Рішення № 109192646, 22.02.2023, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/223/22

Провадження № 2/455/134/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

22 лютого 2023 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Пошивака Ю.П.

секретар судового засідання - Бобельська Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі суду, цивільну справу №455/223/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС»», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Старосамбірський відділ державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

22.02.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС»» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що 14.02.2022 року Старосамбірським відділом державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) повідомлено, про те, що відносно нього винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №68648143, на підставі виконавчого напису №6344 від 12.03.2021 року, винесеного приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, яку йому вручили наручно.

Із змісту постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №68648143, він дізнався, що зазначений боржником по кредитному договору, стягувачем якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС», та, що його заборгованість відповідно до кредитного договору №003-13021-130313 від 13.03.2013 року, перед Публічним Акціонерним Товариством «ДЕЛЬТА БАНК», правонаступником усіх прав і обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2247/К від 21.05.2020 року є, вищезазначене Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС»» і якому повинна бути сплачена «заборгованість» в сумі 30536,42 гривень та витрати виконавчого провадження 250,00 гривень та виконавчий збір 3053,64 гривні.

З виконавчим написом він не погоджується, оскільки у приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. були відсутні повноваження на вчинення виконавчого напису, який не був нотаріально посвідчений та не відноситься до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Зазначив, що нотаріусом порушено встановлену законом процедуру вчинення виконавчого напису, оскільки в розпорядження нотаріуса не було надано необхідних для вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості документів, передбачених постановою від 29.06.1999 року за №1172.

Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №6344 від 12.03.2021 року, винесений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "СІТІ ФІНАНС", за договором №003-13021-130313 від 13.03.2013 року, на загальну суму заборгованості 30536,42 гривень.

Ухвалою судді від 24.02.2022 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 14 годину 00 хвилин 13.07.2022 року, яке відкладено на 11 годину 00 хвилин 22.12.2022 року, яке відкладено на 10 годину 45 хвилин 20.01.2023 року та на 15 годину 30 хвилин 22.02.2023 року.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Цап В.О. позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Адвокат Цап В.О. щодо витрат на професійну правову допомогу додатково зазначив, що докази на понесення таких відсутні.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС»» та треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В., Старосамбірський відділ державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причина неявки суду не відома.

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положеннямст.280 ЦПК України: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Згідно з вимогамистатті 55 Конституції України, права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, інтересів.

Гарантоване право кожного подати будь-який позов до суду, що стосується його цивільних прав і обов`язків, передбачений пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідностатті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно достатті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зі змісту ст.ст.76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупністьдостатності.

Статтями12,81 ЦПК Українивизначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 12.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Яною Вікторівною вчинений виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №6344, у зв`язку із боргом за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», право вимоги якого, перейшло до ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» та запропоновано задовольнити вимоги кредитора у розмірі 30036,42 гривень (а.с.8).

Як було встановлено в судовому засіданні, вищевказаний виконавчий напис був вчинений на підставі договору, який нотаріально не посвідчений.

В оспорюваному виконавчому написі, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Я.В. посилається на ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та на п. 2 Переліку за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

14.02.2022 року державним виконавцем Старосамбірського відділу державної виконавчої служби у Самбірському райні Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Низкогузом І.І. відкрито виконавче провадження ВП №68648143 (а.с.12).

Надаючи правову оцінку спірному виконавчому напису нотаріуса, суд зазначає наступне.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат»визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, що затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172(в редакції, чинній до 21 лютого 2017 року), для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Одночасно, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в адміністративній справі №826/20084/14, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинноюпостанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів"в частині, а саме:

«п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині "а після слів "заставлене майно" доповнити словами "(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)";

доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту:

"1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання.

Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;

б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання;

в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;

г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання;

ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу".

п. 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:

"Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту:

"Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".

З цього слідує, що станом на день видання виконавчого напису18.02.2021 року, втратив чинність нормативно-правовий акт, який дозволяв нотаріусам видавати виконавчі написи про стягнення заборгованості за кредитними договорами, а отже оскаржуваний виконавчий напис є незаконним та підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимогизадоволенню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

На підставі положеньст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пов`язані із сплатою судового збору у розмірі 992,40 гривні.

Що стосується судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, то суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно з правилами пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При стягненні витрат на правничу допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч.3 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу врегульовано Главою 63 Цивільного Кодексу України.

Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку , що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

Позивачем ОСОБА_1 , всупереч п.2 ч.2 ст 137 ЦПК України, не надано суду доказів, які підтверджують здійснення витрат на професійну правничу допомогу (квитанції чи меморіального ордеру). Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Також в питанні надання доказів варта уваги позиція Верховного Суду у справі №922/2604/20, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правничої допомоги (договору надання правничої допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 379/1418/18.

Дослідивши надані докази, вбачається, що представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Цап В.О. в порядку, передбаченому ЦПК України, не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження сплати позивачем ОСОБА_1 коштів, зокрема, не надано відповідних квитанцій, платіжного доручення чи будь-якого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-80, 81, 89, 133, 137, 141, 264, 141,265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, вчинений 12 березня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №6344, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» заборгованості в сумі 30536 гривень 42 копійки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», юридична адреса: м.Київ, вул.Січових Стрільців, будинок №37/41, ЄДРПОУ 39508708 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Головецько Старосамбірського району Львівської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , понесені судові витрати, а саме - сплачений судовий збір у розмірі - 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Дата складання повного судового рішення 24.02.2023 року.

Суддя Пошивак Ю.П.