Рішення № 10914923, 20.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.08.10р.Справа № 35/212-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг

Аваль", м. Київ

до Іноземного підприємства "Технопарк", м. Дніпропетровськ

про стягнення 386 058,24 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача: Студенніков Д.М., представник, дов. № 05-02/10 від 05.02.2010р.

Від відповідача: представник не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача заборгованість з лізингових платежів - 386058,24 грн, посилаючись на невиконання Відповідачем зобов'язнь за договором №L1733-02/08 від 14.02.2008р. (з подальшими змінами та доповненнями).

15.07.2010р. від Позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він просить стягнути з Відповідача заборгованість з лізингових платежів у сумі - 386058,24 грн, пеню - 34044,05 грн, 3% річних - 8013,79 грн, інфляційні втрати - 19813,50 грн з тих же підстав.

Представник Позивача збільшені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом докази не надав, вимог не заперечив, надіслав до суду клопотання від 17.08.2010р. про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору, яке мотивоване зайнятістю представника в іншому судовому засіданні та отриманням ухвали суду лише 16.08.2010р., що позбавило його можливості підготуватися до судового засідання. Разом з тим, в той же день представник відповідача в судове засідання не з’явився, жодних доказів на підтвердження поважності причин не явки не надав.

Судом відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з огляду на наступне. Статтею 64 Господарського процесуаль-ного кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провад-ження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про від-криття провадження у справі надсилається за адресою місцезна-ходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11.08.2010р. місцезнаходження відповідача –м. Дніпропетровськ, вул. Губенка, буд. 50. Позивачем була також вказана інша адреса відповідача –м. Дніпропетровськ вул. Шевченко,10, та з документів, наданих позивачем, вбачалася ще одна адреса місцезнаходження відповідача – м. Дніпропетровськ, вул. Дубиніна,8. Ухвали суду своєчасно були направлені відповідачу за всіма вказаними адресами, про що свідчать відмітки на зворотній стороні ухвал із зазначенням кількості направлених екземплярів ухвали. Про наявність спору та розгляд справи в суді відповідачу було відомо з моменту порушення провадження у справі, про що свідчить його клопотання про повернення позовної заяви без розгляду, що надійшло до суду 23.06.2010р.

З огляду на це, суд вважає, що відповідач був належним повідомлений про час та місце розгляду справи та можливим розглянути справу без участі його представника, та зауважує, що відповідач недобросовісно користується своїми процесуальними права.

Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуа-льного кодексу України (в редакції Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року N2453-VI) в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2008 між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»- лізингодавець (надалі Позивач) та Іноземним підприємством «Технопарк»- лізингоодержувач (надалі Відповідач) було укладено договір фінансового лізингу № L1733-02/08 (надалі договір) терміном дії до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором, згідно ст. 1.1. якого Лізингодавець (Позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов’язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в специфікації (Додаток № 2 до Договору) (надалі предмет лізингу) а Лізингоодержувач (Відповідач) зобов’язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

В Додатку №2 – Специфікація сторони узгодили предмет лізингу –автомобіль Hyundai HD –270 (самоскид), рік випуску 2007, об’єм двигуна -12920 куб. см, вартість предмету лізингу визначена 600000 грн з ПДВ.

За актом приймання-передачі від 27.02.2008р. Позивачем було передано Відповідачу предмет договору лізингу - транспортний засіб - Hyundai HD – 270 (самоскид).

За отриманий ТЗ Відповідач починаючи з першого періоду лізин-гу повинен сплачувати лізингові платежі, які відповідно до п. 4.1. Договору складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, розмір якого зазначається в «Графіку»(додаток № 1 до Договору). Сторонами було підписано Графік платежів від 14.02.2008р., згідно якого визначили розмір лізингових платежів, що складається із погашення вартості предмету лізингу та комісії терміном на 36 місяців.

28.02.2009р. сторонами було складено, підписано та скріплено печатками нову редакцію договору фінансового лізингу (угода про внесення змін до договору від 28.02.2009р., договір фінансового лізингу № L1733-02/08 від 28.02.2009р.).

Угодою про внесення змін сторони погодили реструктуризацію заборгованості по договору лізингу, визначили, що подальше нарахування лізингових платежів за користування предметом лізингу здійснюється з такої переоціненої заборгованості лізингоодержувача перед лізингодавцем щодо погашення вартості предмету лізингу в сумі 672734,03 грн. При цьому курсом графіку, що використовується для складання Графіку платежів є курс 7,546 грн за 1 долар США. Погодили, що розмір поточних лізингових платежів, зазначених у Графіку, не є остаточним та підлягає зміні у випадках, визначених договором, викладеним у новій редакції.

