Рішення № 10915031, 22.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.08.10р.Справа № 7/105-10(30/234-09)

За позовомДніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Дніпропетровськ, в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

доВідкритого акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема, м. Дніпропетровськ

про внесення змін до договору оренди землі

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: головний спеціаліст - юрисконсульт юридичного відділу земельного управління - Лазуренко К.О., довіреність № 4/11-469 від 16.12.2009р.;

від відповідача:провідний юрисконсульт - Олейник О.М., довіреність № 544 від 12.07.2010р., голова правління - Маркевич Л.Р., наказ № 263/к від 28.03.2008р.;

за участю помічника Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора- Рижик С.О., посвідчення № 04 від 14.01.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) до Відкритого акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема (м. Дніпропетровськ) та з урахуванням уточнень до позовної заяви, що надійшли до господарського суду 13.08.2010р., просить змінити п. 3.1. договору оренди земельної ділянки від 29.01.2003р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б., зареєстрованого в реєстрі за №314 від 29.01.2003р. та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 2954 від 25.02.2003р., з урахуванням додаткової угоди від 16.03.2005р., посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б., зареєстровано в реєстрі за № 878 від 16.03.2005р. та зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040510400380 від 15.04.2005р., виклавши його в такій редакції:

"3.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України "Про оренду землі" та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008р. №39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати встановленої Законом України "Про оренду землі".

Позовні вимоги мотивовані зміною мінімального розміру річної орендної плати за землю на законодавчому рівні.

Дніпропетровська міська рада позовні вимоги, заявлені прокурором, підтримує у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує. Відповідач заперечує обставини звернення до нього позивача у встановленому законодавством порядку з пропозицією про внесення змін до договору оренди, у тому числі змін, які просить внести прокурор, уточнивши позовні вимоги. За наведеного, відповідач вважає, що між сторонами договору оренди землі відсутній спір. На думку відповідача, недотримання стороною договору вимог ч. 2 ст. 188 ГК України допускається лише у випадку звернення з вимогою про розірвання договору, а не його зміни. Відповідач посилається на відсутність рішення позивача про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, які застосовуються для розрахунку орендної плати за земельну ділянку. Також, за доводами відповідача, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким внесені зміни до Закону України "Про оренду землі" в частині зміни мінімального розміру річної орендної плати, набрав чинності 04.06.2008р., та не може бути підставою для внесення змін до договору, оскільки не має зворотної дії в часі, не містить положень щодо приведення у відповідність з цим Законом раніше укладених договорів оренди землі.

В судовому засіданні 10.08.2010р. оголошено перерву на 17.08.2010р.

В судовому засіданні 17.08.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, помічника прокурора, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2003р. між Дніпропетровською міською радою (м. Дніпропетровськ), як орендодавцем, та Відкритим акціонерним товариством "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема (м. Дніпропетровськ), як орендарем, укладений договір оренди земельної ділянки (далі –Договір), відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду на умовах цього договору земельну ділянку площею 22, 5118 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, АНД район, вул. Білостоцького, 98, для фактичного розміщення заводу, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 63164006 згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Як зазначено в Договорі (п. 1.2.) підставою для передачі в оренду земельної ділянки є рішення міської ради від 18.12.2002р. № 64/5.

29.01.2003р. Договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б., зареєстровано в реєстрі за № 314. Договір зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 2954 від 25.02.2003р.

Відповідно до п. 2.1. Договору земельна ділянка за Договором передана в оренду до 18.12.2051р.

16.03.2005р. позивач та відповідач уклали додаткову угоду до Договору, яка в цю ж дату посвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б., зареєстровано в реєстрі за № 878. Додаткова угода зареєстрована у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що вчинено запис від 15.04.2005р. за № 040510400380.

Як зазначено в п. 3 додаткової угоди підставою для її укладення є рішення міської ради від 24.12.2004р. № 211/23.

Відповідно до п. 1.3. Договору в редакції додаткової угоди від 16.03.2005р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 62 830 043, 36 грн., розділ 3 Договору "Орендна плата" викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 3.1. розділу 3 "Орендна плата" Договору в редакції додаткової угоди від 16.03.2005р. (пункт 3.1. помилково вказаний як п. 2.1., що підтверджується змістом Договору та додаткової угоди до нього в цілому, тому судом розглядається як п. 3.1. розділу 3; окрім того, визначальною є не нумерація наведена в договорі, а його зміст) річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін і доповнень до Договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України (п. 3.2. Договору в редакції додаткової угоди від 16.03.2005р.).

Законом України від 03.06.2008р. № 309-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який відповідно до п. 1 розділу "Прикінцеві положення" набирає чинності з дня його опублікування (дата опублікування 04.06.2008р.) та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", отже таким, що діє на час вирішення спору, частину четверту та п’яту ст. 21 Закону України "Про оренду землі" викладено у наступній редакції:

"Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

-          для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";

-          для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині".

06.08.2008р. Дніпропетровською міською радою прийняте рішення № 39/35 "Про внесення змін до рішень міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин і приведення деяких рішень міської ради з питань передачі земельних ділянок та діючих договорів оренди у відповідність до вимог чинного законодавства", відповідно до п. 3 якого до моменту прийняття міською радою рішення про внесення змін в рішення міської ради від 06.12.2006р. №4/8 "Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки" встановлено річну орендну плату за користування ділянками у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України "Про оренду землі", незалежно від мети використання.

