Рішення № 10922003, 17.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2010 р. Справа № 07/22-10 (н.р. 37/37-08)

вх. номер 1055/5-07

Суддя Господарського суду Харківської області

при секретарі судовогозасідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Велієвої Т.О. довіреність №3224 від 03.08.10 р.;

відповідача - ОСОБА_3, дов. від 06.04.09 р.; ОСОБА_4, дов. від 11.12.09 р. ;

розглянувши матеріали справи за позовом: Комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Харків

про стягнення 18968,18 грн. та зобов'язання повернути місце

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Міський інформаційний центр" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (відповідач) в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 18968,18 грн., з яких 559,86 грн. - сума основної заборгованості, 91,32 грн. пеня за кожен день прострочки та штраф за неповернення місця у розмірі 18 300,00 грн. Крім того позивач просить зобов'язати відповідача повернути позивачу на підставі акту прийому - передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій за адресою: АДРЕСА_2, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 5639 від 21.12.2005 р. (надалі -Договір).

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.05.09 р. у справі № 37/37-08 в задоволенні клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи відмовлено. Позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" суму заборгованості за щомісячне користування місцем у розмірі 559,86 грн.; пеню за кожен день прострочки щомісячної оплати у розмірі 91,32 грн.; штраф за неповернення місця у розмірі 18300,00 грн. Зобов'язано Фізичну особу - підприємця ОСОБА_5 повернути Комунальному підприємству "Міський інформаційний центр" на підставі Акту прийому - передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій за адресою: АДРЕСА_2. присуджено до стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" 275,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.09 р. у справі № 37/37-08 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 19.05.2009 р. по справі №37/37-08 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 14.12.09 р. у справі № 37/37-08 касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2009р. та рішення господарського суду Харківської області від 19.05.2009р. у справі №37/37-08 скасовано, а справу направлено для нового розгляду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.02.10 р. було порушено провадження у справі № 07/22-10 (н.р. 37/37-08) суддя Інте Т.В.

Ухвалою заступника Голови господарського суду Харківської області від 02 серпня 2010 року у зв'язку з щорічною відпусткою судді Інте Т.В., справу № 07/22-10 (н.р. 37/37-08) передано судді Светлічному Ю.В.

У судовому засіданні призначеному на 16.08.2010 року було оголошено перерву до 17.08.2010 року о 12:00 год.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні суму боргу у розмірі 559,86 грн. (сума основного боргу) та стягнення з нього судових витрат не заперечує, проти вимоги про стягнення суми пені за кожен день прострочки у розмірі 91,32 грн. та штрафу за неповернення місця у розмірі 18 300,00 грн. посилається на ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік, оскільки позивачем була нарахована ця сума у період 01.01.07 р. - 01.01.08 року, строк позовної давності сплив ще у січні 2009 року.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

20.12.2005 р. відповідачу Відділом реклами була видана довідка про встановлення пріоритету на розміщення спеціальної конструкції: кронштейн на опорі (1,20x1,80x2) за адресою: АДРЕСА_2 згідно заявки на надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами № 7000 від 05.12.2005 р. Пріоритет було встановлено на три місяці. Також, у зазначеній довідці було зазначено про те, що протягом п'яти днів з дати видачі довідки про встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу заявник подає робочому органу копію укладеного ним договору на тимчасове користування місцем та копію документа, що підтверджує внесення відповідної плати; у разі невиконання зазначеної вимоги в установлений строк, заява вважається неподаною, пріоритет на місце розташування рекламного засобу втрачається, документи повертаються заявнику.

21.12.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 5639 від 21.12.2005 р. про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій.

Відповідно до умов Договору та Акту прийому-передачі від 21.12.2005 р. до Договору позивач надав в експлуатацію відповідачу місце, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції - кронштейн на опорі (1,20x1,80x2) за адресою: АДРЕСА_2 строком з 21 грудня 2005 р. по 31 грудня 2006 р.

