Рішення № 10922131, 20.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2010 р. Справа № 45/313-09

вх. № 8374/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Лисенко Г.О., довіреність від 16.06.2010 р.

відповідача - Святець І.В., довіреність від 13.01.2010 р.

розглянувши справу за позовом ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ

до ПФ "АПІЯ", м. Харків

про стягнення 17510907,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, згідно збільшення позовних вимог, прийнятих ухвалою суду від 12 липня 2010 року, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 23-К/08 від 15.08.2008 р. у сумі 17 510907,28 грн., у тому числі: 10000000,00 грн. - простроченої заборгованості за кредитом; 3290958,93 грн. - простроченої заборгованість за відсотками; 2578630,14 грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту; 646 970,95 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків, 829320,62 грн. - інфляційні збитки за кредитом; 165026,64 грн. - інфляційні збитки за відсотками, та судові витрати по справі, мотивуючи невиконанням з боку відповідача умов укладеного між сторонами кредитного договору № 23-К/08 від 15.08.2008 року.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2009 року про порушення провадження у справі № 45/313-09 розгляд справи призначено на 02 листопада 2009 року о 12:40 год.

В судове засідання 02 листопада 2009 року представник позивача не з’явився, докази по справі витребувані ухвалою від 19 жовтня 2009 року суду не надав, про причини неявки суду не повідомив. Про місце, дату та час судового засідання представник позивача був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення із датою отримання.

Відповідач в призначене судове засідання не з’явився, витребуваних судом доказів по справі не надав, натомість, через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на неможливість бути присутнім в судовому засіданні у зв’язку з відрядженням до м. Києві та клопотання про витребування у позивача додаткових документів.

Суд, розглянувши вищевказане клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, визнав його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки до суду не надано доказів неможливості прибуття представника відповідача. Розгляд клопотання про витребування у позивача додаткових документів перенесено на наступне судове засідання.

          У зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін та необхідністю надання витребуваних судом доказів, у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 11 листопада 2009 рік о 12:30 год.

В судове засідання 11 листопада 2009 року представник позивача з’явився та заявив клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на непідготовленість представника до судового засідання.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, проти клопотання представника позивача не заперечував, підтримав раніше заявлене клопотання про витребування у позивача додаткових документів. Представник позивача заперечив проти клопотання відповідача.

Суд, розглянувши вищевказане клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, визнав його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки повідомлення про вручення поштового відправлення свідчить про отримання позивачем копії ухвали про порушення провадження у справі ще 23 жовтня 2009 року.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про витребування у позивача додаткових документів, визнав його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки документи, які відповідач просить витребувати у позивача, не мають відношення до суті спору між сторонами.

          Ухвалою суду від 11 листопада 2009 розгляд справи відкладено на 23 листопада 2009 року.

          В призначене судове засідання представник позивача з’явився.

Представник відповідача в судове засідання 23 листопада 2009 року не з’явився, проте, через канцелярію суду подав клопотання про зупинення розгляду справи у зв’язку з поданням останнім касаційної скарги на ухвалу господарського суду від 11 листопада 2009 року.

          23 листопада 2010 року провадження у справі було зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги відповідача на ухвалу господарського суду від 11 листопада 2009 року.

Ухвалою Вищого господарського суду від 18 грудня 2009 року відмовлено відповідачу у прийнятті касаційної скарги на ухвалу суду від 11.11.2009 року. Ухвалою Верховного суду України від 04 березня 2010 року відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 18.12.2009 р. у справі № 45/312-09.

За вищезазначених обставин, 21 червня 2010 року провадження у справі № 45/313-09 поновлено, розгляд справи призначено на 30 червня 2010 року о 11:20 год.

В судове засідання 30 червня 2010 року представник позивача з’явився, свої позовні вимоги підтримував у повному обсязі та просив їх задовольнити, надав суду довідку держстатистики відповідача, копію листа-претензії від 21.07.2009 р. та копію поштового повідомлення про отримання відповідачем вищевказаного листа-претензії. Разом з тим, позивач подав клопотання про зміну назви банку у зв’язку з набуттям чинності Закону України „Про акціонерні товариства”. Найменування банку було змінено на Публічне акціонерне товариство „Всеукраїнський Акціонерний Банк”.

