Рішення № 10917554, 26.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/5426.07.10 За позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі

Головного управління житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Промпостач»

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»

Про стягнення 11 701 889,36 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники учасників процесу:

Від прокуратуриНекрасов О.М. (посв. № 259 від 08.12.2009 р.)

Від позивачаЯніцький М.В. (дов. № 046/10-3545 від 22.10.2009 р.)

Голеня О.О. (дов. № 046/10-1210 від 19.05.2010 р.)

Від відповідачане зявились

Від третьої особиСкрипник В.Р. (дов. № 155/1/12-1892 від 21.05.2010 р.)

Гранацька Л.В. (дов. № 155/1/03-1905 від 25.05.2010 р.)

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Промпостач»про стягнення грошових коштів, перерахованих на виконання умов договору підряду № 45/07 від 17.08.2007 р., пені та штрафу. З урахуванням заяв прокурора та позивача про уточнення позовних вимог ціна позову становить 11 701 889,36 грн., які складаються з 8 565 251,76 грн. попередньої оплати за вказаним вище договором, перерахованої позивачем, та вартості виконаних відповідачем та оплачених позивачем робіт, 2 237 571,60 грн. пені, 899 066, грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем істотних умов укладеного з позивачем договору підряду № 45/07 від 17.08.2007 р. (здійснено монтаж ліфтів тільки на окремих об'єктах, але без відповідної технічної документації та за відсутності висновків експертизи).

Крім того, прокурор та позивач зазначили, що спірні роботи відповідно до умов спірного договору відповідач повинен був виконати в строк з грудня 2007 р. по липень 2008 р., проте, у цей термін роботи виконані не були, у звязку з чим у позивача виникло право, відповідно до положень ст. 849 Цивільного кодексу України, відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідач позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що:

- несвоєчасне виконання стороною своїх обовязків за договором відбулося внаслідок дій третіх осіб, у тому числі комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», яке повинно було здійснити експертизу проектно-кошторисної документації, однак своєчасно свій обовязок не виконало;

- частина передбачених договором робіт відповідачем виконана, що підтверджується рядом актів приймання виконаних підрядних робіт за червень 2008 року та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2008 року, а ще частина робіт виконана, але не прийнята, акти не підписані.

Крім того, відповідач зазначив, що на виконання умов договору за рахунок перерахованих позивачем коштів придбав обладнання для заміни ліфтів, частина якого вже перебуває на обєктах монтажу.

Провадження у справі зупинялося на підставі ст. 79 ГПК України у звязку з призначенням експертизи, витрати по проведенню якої було покладено на відповідача. Матеріали справи було повернуто до суду без виконання експертизи.

Ухвалою суду від 26.05.2010 р. було повторно призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз з залученням спеціалістів служби «Київдержекспертиза», на розгляд якої поставлені питання щодо визначення обсягу та вартості робіт, виконаних за умовами спірного договору, витрати за проведення експертизи покладено на позивача.

Листом від 30.06.2010 р. № 4847/10-15 за підписом першого заступника директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Рувіна О.Г. повідомлено про залишення без виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 26.05.2010 р. у звязку з відсутністю спеціалістів та неможливістю проведення експертизи з залученням або під головуванням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, матеріали справи № 17/54 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою від 15.07.2010 р. було поновлено провадження у справі та призначено розгляд останньої на 26.07.2010 р..

Відповідач у черговий раз не направив до суду представника, про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином, заяв та клопотань не надійшло.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1195 від 08.06.1998 р. Головне управління житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виконує функції з експлуатації житлового господарства, його основним завданнями є реалізація державної політики щодо розвитку житлового господарства міста та участь у розробленні проектів програм економічного та соціального розвитку міста.

Рішенням Київської міської ради № 153/3244 від 09.03.2006 р. затверджено загальноміську програму «Ліфт»із заміни та модернізації застарілих та фізично зношених ліфтів у житловому фонді міста Києва на 2006-2010 роки.

04.06.2007 р. Міністерство з питань житлово-комунального господарства України делегувало Головному управлінню житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повноваження щодо здійснення закупівлі робіт з капітального ремонту та модернізації ліфтів житлового фонду.

