Рішення № 10920194, 09.06.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" червня 2010 р.Справа № 19/109-09-2446 Господарський суд Одеської області у складі:

колегії суддів:

головуючий суддя                                                             Петренко Н. Д.

судді: Смелянець Г.Є

Горячук Н.О.

при секретарі Гавриловій А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу №19/109-09-2446

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Трак-Авторитет-Одеса”, Одеська область,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Карго-Сервіс”, м. Одеса,

про стягнення 91 503,42 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Горщар С.В., довіреність в матеріалах справи,

від відповідача: Таргонський С.В., довіреність в матеріалах справи.

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання послуг з технічного обслуговування автомобілів №ТО/03-03-2007 від 05 березня 2007 року в сумі 91 503,42 грн., з яких 53938,13 грн. основного боргу, 6348,44 грн. пені, 26969,06 грн. штрафу, 793,55 грн. трьох процентів річних та 2373,27 грн. інфляційних втрат.

10 липня 2009 року від представника позивача надійшли пояснення щодо правомірності нарахування позивачем штрафних санкцій за договором №ТО/03-03-2007 від 05 березня 2007 року (том 1, а.с. 64-65).

Представником позивача неодноразово уточнювались позовні вимоги, остаточні позовні вимоги викладені позивачем в заяві про уточнення позовних вимог від 19 березня 2010 р. (вх. № 7124, том 3, а.с. 39), в яких він просить стягнути з відповідача 53938,13 грн. основного боргу, 7473,75 грн. пені, 46402,48 грн. п’ятдесят процентів річних та 11072,12 грн. інфляційних втрат.

16 жовтня 2009 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги в порядку ст. 78 ГПК України, в частині стягнення основного боргу визнав частково у сумі 52682,91 грн., а також з огляду на те, що розмір штрафних санкцій порівняно з сумою основного боргу є надмірно великим, просив суд зменшити розмір відповідальності у вигляді п’ятдесяти процентів річних передбачених п. 6.4. договору від 05 березня 2007 року.

12 листопада 2009 року та 08 грудня 2009 року від представника відповідача надійшли клопотання про залучення доказів, в яких він посилаючись на платіжні доручення (том 2, а.с. 31-36, 95-129) вважає, що надані позивачем послуги сплачено відповідачем у повному обсязі, у звязку з чим, просить в задоволені позову ТОВ “Трак-Авторитет-Одеса” відмовити повністю.

19 травня 2010 року від представника відповідача надійшов додатковий відзив на позовну заяву з уточненнями, в якому він посилаючись на сплив спеціальної позовної давності передбаченої ст. 258 ЦК України та на світову фінансову кризу просить суд відмовити позивачу в частині стягнення пені у розмірі 7473,75 грн., індексу інфляції у сумі 11072,12 грн. та 50 % річних у розмірі 46402,48 грн. (том 9, а.с. 53-56).

Згідно ухвали заступника голови господарського суду Одеської області від 14 вересня 2009 року справу № 19/109-09-2446 передано на розгляд колегії суддів в наступному складі: головуючий суддя Петренко Н.Д., судді Степанова Л.В., Панченко О.Л.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області №464-р від 18 грудня 2009 року колегію суддів призначено у складі: головуючий суддя Петренко Н.Д., судді Степанова Л.В., Смелянець Г.Є.

Розпорядженням в.о.голови господарського суду Одеської області №47-р від 17 лютого 2010 року колегію суддів призначено у складі: головуючий суддя Петренко Н.Д., судді Горячук Н.О., Смелянець Г.Є.

Ухвалами суду строк розгляду справи продовжувався.

Відповідно до ст. 77 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 09 червня 2010 року о 14:30.

Матеріалами справи встановлено:

05 березня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Карго-Сервіс” (замовник, ТОВ “Карго-Сервіс”) та ТОВ “Трак-Авторитет-Одеса” (виконавець, ТОВ “Трак-Авторитет-Одеса”) був укладений договір про надання послуг з технічного обслуговування автомобілів №ТО/03-03-2007, згідно умов якого виконавець прийняв на себе зобов’язання надавати замовнику послуги по технічному обслуговуванню автомобілів замовника (у тому числі –заміна мастила та запасних частин в автомобілях, діагностика автомобіля та інше), а виконавець зобов’язався прийняти надані послуги за актом здачі-приймання виконаних робіт та сплатити за надані послуги у строки та в порядку, встановлені договором (п.1.1. договору).

Сторони погодили, що договір вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами, діє до 31 грудня поточного року та строк дії договору щорічно автоматично продовжується до 31 грудня наступного року у разі відсутності до дати закінчення чергового строку дії договору офіційного письмового повідомлення про небажання продовжувати договірні відносини (п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору).

Пунктами 1.2. та 1.3. договору передбачено, що загальний обсяг послуг визначається протягом дії договору за всіма наданими окремими видами послуг за актами здачі-приймання виконаних робіт, а загальна сума договору визначається загальною вартістю наданих послуг протягом кожного календарного року дії договору.