20.05.2009р., вих. № 7/5-555/36, Дніпропетровська міська рада звернулася до відповідача з вимогою про приведення договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства. У вимозі зазначено, що відповідачу належить з 01.01.2008р. сплачувати орендну плату з урахуванням змін у земельному законодавстві. Крім того, відповідні зміни повинні бути внесені до діючого договору оренди землі шляхом укладення додаткового договору на умовах, що запропоновані Дніпропетровською міською радою (приєднання), виходячи із приписів чинного законодавства. Позивач повідомив відповідача, що відповідачу необхідно у двотижневий термін після отримання цього повідомлення звернутися до земельного управління Дніпропетровської міської ради.

Зазначена вимога позивача отримана відповідачем 25.05.2009р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення відповідачу рекомендованого поштового відправлення.

Між тим, зміни до Договору щодо зміни розміру орендної плати (приведення річної орендної плати у відповідність з вимогами Закону України від 03.06.2008р. № 309-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" за погодженням сторін Договору не внесені, що і є причиною спору.

Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про плату за землю", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст.6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Статтею 7 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються в розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю" (ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі"). Аналогічну норму щодо розміру, умов і строків внесення орендної плати за землю передбачає ст. 19 Закону України "Про плату за землю".

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із істотних умов договору оренди.

Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п.3.7 Договору в редакції додаткової угоди від 16.03.2005р. розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі:

-          зміни умов господарювання, передбачених договором;

-          змін у цільовому використанні земельної ділянки;

-          зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

-          погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

-          в інших випадках, передбачених законом.

Також, ч. 1 ст. 652 ЦК України передбачає можливість зміни договору за згодою сторін, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно, якби закон встановлював інший мінімальний розмір річної орендної плати на дату укладення Договору чи внесення до нього змін 16.03.2005р., сторони не уклали б договір на інших умовах щодо розміру орендної плати, оскільки б такі умови суперечили законодавству.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 652 ЦК України договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони, якщо із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона, а відповідно до ч. 4 ст. 652 ЦК України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

У спірних правовідносинах ризик зміни обставин не несе жодна із сторін, оскільки обставини змінилися в силу прийняття Закону України. Також, у спірних правовідносинах розірвання Договору суперечить суспільним інтересам, оскільки відповідач отримав земельну ділянку в оренду по фактичному розміщенню заводу і може нею користуватися лише на підставі договору оренди землі.

Враховуючи наведене вище, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, як того вимагає ст. 43 ГПК України, суд вважає заявлені прокурором вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Суд погоджується з доводами відповідача, що позивач не звернувся до відповідача з пропозицією про внесення змін до Договору у встановленому законодавством порядку.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна умов договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Оскільки розмір орендної плати є істотною умовою договору оренди земельної ділянки пропозиція внести зміни до Договору також має містити посилання на конкретний розмір орендної плати, який запропонованими змінами передбачає сторона внести до договору.

Звернення позивача до відповідача від 20.05.2009р., вих. № 7/5-555/36, таким вимогам не відповідає.

Між тим, відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. у справі N 1-2/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Те ж зазначено і у п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року", з подальшими змінами. Як ч. 2 ст. 188 ГК України, ч. 1 ст. 11 ГПК України, так інші норми матеріального і процесуального права не передбачають будь-яких санкцій за недодержання підприємством (організацією) відповідного порядку внесення змін до господарського договору чи його розірвання. Тому саме по собі таке недодержання не тягне за собою наслідків у вигляді відмови в прийнятті позовної заяви або її повернення чи припинення провадження у справі.

Помилковими є висновки відповідача з приводу того, що недотримання стороною договору вимог ч. 2 ст. 188 ГК України допускається лише у випадку звернення з вимогою про розірвання договору, а не його зміни, оскільки ч. 2 ст. 188 ГК України застосовується як до правовідносин щодо зміни договору, так і його розірвання.

Суд відхиляє доводи відповідача у справі про те, що між сторонами Договору не існує спору, оскільки такі доводи спростовуються фактичними обставинами справи.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким внесені зміни до Закону України "Про оренду землі" в частині зміни мінімального розміру річної орендної плати, набрав чинності 04.06.2008р., та не може бути підставою для внесення змін до договору, оскільки не має зворотної дії в часі, не містить положень щодо приведення у відповідність з цим Законом раніше укладених договорів оренди землі.

Прокурор не просить розповсюдити дію цього Закону на період до набрання ним чинності.

Суд відхиляє решту доводів відповідача з огляду на встановлені обставини справи та наведені положення законодавства.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Змінити пункт 3.1. договору оренди земельної ділянки від 29.01.2003р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б., зареєстрованого в реєстрі за № 314 від 29.01.2003р. та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 2954 від 25.02.2003р., з урахуванням додаткової угоди від 16.03.2005р., посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б., зареєстровано в реєстрі за № 878 від 16.03.2005р. та зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040510400380 від 15.04.2005р., виклавши його в такій редакції:

"3.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України "Про оренду землі" та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008р. №39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати встановленої Законом України "Про оренду землі".

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 98, ідентифікаційний код 00218911) на користь Державного бюджету України в особі відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 24246786, рахунок 31118095700005 в Відділенні банку УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 22090200, державне мито у розмірі 85 (вісімдесят п’ять) грн.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 98, ідентифікаційний код 00218911) до спеціального фонду Державного бюджету України по КЕКД 22050000 "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах" через відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 24246786, рахунок 31217264700005 в Відділенні банку УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.А. Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 21.08.2010р.