Рішення № 10918663, 19.08.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2010 р.Справа № 5/45 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні справу № 5/45

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", який представляє Кіровоградська філія ПАТ "ВіЕйБі Банк", м. Кіровоград

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Акустика", м. Кіровоград

про стягнення 5 950 822,71 грн.

Представники:

від позивача - представник Кошова Ю.П., довіреність №1523 від 16.06.10;

від відповідача - голова правління Ципарський А.Я., протокол № 11 від 13.04.2007;

від відповідача - представник Захарченко І.В., довіреність №100/01 від 02.08.2010.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 16 до 18 серпня 2010 року та з 18 до 19 серпня 2010 року.

Відкрите акціонерне товариство "ВіЕйБі Банк" (далі - Банк, позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Акустика" (далі - ВАТ "Акустика", відповідач) 6 741 448,05 грн., з них: - 3 372 500,00 грн. боргу за кредитом;

- 198 491,31 грн. боргу за простроченими процентами;

- 61213,18 грн. боргу за нарахованими процентами;

- 49 243,56 грн. пені;

- 3 060 000 грн. штрафу у зв'язку з тим, що ВАТ "Акустика" істотно порушило умови кредитного договору № 6/2007-К від 26.06.2008 року, з урахуванням додаткової угоди № 3 від 20.11.2008р. до цього кредитного договору, укладеного між ВАТ "ВіЕйБі Банк" та ВАТ "Акустика".

Позивач подав заяву про зміну позовних вимог у частині стягнення штрафу від 02.08.10 № 314, а саме про стягнення 180 000 грн. штрафу замість 3 060 000 грн. штрафу.

До вирішення спору по суті позивач подав до господарського суду заяву про зміну позовних вимог від 10.08.2010р. № 362, яка містить вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 3 372 500,00 грн., заборгованості за процентами в розмірі 1 392 719,09 грн., пені за прострочення повернення кредиту в розмірі 340 945,89 грн., пені за прострочення сплати процентів у розмірі 112 290,24 грн., інфляційних втрат за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 449 902,45 грн., інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 102 465,03 грн., а також штрафу за порушення умов договору в розмірі 180 000 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги на суму 4248958,75 грн. відхилив як незаконні, необґрунтовані. Позовні вимоги про стягнення пені та штрафу відповідач заперечив, вважаючи, що він вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідач визнав позов частково на суму 1 701 863,96 грн. (1 572 500 грн. прострочка) плюс 129 363,96 грн. (нараховані проценти).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Між відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний банк, в особі Кіровоградської філії - кредитодавець та ВАТ "Акустика" - позичальник 26.06.2007 року укладено кредитний договір № 6/2007-К згідно якого позичальнику надано кредит в сумі 3600 000,00 грн.

ВАТ "Акустика" оспорило вказаний кредитний договір, вважаючи укладений з відповідачем кредитний договір № 6/2007-К договором приєднання, посилаючись на правила статей 634 Цивільного кодексу України та 179 Господарського кодексу України. За вказаним позовом господарським судом було порушено справу № 5/32.

Також між відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний банк, в особі Кіровоградської філії - кредитодавець та ВАТ "Акустика" - позичальник 05.05.2008 року укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 6/2007-К, якою змінено процентну ставку за користування кредитом на 20% (п. 1.1.3. кредитного договору) та 20.11.2008 року укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору № 6/2007-К, якою змінено процентну ставку за користування кредитом на 26,5% (п. 1.1.3. кредитного договору).

Оспорюючи умови кредитного договору та додаткових угод № 2 та № 3, позивач посилався на невідповідність законодавству умов пунктів вказаних договорів, а саме:

"п. 2.10.2. кредитного договору зазначено, що у випадку, якщо позичальник не погодиться із запропонованим кредитодавцем розміром процентної ставки, він зобов'язаний протягом 10 (десяти) банківських днів з дати відправлення, кредитодавцем повідомлення про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом, повернути кредитодавцю існуючу заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафні санкції в повному обсязі та інші платежі за цим договором. Після сплати позичальником зазначених сум, дія цього Договору вважається припиненою і сторони погоджуються з тим, що в такому випадку укладення угоди про припинення цього Договору не потрібно" - не відповідає вимогам п. 2 ст. 207 Господарського кодексу України, в частині недопущення односторонньої зміни умов договору, що є підставою для визнання його недійсним на підставі ст. 215, ст. 217 Цивільного кодексу України;