Згідно п.п. 3.1., 5.1. договору роботи виконуються відповідно до замовлення-наряду, які підписуються представниками сторін, а розрахунки здійснюються за отримані послуги:

- при наданні послуг за умови 100 % передплати –відповідно до виставленого виконавцем рахунку, за умови обов’язкового надходження суми передплати на банківський рахунок виконавця до моменту фактичного надання послуги;

- при наданні послуг з відстрочкою платежу –протягом встановленого сторонами строку розрахунків, що зазначаються в рахунку виконавця;

- при наданні послуг з оплатою “за фактом отримання послуги” –протягом двох банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

На виконання умов договору ТОВ “Трак-Авторитет-Одеса” відповідно до замовлень-нарядів (том 5, а.с. 2-122, том 6, а.с. 2-150, том 7, а.с. 2-150, том 8, а.с. 2-150, том 9, а.с. 2-34) надало послуги та запчастини замовнику по технічному обслуговуванню автомобілів протягом 2007, 2008 років, що підтверджено актами здачі-приймання виконаних робіт (том 5, а.с. 1-121, том 6, а.с. 1-149, том 7, а.с. 1-149, том 8, а.с. 1-149, том 9, а.с. 1-33) на загальну суму 512521,21 грн., які підписані сторонами, підпис відповідача засвідчений печаткою ТОВ “Карго-Сервіс”.

ТОВ “Карго-Сервіс” в порушення умов договору свої зобов’язання щодо оплати отриманих послуг та запчастин виконало частково у сумі 457828,28 грн., про що свідчать виписки з банківського рахунку (том 4, а.с. 31, 33-103), а також повернуло частково отримані запчастини на адресу ТОВ “Трак-Авторитет-Одеса” на загальну суму 754,80 грн., що підтвердженно поверненням №000062 (том 9, а.с. 57), внаслідок чого за ним залишилась заборгованість за отримані послуги та запчастини у розмірі 53938,13 грн.

З метою отримання суми боргу та врегулювання спору ТОВ “Трак-Авторитет-Одеса” 05 лютого 2009 року за вих. №124/02 звернулось до ТОВ “Карго-Сервіс” з претензією про оплату боргу (том 1, а.с. 42), у відповідь на яку замовник гарантійним листом №216 від 12 лютого 2009 року гарантував сплату боргу у повному обсязі у строк з 01 березня 2009 року по 15 грудня 2009 року, з оплатою по 5000,00 грн. щомісячно та 8938,13 в останній місяць оплати (том 1, а.с. 45).

Однак ТОВ “Карго-Сервіс” свої гарантійні зобов’язання по сплаті заборгованості у сумі 53938,13 грн. не виконало.

З огляду на зазначене ТОВ “Трак-Авторитет-Одеса” 12 червня 2009 року вимушено було звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою з подальшими уточненнями про стягнення з замовника 53938,13 грн. основного боргу, 7473,75 грн. пені, 46402,48 грн. п’ятдесят процентів річних та 11072,12 грн. інфляційних втрат, обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на ст.ст. 625, 691, 692, 712 ЦК України.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, колегія суддів господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення уточнених позовних вимог ТОВ “Трак-Авторитет-Одеса”, виходячи з наступного:

- відповідно до статті 193 ГК України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач не заперечував проти наявності основного боргу у розмірі 53938,13 грн. за договором №ТО/03-03-2007 від 05 березня 2007 року, про що свідчить гарантійний лист №216 від 12 лютого 2009 року (том 1, а.с. 45) надісліний ТОВ “Карго-Сервіс” на адресу позивача та зазначено у додатковому відзиві на позовну заяву з уточненнями від 19 травня 2010 року (том 9, а.с. 53-56). Наявність боргу у вказаній сумі підтвердженно матеріалами справи.

Згідно правил частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), у зв’язку з чим позовні вимоги про стягнення 53938,13 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Статтями 230-231 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Умовами п. 6.2. договору передбачена відповідальність відповідача у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення в оплаті за надані послуги та запчастини, яка розрахована позивачем у сумі 7473,75 грн. (розрахунок: том 3, а.с. 43-150, том 4, а.с. 1-24).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відзиві на позов відповідач не заперечуючи проти розміру основного боргу та підстав стягнення, наполягає на відмові в позові, в частині стягнення 7473,75 грн. пені, 46402,48 грн. 50 % річних та 11072,12 грн. інфляційних втрат посилаючись на сплив спеціальної позовної давності в один рік, передбаченої положеннями ч.2 ст.258 ЦК України, на те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, а також на світову фінансову кризу.

Проаналізувавши вказані доводи представника ТОВ “Карго-Сервіс” колегія суддів відзначає, що вони частково заслуговують на увагу в частині застосування положення ч.2 ст.258 ЦК України щодо стягнення пені нарахованої на суму боргу 3304,31 грн., за актом №000703 від 17 грудня 2007 року, однак в іншій частині заперечення викладені без урахування обставин справи.

