Рішення № 10923609, 19.08.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2010 р.Справа № 2/1358-10 За позовом державного підприємства „Новатор”м.Хмельницький

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 с.Подільське Летичівського району Хмельницької області

про стягнення 12208грн.55коп.

Суддя Дячук Т.В.

Представники :

від позивача : Долобанько Л.М. представник по довіреності №81/594 від 12.04.2010р.

від відповідача : ОСОБА_1 - підприємець

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 12208грн.55грн., в т.ч.: 11409грн.89коп. основного боргу по договору на постачання енергоносіїв №66/548 від 28.09.2009р. та 798грн.69коп. штрафу.

Ухвалою суду від 20.07.2010р. порушено провадження у справі і призначено до розгляду в судовому засіданні. Копії ухвал надіслано на адреси сторін рекомендованими поштовими відправленнями, які отримані сторонами, що підтверджено повідомленнями про вручення.

За клопотанням позивача, ухвалою суду від 03.08.2010р. розгляд справи було відкладено, а в судовому засіданні 17.08.2010р. оголошувалась перерва до 19.08.2010р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав і просить позов задоволити в повному обємі.

Відповідач у відзиві на позов вимоги визнав зазначивши, що згідно укладеного з позивачем договору №66/548 від 28.09.2009р. йому дійсно було поставлено енергоносії на загальну суму 11409грн.89коп., проте просить врахувати, що заборгованість виникла внаслідок того, що ДП „Новатор” не направлялись йому щомісячно рахунки для оплати, а в кінці опалювального сезону виставлено рахунок на оплату за всі місяці споживання енергоносіїв, який відповідач не зміг оплатити через відсутність обігових коштів. Відповідачем надано докази про сплату 1000грн.00коп. 18.08.2010р. по платіжній квитанції №41/41 в рахунок часткового погашення заборгованості і заявлено клопотання про розстрочку виконання на строк до одного року, з щомісячною сплатою в межах однієї тисячі гривень.

Представник позивача не погоджується на розстрочку виконання, зазначивши, що підприємство потребує коштів на підготовку до опалювального сезону.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, надані докази, господарський суд встановив :

Між державним підприємством „Новатор” та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (споживач) укладено договір №66/548 від 28.09.2009р. на постачання енергоносіїв.

За умовами даного договору (п.п.1.1, 1.2, 1.3) ДП „Новатор” зобовязався відпускати споживачу енергоносії для власних потреб споживача, виставляти до 15 числа поточного місяця рахунки-накладні на передоплату енергоносіїв планованих на поточний місяць, виконувати, при необхідності, перерахунок по фактичній кількості і вартості спожитих енергоносіїв в минулому місяці згідно показів приладів обліку та видавати споживачу до 20 числа поточного місяця податкову накладну за спожиті в поточному місяці енергоносії.

Облік теплової енергії в належному відповідачу приміщенні по АДРЕСА_1 здійснюється лічильником ULTRAHEAT 2WRS №65266931, встановлення якого підтверджено актом від 30.01.2006р.

Згідно п.2.1 договору споживач зобовязався виконувати оплату за надання йому послуг з енергопостачання. Зазначеним пунктом договору передбачено, що оплата за надані послуги проводиться до 25 числа поточного місяця згідно отриманого від ДП „Новатор” рахунку-накладної, у випадку не отримання коштів на рахунок підприємства надання послуг припиняється, без попередження, з 26 числа поточного місяця. Споживач зобовязаний до 10 числа поточного місяця передавати в ремонтно-енергетичний відділ ДП „Новатор” покази всіх лічильників обліку енергоносіїв (п.2.2 договору).

Відповідно п.п.4.1, 4.2 договору споживач сплачує за надані йому послуги з енергопостачання у відповідності до їх щомісячної вартості для ДП „Новатор”, з урахуванням експлуатаційних витрат згідно діючих тарифів, Вартість 1Гкал для всіх споживачів теплової енергії, окрім населення, бюджетних установ та організацій становить 519грн.67коп.,в т.ч. ПДВ 20%, згідно затвердженої калькуляції. При зміні ціни на енергоносії, тарифи підлягають коригуванню.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що за порушення строків виконання зобовязань споживач сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості наданих послуг за кожен день прострочки, а за прострочення понад 30 днів, додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, згідно рахунок-накладної НОМЕР_2 від 03.02.2010р. та податкової накладної до неї позивач у лютому 2010 року предявив відповідачу до оплати за опалення 9119грн.16коп., в т.ч.ПДВ (за спожиту теплову енергію в кількості 17,548Гкал.), а згідно рахунок-накладної №156 від 15.03.2010р. та податкової накладної до неї, в березні 2010 року предявив до оплати за опалення 2290грн.70коп., в т.ч. ПДВ ( за спожиту теплову енергію в кількості 4,408Гкал.).

Позивач 20.05.2010р. направив відповідачу попередження з вимогою про сплату 11409грн.86коп. боргу до 25.05.2010р., яке отримано відповідачем 31.05.2010р., що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач 08.06.2010р. звернувся до позивача з клопотанням про відстрочку оплати боргу до 01.10.2010р. Однак, сторони не досягли домовленості щодо відстрочки чи розстрочки заборгованості.

Позивачем 16.07.2010р. подано в господарський суд позов про стягнення з відповідача 11409грн.89коп. вартості спожитих енергоносіїв і 798грн.69коп.штрафу.

