Рішення № 10922006, 18.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2010 р. Справа № 60/155-10

вх. № 4711/1-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Кургана І.І., довіреність №788-10/1 від 09.06.2010р.

відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська пивна компанія Харків", смт. Коломак

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Три-І", м. Харків

про зобов`язання повернути майно та стягнення 792,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська пивна компанія Харків" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Три-І" про зобов`язання повернути отримане за договором №Р.СИУ-66 від 11.09.2007р. суборендоване обладнання загальною вартістю 396,00 грн.: адаптер промивочний, тип S (корб) - 1 шт., загальною вартістю 204,00 грн., з урахуванням 20% ПДВ; балон СО2, 10 л. - 1 шт., загальною вартістю 192,00 грн., з урахуванням 20% ПДВ та стягнення штрафу за прострочення повернення суборендованого обладнання у розмірі 792,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно договору суборенди обладнання для розливу №Р.СИУ-66 від 11.09.2007р. позивачем було передано відповідачу в оренду обладнання, яке, після припинення строку дії договору, не було в повному обсязі повернуто позивачу, з урахуванням чого позивач просить суд зобов`язати відповідача повернути обладнання та стягнути штраф згідно п.7.7. Договору у розмірі 792,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 травня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14 червня 2010 року о 10:40 годині.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 10 червня 2010 року надійшов відзив на позовну заяву (вх. №11161), відповідно до якого відповідач заперечує проти позовних вимог, посилається на повернення згідно акту прийому - передачі товару від 29.04.2009р. спірного обладнання, з урахуванням чого відсутні підстави для повернення зазначеного майна та сплати штрафу. Крім того, просить суд розглядати справу без участі представника відповідача.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 14 червня 2010 року строк вирішення спору було продовжено за межами 2-х місячного строку, встановленого ч.1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України до 26 серпня 2010 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 червня 2010 року клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника задоволено, розгляд справи №60/155-10 відкладено на "02" серпня 2010 р. о 10:40.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 серпня 2010 року розгляд справи було відкладено на "18" серпня 2010 р. о 10:00.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях по справі №60/155-10 (вх. №16430), відповідно до яких зазначає, що ним було передано відповідачу за договором два адаптера промивочних, тип S та два балона СО2, 10л., натомість відповідачем надано докази часткового повернення вищенаведеного обладнання в кількості 1 шт. по кожному спірному найменуванню обладнання, з урахуванням чого просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у призначене судове засідання не з`явився, додаткових пояснень та доказів не надав.

Відповідно до відмітки на наявної в матеріалах справи ухвали господарського суду Харківської області від 02 серпня 2010 року, оформленої відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), копії даної ухвали надіслано сторонам 03 серпня 2010 року за вих. № 019424.

Вищезазначену ухвалу було надіслано відповідачу на адресу, вказану позивачем у позовній заяві та довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2 , де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 11 вересня 2007 року було укладено договір №Р.СИУ-66 суборенди обладнання для розливу.

          Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., Орендар (позивач) передає, а Суборендар (відповідач) приймає у строкове платне користування за плату операційне торговельне обладнання.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що обладнання належить позивачу на праві користування відповідно до договору оренди №ВК-2/2007 від 01 січня 2007 року, укладеному із ВАТ "Сан Інтербрю Україна".

Згідно п.1.3. Договору обладнання передається в комплекті. Склад кожного окремого комплекту узгоджується сторонами, шляхом підписання відповідного акту прийому - передачі.

Згідно ч.1 ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до п.2.2. Договору факт передачі обладнання підтверджується актами прийому - передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін. Акти прийому - передачі обладнання в суборенду є невід`ємною частиною цього договору.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було передано відповідачу обладнання, що підтверджується актом прийому - передачі обладнання від 13.09.2007р., заставної вартості на суму 8245,20 грн. без врахування ПДВ, видатковою накладною №РА-Х-4616 від 13.09.2007р. на суму 8245,20 грн. без врахування ПДВ та з урахуванням ПДВ - 9894,24 грн., актом прийому - передачі обладнання від 18.09.2007р., заставної вартості на суму 10937,49 грн. без врахування ПДВ та видатковою накладною №РА-Х-4664 від 18.09.2007р. на суму 10937,49 грн. без врахування ПДВ та з урахуванням ПДВ - 13124,99 грн.

Відповідно до вищезазначених актів позивачем було передано відповідачу два комплекти балону СО2, 10л та два комплекта адаптеру промивочного тип S (корб).