"п. 2.10.3. кредитного договору зазначено, що у випадку, якщо позичальник протягом 10 банківських днів з дати відправлення кредитодавцем повідомлення про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом не здійснив дій, передбачених підпунктом 2.10.2. (достроково не погасив кредит), новий розмір процентної ставки за користування кредитом вважається таким, що погоджений із позичальником. Новий розмір процентної ставки за користування кредитом нараховується з дня, наступного за днем закінчення десятиденного строку після відправлення кредитодавцем відповідного повідомлення позичальнику, кредитодавець зберігає в кредитній справі позичальника копію повідомлення про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом та оригінал документу, який підтверджує факт відправлення повідомлення позичальнику." - не відповідає п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання його недійсним на підставі ст. 215, ст. 217 Цивільного кодексу України;

"Додаткова угода № 2 від 05.05.2008 року та додаткова угода № 3 від 20.11.2008 року мають ознаки фіктивного правочину, оскільки сторони, укладаючи додаткові угоди знали заздалегідь, що процентна ставка зміниться після спливу 10 днів з дати відправлення повідомлення. Виходячи з норм п. 2 ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.";

"п. 4.4. кредитного договору - у разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.3.-3.3.18. цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 5 (п'ять) процентів від суми кредиту, визначеної п. 1.1.1. цього договору, за кожний випадок порушення за реквізитами та у день, вказаними кредитодавцем" - не відповідає п. 6 ст. 231 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо застосування штрафу до порушення грошових зобов'язань, п. 1 ст. 92 Конституції України щодо притягнення до господарсько-правової відповідальності за одне й те ж правопорушення (несвоєчасне, погашення заборгованості), що є підставою для визнання його недійсним згідно ст. ст. 215, 217 Цивільного кодексу України.

Позивач посилався на те, що пунктом 2.10.2 кредитного договору Банку надано право в односторонньому порядку змінювати умову кредитного договору щодо строку повернення кредиту, а саме, у разі якщо позичальник протягом 10 банківських днів з дати відправлення кредитодавцем повідомлення про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом не здійснив дій, передбачених підпунктом 2.10.2. (достроково не погасив кредит), новий розмір процентної ставки за користування кредитом вважається таким, що погоджений із позичальником.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2009 року у справі № 5/32 у задоволенні позовних вимог ВАТ "Акустика" відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2010 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2010 року, яким рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2009 року у справі № 5/32 залишено без змін, також залишено без змін.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2009 року у справі № 5/32 про визнання частково недійсним кредитного договору № 6/2007-К від 26.06.2007 року та додаткових угод набрало законної сили 26.04.2010 року.

Згідно умов кредитного договору № 6/2007-К від 26.06.2007 року та додаткової угоди № 3 від 20.11.2008 року (далі - Кредитний договір) кредит надавався в сумі 3600000,00 грн., терміном остаточного погашення 25.06.2012 року із сплатою 26,5% річних.

На виконання п. 1.1. кредитного договору Банком надано відповідачу кредит у розмірі 3 600 000,00 грн., що засвідчено меморіальним ордером від 27.06.2007р., актами цільового використання кредитних коштів від 27.06.2007р. і від 25.12.2007р. (а.с. 105-112 т. 1) та випискою по рахунку (а.с.21 т. 3). Отже, позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином.

Відповідно до п. 2.3. кредитного договору Позичальник зобов'язаний щомісячно в останній робочий день поточного місяця, починаючи з липня 2008р. рівними частинами, по 75000,00 грн. згідно графіку, що є невід'ємною частиною Кредитного договору, повертати кредит.

Відповідач частково заборгованість за кредитом погасив, а саме в сумі 227 500,00 грн. Однак відповідач в порушення кредитного договору, починаючи з 31.10.2008 року і до подання позову, зобов'язань по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, як це передбачено додатком № 1 до договору та п. 2.3. кредитного договору, не виконував належним чином.

Позивач 19.12.2008 року надіслав відповідачу листа - вимогу № 17/09-1615 про погашення у строк до 04.01.2009 року суму штрафних санкцій, нарахованих на підставі п. 4.4. за невиконання п.п. 3.3.3., 3.3.4. Кредитного договору, про дострокове повернення заборгованості за Кредитним договором, яку відповідач отримав 25.12.2008р., що засвідчено копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 1081610 (а.с. 24 т.1). Позивач вимагав погасити до 04.01.2009р. суму обчислених штрафних санкцій та погасити достроково у повному обсязі заборгованість за кредитним договором № 6/2007-К від 26.06.2007р.