Відповідачем надано квитанцію банку №41/41 від 18.08.2010р. про сплату на поточний рахунок позивача 1000грн.00коп. за опалення (рахунок НОМЕР_2). Проти решти суми боргу відповідач не заперечує, а просить надати розстрочку для його сплати. Відповідач посилається на складний фінансовий стан, неможливість, через відсутність обігових коштів, сплатити одночасно всю суму боргу. При цьому також просить врахувати, що належне йому приміщення по АДРЕСА_1, площею 550кв.м., теплопостачання для опалення якого здійснював позивач, перебувало в оренді у ТОВ „Західшляхбуд”, згідно договору від 01.11.2009р. для використання під офіс і склад, але орендар 01.04.2010р. повідомив про розірвання договору.

Аналізуючи матеріали справи, доводи сторін господарським судом враховується наступне :

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

У відповідності з ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини, що виникли між сторонами на за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст.1 цього Кодексу є предметом його регулювання.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем проводилось постачання відповідачу теплової енергії для опалення приміщення по АДРЕСА_1. Наявність боргу за теплову енергію у сумі 11409грн.86коп., на дату звернення позивача з позовом в господарський суд і на дату порушення провадження у справі, не заперечується відповідачем.

Оскільки відповідачем 18.08.2010р. (по квитанції банку №41/41) було сплачено на поточний рахунок позивача 1000грн.00коп. за опалення, в цій частині вимог відсутній предмет спору тому провадження підлягає припиненню згідно п.1.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Залишок боргу складає 10409грн.86коп. і підлягає стягненню з відповідача.

В частині вимог про стягнення 798грн.69коп. штрафу, господарський суд вважає необхідним врахувати, що згідно п.2.1 договору відповідач (споживач) зобовязаний проводити оплату за надані йому послуги з енергопостачання до 25 числа поточного місяця згідно отриманого від ДП „Новатор” рахунку-накладної. Договором передбачено, що випадку не отримання коштів на рахунок підприємства, надання послуг припиняється без попередження з 26 числа поточного місяця. Також споживач зобовязаний до 10 числа поточного місяця передавати в ремонтно-енергетичний відділ ДП „Новатор” покази всіх лічильників обліку енергоносіїв (п.2.2 договору). Однак, позивачем не доведено, що відповідачем не дотримувались умови договору про надання у встановлений договором строк показів лічильника щодо обємів спожитої теплової енергії, а також відсутні докази надсилання чи вручення споживачу щомісячно рахунок-накладних, з початку опалювального сезону 2009 року по січень 2010 року. Як видно з матеріалів справи позивачем у лютому 2010 року було виписано рахунок-накладну НОМЕР_2 від 03.02.2010р. і податкову накладну на суму 9119грн.16коп. (в т.ч.ПДВ) за поставлену споживачу, з початку опалювального сезону, теплову енергію в загальній кількості 17,548Гкал. Відповідно рахунок-накладної №156 від 15.03.2010р. та податкової накладної, в березні 2010 року позивачем предявлено відповідачу до оплати, за спожиту теплову енергію в кількості 4,408Гкал., 2290грн.70коп. (в т.ч. ПДВ). Внаслідок цього, склалась заборгованість у сумі 11409грн.86коп., яку відповідач неспроможний був сплатити, а від вирішення питання щодо можливості відстрочки або розстрочки оплати позивач ухилився.

Разом з тим, має місце прострочення сплати боргу відповідачем після направлення йому рахунок-накладних НОМЕР_2 від 03.02.2010р. та №156 від 15.03.2010р.

Відповідно пунктів 3, 6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання, а також має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає можливим зменшити розмір заявленого позивачем штрафу і стягнути з відповідача 79грн.87коп. штрафу, а також розстрочити виконання рішення на шість місяців.

Відповідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 712 Цивільного кодексу України ст.ст.173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.45,47, 33, 43, 44, 49, п.1.1 ст.80, ст.82, пунктами 3, 6 ст.83, ст.ст.84-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов державного підприємства „Новатор” м.Хмельницький до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 с.Подільське Летичівського району Хмельницької області про стягнення 12208грн.55коп. задовольнити частково у сумі 10489грн.73коп.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (с.Подільське Летичівського району Хмельницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного підприємства „Новатор” (м.Хмельницький, вул.Тернопільська, 17, ідентифікаційний код 22987900) 10409грн.86коп. (десять тисяч чотириста девять гривень 86коп.) основного боргу, 79грн.87коп. (сімдесят девять гривень 87коп.) штрафу, 122грн.09коп. (сто двадцять дві гривні 09коп.) витрат по оплаті державного мита та 236грн.00коп. (двісті тридцять шість гривень 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розстрочити виконання рішення щодо стягнення суми 10489грн.73коп. на шість місяців, зі сплатою в такому порядку: з 01.09.2010р. по 30.09.2010р. 1748грн.29коп.; з 01.10.2010р. по 31.10.2010р.- 1748грн.29коп.; з 01.11.2010р. по 30.11.2010р. - 1748грн.29коп.; з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. - 1748грн.29коп.; з 01.01.2011р. по 31.01.2011р. - 1748грн.29коп.; з 01.02.2011р.по 28.02.2011р. - 1748грн.28коп.

Видати накази.

В частині вимог про стягнення 1000грн.00коп. боргу провадження припинити.

Суддя

Повний текст рішення складено і підписано 25.08.2010р.

Віддруковано 3 примірники :

1 до справи;

2 позивачу;

3 відповідачу.