Згідно до умов Договору № 5639 від 21.12.2005 р., а саме: п.п. 3.4.6., 4.1., 4.5. Договору та додатку № 1 до Договору № 5639 від 21.12.2005 р. відповідач був зобов'язаний кожний місяць здійснювати оплату за користування наданими йому місцями авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата, у розмірі 186,62 грн., у т.ч. ПДВ 20%.

Пунктом 4.2 Договору № 5639 від 21.12.2005 р. було передбачено, що з дня укладення цього Договору і до отримання дозволу (дозволів) на розміщення зовнішньої реклами на спеціальних конструкціях, які встановлюються на місцях, наданих за Договором (в період дії пріоритету на місце), відповідач щомісячно вносить плату за користування всіма місцями за Договором у розмірі 25% відсотків від суми, передбаченої п.4.1 цього Договору, що складає: 38,88 грн. (без ПДВ) на місяць; ПДВ-20% складає 7,78 грн., загальний розмір плати (з ПДВ) складає 46,66 грн.

Дозвіл на розміщення зовнішньої реклами відповідач отримав 01.03.2006 р. згідно Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 01.03.2006 р. № 266 „Про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами".

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копій кредитних платіжних документів з АКБ "Базис" від 05.01.2006 р., 07.07.2006 р. та 26.09.2006 р. відповідно до яких з розрахункового рахунку відповідача на рахунок позивача в якості оплати Договору № 5639 від 21.12.2005 р. надходили грошові кошти, певних сум, тобто відповідач належним чином виконував свої обов'язки відповідно до умов Договору № 5639 від 21.12.2005 р. про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій та здійснював оплату за зобов'язаннями вказаного договору.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що відповідачем було фактично визнано Договір № 5639 від 21.12.2005 р. про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.

Судом встановлено, що відповідач, у свою чергу порушив своє зобов'язання за Договором щодо оплати за місце, надане у користування, та не здійснював оплату за вищевказаним договором в жовтні, листопаді та грудні 2006 р., у з чим утворилася заборгованість за вказаним Договором.

Таким чином, відповідач повинен сплатити позивачу суму заборгованості за користування місцями за Договором за весь час у розмірі 559,86 грн.

31.12.2006 р. Договір № 5639 від 21.12.2005 р. припинив свою дію на підставі п.п.8.1.7., у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

В матеріалах справи не міститься доказів пролонгації Договору № 5639 від 21.12.2005 р.

Відповідно до п. 5.1. Договору відповідач був зобовязаний на протязі 3-х днів після припинення дії Договору передати місце, надане у користування, позивачу, що відповідачем зроблено у встановлений Договором строк не було.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин та враховуючи те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 559,86 грн. за Договором № 5639 від 21.12.2005 р. підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 559,86 грн. та повернення позивачу на підставі Акту прийому - передачі місця є обґрунтованими у звязку з чим вони підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

В частині стягнення з відповідача пеню за кожен день прострочки щомісячної оплати у розмірі 91,32 грн. та штраф за неповернення місця у розмірі 18300,00 грн. за період 01.01.07 р. - 01.01.08 року, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки строк позовної давності сплив ще у січні 2009 року.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України відносяться, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. За таких обставин господарський суд вважає, що витрати позивача щодо отримання довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ у розмірі 17,00 грн. не є іншими витратами, які пов'язані з розглядом справи, та вони не підлягають покладенню на відповідача.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 275,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 611, 629, 785 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_5 (61144, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" (61166, м. Харків, пр. Леніна, буд. 38, код ЄДРПОУ 32135675, р/р 2600030114375 в АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931) суму заборгованості за щомісячне користування місцем у розмірі 559,86 грн., держмито у розмірі 275,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Зобов'язати Фізичну особу підприємця ОСОБА_5 (61144, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) повернути Комунальному підприємству "Міський інформаційний центр" (61166, м. Харків, пр. Леніна, буд. 38, код ЄДРПОУ 32135675, р/р 2600030114375 в АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931) на підставі Акту прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій за адресою: АДРЕСА_2.

4. В частині стягнення 18 391,32 грн. - відмовити.

Суддя

Справа №07/22-10

Повний текст рішення підписано 19 серпня 2010 року.