Рішення № 10914985, 21.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.08.10р.Справа № 17/225-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАМС ПЛЮС", м. Дніпропетровськ

про стягнення 9 482 грн. 38 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Назаркевич О.В., довір. б/н від 01.02.10р.;

від відповідача: не з’явився;

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" (надалі –позивач) звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАМС ПЛЮС" (надалі - відповідач) суму 9327,00 грн. основного боргу, 71,44 грн. 3% річних, 83,94 грн. індексу інфляції, а всього 9482,38 грн. заборгованості на підставі видаткових накладних № 61/26 та № СМП-2084 від 16.10.09р.

Позивач наполягав на повному задоволенні позовних вимог.

Відповідач не надав суду витребувані необхідні документи та відзив на позов. В той же час, не забезпечив явку повноважного представника у призначені судові засідання, хоча про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином, доказом чого служать поштові повідомлення повернуті установою пошти на адресу суду, з відміткою про отримання під розпис, та приєднані до матеріалів справи. При цьому, направлення кореспонденції господарського суду здійснювалось за адресою державної реєстрації юридичної особи (відповідача у справі).

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оригіналами документів наданих позивачем для огляду у судовому засіданні та наслідками закінчення встановленого господарським процесуальним законодавством двохмісячного строку розгляду спору.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

За умовами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

16 жовтня 2010 року позивачем на підставі усної домовленості поставлено в адрес відповідача засоби захисту рослин (надалі - товар) на загальну суму 49327,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи двосторонніми видатковими накладними, а саме: № 61/26 від 16.10.09р. на суму 23050,00 грн., № СМП-2084 від 16.10.09р. на суму 26277,00 грн., які до того ж підписані відповідачем без зауважень та заперечень, і насамперед містять відбиток печатки підприємства про отримання спірного товару (а.с. 14-15).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначених видаткових накладних, підпадають під приписи договору купівлі-продажу, тобто є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Встановлено, що відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманого товару перед позивачем здійснив частково сплативши вартість отриманого товару в загальному розмірі 40000,00 грн., з яких: 20000,00 грн. –13.11.09р.; 20000,00 грн. –04.12.09р., що підтверджується наявною у справі банківською випискою (а.с. 16-17).

Внаслідок чого, у відповідача перед позивачем станом на 15.02.10р. утворилась спірна сума основного боргу в розмірі 9327,00 грн. несплаченої вартості товару.

Водночас, проведений судом аналіз матеріалів справи відображає, що сторонами не було встановлено строків оплати спірного товару.

В зв’язку з чим, позивачем, в силу положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, 15.02.10р. направлено на адресу відповідача лист за вих. № 15-2/02 з вимогою сплатити спірну суму основного боргу у встановлений строк, доказом чого є фіскальний чек № 2106 та опис вкладення у поштове відправлення, проте залишений останнім без відповіді та задоволення.

За правилами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, боржник (відповідач у справі) зобов’язаний був оплатити залишкову вартість отриманого товару у семиденний строк, але до цього часу у добровільному порядку своїх зобов’язань не виконав.

Відповідач на час розгляду спору доказів погашення основної заборгованості господарському суду не надав.

Таким чином, в силу положень статті 11 і 509 Цивільного кодексу України, а також ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, із зазначених дій сторін у відповідача виникло зобов’язання по оплаті поставленого та прийнятого товару позивачу.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та тотожних приписів ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов’язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, позивач нарахував відповідачу за березень 2010р. суму 83,94 грн. індексу інфляції, а також за період з 06.03.10р. по 07.06.10р. суму 71,44 грн. 3% річних, розмір яких відображається в обґрунтованому розрахунку позивача.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосуванням штрафник санкцій.

Наведене є підставою для повного задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАМС ПЛЮС" (49022, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 130; ЄДРПОУ 33858408) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 12Б, кв. 67; код ЄДРПОУ 33937992) суму 9327,00 грн. (дев’ять тисяч триста двадцять сім грн. 00 коп.) основного боргу, 83,94 грн. (вісімдесят три грн. 94 коп.) індексу інфляції, 71,44 грн. (сімдесят одна грн. 44 коп.) 3% річних, 102 грн. 00 коп. (сто дві грн. 00 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 43 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –17.08.10р.