Рішенням тендерного комітету Головного управління житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.08.2007 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Промпастач»було визнано переможцем відкритих торгів на державну закупівлю робіт із заміни та модернізації застарілих та фізично зношених ліфтів у житловому фонді міста Києва.

17.08.2007 р. між Головним управлінням житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Промпастач» (підрядником) було укладено договір № 45/07 (далі - Договір), предметом якого є роботи з заміни та модернізації ліфтів у місті Києві.

Зокрема, відповідно до п. 1.2 Договору замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до тендерної пропозиції та умов Договору виконання проектних робіт, виготовлення обладнання та виконання будівельно-монтажних робіт в житлових будинках Голосіївського та Шевченківського районів міста Києва за рахунок коштів місцевого та державного бюджетів згідно з додатками №№ 1, 2, 3, 4 в строки, визначені цими додатками, які є невідємною частиною Договору.

Після прийняття ліфтів в експлуатацію здійснюється передача обладнання від замовника до балансоутримувачів будинків, якими є комунальні підприємства по утриманню житлового господарства Голосіївського та Шевченківського районів міста Києва (п. 1.3 Договору).

Ціна Договору складає 12843 800,00 грн. з ПДВ, з них: на 2007 рік 11717 629,20 грн., на 2008 рік 1126 170,80 грн. за рахунок коштів державного бюджету (п. 2.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено зобовязання Головного управлінням здійснити перерахування відповідачу авансу в розмірі 3515 288,76 грн. на виготовлення обладнання за рахунок місцевого бюджету (використання авансу підтверджується підрядником актами передачі обладнання протягом трьох календарних місяців після одержання авансу, але не пізніше 25.12.2007 р.). Другий етап передбачає остаточну оплата вартості обладнання на підставі актів передачі обладнання в 5-ти денний термін після підписання актів замовником з переліком обєктів (ліфтів), за які здійснюється оплата. Третій етап передбачає, що оплата за виконані проектні та будівельно-монтажні роботи, роботи з диспетчеризації, роботи по технічному нагляду, контролю за виконанням робіт, експертизі проектно-кошторисної документації та обладнання, пусконалагоджувальні роботи здійснюється щомісяця на підставі актів форми КБ-2в та довідок форми КБ-3; за реєстрами, підписаними уповноваженими особами замовника та підрядника, завіреними круглими печатками, форми КБ-2В та КБ-3 передаються замовнику, на підставі яких останній в 10-денний термін перераховує кошти підряднику.

До вказаного Договору сторони підписали додаток № 1 «Поадресний перелік обєктів Голосіївський район (лот № 1)», додаток № 2 «Поадресний перелік обєктів Шевченківський район (лот № 2)», додаток № 3 «Зведений кошторис виконання робіт Голосіївський район», додаток № 4 «Зведений кошторис Шевченківський район».

Додатковою угодою № 1 від 02.10.2007 р. до Договору пункт 2.2 останнього було викладено в новій редакції.

Додатковою угодою № 2 від 01.02.2008 р. пункт 2.2 останнього, а також додатки № 1 та № 2 (переліки обєктів) було викладено в новій редакції.

Додатковою угодою № 3 було остаточно визначено редакцію пункту 2.2 Договору. Зокрема, сторони домовились, що ціна Договору складає 12843 800,00 грн. з ПДВ, з них в 2007 році 3515 288,76 грн., які фінансуються з місцевого бюджету, в 2008 році 9328 511,24 грн., які також фінансуються з місцевого бюджету.

На виконання своїх зобовязань позивач платіжним дорученням № 436 від 01.10.2007 р. перерахував на рахунок відповідача 3515 288,76 грн. авансу; платіжним дорученням № 81 від 09.04.2008 р. 4781 196,00 грн., а платіжним доручення № 236 від 14.07.2008 р. 268 767,00 грн. Всього було перераховано 8565 251,76 грн. (засвідчені копії платіжних доручень у матеріалах справи).

Відповідно до умов Договору термін виконання робіт: грудень 2007 року - липень 2008 року.

За твердженням прокурора та позивача, відповідач у визначений Договором термін роботи не виконав та не передав їх позивачеві.

