Рішення № 10921670, 05.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2010 р. Справа № 37/37-10

вх. № 1011/5-37

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя

суддя

суддя

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Шевченко М.А., голова правління

Князєв В.А. за довіреністю № 2/2010 від 08.02.2010 р.

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - не з'явився

3-го відповідача - не з'явився

3-й особи - не з'явився

розглянувши справу за позовом ЗАТ "Харківспецмонтаж", м. Харків

до 1. Харківської міської ради, м. Харків

2. ПП "Фортуна С", м. Харків

3. Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Фортуна", м. Харків, 3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління земельних відносин Департаменту містобудування архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, м. Харків

про скасування рішень та державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов'язання видати державний акт постійного користування земельною ділянкою

ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне товариство "Харківспецмонтаж" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1. Харківської міської ради, 2. Приватного підприємства "Фортуна С" та 3. Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Фортуна" (відповідачі), в якій просить суд:

-           скасувати Рішення 14 сесії Харківської міської ради 5 скликання “Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів” від 4 липня 2007 року № 131/07 в частині передачі Приватному Підприємству “Фортуна С”, код 32005413, в оренду земельну ділянку по вул. Шевченко, 307 у м. Харкові загальною площею 1,7161 га, для будівництва торгівельного центру до 01.08.2011 року;

- скасувати Рішення 31 сесії Харківської міської ради 5 скликання “Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів” від 25 лютого 2009 року № 14/09 в частині припинення Приватного Підприємства “Фортуна С” права користування земельною ділянкою площею 1,7161 га, по вул. Шевченко, 307 у м. Харкові та надання Обслуговуючому кооперативу “Житлово - будівельний кооператив “Фортуна” земельної ділянки площею 1,7161 га, по вул. Шевченко, 307 у м. Харкові;

- скасувати Державний Акт на право власності на земельну ділянку виданий Харківською міською радою Обслуговуючому кооперативу “Житлово - будівельний кооператив “Фортуна” зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 320970600009, який засвідчує право власності Обслуговуючого кооперативу “Житлово - будівельний кооператив “Фортуна” на земельну ділянку площею 2,3849 га, за адресою м. Харків, вул. Шевченко, 307-309, з цільовим призначенням для житлової забудови та подальшу експлуатацію цього об'єкту;

- зобов'язати Харківську міську раду на підставі Рішення Харківської міської ради народних депутатів від 22.03.1990 року № 77-41 “Про будівництва ділянки механізованих робіт та центрального матеріального складу треста “Харківспецмонтаж” по вул. Шевченко” видати позивачу Держаний акт постійного користування земельною ділянкою площею 1,8 га за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 305, з метою будівництва ділянки механізованих робіт та центрального матеріального складу.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що дії Харківської міської ради стосовно відчуження земельної ділянки по вул. Шевченко, 305 у м. Харкові мали мету незаконного заволодіння земельною ділянкою за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 305, яка належала та належить на правах користування ЗАТ „Харківспецмонтаж". Зміна номеру адреси на якої розташована спірна земельна ділянка з 305 на 307 та фактичне накладення одної земельної ділянки на другу є умисною дією з метою знищення доказу що на цьому місці знаходиться земельна ділянка за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 305. В підтвердження цього позивач посилається на те, що в 2009 році він провів дослідну експертизу з камеральних робіт в Українському науково-дослідному інституті проблем землевпорядкування, лісового господарства, екології та права, звітом якого був встановлений факт перетину земельної ділянки Обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Фортуна» з земельною ділянкою ЗАТ «Харківспецмонтаж» загальною площею1,5500 га. Окрім цього, позивач вказує про те, що він оформлював право постійного користування земельною ділянкою за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 305, ще в 1990 -х роках.

05.08.2010 року для розгляду справи № 37/37-10 була призначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Доленчук Д.О., суддя Погорелова О.В. та суддя Аюпова Р.М.

Представники позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 05.08.2010 р. за вх. № Д776, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідачі та 3-я особа про судове засідання були повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися, витребувані судом документи не надали, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили.

Позивач, через канцелярію господарського суду 03.08.2010 р. за вх. № 16520, надав клопотання № 6, яке господарським судом залучається до матеріалів справи.

У наданому клопотанні позивач просив суд витребувати з ХРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" довідку з інформацією про те кому належала раніше та належить у теперішній час на правах користування або власності земельна ділянка по вул. Шевченко, 305 в м. Харкові з кадастровим номером № 660407501 в період 2001-2002 років.

В обґрунтування клопотання позивач вказував про те, що вказана інформація позивачу не доступна, що підтверджується 3-х кратною відмовою ХРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" в наданні даної інформації.

Господарський суд, розглянувши клопотання позивача № 6, вважав за необхідне в його задоволенні відмовити у зв'язку з наступним.

Листом № 07/5657 від 07.07.2010 р. ХРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" повідомляла представника позивача на його запит № 253/23 від 11.06.2010 р. щодо надання інформації з державного реєстру земель про те, що для отримання необхідної інформації, а також оплати послуг з ведення державного реєстру земель, землевласнику (правонабувачу) або землекористувачу необхідно особисто звернутися до відділу реєстрації ХРФ Центру ДЗК, за місцем розташування земельної ділянки.

Статтею 38 ГПК України передбачено, що сторона у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що з матеріалів справи не вбачається доказів особистого звернення позивача до ХРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" щодо отримання вказаної інформації з державного реєстру земель з оплатою послуг з ведення державного реєстру земель, суд дійшов до висновку, що обставини, які перешкоджають позивачу надати вказану у клопотанні довідку відсутні, а у суду у зв'язку з цим відсутні й підстави для задоволення вищевказаного клопотання позивача.

