Рішення № 10921256, 20.08.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2010 р.Справа № 18/59-1101 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу:

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Чернівецька, 54-а, м. Тернопіль.

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК-ГРУП", вул. Грушевського, 97/"0", смт. Великі Бірки, Тернопільський район Тернопільська область.

про стягнення заборгованості 70 311,33 грн., в т.ч. 47 473,91 грн. основного боргу, 794,14 грн. три проценти річних, 9 904,91 грн. інфляційних нарахувань, 7 335,91 грн. борг за не санкціоновано спожитий природній газ, 4 802,46 грн. пені.

За участю представників сторін:

позивача: Панчук С.М. –юрист, довіреність №5 від 15.07.2010 р.

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні представнику позивача роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю "ВК-ГРУП" про стягнення заборгованості 70 311,33 грн., в т.ч. 47 473,91 грн. основного боргу, 794,14 грн. три проценти річних, 9 904,91 грн. інфляційних нарахувань, 7 335,91 грн. борг за не санкціоновано спожитий природній газ, 4 802,46 грн. пені.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач взяті на себе визначені умовами договорів на постачання і транспортування природного газу №2/П-114 від 01.03.2008 р. та №2/П-114 від 01.01.2009 року зобов’язання виконав не належним чином, зокрема не оплатив використаний природний газ, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі. В підтвердження викладеного додає вищезазначені договори, акти приймання-передачі природного газу за березень-грудень 2008 р. та за січень-листопад 2009 року, розрахунки заборгованості, пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань, інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення відповідачу поштового відправлення за №288773, а тому справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд встановив.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

01.03.2008 р. між ВАТ "Тернопільміськгаз", як постачальником, та ТзОВ "ВК-ГРУП", як покупцем, укладено договір на постачання і транспортування природного газу №2/П-114, термін дії якого до 31.12.2008 р. 01.01.2009 р. між цими ж сторонами укладено ще один договір на постачання і транспортування природного газу №2/П-114. (далі Договори).

У відповідності до п.п. 1.1., 2.1.1., 2.2.1 та 6.1. договору постачальник постачає і транспортує природний газ в мережі покупця згідно реєстрів розподілу лімітів природного газу, а покупець приймає та оплачує вартість газу і його транспортування на умовах і в строки, визначені договором, а саме: грошовими коштами в такому порядку: перша оплата в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів поставки проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу; послідуючі оплати проводяться плановими платежами, по 25% від вартості запланованих місячних обсягів поставки, до 10-го та 20-го числа місяця поставки газу. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць поставки газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 3.3. договорів фактична кількість поставленого природного газу визначається на підставі щомісячних актів прийому-передачі природного газу, які підписуються між покупцем та постачальником.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього кодексу –однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько – господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як свідчать акти прийому-передачі природного газу від 31.03.2008 р., 30.04.2008 р., 31.05.2008 р., 30.06.2008 р., 31.07.2008 р., 31.08.2008 р., 30.09.2008 р., 31.10.2008 р., 30.11.2008 р., 31.12.2008 р., 31.01.2009 р., 28.02.2009 р., 31.03.2009 р., 30.04.2009 р., 31.05.2009 р., 30.06.2009 р., 31.07.2009 р., 31.08.2009 р., 30.09.2009 р., 31.10.2009 р., 30.11.2009 р. ВАТ "Тернопільміськгаз" поставлено споживачу –ТзОВ "ВК-ГРУП" за період з березня 2008 року по листопад 2009 року –245 091 м3 природного газу на загальну суму 575 199,57 грн.

Відповідачем у справі, в порушення умов договорів не виконано своїх зобов’язань, та не проведено повного розрахунку у строки та в порядку, визначеному розділом 6 договорів, внаслідок чого станом на час звернення з позовом до суду сума заборгованості склала 47 473,91 грн.

В силу приписів ст. ст. 16, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов’язків.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 7.3. договорів сторони визначили, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно поданого позивачем розрахунку відповідачу нарахована пеня у розмірі 4 802,46 грн. за період з 15.12.2009 р. по 15.06.2010 р.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого позивачем розрахунку відповідачу нараховані 794,14 грн. 3 % річних за період з 24.11.2009 р. по 15.06.2010 р., та 9 904,91 грн. інфляційних втрат за період з березня 2008 року по червень 2010 року.

Розглянувши представлені розрахунки пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань, з огляду на те, що основний борг не погашений відповідачем, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, проведеною 22.01.2010 р. перевіркою цілісності збереження пломб на підприємстві відповідача працівниками ВАТ "Тернопільміськгаз" встановлено несанкціоноване споживання природного газу в кількості 1 386 м3, що підтверджується доповідною запискою начальника відділу реалізації газу Барабана М.І. від 23.01.2010 р.

Відповідно до п. 7.6 Договору №2/П-114 від 01.01.2009 року у випадку самовільного включення Покупець сплачує Постачальнику подвійну вартість газу і послуг з його постачання та транспортування, з початку місяця в якому виявлено порушення.

Внаслідок несанкціонованого включення та споживання природного газу відповідач допустив заборгованість перед позивачем в сумі 7 335,91 грн. Дана сума заборгованості розрахована позивачем у відповідності п. 7.6 Договору №2/П-114 від 01.01.2009 р., що підтверджується розрахунком суми заборгованості за несанкціоноване споживання природного газу. За таких обставин суд, вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7 335,91 грн. обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВК-ГРУП" (вул. Грушевського, 97/"0", смт. Великі Бірки Тернопільський район Тернопільська область, ідентифікаційний код 34950967) на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (вул. Чернівецька, 54-а, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 21155959):

-          47 473(сорок сім тисяч чотириста сімдесят три) грн. 91 коп. основного боргу;

-          4 802 (чотири тисячі вісімсот дві) грн. 46 коп. пені;

-          794 (сімсот дев‘яносто чотири) грн. 14 коп. 3 % річних;

-          9 904 (дев‘ять тисяч дев‘ятсот чотири) грн. 91 коп. інфляційні нарахування;

-          7 335 (сім тисяч триста тридцять п‘ять) 91 коп. боргу за не санкціоновано спожитий природній газ;

-          703 (сімсот три) грн. 11 коп. державного мита;

-          236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання –"21" серпня 2010 р., через місцевий господарський суд.

Суддя