Відповідно до трьохстороннього договору № 45/07-1 від 17.08.2007 р., укладеного між Головним управлінням житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації), товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Промпостач»та комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»останнє взяло на себе повноваження Служби технічного нагляду за роботами з модернізації та заміни ліфтів, які повинен був виконувати відповідач (далі Договір-2).

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація», виконуючи на підставі договору № 45/07-1 від 17.08.2007 р. свої обовязки, надало виконавцю робіт (відповідачу) завдання на проектування заміни та модернізації 51 ліфта в Голосіївському та Шевченківському районах м. Києва.

Відповідно до п. 1.1 договору № 45/07-1 від 17.08.2007 р. та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 01.04.2004 р. № 544 виготовлена проектно-кошторисна документація в обовязковому порядку повинна бути передана в службу «Київдержекспертиза», яка створена при Київській міській державній адміністрації. У разі виявлення недоліків в документації документи повертаються виконавцю для доопрацювання і лише при отриманні позитивного висновку служби «Київдержекспертиза»проектно-кошторисна документація затверджується замовником.

Згідно з п. 4.2 Договору-2 відповідач зобовязаний виготовити проектно-кошторисну документацію та передати її третій особі згідно з актом передачі, оформити акти форми КБ-2в та реєстри цих документів, передати їх третій особі та позивачу, не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітнім, виправити своїми силами та без додаткової оплати виявлені дефекти обладнання, після підписання акту технічної готовності сприяти реєстрації ліфтів в органах Держпромгірнагляду, підготувати необхідні документи, взяти участь в роботі комісії з прийому в експлуатацію ліфтового обладнання, оформити акти вимірів на ліфтах та технічної готовності ліфтів, перерахувати третій особі кошти за здійснення технічного нагляду та контролю за виконанням робіт на відповідність технічним вимогам, експертизу проектно-кошторисної документації, обладнання для заміни та модернізації ліфтів в триденний термін після надходження коштів від замовника за виконані роботи за Договором.

У листопаді 2007 року виконавець розробив проектно-кошторисну документацію на 48 ліфтів, яка була надана комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація»для передачі на експертизу.

Після проведення попередньої оплати за експертизу комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»вказану проектно-кошторисну документацію було передано в службу «Київдержекспертиза».

У січні 2008 року проектно-кошторисну документацію та висновки державної експертизи з зазначеними в них зауваженнями на заміну та модернізацію 48 ліфтів було повернуто відповідачу з зауваженнями служби «Київдержекспертиза»для доопрацювання проекту.

Відповідач, отримавши висновки «Київдержекспертиза»щодо доопрацювання ним своєї проектно-кошторисної документації не усунув недоліки та не повернув проектно-кошторисну документацію до комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», що здійснює технічний нагляд за здійсненням відповідачем робіт, для подальшої передачі її на затвердження до служби «Київдержекспертиза», письмових пояснень стосовно вказаного питання не надав.

За твердженням позивача та третьої особи, відповідач з порушеннями Державних будівельних норм ДБН Д.1.1.-1-2000, п. 1.1 договору № 45/07-1 від 17.08.2007 р. та розпорядження Київської міської державної адміністрації № 544 від 01.04.2004 р. у 2008 році розпочав роботи по заміні ліфтів на деяких обєктах без затвердженої експертизою та позивачем проектно-кошторисної документації.

Матеріали справи свідчать про те, що на неодноразові зауваження, акти, приписи та листи про недопустимість виконання робіт без затвердженої проектно-кошторисної документації відповідач не реагував.

Наказом № 208 від 03.11.1999 р. Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду «Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів»встановлено Порядок приймання в експлуатацію закінчених після модернізації та заміни морально застарілих і фізично зношених ліфтів (далі - Порядок).