Згідно ч.2 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Так, нарахування пені згідно п. 5.1.3 договору розпочинається на третій банківський день після підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість у розмірі 53938,13 грн. виникла на підставі частково оплачених та взагалі неоплачених актів приймання-передачі виконаних робіт підписаних сторонами у період з 17 грудня 2007 року по 08 липня 2008 року, а саме:

- акт №000703 від 17 грудня 2007 року на суму 3304,31 грн.

- акт №000117 від 22 лютого 2008 року на суму 519,96 грн.

- акт №000131 від 01 березня 2008 року на суму 257,70 грн.

- акт №000402 від 13 червня 2008 року на суму 9446,34 грн. (частково оплачений відповідачем у розмірі 5000,00 грн.)

- акт №000403 від 13 червня 2008 року на суму 12362,17 грн. (частково оплачений відповідачем у розмірі 10000,00 грн.)

- акт №000409 від 18 червня 2008 року на суму 1491,76 грн.

- акт №000412 від 19 червня 2008 року на суму 26199,73 грн.

- акт №000413 від 19 червня 2008 року на суму 5520,14 грн.

- акт №000426 від 24 червня 2008 року на суму 2025,26 грн.

- акт №000427 від 24 червня 2008 року на суму 5554,07 грн.

- акт №000442 від 01 липня 2008 року на суму 926,22 грн.

- акт №000449 від 04 липня 2008 року на суму 1351,67 грн.

- акт №000458 від 08 липня 2008 року на суму 702,00 грн.

- акт №000459 від 08 липня 2008 року на суму 1228,50 грн.

Згідно із приписами ч.ч.1,3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З наявних в матеріалах справи документів, а саме гарантійного листа №216 від 12 лютого 2009 року (том 1, а.с. 45) вбачається визнання відповідачем свого обов’язку сплатити заборгованість, у зв’язку з чим строк позовної давності для стягнення пені за актами приймання-передачі виконаних робіт, окрім одного від 17 грудня 2007 року переривався 12 лютого 2009 року та не сплинув на момент пред’явлення позову, тобто на 12 червня 2009 року.

З огляду на зазначене підстави для відмови в позові в частині стягнення пені із-за пропуску скороченого строку позовної давності відсутні, окрім нарахування пені у розмірі 347,45 грн. (том 3, а.с. 43-54) за актом №000703 від 17 грудня 2007 року на суму 3304,31 грн., строк нарахування якої сплинув 17 грудня 2008 року, у зв’язку з чим суд зменшує розмір пені до 7126,30 грн., яка розрахована позивачем в межах строку передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України (7473,75 грн. - 347,45 грн. = 7126,30 грн.).

Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, у пункті 6.4. договору сторони погодили, що у разі, якщо прострочення платежу триватиме більше одного місяця виконавець матиме право, додатково стягнути з замовника 50 % річних від простроченої суми за весь період прострочення (ст. 625 ЦК України), які розраховані позивачем у розмірі 46402,48 грн.

Суд критично оцінює застосування представником відповідача спливу спеціальної позовної давності в один рік, передбаченої положеннями ч.2 ст.258 ЦК України до нарахованих позивачем 50 % річних у розмірі 46402,48 грн. та ототожнення їх з пенею як нустойкою, оскільки законодавець вичерпно конкретизував до яких видів неустойки слід застосовувати ч.2 ст.258 ЦК України.

Заявлені до стягнення інфляційні витрати у сумі 11072,12 грн. підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та заснованими на діючому законодавстві.

Таким чином, заперечення відповідача суд відхиляє, як такі, що спростовуються матеріалами справи.

Судові витрати у справі покладаються на позивача й відповідача в порядку ст. 44,49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог зі стягненням з позивача до Державного бюджету України недоплаченого державного мита у розмірі 150,27 грн.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Карго-Сервіс” (65009, м. Одеса, вул. Сергія Варламова, 14, кв. 54, код ЄДРПОУ 32280190) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Трак-Авторитет-Одеса” (67663, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, Ленінградське шосе, 27, код ЄДРПОУ 33176796):

-          53938 (п’ятдесят три тисячі дев’ятсот тридцять вісім) грн. 13 коп. основного боргу,

-          7126 (сім тисяч сто двадцять шість) грн. 30 коп. пені,

-          46402 (сорок шість тисяч чотириста дві) грн. 48 коп. 50 % річних,

-          11072 (одинадцять тисяч сімдесят дві) грн. 12 коп. інфляційних вират,

-          1185 (одна тисяча сто вісімдесят п’ять) грн. 39 коп. державного мита,

-          311 (триста одинадцять) грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Трак-Авторитет-Одеса” (67663, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, Ленінградське шосе, 27, код ЄДРПОУ 33176796) на користь Державного бюджету України на п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22090200 - державне мито в сумі 150 (сто п’ятдесят) грн. 27 коп.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Рішення підписане 14 червня 2010 року.

Головуючий суддя                                                                       Н.Д. Петренко

Суддя                                                                                                     Н.О. Горячук

Суддя                                                                                           Г.Є. Смелянець