.2008 визнаний недійсним (том 1 а.с.30-31).

В аналогічному звіті цього ж рецензента, датований також 24 січня 2009 року, що знаходиться у томі 4 (а.с.163-164), перед словами «середньозважений (без ПДВ)»має місце наступне доповнення: «Вартість майна з поліпшеннями 931764,00». Далі значиться інформація, яка у аналогічному звіті (том 1 а.с.30-31) відсутня, а саме: «Частка держави у ринковій вартості з поліпшеннями 65,47% (без ПДВ) 610054,00. Частка орендаря у ринковій вартості з поліпшеннями 34,53% (без ПДВ) 321710,00»(том 1 а.с.30-31, том 4 а.с.163-164). Пояснення стосовно виявлених розбіжностей відповідач не надав.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності суд вважає позовні вимоги безпідставними, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є захист права орендаря державного нерухомого майна на його викуп, у звязку із здійсненням орендарем за згодою орендодавця, за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від нього, без завдання йому шкоди, вартістю не менше ніж 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив у включенні обєкта до переліку обєктів, що підлягають приватизації, у звязку з здійсненням ним за згодою орендодавця поліпшень, які неможливо відокремити. Оскільки поліпшений обєкт передано до державної власності, відповідач зобовязаний передати до ФДМ України документи за договором оренди від 26 листопада 2008 року, укладеного між ним та РВ ФДМ України по Черкаській області для включення нежитлового приміщення площею 463 кв. м до переліку обєктів групи «А»для приватизації ним, як орендарем, шляхом викупу та винесення рішення про приватизацію.

Пунктом 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки», затверджена Законом України «Про Державну програму приватизації від 18 травня 2000 року №1723-ІІІ (далі вживається скорочено Програма), на яку посилається позивач як на правову підставу своїх вимог, встановлено: «У разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта, без завдання йому шкоди, вартістю не менше ніж 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості обєкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства».

Зі змісту даної норми вбачається, що за наявності обставин, вказаних даному пункті Програми, право на викуп орендар одержує у разі прийняття за власною ініціативою органом приватизації рішення про приватизацію об'єктів групи А.

З матеріалів справи вбачається, що обєкт, у якому позивачем здійснювались поліпшення, відноситься до обєктів культурної спадщини, який знаходиться під охороною держави.

Правові організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини»від 08.06.2000 року №1805-ІІІ, із змінами і доповненнями (далі ЗУ «Про охорону культурної спадщини»).

Згідно ст.25 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають памятки, відповідають за їхню збереженість і зобовязані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини.

Виконання робіт на обєкті позивач здійснював по договору з ТОВ «Словяни», будучи суборендарем, а не орендарем обєкту. У період виконання позивачем робіт на обєкті, він відносився до обєктів комунальної власності. З квітня 2006 року за рішеннями органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування обєкт переданий до державної власності, забезпечена його охорона шляхом укладення охоронного договору із спеціально утвореним підприємством - ДІАЗ «Стара Умань»; на реставрацію обєкта культурної спадщини та його утримання у 2007 2009 роках виділялись кошти державного бюджету. Після визнання недійсним на майбутнє охоронного договору, укладеного з ТОВ «Словяни», та завершення робіт на обєкті, на підставі договору оренди позивачу було передано у користування частину обєкту культурної спадщини, пристосованої під торгово-діловий центр. Відповідно до архітектурно-планувального завдання на реконструкцію обєкта (лютий 1999 року) пристосування частини обєкту культурної спадщини під торгово-діловий центр є тимчасовим.

Таким чином, доводи позивача стосовно порушення його права на приватизацію орендованого обєкта, не відповідають фактичним обставинам справи.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим врегульовані Законом України «Про приватизацію державного майна» від 04 березня 1992 року №2163-ХІІ, із змінами і доповненнями. Правовий механізм приватизації цілісних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу встановлений Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06 березня 1992 року №2171-ХІІ, із змінами і доповненнями. Сферою застосування цього Закону є галузі, які підлягають першочерговій приватизації: переробна і місцева промисловість, промисловість будівельних матеріалів, легка і харчова промисловість, будівництво, окремі види транспорту, торгівля і громадське харчування, побутове обслуговування населення, житлово-експлуатаційне і ремонтне господарство. Відповідно до цього Закону можуть також приватизуватися підприємства інших галузей, якщо вони відповідають вимогам частини першої статті 2 цього Закону або якщо це передбачено планами їх приватизації. До відносин щодо приватизації невеликих державних підприємств, не врегульованих цим Законом, застосовується Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств" (стаття 1).

Згідно пункту 48 Програми приватизації, продаж об'єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та цієї Програми.

Статтею 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що викуп об'єктів малої приватизації застосовується щодо об'єктів, не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна" від 10.04.1992 року №2269 - ХІІ.

Відповідно до абз.2 п.3 ст.2Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" не можуть бути обєктами приватизації будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, що становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави.

З вищенаведених доказів у справі вбачається, що будівля Монастиря Василіанів є цілісним майновим комплексом, перебуває під охороною держави. Орендовані позивачем у будівлі Монастиря Василіанів приміщення, є складовою частиною охоронюваного законом цілісного майнового комплексу обєкту культурної спадщини Монастиря Василіанів, що знаходиться у місті Умані.

З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства, враховуючи правовий статус орендованих позивачем приміщень у будівлі Монастиря Василіанів, суд вважає, що у відповідача відсутній обовязок передати до ФДМ України документи договору оренди від 26 листопада 2008 року, укладеного між ПП ОСОБА_1 та РВ ФДМ України по Черкаській області. Також відсутні підстави для включення орендованого нежитлового приміщення площею 463 кв. м до переліку обєктів групи «А», що підлягає приватизації ОСОБА_1 шляхом викупу, та прийняття рішення про приватизацію. Тому суд відмовляє у позові.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити у позові повністю.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

СУДДЯН.М. Курченко

Повне рішення складено 09 серпня 2010 року