Зокрема, відповідно до вказаного Порядку підрядна організація (виконавець робіт) повинна подати заяву про реєстрацію нововстановленого ліфта в Держнаглядохоронпраці, а також додатково надати наступні документи:

1.Заповнений паспорт на ліфт (додаток 4 до цих Правил);

2.Акт технічної готовності ліфта (ГСТУ 36.1-001-97);

3.Акт готовності будівельної частини (додаток 6 до цих Правил);

4.Протокол перевірки ланцюга між нульовим проводом вводу і зануленими елементами електроустаткування ( ГОСТ 36.1-001-97);

5.Протокол перевірки опору заземлювача (ГСТУ 36.1.001.97);

6.Протокол перевірки стану ізоляції електроустаткування і електричних мереж ліфта (ГСТУ 36.1.001.97);

7.Протокол виміру повного опору петлі <фаза-нуль> (ГСТУ 36.1.001.97).

Паспорт повинен містити:

1.Установче креслення (кінематична схема, план і перерви шахти, машинного приміщення з розміщенням устатковання в ньому);

2.Принципову електричну схему;

3.Акт технічної готовності ліфта ( ГОСТ 36.1-001-97);

4.Акт приймання ліфта (додаток К ГОСТ 36.1-001-97);

5.Акт готовності будівельної частини (додаток 6 до цих Правил);

6.Протокол перевірки ланцюга між нульовим проводом воду і зануленими елементами електроустатковання ( ГОСТ 36.1-001-97);

7.Протокол перевірки стану ізоляції електроустаткування і електричних мереж ліфта ( ГОСТ 36.1-001-97);

8.Протокол виміру повного опору петлі <фаза-нуль> ( ГОСТ 36.1-001-97);

9.Документи, що засвічують якість: лебідки, обмежувача швидкості, приводу дверей, буферних пристроїв кабіни і противаги, пружини гальма, пружин уловлювачів.

Після надання вищезазначених документів виконавцем робіт у службу замовника (технічний нагляд), замовник призначає державну комісію по прийманню ліфта в експлуатацію. У разі отримання позитивного висновку державної комісії щодо відповідності ліфта державним стандартам, ліфт підлягає прийняттю в експлуатацію. При цьому оформляється акт технічного стану ліфта. Лише на підставі вище зазначених документів замовник може підписати акт приймання ліфта в експлуатацію.

Проте, відповідачем зазначені вище технічні вимоги при виконанні робіт з заміни та модернізації ліфтів за період з початку 2008 року та до кінця дії Договору виконані не були.

12.12.2008 р. комісією у складі працівників комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», начальника ліфтової служби Шевченківської районної у місті Києві ради зафіксовано, що відсутні акти прийняття ліфтів в експлуатацію, не проводились роботи по відновленню роботи ОДС, відповідачем отримано зауваження для усунення недоліків проектно-кошторисної документації.

Заступником начальника Головного управління житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було складено службову записку на імя начальника вказаного управління, в якій повідомлено про необхідність вжиття заходів щодо повернення сплачених коштів, оскільки 16.12.2008 р. за участю представників відповідача, Голосіївської та Шевченківської районних у місті Києві державних адміністрацій було проведено комісійне обстеження виконаних робіт по заміні та модернізації ліфтів на обєктах, передбачених Договором, в ході якої встановлено, що відповідач лише частково виконав монтаж ліфтів на окремих обєктах, але без відповідної технічної документації, проектної документації та висновків Держекспертизи, що унеможливлює прийняття обєктів та введення останніх в експлуатацію.

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що останній набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту повного виконання сторонами зобовязань, але не пізніше 30.12.2008 р..

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком дії Договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати свої обовязки відповідно до договору.

14.07.2010 р. між позивачем (замовником) та відкритим акціонерним товариством «Укрліфтсервіс»(підрядником) було укладено договір підряду № 119/12, предметом якого є роботи з заміни та модернізації ліфтів у житловому фонді міста Києва у 2009 році.