Клопотання позивача про зміну його найменування задоволено.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з’явився, проте через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на перебування представника у відрядженні в м. Луцьк та клопотання про витребування у позивача наступних документів: докази перерахування грошових коштів з позичкового рахунку Кредитодавця на поточний рахунок Позичальника, відповідно до умов п. 2.2 кредитного договору № 23-К/08 від 15.08.2008 р.; докази щодо підстав для зміни процентних ставок за користування кредитом, відповідно до умов п. 2.10 кредитного договору; докази направлення повідомлення про зміну розміру процентної ставки на адресу Позичальника відповідно до умов п. 2.10.2 кредитного договору, докази направлення письмової вимоги Кредитодавця щодо розміру штрафних санкцій, відповідно до умов п. 4.8 кредитного договору.

Суд, розглянувши вищезазначене клопотання відповідача, визнав його таким, що підлягає частковому задоволенню в частині витребування у позивача доказів перерахування грошових коштів з позичкового рахунку Кредитодавця на поточний рахунок Позичальника, відповідно до умов п. 2.2 кредитного договору № 23-К/08 від 15.08.2008 р. В іншій частині клопотання відповідача задоволенню не підлягає, оскільки документи, що просить відповідач витребувати, подані представником позивача в судовому засіданні 30 червня 2010 року. У задоволенні клопотання про відкладення розгляду справі відмовлено.

Розгляд справи відкладено на 12 липня 2010 року.

Позивач в призначене судове засіданні з’явився та надав клопотання про збільшення позовних вимог, згідно якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 23-к/08 від 15.08.2008 р. у сумі 17 510907,28 грн., у тому числі: 10000000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 3290958,93 грн. - простроченої заборгованості за відсотками; 2578630,14 грн. - заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту; 646 970,95 грн. - заборгованості по пені за несвоєчасну сплату відсотків, 829320,62 грн. - інфляційних збитків за кредитом; 165026,64 грн. - інфляційних збитків за відсотками, та судові витрати по справі.

Судом прийнято до розгляду збільшення позовних вимог позивача.

Відповідач в судове засідання з’явився та заявив клопотання про зупинення провадження у справі № 45/313-09 посилаючись на своє звернення до господарського суду з позовною заявою до ВАТ „ВіЕйБі Банк” про визнання недійсною додаткової угоди № 2 до кредитного договору про зміну процентної ставки, а також заявив клопотання про оголошення в судовому засіданні перерви з метою надання відповідачем доказів в обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі.

Суд, розглянувши заявлені відповідачем клопотання, вислухавши думку представника позивача, визнав їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не надано до суду доказів в їх обґрунтування.

Сторонами, у відповідності до ч. 4 ст. 69 ГПК України, в засіданні було подано до суду узгоджене клопотання про вирішення спору в більш тривалий строк. Судом вищезазначене клопотання про продовження строку розгляду справи задоволено.

Розгляд справи відкладено на 20 серпня 2010 року.

Позивач в засіданні суду 20 серпня 2010 року позов з врахуванням уточнень підтримує.

Відповідач в засіданні суду 20 серпня 2010 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи, про залучення до участі у справі ВАТ „Ольга”, також відповідач надав суду відзив на позов за яким проти позову заперечує з підстава викладених у відзиві.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та про залучення ВАТ „Ольга” до участі у справі у якості 3-ої особи, вислухавши заперечення позивача проти їх задоволення, суд вважає за необхідне відмовити відповідачеві у їх задоволенні виходячи з того, що предметом даного судового провадження є саме договір № 23-к/08, укладений між позивачем та відповідачем, клопотання про відкладення розгляду справи є спробою відповідача затягнути процес, за весь час розгляду справи в суді судом надавались сторонами належні рівні умови щодо надання доказів.

Розглянувши матеріали справи та надані позивачем докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими частковому задоволенню з наступних підстав:

15 серпня 2008 року між Приватною фірмою „Апія” та Відкритим акціонерним товариством „Всеукраїнський Акціонерний Банк” було укладено кредитний договір № 23-К/08, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачеві у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід’ємну частину договору.