Господарський суд виходить з того, що у відповідності до п.п. 2.11. кредитного договору № 6/2007-К кредитодавець (Банк) має право, зокрема, призупинити надання траншів/кредиту та вимагати дострокового погашення заборгованості за цим договором у повному обсязі в разі, зокрема, наявності простроченої протягом більше п'яти банківських днів заборгованості за траншами/кредитом, нарахованими процентами та комісіями, передбаченими цим договором (п.п. 2.11.1 кредитного договору).

У відповідності до ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Отже, вимога позивача про дострокове погашення кредиту відповідає вимогам чинного законодавства.

Іншими словами, у разі прострочення позичальником сплати чергової суми у позикодавця виникає вимога вимагати сплати всієї суми позики, яка залишилася несплаченою. Тобто, вважаються такими що настали всі строки платежу по всій позиці в цілому. Про цей свій намір витребувати всю суму позики Банк повідомив позичальника, надіславши останньому зазначену відповідну вимогу. В разі неповернення позики у вказаний Банком строк останній має право нарахувати проценти, а у разі передбачення у договорі - штрафні санкції на прострочену суму.

Суму нарахованих відсотків по кредиту відповідач має сплатити на користь Банку згідно ст. 1048 ЦК України, а суму кредиту зобов’язаний повернути згідно ст.ст. 1049, 1050 ЦК України.

ВАТ "Акустика" допустило порушення зобов'язань по кредитному договору з 31.10.2008 року, що привело до виникнення заборгованості за кредитом в розмірі 3372500,00 грн., заборгованості за процентами в розмірі 1392719,09 грн.

Згідно умов Кредитного договору (п. 2.7.) проценти за користування кредитом нараховуються з дня перерахування коштів з позичкового рахунку Позичальника до і моменту фактичного повернення кредиту. Нарахування процентів здійснюється щомісячно за поточний календарний місяць на суму щоденного фактичного залишку заборгованості за кредитом.

Проценти, нараховані за місяць позичальник сплачує щомісяця, не пізніше 3-го календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день настання терміну остаточного повернення кредиту, зазначеного в п. 1.1.2. договору, а у випадку, якщо позичальник не поверне загальну заборгованість за кредитом в такий день, - то нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення загальної заборгованості за кредитом (п. 2.8.2.).

Відповідачем проценти за користування кредитними коштами сплачено включно по 7 січня 2008р.

Позивачем правомірно розраховані проценти з 08.01.2008р. по 30.07.2010р. включно в сумі 1 392 719,09 грн.

За матеріалами справи з жовтня 2008р. по цей час відповідачем проценти сплачуються частково шляхом списання коштів з рахунку відповідача.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до п. 4.3. "у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.1.3. кредитного договору (26,5%), від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання". Оскільки ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" обмежено розмір пені, що підлягає стягненню, до розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, - Банком обчислена пеня згідно приписів Закону - за подвійною обліковою ставкою Національного банку України.

Таким чином, за обґрунтованим і правомірним розрахунком позивача за неналежне виконання умов договору відповідачу обчислена пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 340 945,89 грн. за період з 01.02.2010р. по 30.07.2010р., а пеня за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 112 290,24 грн. за період з 01.02.2010р. по 30.07.2010р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Відповідно до п. 4.6. Кредитного договору у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за цим договором, він зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. За неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором позивачем правомірно нараховані відповідачу інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 449 902,45 грн. та інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 102 465,03 грн., а всього 552 367,48 грн.

Оцінюючи наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача по кредиту, відсотках, розрахунок пені та розрахунки інфляційних втрат, господарським судом враховуються положення ст. 534 ЦК України щодо черговості погашення вимог за грошовими зобов'язаннями.

У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Також, відповідно до п. 4.4. кредитного договору у разі порушення позичальником вимог пунктів 3.3.3.-3.3.18. договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 5 процентів від суми кредиту, визначеного в п. 1.1.1. кредитного договору за кожен випадок порушення.

Позивач вважає, що відповідачем порушено умови договору, а саме п.п. 3.3.4., який містить умову про проведення через поточний рахунок, відкритий у Банку не менше 100% всіх своїх розрахунків.