27.07.2009 р. позивачем прийнято наказ № 27 «Про демонтаж ліфтового обладнання, встановленого ТОВ ТД «Промпостач»у 2008 році в житлових будинках м. Києва відповідно до договору від 17.08.2007 року № 45/07», у якому зазначено, що у звязку з визначенням товариства з обмеженою відповідальністю «Укрліфтсервіс»відповідно до проведеної 09.06.2009 р. процедури відкритих торгів по закупівлі робіт із заміни та модернізації ліфтів у житловому фонді міста Києва у 2009 році виконавцем робіт по заміні і модернізації ліфтів, зупинених в результаті невиконання відповідачем Договору, виникла необхідність демонтажу непередбаченого проектно-кошторисною документацією ліфтового обладнання, встановленого відповідачем; доручено створити комісію по контролю за виконанням робіт та збереженням демонтованого обладнання; доручено третій особі попередити відповідача про демонтаж обладнання, забезпечити належне зберігання демонтованого ліфтового обладнання. 06.08.2009 р. наказом позивача № 30 до наказу № 27 було внесено зміни.

На виконання наказу було складено акт від 06.08.2009 р..

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 622 Цивільного кодексу України у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (стаття 612 цього Кодексу) боржник звільняється від обовязку виконати зобовязання в натурі.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2).

Частиною 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України визначено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1)повернення виконаного за недійсним правочином;

2)витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3)повернення виконаного однією із сторін у зобовязанні;

4)відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Листом № 046/8-674 від 18.02.2009 р. позивач повідомив відповідача про невиконання умов Договору, відсутність підстав для співпраці.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення 8296484,76 грн. (3515 288,76 грн. авансу та 4781 196,00 грн., які були перераховані позивачем на виконання Договору).

Що стосується вимог позивача щодо стягнення понесених ним збитків, повязаних з оплатою прийнятих від відповідача виконаних останнім в червні 2008 року окремих робіт на суму 268 767,00 грн., які зазначені в актах форми 2КБ-2в №№ ЛТ6; ЛТ6/1; ЛТ7; ЛТ 7/1; ЛТ 8; ЛТ 8/1, суд вважає, що підстави для стягнення з відповідача вказаних коштів відсутні.

Зокрема, 268 767,00 грн. позивач просить стягнути як збитки на підставі ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського Кодексу України під збитками розуміють витрати, зроблені управною стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управна сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Вказана норма кореспондується з п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, яка визначає реальні збитки, як витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

З матеріалів справи вбачається, що позивач прийняв від відповідача за актами форми КБ-2в №№ ЛТ6; ЛТ6/1; ЛТ7; ЛТ 7/1; ЛТ 8; ЛТ 8/1 окремі роботи на суму 268 767,00 грн. і перерахував відповідачу цю суму платіжним дорученням № 236 від 14.07.2008 р.. Також сторонами складено двосторонні довідки форми КБ-3 про вартість робіт.

Позивач зазначає, що відповідачем не надано суду доказів того, що зазначені в актах форми 2КБ-2в №№ ЛТ6; ЛТ6/1; ЛТ7; ЛТ 7/1; ЛТ 8; ЛТ 8/1 роботи на суму 268 767,00 грн. виконані відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема: проведено державну експертизу проектно-кошторисної документації на зазначені роботи; отримано дозвіл на виконання робіт з монтажу ліфтів відповідно до вимог «Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів»; заповнено паспорти на ліфти; складено акти технічної готовності ліфтів відповідно до ГОСТу 36.1-001-97; складені протоколи перевірки електроустаткування (ГОСТ 36.1-001-97); складені протоколи перевірки ізоляції електричних мереж ліфтів; отримано позитивний висновок державної комісії щодо відповідності ліфтів державним стандартам; складено акти технічного стану ліфтів.

У той же час, суд дійшов наступного висновку.

Третій етап розрахунків за Договором (п. 3.1), як було зазначено вище, передбачає, що оплата за виконані проектні та будівельно-монтажні роботи, роботи з диспетчеризації, роботи по технічному нагляду, контролю за виконанням робіт, експертизі проектно-кошторисної документації та обладнання, пусконалагоджувальні роботи здійснюється щомісяця на підставі атів форми КБ-2в та довідки форми КБ-3, за реєстрами, підписаними уповноваженими особами замовника та підрядника, завіреними круглими печатками; форми КБ-2В та КБ-3 передаються замовнику, на підставі яких останній в 10-денний термін перераховує кошти підряднику.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Суд враховує те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач вимагав усунення недоліків у виконаних роботах, зменшення ціни роботи та відшкодування своїх втрат на усунення недоліків. Більш того, суд звертає увагу на те, що роботи прийняті відповідачем на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт без жодних зауважень та заперечень щодо виконаних робіт та виявлених недоліків.