Кредит виданий відповідачу в сумі 10000000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема копією меморіального ордеру № 452676 від 15.08.2008 р. та виписками по особовим рахункам відповідача, і не заперечується відповідачем.

Термін остаточного повернення кредиту 14 серпня 2009 року включно.

Повернення кредиту відповідно до п. 2.3 кредитного договору відповідач повинен був здійснити 14 серпня 2009 року.

Однак, в порушення умов п. 2.3 кредитного договору відповідач не виконав зобов’язання по поверненню кредиту.

Прострочена заборгованість за кредитним договором становить 10000 000 грн.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ст. 193 Господарського процесуального кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до ч.1 та 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Отже, позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача простроченої заборгованості по кредиту у сумі 10000000,00 грн.

Пунктом 1.1.3 Кредитного договору встановлена процента ставка за користування кредитом у розмірі 21,5 % річних. Додатковою угодою № 2 від 26.11.2008 р. до Кредитного договору встановлена процента ставка за користування кредитом розміром 26 % річних.

Відповідач згідно до п. 2.8. Кредитного договору зобов’язаний сплачувати проценти, нараховані за місяць щомісяця, не пізніше 03 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

В порушення умов кредитного договору Відповідач не сплачує нараховані відсотки починаючи з травня 2009 року, внаслідок чого станом на 06.07.2010 р. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) прострочена заборгованість відповідача по сплаті процентів за користування кредитом згідно поданого розрахунку становить 3290958,93 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено сплату неустойки, як правовий наслідок порушення зобов’язань, встановлених договором.

Умовами кредитного договору передбачена сплата відповідачем пені за несвоєчасне виконання перед позивачем грошових зобов’язань.

Отже, порушення відповідачем строків сплати кредиту, процентів, передбачених умовами кредитного договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Так, відповідно до п. 4.3. Кредитного договору у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим Договором, Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню в національній валюті України в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п.1.1.3. Договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення виконання.

Статтею ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” за грошовими зобов’язаннями розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ що діяла.

Враховуючи приписи ГК України (ч. 2 ст. 343) та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, суд визнав правомірно заявлені вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 004 657,53 грн. за несвоєчасне погашення кредиту; 251 430,57 грн. за несвоєчасну сплату відсотків. В решті сум пені за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків, з підстав вказаних вище, суд вважає за необхідне позивачу відмовити.

Судом встановлено факти порушення відповідачем своїх зобов’язань щодо повернення вказаного кредиту та встановлено порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно до п. 4.6 Кредитного договору у разі прострочення Позичальником виконання грошового зобов’язання за цим Договором, він зобов’язується на вимогу Кредитодавця сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Відповідачу за весь час прострочення були нараховані інфляційні збитки за основною заборгованістю на суму 1801758,34 грн. та інфляційні збитки за відсотками в сумі 330053,96 грн.

За наведених обставин, позовні вимоги про стягнення 10000000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 3290958,93 грн. - прострочена заборгованість за відсотками; 1 004 657,53 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту; 251 430,57 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату відсотків; 829320,62 грн. - інфляційні збитки за кредитом; 165026,64 грн. - інфляційні збитки за відсотками, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно заборгованості за кредитним договором, яка підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 25, 27, 33, 34, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити відповідачу у задоволенні клопотань.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватної фірми „Апія”, 61052, м. Харків, вул. Енгельса, 24, (код ЄДРПОУ 25613488) на користь ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк”, 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5 (на р/р 37392880002, МФО 380537, код ЄДРПОУ 19017842) заборгованість за кредитним договором № 23-К/08 від 15.08.2008 р. у тому числі: 10000000,00 грн. простроченої заборгованість за кредитом; 3290958,93 грн. простроченої заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1 004 657,53 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту; 251 430,57 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 829320,62 грн. інфляційних збитків за кредитом; 165026,64 грн. інфляційних збитків за відсотками; 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позву відмовити.

Суддя

Повне рішення по справі № 45/313-09 складено та підписано 25 серпня 2010 року.