Позивач посилається на те, що відповідно до довідок, що надані АКБ "Імексбанк" у м. Кіровограді від 09.10.2008 за № 2182 та від 28.11.2008р. за № 2713, відповідач має поточний рахунок у вищезазначеній банківській установі та проводить через нього розрахунки, порушуючи при цьому умови кредитного договору про проведення 100 % розрахунків через рахунок, що відкритий у позивача. Так, відповідно до довідки від 04.08.2009р. за № 1326 наданої АКБ "Імексбанк", у період з 01.03.2009 по 31.07.2009 відповідачем знову проводились розрахунки через АКБ "Імексбанк".

Між тим, господарським судом відхиляються як безпідставні вимоги Банку про стягнення з відповідача штрафу за порушення п. 3.3.4. кредитного договору в розмірі 180000,00 грн. з наступних підстав.

Із наданих позивачем матеріалів слідує, що на рахунок відповідача, відкритий у АКБ "Імексбанк", перераховували кошти інші особи, а саме, орендарі сплачували орендну плату на рахунок відповідача, відкритий ним у АКБ "Імексбанк". Проте, відповідач кошти, що надходили на його поточний рахунок у АКБ "Імексбанк" потім перераховував на поточний рахунок у ВАТ "ВіЕйБі Банк".

Відповідач усім своїм контрагентам надіслав листи в яких повідомляв, що ним укладено кредитний договір, тому всі розрахунки відповідач просив здійснювати через поточний рахунок у ВАТ "ВіЕйБі Банк". Господарським судом враховується посилання відповідача на те, що деякі контрагенти після отримання його листів продовжували здійснювати розрахунки через поточний рахунок у АКБ "Імексбанк". У справі відсутні докази того, що саме відповідач здійснював розрахунки, тобто, перераховував кошти іншим особам через рахунок, що відкритий у АКБ "Імексбанк".

З огляду на викладене вище господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Відповідачем 16.08.2010 р. до матеріалів справи було подано ухвалу про порушення провадження у справі № 16/94 від 30.07.2010 р. за позовом ВАТ "Акустика" до ВАТ "ВіЕйБі Банк" про визнання недійсним кредитного договору № 6/2007-К від 26.06.2007р. та клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи № 16/94, що розглядається господарським судом Кіровоградської області. Господарський суд не встановив підстав для зупинення провадження в справі та продовжив розгляд справи по суті.

Господарський суд виходить з того, що статтею 79 ГПК України встановлено, що саме про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Обов'язковість винесення ухвали про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження в справі Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору

Господарський суд виходить з того, що у відповідності до статті 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Позивач та відповідач досягли згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як встановлено господарським судом при розгляді справи № 5/32 між цими ж самими сторонами про визнання кредитного договору частково недійсним та вбачається із матеріалів даної справи, при укладенні кредитного договору №6/207-К від 26.06.2007 та спірних додаткових угод до нього волевиявлення сторін у момент його укладення було вільним, відповідало їхній внутрішній волі, зміст кредитного договору не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підстави для визнання недійсним кредитного договору № 6/2007-К та додаткових угод № 2 та № 3 відсутні.

Окрім цього, господарським судом відхиляється клопотання відповідача про відкладення розгляду справи від 19.08.2010р., оскільки відповідач не був позбавлений можливості подавати докази на підтвердження заперечень проти позову, виписки з банківського рахунку відповідачем додані до відзиву на позовну заяву від 18.08.2010р.

Також 19.08.2010р. відповідач подав клопотання про призначення економічної експертизи з метою встановлення, чи підтверджується документально розрахунок простроченої заборгованості за кредитом та відсотками по кредитному договору.

Господарським судом відхиляється як необґрунтоване зазначене клопотання відповідача про призначення економічної експертизи у справі.

Судові витрати по справі на державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій, оскільки відповідач порушив умови кредитного договору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Акустика" (25006, м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 5, ідентифікаційний код 14308687) на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5, ідентифікаційний код 19017842):

- заборгованість за кредитом у розмірі 3 372 500,00 грн., заборгованість за процентами в розмірі 1 392 719,09 грн., пеню за прострочення повернення кредиту в розмірі 340 945,89 грн., пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 112 290,24 грн., інфляційні втрати за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 449 902,45 грн., інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 102 465,03 грн.;

- судові витрати у справі на державне мито в розмірі 25 500 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

Наказ видати.

У решті позову відмовити.

Рішення, яке не набрало законної сили може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.А. Змеул

25.08.10