Крім того, суд зазначає, що ст. 33 ГПК України передбачено те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та докази повинні подаватися сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на розгляді справи по суті, оскільки вважали, що докази, які вони просили витребувати, є побічними, а в матеріалах справи містяться всі докази в обґрунтування їх позовних вимог.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, встановив наступне.

Рішенням виконкому Харківської міської ради народних депутатів від 22.03.1990 року № 77-41 про будівництво ділянки механізованих робіт та центрального матеріального складу тресту "Харківспецмонтаж" було вирішено надати тресту "Харківспецмонтаж" вільну від забудови ділянку міської землі, загальною площиною 1,8 га для проектування в 1990 р. та будівництва в 1991-1992 р. гозспособом ділянки механізованих робіт та центрального матеріального складу по вул. Шевченко.

Пунктом 3 цього рішення було зазначено головному управлінню архітектури та містобудування м. Харкова відвести земельну ділянку в натурі та видати будівельний паспорт.

05 червня 1992 року Головним управлінням архітектури та містобудування м. Харкова виконкому Харківської міської ради народних депутатів, вказана земельна ділянка Позивачу була виділена в натурі згідно акту. 12 вересня 1995 року Київська районна рада народних депутатів своїм рішенням зобов'язала ЗАТ „Харківспецмонтаж" приступити до будівництва бази.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2009 р. по справі № 56/206-08 за позовом ЗАТ "Харківспецмонтаж" до Харківської міської ради про зобов'язання Харківську міську раду укласти договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 305, в задоволенні позову було відмовлено

Господарським судом встановлено те, що в матеріалах справи відсутні докази скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2009 р. по справі № 56/206-08, яка набрала законної сили.

Вказаною постановою було встановлено факт того, що міською радою рішення про надання або відмову в наданні спірної земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 305 позивачу не приймалось; позивачем не було надано до суду доказів звернення до Харківської міської ради з проханням укласти договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 305, загальною площею 1,5546 га, а в матеріалах справи № 56/206-08 знаходиться лист ЗАТ "Харківспецмонтаж" № 25 від 16.08.2004 р. адресований міському голові Шумілкіну В.А. та листи № 33 від 26.10.2004 р. та №14 від 29.01.2007 р. адресовані начальнику Управління земельних відносин м. Харкова з проханням придбати спірну земельну ділянку у власність.

Крім того, суд зазначає, що постановою Вищого господарського суду України по справі № 47/236-07 від 21.11.2007 року було встановлено факт того, що рішенням виконкому Харківської міської ради народних депутатів від 22.03.1990 року № 77-41 тресту "Харківспецмонтаж" була відведена в постійне користування земельна ділянка площею 1,8737 га по вул. Шевченко у м. Харкові. Господарським судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази скасування вищевказаної постанови Вищого господарського суду України.

Разом з цим в матеріалах справи містяться листи Управління земельних відносин Департаменту містобудування архітектури та земельних відносин Харківської міської ради № 5612/0/84-09 від 08.07.2009 р. та № 6390/0/84-09 від 06.08.2009 р. відповідно до яких Управління земельних відносин повідомляло позивача про те, що підстави для надання ЗАТ «Харківспецмонтаж» державного акту на право постійного користування земельною ділянкою по вул. Шевченка, 305 відсутні, оскільки в управлінні відсутня інформація про розроблену землевпорядну документацію та правовстановлюючі документи на право власності або користування ЗАТ «Харківспецмонтаж» зазначеною земельною ділянкою, та у зв'язку з тим, що зазначена ділянка входить до складу земельної ділянки, яка на підставі рішення 14 сесії Харківської міської ради від 04.07.2007р. № 131/07 надана в оренду приватному підприємству «ФОРТУНА С» для будівництва торговельного центру.

Отже, враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що ЗАТ „Харківспецмонтаж" не є постійним користувачем саме земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 305, не її власником або орендарем.

При цьому суд зазначає, що посилання позивача на те, що оспорюваними рішеннями Харківської міської ради було порушене його право користування земельною ділянкою, розташованої по вул. Шевченко, 305 у м. Харкові, є безпідставними, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що рішення 14 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів» від 04 липня 2007 року № 131/07 та рішення 31 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів» від 25 лютого 2009 року № 14/09 жодним чином не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, а посилання позивача на Звіт з камеральних робіт про встановленню фактичного місцезнаходження земельних ділянок ЗАТ "Харківспецмонтаж" та ЖБК "Фортуна" "Українського науково-дослідного інституту проблем землевпорядкування, лісового господарства, екології та права не можуть бути прийняти судом до уваги.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Частиною 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно зі статтею 22 Земельного кодексу України (у редакції 1990 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Згідно ст. 116 чинного Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч. 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, а право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 2 та частиною 3 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу; відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що з матеріалів справи не вбачається доказів наявності у позивача права власності, права постійного користування або права оренди щодо земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 305, та те, що оскаржуваними рішеннями Харківської міської ради не порушуються права чи охоронювані законом інтереси позивача, а з матеріалів справи не вбачається порушень 2-м та 3-м відповідачем прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими в зв'язку з чим в їх задоволенні необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі відмови в позові підлягають покладенню на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 116, 124, 125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 21, 32, 33, 34, 35, 38, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

ВИРІШИЛА:

В задоволенні клопотання позивача № 6 відмовити.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Головуючий суддя

суддя

суддя

Рішення підписано 09.08.2010 р.