Рішення № 10916356, 26.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

26.08.2010Справа №2-23/4075-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний Берег" (95022, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Глінки, 63)

До відповідача Державного підприємства "Лівадія" (98655, АР Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, вул.Віноградна, 2)

про стягнення 6 186 360,80 грн.

                              Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Зорін І.В., представ. за довір. від 25.08.2010 р.

Від відповідача – Сергєєнко О.О., представ. за довір. від 04.01.2010р.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 03.11.2008 року та додатковими угодами від 28.11.2008 року та від 12.01.2010 року у сумі 6186360,80 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

          Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

           Представник відповідача у судове засідання з’явився, позовні вимоги визнав у повному обсязі, пояснив заборгованість незадовільним фінансовим становищем підприємства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд

Встановив :

03.11.2008 року ДП «Лівадія» (Продавець) та ТОВ «Сонячний берег» (Покупець) уклали договір, згідно п.1.1 якого Продавець в порядку та на умовах Договору зобов'язувався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити товар - виноград технічних сортів врожаю 2008 та 2009 року, який буде зібраний Продавцем з виноградників.

Відповідно до п.4.1.Договору Оплата за Товар здійснюється Покупцем по безготівковому розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок в порядку передоплати.

          Відповідно до додаткової угоди від 28.11.2008 року до Договору від 03.11.2008 року було розділ 4 договору був доповнений п.4.4. в якому, зокрема, зазначалося, що Покупець може в будь-який момент вимагати від Продавця повернення грошових коштів, перерахованих у якості передоплати за товар. Продавець в свою чергу зобов'язаний перерахувати суму передоплати на протязі трьох календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги.

В свою чергу Відповідач зобов'язувався відповідно до вимог договору передати виноград технічних культур на підставі накладних (п.4.2.Договору).

          На виконання умов договору Позивач оплатив передоплату платіжними дорученнями №2082 від 30.03.2010 року, №2059 від 25.03.2010 року, №2066 від 26.03.2010 року, №2019 від 6.03.20Ю року, №1786 від 15.12.2009 року, № 1759 від 20.11.2009 року, №1747 від 12.11.2009 року,№1680 від 20.08.2009 року, №1415 від 26.11.2008 року, №1392 від 05.11.2008 року, №180 від 26.11.2008 року,№182 від 26.11.2008 року, №167 від 05.11.2008 року, №168 від 05.11.2008 року,№173 від 11.11.2008 року,№174 від 18.11.2008 року,№179 від 24.11.2008 року, №200 від 23.12.2008 року,№183 від 27.11.2008 року, №185 від 27.11.2008 року, №184 від 27.11.2008 року, №191 від 03.12.2008 року, №121 від 17.03.2010 року, №115 від 17.03.2010 року,№118 від 7.03.20Ю року, №119 від 17.03.2010 року,№120 від 17.03.2010 року.№116 від 17.03.2010 юку,№138 від 30.03.2010 року, №140 від 30.03.2010 року,№137 від 29.03.2010 року, №112 від 16.03.20 1 0 року,№86 від 04.03.2010 року, №201 від 30.10.2009 року, №200 від 30.10.2009 року, №227 від 30.11.2009 року, №229 від 30.11.2009 року, №251 від 22.12.2009 року.

          Відповідно до виписок з банку ДП «Лівадія» було повернуто 15.02.2010 року – 185000,00грн., 190000,00грн., від 26.02.2010року – 300000,00грн., від 25.02.2010 року – 300000,00грн. та 420000,00грн. і від 16.02.2010 року – 170000,00грн.

Таким чином відповідачем не повернуто позивачу 6186360,80грн. передоплати.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконуватигосподарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення про набуття майна без достатньої правової підстави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Вищевказані положення застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

          Листом №189 від 06.08.2010 року позивач звернувся з вимогою, щодо повернення суми передоплати.

          Однак станом на день розгляду справи, відповідач не повернув безпідставно отримані кошти у розмірі 6186360,80 грн.

Таким чином позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача згідно ст.49 ГПК України.

В судовому засіданні 26.08.2010р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 27.08.2010р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державного підприємства "Лівадія" (98655, АР Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, вул.Віноградна, 2, р/р 26005515416791 Кримська Респ. філія АКБ «УСБ» в м. Сімферополь, МФО 324010, код ЄДРПОУ 00412760 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний Берег" (95022, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Глінки, 63, р/р 26006011036000 в АКІБ «Укрсіббанк», м.Харьків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 31173285, ІПН 311732801287, № св-ва 00874535) 6186360,80грн. безпідставно отриманих коштів, 25500,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.