Отже, у стягненні 268 767,00 грн. судом відмовлено.

Стосовно стягнення 2237571,60 грн. пені та 899066,00 грн. штрафу суд не знаходить підстав для стягнення останніх з відповідача, виходячи з наступного.

Майнова відповідальність сторін передбачена розділом 6 спірного договору.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що підрядник несе відповідальність за неналежне використання, втрату, знищення або пошкодження (псування) ліфтового обладнання з його вини.

У разі порушення зобовязання або їх невиконання за Договором встановлюються штрафні санкції в розмірі облікової ставки НБУ (п. 6.2).

Прокурор та позивач, посилаючись на вказаний пункт Договору, розрахували пеню за наступним розрахунком: загальна ціна Договору: 100% х одна облікова ставка НБУ.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням майна, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України).

Правочини, щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2 ст. 547 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Між сторонами письмового правочину в належній формі щодо забезпечення виконання зобовязання неустойкою (штрафом, пенею) не укладено. Пункт 6.1 Договору не може свідчити про досягнення сторонами згоди в належній формі щодо стягнення пені за порушення договірних зобовязань, оскільки пункт не містить посилання на те, за який період підлягає нарахування пеня (за кожен день прострочення тощо), від якої суми (від суми прострочення тощо), а містить виключно посилання на одну облікову ставку НБУ (яка також не є сталою величиною).

Також не є обґрунтованими вимоги позивача про стягнення 899 066,00 грн. штрафу, зважаючи на наступне.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, на яку посилається прокурор та позивач, у разі порушення господарського зобовязання, в якому хоча б одна сторона є субєктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення повязане з виконанням державного контракту, або виконання зобовязання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобовязання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

У додатку 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України № 216-р від 23.06.2005 р. наведений перелік підприємств державного сектору економіки.

Крім того, відповідно до підпункту 4 пункту 3 Прикінцевих положень Господарського кодексу України саме на Кабінет Міністрів України покладено обовязок визначити субєктів господарювання, що належать до державного сектору економіки, відповідно до вимог цього Кодексу. Позивач доказів існування відповідного рішення Уряду України суду не надав.

Відповідно до наданих суду доказів, попередня оплати за Договором була здійснена за рахунок грошових коштів місцевого бюджету, що підтверджується наступним.

Додатковою угодою № 3 було остаточно визначено редакцію пункту 2.2 Договору. Зокрема, сторони домовились, що ціна Договору складає 12843800,00 грн. з ПДВ, з них в 2007 році 3515288,76 грн., які фінансуються з місцевого бюджету, в 2008 році 9328511,24 грн., які фінансуються з місцевого бюджету.

Як було зазначено вище, кошти з місцевого бюджету було сплачено платіжними дорученнями № 436 від 01.10.2007 р. в сумі 3515 288,76 грн.; № 81 від 09.04.2008 р. в сумі 4781 196,00 грн., № 236 від 14.07.2008 р. в сумі 268 767,00 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського кодексу України субєктами господарювання державного сектора економіки є субєкти, що діють на основі лише державної власності, а також субєкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує пятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльністю цих субєктів.

Позивач відповідно до Положення, яке затверджене рішенням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 384/2959 від 26.05.2005 р., є структурним підрозділом останньої, утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, майно позивача є комунальною власністю територіальної громади міста та закріплене за ним на праві оперативного управління.

Таким чином, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково на суму 8296 484,76 грн. В іншій частині позову судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього. Зокрема, суд вважає за необхідне стягнути з останнього до Державного бюджету України 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Промпостач»(04073, м. Київ, вул. Сирецька, 37-а, офіс 108, код 32558485) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Головного управління житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 3, рахунок 35410002003236 в УДК у м. Києві, МФО 820019, код 33695577) 8296 484,76 грн. збитків.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Промпостач»(04073, м. Київ, вул. Сирецька, 37-а, офіс 108, код 32558485) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, до Державного бюджету України 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 25.08.2010 р.