Рішення № 10918406, 25.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/22725.08.10 За позовом Публічного акціонерного товариства «Квазар» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ТАУР» Про стягнення 105 513 грн. 74 коп. Суддя Трофименко Т.Ю. Представники:

від позивача: Аркачов Д.В. –по дов. №366/А від 14.07.2010р.

від відповідача: Сич А.В. –по дов. №217 від 27.05.2010р.

В судових засіданнях 04.08.2010р. та 16.08.2010р. оголошувались перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Квазар»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ТАУР»105 513,74 грн. заборгованість по договору оренди приміщень та надання послуг від 07 серпня 2007 року 231/Д.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору оренди №231/Д від 07.08.2007р. не сплатив позивачу в повному обсязі орендну плату та надані послуги, що стало підставою для звернення до суду з позовною заявою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2010 р. порушено провадження у справі №36/227, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 21.06.2010 р.

У зв’язку з неявкою в судове засідання 21.06.2010р. представників позивача та відповідача, розгляд справи було відкладено на 04.08.2010р.

Через відділ діловодство Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до даної заяви позивач просить стягнути з відповідача 105513, 74 грн. основного боргу, інфляційні нарахування -900,61 грн., пеню за прострочку платежу в сумі 29539, 84 грн. та 3% річних –3793, 35 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 16.08.2010р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в наданому письмовому відзиві на представник в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що позивачем безпідставно завищена початкова сума заборгованості на 30341, 60 грн., оскільки всупереч п. 5.3 договору оренди приміщень на надання послуг від 07.08.2007р. №231/Д акти виконаних робіт та наданих послуг за вересень, жовтень 2009 року позивачем не надавались, а тому у відповідача були відсутні підстави сплати заявленої позивачем суми коштів у розмірі 30361, 60 грн.

Крім того, в обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що ним в орендованих приміщеннях було виконано поліпшення та встановлено додаткове обладнання, про що позивачу відомо і він не заявляв стосовно цього ніяких заперечень.

Відповідно до ст. 778 Цивільного кодексу України відповідач неодноразово звертався до позивача з клопотанням про зарахування вартості зроблених поліпшень та встановленого додаткового обладнання в рахунок оплати орендної плати, але всі звернення відповідача позивачем проігноровані.

З огляду на те, що вартість зроблених відповідачем поліпшень перевищує розмір заявлених до відшкодування позивачем сум, відповідач вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

07.08.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Квазар» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ТАУР» (далі відповідач) був укладений договір оренди приміщень та надання послуг 231/Д.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про держану реєстрацію юридичної особи від 04.02.2010р. було змінено найменування Відкритого акціонерного товариства «Квазар»та Публічне акціонерне товариство «Квазар»(далі позивач). Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове користування та сплачує вартість оренди приміщення. До складу орендованих приміщень, які є власність орендодавця, входить об’єкт нерухомості, розташований за адресою м. Київ, вул.. Північно –Сиренька, 3 (вимоги по експлуатації об’єкту, площа та ціна зазначені в додатках 1-а, 1-б, 1-в, 1-г). Згідно акту від 07.08.2007р. приймання –передачі в оренду приміщень орендар прийняв в орендне користування приміщення в будівлі ВК-3 (сит. План Г-14, поз. 2) на 6 –му поверсі загальною площею 325,9 кв.м.

Пунктом 1.2. Договору термін договору встановлюється з 07 серпня 2007 року по 01 серпня 2008 року.

Відповідно до п.2.2.1 та п.2.2.2 договору орендар (відповідач) зобов’язаний у термін дії договору виконувати обов’язки, передбачені договором і додатками №1-а, 1-б, 1-в,1-г, 2, 3, 4-а, 4-б, 5.6.7-а,7-б. Своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю (позивачу) вартість послуг і орендну плату.

В п. 5.3 договору сторони визначили, що орендар не пізніше 15 –го числа місяця, наступного за звітним здійснює оплату згідно акту і рахунків –фактур.

11 лютого 2008 року між сторонами була укладена додаткова угода 28/511 до договору оренди 231/Д від 07.08.2007р., відповідно до якої з 11 лютого 2008 року орендар згідно акту приймання –передачі (додаток 1-а) додатково приймає в орендне користування приміщення складу в будівлі 9 (ситуаційний план Г-14, поз.38 «склад ГСМ»планіровка ПЗ-135, 1-й поверх, вісі 1-5,-Г) площею 430 кв.м.

Відповідно до даної угоди оплата орендованих приміщень буде нараховуватись згідно інвентаризаційної відомості обліку площ (додаток 1-в) з моменту підписання акту вводу в експлуатацію вищевказаних орендованих приміщень (додаток 1-б).

1 серпня 2008 року між сторонами була підписана додаткова угода 410/511 до договору оренди 231/Д від 07.08.2007р., відповідно до якої сторони продовжили термін дії договору до 31.07.2009р.

01 березня 2009 року між сторонами по справі була підписана додаткова угода 107/511 до договору оренди 231/Д від 07.08.2007р., відповідно до якої термін дії договору був продовжений до 31.12.2009р.

Відповідно до п.2 даної угоди сторони встановили, що на період з 01.03.2009р. по 31.07.2009р. орендна плата встановлюється в розмірі 11790,76 грн., згідно інвентаризаційної відомості обліку площ станом на 01.03.2009р. (додаток 1-а).