В п.3.1. договору (в новій редакції) визначена вартість предмету лізингу - 884900,72 грн з ПДВ.

Між позивачем та відповідачем 28.02.2009 року було підписано новий Графік платежів, яким встановлено строки сплати відповідачем (лізингоодержувачем) щомісячних лізингових платежів з березня 2008р. по лютий 2011р. загальною вартістю 1017387,31 грн, з яких погашення предмету лізингу –756051,71 грн, комісія 261335,60 грн.

За спірний період з березня 2009р. по лютий 2010р. включно згідно Графіку платежів відповідач повинен був сплатити всього 373628,56 грн. За цей період позивач надав відповідачу рахунки на сплату лізингових платежів на загальну суму 386 058,24 грн, яка розрахована з врахуванням положень п. 6.1.4. загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до договору), яким передбачено, що у випадку, якщо на день складання рахунку за відповідний лізинговий період, розмір курсу розрахунку платежів буде відмінний від курсу Графіку, лізингові платежі змінюються пропорційно зміні курсу розрахунку платежів до курсу Графіка.

З врахуванням зміни курсу з 7,546 (курс Графіка) до 7,999 (на день складання рахунку від 01.02.2010р.) лізингові платежі будуть складати 386 058,24 грн, що підтверджено розгорнутим розрахунком позивача та не спростовано відповідачем.

Позивачем виконані свої зобов’язання щодо передачі предмету лізингу. Відповідачем умови Договору щодо сплати лізингових плате-жів виконувалися не належним чином у зв’язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 386058,24 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних та залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ч.1 статті 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингоодержувач) передає або зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Судом встановлено, що позивач свої зобов’язання за Договором щодо надання у лізинг відповідачу передбаченого замовленням транспортного засобу, виконав, що підтверджується актами прийманняпередачі актом приймання-передачі від 27.02.2008р. В свою чергу відповідач свої зобов’язання по оплаті лізингових платежів виконував не належним чином, у зв’язку з чим у останнього існує заборгованість перед позивачем по цим платежам, що за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору, складає 386058,24 грн. Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано та в цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню.

Умовами п. 5.1. договору передбачена відповідальність лізингоодержувача в разі несвоєчасної сплати лізингових платежів у вигляді пені в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, починаючи з 5-го дня прострочення виконання грошового зобов’язання. Пеня за період прострочення платежів з 14.07.2009р. по 08.07.2010р. з врахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ та шестимісячним терміном з часу, коли зобов’язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України) становитиме 34044,05 грн та вірно розрахована позивачем в межах заявленого ним періоду.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На суму основного боргу позивачем нараховано інфляційні збитки в розмірі 19813,50 грн. і 3 % річних в розмірі 8013,79 грн.

Суд виходить з того, що обґрунтованою є сума річних - 8013,79 грн за період прострочення платежів з 08.05.2009р. по 08.07.2010р.

Інфляційні втрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів. Умовами договору передбачено спосіб визначення лізингових платежів, пов'язаний із зміною курсу долару США до гривні на день їх визначення, що за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів. За період з укладення Графіку плате-жів до розрахунку суми платежів відповідно до рахунків вказаний курс зріс, вказаний курс застосований позивачем при розрахунку лізингових платежів (платежі збільшені), що є компенсацією знецінення грошової одиниці договору. В зв’язку з чим вимоги про стягнення інфляційних втрат сум вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин справи, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню частково в сумі боргу –386058,24 грн, пені –34044,05 грн, 3% річних –8013,79 грн. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 20, 33, 44, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 16, 525, 526, 530, 560, 567, ч. 1 ст. 611, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193, 292 Господарського кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Іноземного підприємства «Технопарк»- 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Гусенка, 50, код ЄДРПОУ 35203145 (р/р 2600801300874 в ДТ ТОВ “Укрпромбанк” в м. Дніпропетровськ, МФО 307208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»–04073, м. Київ, пр. Московський, буд. 9, корп. 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657 (п/р 2600514928 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) борг –386058,24 грн (триста вісімдесят шість тисяч п’ятдесят вісім грн 24 коп), пеню –34044,05 грн (тридцять чотири тисячі сорок чотири грн 05 коп), 3% річних –8013,79 грн (вісім тисяч тринадцять грн 79 коп), витрати по сплаті державного мита –4281,16 грн (чотири тисячі двісті вісімдесят одну грн 16 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 225,62 грн (двісті двадцять п’ять грн 62 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЛ.П. Широбокова Рішення підписано 20.08.2010р.