Відповідно до ч.3.1. Договору по закінченню строку суборенди відповідач зобов`язаний повернути позивачу обладнання за актами прийому - передачі.

Згідно п.11.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2007 року. Якщо кожна із сторін за тридцять днів до закінчення терміну дії договору не заявить про його розірвання, то договір вважається продовженим на раніше укладений термін.

Позивачем було направлено відповідачу за вих. №668-ю від 30 листопада 2009 р. повідомлення про розірвання договору суборенди обладнання для розливу №Р.СИУ-66 від 11.09.2007р. у зв`язку з закінченням строку, на який він був укладений, та позивач вимагав повернути адаптер промивочний, типS (корб) - 1 шт., загальною вартістю 204, 00 грн., балон СО2, 10л - 1 шт., загальною вартістю 192,00 грн.

Дане повідомлення відповідачем було отримано 19 січня 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №2511299.

Згідно п.3.2. Договору в разі припинення дії цього договору з підстав, передбачених п.п. 4.11, 11.2, 11.3, 11.5 цього договору, відповідач зобов`язаний повернути обладнання позивачу за актами прийому - передачі не пізніше 3 календарних днів з моменту припинення договору.

Судом встановлено, що за актом прийому - передачі товару по договору від 29 квітня 2009 року відповідачем було повернуто обладнання на суму 8091,00 грн., в тому числі балон СО2, 10 л в кількості 1 шт. та адаптер промивочний типS (корб) в кількості 1 шт.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем не було повернуто в повному обсязі все обладання за спірним договором, а саме не було повернуто адаптер промивочний, тип S (корб) - 1 шт., загальною вартістю 204, 00 грн., з урахуванням 20% ПДВ та балон СО2, 10 л. - 1 шт, загальною вартістю 192,00 грн., з урахуванням 20% ПДВ.

Твердження відповідача стосовно того, що ним було повернуто спірне обладнання за вищезазначеним договором в повному обсязі спростовані вищевстановленими фактами та не підтверджені відповідачем документально, оскільки за актом прийому - передачі товару б/н від 29.04.2009 р. відповідачем частково було повернуто отримане в суборенду обладнання, отже відповідачем залишилось неповернутим обладнання адаптер промивочний, тип S (корб) - 1 шт., загальною вартістю 204, 00 грн., з урахуванням 20% ПДВ та балон СО2, 10 л. - 1 шт, загальною вартістю 192,00 грн., з урахуванням 20% ПДВ.

          Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині зобов`язання відповідача повернути отримане за договором №Р.СИУ-66 від 11.09.2007р. суборендоване обладнання загальною вартістю 396,00 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 792,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.7.7. Договору якщо відповідач не виконує обов`язку щодо повернення обладнання, позивач має право вимагати від відповідача сплати неустойки у вигляді штрафу у розмірі 200% заставної вартості об`єкту оренди протягом 10 календарних днів, з моменту отримання письмової вимоги позивача.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що у зв`язку з неповерненням відповідачем спірного обладнання на суму 396,00 грн. протягом 10 календарних днів, з моменту отримання письмової вимоги позивача, у позивача є правові підстави для стягнення з відповідача штрафу в сумі 792,00 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 792,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 759, 765, 774 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 216, 217, 230 Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Три-І" (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271, ідентифікаційний код 35070600) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська пивна компанія Харків" (63100, Харківська область, смт. Коломак, вул. Пролетарська, 9, п/р №260080131862 в ЗАТ "СБЕРБАНК РОСІЇ", м. Київ, МФО 320627, ідентифікаційний код 33163965) отримане за договором №Р.СИУ-66 від 11.09.2007р. суборендоване обладнання загальною вартістю 396,00 грн., а саме адаптер промивочний, тип S (корб) - 1 шт., загальною вартістю 204,00 грн., з урахуванням 20% ПДВ та балон СО2, 10 л. - 1шт., загальною вартістю 192,00 грн., з урахуванням 20% ПДВ.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Три-І" (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271, ідентифікаційний код 35070600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська пивна компанія Харків" (63100, Харківська область, смт. Коломак, вул. Пролетарська, 9, п/р №260080131862 в ЗАТ "СБЕРБАНК РОСІЇ", м. Київ, МФО 320627, ідентифікаційний код 33163965) суму штрафу за прострочення повернення суборендованого обладнання у розмірі 792,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення по справі №60/155-10 підписано 20 серпня 2010 року.