На період з 01 серпня 2009 року по 31 грудня 2009року орендна плата встановлюється в розмірі 35372, 26 грн., згідно інвентаризаційної відомості обліку площ станом на 01.08.2009р. (додаток 1-б).

На момент підписання даної додаткової угоди сторони встановили, що:

на період з 01 березня 2009 року по 31 липня 2009року орендна плата становить 11790,76 грн. з урахування ПДВ -20% у розмірі 1965,13 грн.

на період з 01 серпня 2009 року по 31 грудня 2009 року - в розмірі 35372,26, з урахуванням ПДВ -20% у розмірі 5895,38 грн.

При розгляді справи судом встановлено, що між сторонами 25 березня 2009року булі підписана додаткова угода 108/511 до договору оренди 231/Д від 07.08.2007р., відповідно до якої відповідач визнав заборгованість перед позивачем за даним договором станом на 25 березня 2009 року в сумі 75172,14 грн. і зобов’язався сплатити в повному обсязі заборгованість до 31.12.2009р., наступним чином

в серпні 2009р. –15034,00 грн.

у вересні 2009р. –15034, 00 грн.

у жовтні 2009р. –15034,0 грн.

в листопаді 2009 р. –15034,0 грн.

в грудні 2009р. –15036,14 грн.

Крім того, відповідно до умов даної додаткової угоди відповідач гарантував в період з 25 березня 2009 року по 31 грудня 2009року своєчасно і в повному сплачувати поточні рахунки (акти виконаних робіт).

31 липня 2009 року між сторонами була підписана додаткова угода 284/511 до договору оренди 231/Д від 07.08.2007р., відповідно до якої з 31 липня 2009 року відповідач відповідно до п.3.4 додатку №1-а до даного договору на підставі акту здачі (додаток 1-а) відмовляється від орендного використання приміщень в будівлі ВК-3 (сит. План Г-14, поз. 2) на 6 –му поверсі загальною площею 325,9 кв.м.

На момент підписання даної додаткової угоди встановлена орендарю орендна плата у розмірі 15480,00 грн.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки своїх зобов’язань по договору щодо сплати на користь позивача орендної плати та наданих послуг відповідач не виконав в повному обсязі , позов в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 105 513 грн. 74 коп. підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3793,35 грн., інфляційних –9001,61 грн., пені в розмірі 29539,84 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. ст. 218 ГК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.4 Договору встановлено, що за невиконання п. 5. 3 договору згідно зобов’язань по додатках орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не оплати за кожний день прострочення., починаючи з 16-го числа місяця, наступного за завітним.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також той факт, що відповідальність орендаря у вигляді пені передбачена договором, вимоги позивача про стягнення пені розмірі 29539, 84 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов’язань встановлений судом, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3793,35 грн. та інфляційних в сумі 9001,61 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з відповідача.

Заперечення відповідача, викладені в письмовому відзив судом до уваги не приймаються виходячи з наступного:

Відповідно до п. 3.5.3 договору №231/Д від 07.08.2007 року орендар (відповідач) має право за письмовою згодою орендодавця (позивача) вносити зміни у склад орендованого майна, здійснювати його реконструкцію, технічне переоснащення.

Представником позивача в судовому засіданні наданий лист позивача від 24.06.2009р. за 243/511 в якому останній наполягає на демонтажі відповідачем блоків з фасаду будівлі з посиланням на те, що вони самовільно встановлені.

На даний лист відповідач надав позивачу відповідь за №121 від 30.06.2009р. відповідно до якої відповідач підтверджує, що кондиціонери встановлені без згоди позивача. У зв’язку з поганим фінансовим становищем відповідач поки не має можливості демонтувати кондиціонери та відновити пошкоджене оскління фасаду.

Відповідно до приписів ст. 778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Відповідач належних доказів надання письмової згоди позивача на проведення ремонтних робіт в орендованому приміщення та встановлення додаткового обладнання суду не надав.

Заперечення відповідача в частині того, що позивачем безпідставно завищена початкова сума заборгованості на 30341, 60 грн., оскільки всупереч п. 5.3 договору оренди приміщень на надання послуг від 07.08.2007р. №231/Д акти виконаних робіт та наданих послуг за вересень, жовтень 2009 року позивачем не надавались, а тому у відповідача були відсутні підстави сплати заявленої позивачем суми коштів у розмірі 30361, 60 грн. судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до п.5.3 договору відповідач зобов’язаний у строк не пізніше 15 –го числа місяця, наступного за звітним здійснює оплату згідно акту і вищевказаних рахунків –фактур.

В п. 5.4 договору сторони передбачили, що у випадку невиконання п. 5.3 договору відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не оплати за кожний день прострочення, починаючи з 16 –го числа місяця, наступного за звітним.

З урахуванням умов договору, а саме п.п.5.3 та 5.4 договору суд приходить до висновку, що відповідач зобов’язаний здійснювати оплату орендних платежів не пізніше 15 –го числа місяця, наступного за звітним.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ТАУР»(0101, м. Київ, вул.. Софійська, 2, к.11, ідентифікаційний код 34966817) на користь Публічного акціонерного товариства «Квазар»(04136, м. Київ, вул. Північно –Сиренька, 3, ідентифікаційний код 14314038) 105 513 грн. 74 коп. основного боргу, 3% річних в сумі 3793,35 грн., інфляційних –9001,61 грн., пені в розмірі 29539,84 грн., 1478 грн. 49 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено

27.08.2010р.